про залишення частини позовних вимог без розгляду
17 листопада 2025 рокум. Ужгород№ 260/6841/25
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Скраль Т.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), в особі представника Захарчука Івана Івановича ( АДРЕСА_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправним дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
25 серпня 2025 року ОСОБА_1 , через уповноваженого представника Захарчука Івана Івановича звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якою просить: 1) визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо постановки на військовий облік і перебування на військовому обліку громадянина рф ОСОБА_2 та виклик його повісткою для уточнення даних, а дії ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині відмови виключити ОСОБА_2 з військового обліку; 2) зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 з військового обліку виключити.
28 серпня 2025 року ухвалою суду позовну заяву ОСОБА_1 , в особі представника Захарчука Івана Івановича до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправним дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення вищезазначених недоліків позовної заяви - 5 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
08 вересня 2025 року ухвалою суду процесуальний строк, встановлений судом для усунення недоліків позовної заяви згідно з ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2025 року в адміністративній справі - продовжено на 5 днів з дня вручення позивачу даної ухвали.
10 вересня 2025 року представником позивача подано заяву про усунення недоліків.
12 вересня 2025 року ухвалою суду відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) сторін.
24 вересня 2025 року представником відповідача 1 подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просять позовну заяву залишити без розгляду, оскільки строк звернення починається з часу взяття позивача на військовий облік - 25.01.2013 р. Позивач сам ініціював взяття його на військовий облік, 28.01.2013 році отримав посвідчення про взяття на військовий облік, за таких обставин знав про «порушення» (на його думку) своїх прав, однак до суду за їх захистом, права позивач звернулась більше ніж через 11 років.
26 вересня 2025 року представником відповідача 2 подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просять позовну заяву залишити без розгляду, оскільки відповідно до вимог частини 2 статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, а позивач ОСОБА_1 довідавшись про порушення (на його переконання) своїх прав 25.01.2013 року (в день взяття його на військовий облік військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_5 ), звернувся за їх захистом до суду лише через 12 (дванадцять) років.
15 жовтня 2025 року ухвалою суду адміністративний позов залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати суду:
- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням поважності причин пропуску цього строку або докази того, коли саме позивач дізнався про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
20 жовтня 2025 року представником позивача подано до суду клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
21 жовтня 2025 року ухвалою суду продовжено розгляд справи (без виклику сторін).
Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши клопотання відповідачів про залишення позовних вимог без розгляду, судом встановлено наступне.
Відповідно до вимог статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, законодавством регламентовано шестимісячний строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.
Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав.
Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Оскільки початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права, при визначенні початку цього строку суд має з'ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Відповідно до матеріалів позовної заяви, предметом оскарження у даній адміністративній справі, в тому числі, є дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо постановки на військовий облік і перебування на військовому обліку громадянина рф ОСОБА_1 .
Судом встановлено, що відповідно до посвідчення НОМЕР_2 від 28 січня 2013 року ОСОБА_1 прийнято на військовий облік військовозобов'язаних 25 січня 2013 року.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19 щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України:
«…для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.».
З урахуванням наведеного, реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача, формування судової практики і таке інше. Не реалізація цього права зумовлена власною пасивною поведінкою позивача.».
Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що позивач повинен був дізнатися про порушення свого права після отримання посвідчення НОМЕР_2 від 28 січня 2013 року, яким ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_1 прийнято на військовий облік військовозобов'язаних 25 січня 2013 року, (а.с. 27).
Проте, позивач звернувся до суду засобами поштового зв'язку 22 серпня 2025 року (а.с. 52) з порушенням шестимісячного строку звернення до суду, визначеного частиною 2 статті 122 КАС України.
Відповідно до частини 3 статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Враховуючи те, що в діях позивача наявна триваюча пасивна поведінка, яка призвела до пропущення строку, суд вважає, що позивачем не доведено поважність причин пропуску строку звернення до суду.
При цьому, слід наголосити, що відповідно до положень адміністративного законодавства юридична чи економічна необізнаність не може визнаватися поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Суд також відхиляє посилання представника позивача на те, що відлік строків звернення до суду з даним позовом слід обраховувати з моменту отримання ним листа, оскільки отримання листа не змінює моменту, з якого позивач повинен був та мав можливість дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.
Відповідно до статті 240 частини 1 пункту 8 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов'язано з реалізацією права на справедливий суд.
Враховуючи те, що причини пропуску строку, які наведені представником позивача в клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду - не відповідають дійсності та не можуть бути визнані поважними, а отже суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без розгляду в частині визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо постановки на військовий облік і перебування на військовому обліку громадянина рф ОСОБА_1 .
Керуючись статтями 122, 123, 229, 240, 256, 294 КАС України, суд -
1. Клопотання представника відповідача 1 про залишення без розгляду позову від 24 вересня 2025 року - задовольнити частково.
2. Клопотання представника відповідача 2 про залишення без розгляду позову від 26 вересня 2025 року - задовольнити частково.
3. Позовну заяву ОСОБА_1 , в особі представника Захарчука Івана Івановича до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправним дій та зобов'язання вчинити певні дії в частині визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо постановки на військовий облік і перебування на військовому обліку громадянина рф ОСОБА_1 - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяТ.В.Скраль