Іменем України
18 листопада 2025 року
м. Харків
справа 643/5163/24
провадження № 22-ц/818/4744/25
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого: Маміної О.В.
суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю.
за участі секретаря Смелянець К.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за заявою Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості,-
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Салтівського районного суду м. Харкова від 06 червня 2025 року, постановлене суддею Довготько Т.М.
У травні 2024 року Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» звернулось до суду із заявою про видачу судового наказу.
31 травня 2024 видано судовий наказ про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , заборгованості за послуги з постачання теплової енергії за період з 01.10.2019 по 31.03.2024 у розмірі 50683,11 грн., абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.06.2022 по 31.03.2024 у розмірі 646,80 грн., заборгованість за послуги з постачання гарячої води за період з 01.10.2019 по 31.03.2024 у розмірі 15758,84 грн., абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання гарячої води за період з 01.06.2022 по 31.03.2024 у розмірі 374,88 грн., послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за період з 01.07.2022 по 31.03.2024 у розмірі 1084,02 грн., послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води за період з 01.07.2022 по 31.03.2024 у розмірі 352,38 грн., інфляційні втрати у розмірі 3723,60 грн. 3 % річних у розмірі 1317,12 грн.
05.06.2025 ОСОБА_1 подала заяву про скасування судового наказу. Заява вмотивована тим, що заборгованість не відповідає дійсності і є значно завищеною, вважає що має місце спір про право. Заявником були пропущенні строки звернення до суду про стягнення заборгованості за надану послугу. Заперечення боржника проти вимог стягувача означає наявність спору про право. Також просила поновити строк для звернення до суду із вказаною заявою, та просила вирішити питання про поворот виконання судового наказу.
Ухвалою Салтівського районного суду м. Харкова від 06 червня 2025 року заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Судовий наказ від 31.05.2024, виданий Московським районним судом м. Харкова скасовано. Заяву в частині повороту виконання залишено без задоволення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 не погоджуючись з судовим рішенням в частині повороту виконання судового рішення, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить ухвалу суду в частині відмови у здійсненні повороту виконання судового рішення, скасувати та постановити нове, яким задовольнити її заяву в цій частині в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що висновки суду першої інстанції в оскаржуваній частині ухвали, базуються на невірно з'ясованих обставинах справи та невірному тлумаченні норм процесуального права. Посилається, що судом першої інстанції не дотримана норма ч. 10 ст. 444 ЦПК України.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1ст. 367 ЦПК України- в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Ухвала суду першої інстанції переглядається судом апеляційної інстанції в частині відмови у здійсненні повороту виконання судового рішення.
Відмовляючи у задоволенні заяви про поворот виконання рішення, суд першої інстанції виходив з того, що заявником до заяви про поворот виконання не надано належних документів, які б підтверджували, що суму стягнуту за судовим наказом, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем. З наданої копії виписки по картковому рахунку неможливо достовірно встановити, що кошти направлялись на погашення арештованої суми саме в рамках виконавчого провадження за судовим наказом , виданим Московським районним судом м.Харкрва від 31.05.2024 у справі №643/5163/24.
Такі висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 31 травня 2024 видано судовий наказ про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості за послуги з постачання теплової енергії за період з 01.10.2019 по 31.03.2024 у розмірі 50683,11 грн., абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.06.2022 по 31.03.2024 у розмірі 646,80 грн., заборгованість за послуги з постачання гарячої води за період з 01.10.2019 по 31.03.2024 у розмірі 15758,84 грн., абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання гарячої води за період з 01.06.2022 по 31.03.2024 у розмірі 374,88 грн., послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за період з 01.07.2022 по 31.03.2024 у розмірі 1084,02 грн., послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води за період з 01.07.2022 по 31.03.2024 у розмірі 352,38 грн., інфляційні втрати у розмірі 3723,60 грн. 3 % річних у розмірі 1317,12 грн.
