19 листопада 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/3043/23
Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Кравчук О.В., розглянувши заяву про роз'яснення судового рішення у справі
за позовом ОСОБА_1 (РНКОПП - НОМЕР_1 ; адреса: с. Комишувате, Новоукраїнський район, Кіровоградська область, 27152)
до Територіального управління Служби судової охорони у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 33, ЄДРПОУ: 43560664)
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні Кіровоградського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна срава за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Кіровоградській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням суду від від 27 грудня 2023 року позов задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Кіровоградській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за період з 24 лютого 2022 року до 20 січня 2023 року;
- зобов'язано Територіальне управління Служби судової охорони у Кіровоградській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за період з 24.02.2022 року по 20.01.2023 року пропорційно в розрахунку на місяць.
Ухвалою суду від 30 травня 2025 року змінено спосіб і порядок виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2023 року у справі №340/3043/23, шляхом стягнення з Територіального управління Служби судової охорони в Кіровоградській області на користь ОСОБА_2 445564,52 грн нарахованої винагороди.
До суду звернувся представник Територіального управління Служби судової охорони у Кіровоградській області із заявою про роз'яснення судового рішення. В обґрунтування заяви зазначив, що виплата повної суми без утримання обов'язкових податків суперечитиме податковому законодавству, оскільки призведене до порушення обов'язку їх сплати. Просить роз'яснити, чи необхідно із сумигрн виключати компенсацію з податку на доходи фізичних осіб, та чи необхідно сплачувати із залишкової суми податки на доходи фізичних осіб та військовий збір.
Відповідно до частин 1, 2 статті 254 КАС України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановляння ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Отже, системне тлумачення положень вказаної статті дозволяє дійти висновку, що судове рішення може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Тобто, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі.
Як роз'яснив Пленум Вищого адміністративного суду України у постанові № 7 від 20 травня 2013 року "Про судове рішення в адміністративній справі", в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Метою роз'яснення судом ухваленого ним рішення є усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення щодо неоднакового тлумачення висновків суду, що перешкоджає його належному виконанню.
Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення, оскільки недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання постанови чи ухвали суду. Чіткість викладу передбачає, зокрема, що терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змістові, що вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться із поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому ясно, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. А переконливість і зрозумілість викладення змісту судових рішень забезпечується шляхом дотримання правил юридичної техніки.
При цьому роз'яснено може бути виключно рішення, яке підлягає виконанню. Суд роз'яснюючи рішення не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення, тому процесуальна процедура роз'яснення судового рішення виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом Податкового кодексу України.
Згідно з пунктом статті 162 якого платниками податку на доходи фізичних осіб є. зокрема фізична особа - резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні, та податковий агент.
Згідно з підпунктами 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 ПКУ об'єктом оподаткування фізичної особи - резидента є загальний місячний (річний) оподаткований дохід, до якого, зокрема, включається: дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), крім випадків, визначених цим пунктом (пп. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 ПКУ); дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді суми грошового відшкодування будь-яких витрат, крім тих, що обов'язково відшкодовуються відповідно до закону за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з розділом IV ПКУ (пп. «г» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ) та інші доходи, крім зазначених у статті 165 ПКУ (пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Статтею 168 ПКУ встановлено порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету.
Так, згідно із пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ податковий агент, поняття якого визначено пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, що нараховує (виплачує, надає) оподаткований дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку, визначену статтею 167 ПКУ.
Податковим агентом визначається особа, на яку Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та рахунок коштів платника податків (п. 18.1 статті 18 ПКУ).
При цьому, податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов'язки, встановлені ПКУ для платників податків (п.18.2 стаття 18 ПКУ).
Грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема, військовослужбовцями, виплачується їм для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Отже, сума у розмірі 445564,52 грн, яка підлягає стягненню на користь позивача, є сукупною, з якої позивачеві виплачується залишок після відрахування і сплати всіх податків та обов'язкових платежів податковим агентом.
Керуючись статтями 243, 248, 254, 256, 293-297, 379 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву Територіального управління Служби судової охорони у Кіровоградській області про роз'яснення ухвали суду від 30 травня 2025 року - задовольнити.
Роз'яснити Територіальному управління Служби судової охорони у Кіровоградській області, що сума у розмірі 445564,52 грн, яка за рішенням суду в адміністративній справі №340/3043/23 підлягає стягненню на користь позивача, є сукупною, з якої позивачеві виплачується залишок після сплати податків, зборів та інших та обов'язкових платежів (податку з доходів фізичних осіб, військового збору та єдиного соціального внеску).
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, встановленому статті 256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду у 15 - денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.В. КРАВЧУК