В заяві про скасування судового наказу, ОСОБА_1 просила допустити поворот виконання судового наказу, з посиланням на виписку з карткового рахунку за період 01.01.2025 по 30.05.2025.
Згідно статті 444 ЦПК України, якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо під час нового розгляду справи він: закриває провадження у справі; залишає позов без розгляду; відмовляє в позові повністю; або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи. До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем. Така заява розглядається у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника у двадцятиденний строк з дня надходження заяви, проте їх неявка не перешкоджає її розгляду.
Отже, поворот виконання рішення, якщо цього вимагає відповідач, можливий у будь-якому випадку, незалежно від того, в якому порядку (апеляційному, касаційному чи за нововиявленими обставинами) скасовано судове рішення.
Поворот виконання рішення полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням.
Тому суди на забезпечення такої гарантії відновлення прав учасників процесу, як поворот виконання рішення мають задовольняти відповідні заяви та повертати відповідачеві стягнуті кошти за скасованим судовим рішенням у разі відсутності обмежень, установлених законом.
Поворот виконання рішення - це процесуальна форма захисту прав боржника. Воно можливе лише після набрання судовим рішенням законної сили. Його суть - у поверненні стягувачем боржнику всього одержаного за скасованим рішенням.
Поворот виконання рішення представляє собою повернення стягувачем боржнику всього, що ним було отримано за скасованим згодом рішенням з метою відшкодування боржнику збитків, завданих виконанням рішення. Отже, поворот виконання є процесуальною формою поновлення судом порушених прав боржника, що забезпечує можливість зворотного стягнення зі стягувача всього безпідставно отриманого ним за скасованим рішенням. З іншого боку, поворот виконання рішення є самостійним засобом захисту прав сторін, який повинен здійснюватися шляхом подання заяви про поворот виконання. Необхідність у повороті виконання судового рішення і поверненні сторін у первісне становище виникає тоді, коли рішення виконане, але згодом скасоване судом апеляційної чи касаційної інстанції, якщо цей суд закриває провадження у справі, залишає позов без розгляду, відмовляє в позові повністю або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2011 року №13-рп/2011 поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових право особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.
Застосовуючи поворот виконання рішення суду суд повинен зобов'язати позивача повернути відповідачеві безпідставно стягнуте з нього за скасованим рішенням суду.
З матеріалів даної справи вбачається, що судове рішення, яким на користь КП «Харківські теплові мережі» стягнуто грошові кошти, було скасовано, тому наявні правові підстави для повернення стягнутих грошових коштів, але у розмірі, який фактично було отримано в порядку виконання зазначеного рішення.
Статтями12,81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Заявником не надано до суду першої інстанції даних про виконання судового рішення, яке скасовано, повністю або в певній частині.
Зі змісту виписки по картковому рахунку не вбачається, що скасований судом наказ було виконано.
Підстав для застосування судом першої інстанції повороту виконання рішення відсутні.
Надана до суду апеляційної інстанції довідка приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Родіна Г.В. не може бути прийнята судом апеляційної інстанції.
Відповідно до частин другої - третьої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Так, відповідно до частин другої, восьмої, десятої статті 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено цим Кодексом, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи.
Апеляційна скарга не містить клопотань щодо долучення нових доказів, із зазначенням причин неподання цих доказів до суду першої інстанції.
Долучення такого доказу є порушення принципу правової визначеності. Зазначене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові №552/7368/21 від 21.08.2023 року.
Проте апелянт не позбавлений права звернутися із заявою про поворот виконання рішення в порядку ст. 444 ЦПК України на загальних підставах.
Ухвала суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні заяви про поворот виконання рішення суду відповідає вимогам закону.
Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1статті 6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно дост.375ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст.367,368,374,375,381,382,383,384ЦПК України суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Салтівського районного суду м. Харкова від 06 червня 2025 року в частині відмови у задоволені заяви про поворот виконання судового наказу залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий: О.В. Маміна
Судді: Н.П. Пилипчук
О.Ю. Тичкова
Повне судове рішення виготовлено 19.11.2025 року.