Справа № 643/20436/25
Провадження № 1-кс/643/6563/25
19.11.2025 слідчий суддя Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові клопотання слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні за № 62021170020000344 від 23.07.2021 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Степна Новоселівка Куп'янського району Харківської області, громадянина України, неодруженого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкав за адресою: АДРЕСА_2 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 2 ст. 307 КК України,
Слідчому судді Салтівського районного суду міста Харкова надійшло клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у кримінальному провадженні № 62021170020000344 від 23.07.2021 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Клопотання обґрунтоване наявністю ризиків, передбачених п. 1, 3, 4, ч. 1 ст. 177 КПК України, а також обґрунтованою підозрою про те, що згідно з наказом начальника ГУНП в Харківській області № 377-ос від 07.11.2019 ОСОБА_5 призначено на посаду поліцейського Батальйону конвойної служби ГУНП в Харківській області.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» правоохоронні органи - органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, органи доходів і зборів, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.
Вказане вище свідчить про те, що ОСОБА_5 , перебуваючи з 07.11.2019 на посаді поліцейського Батальйону конвойної служби ГУНП в Харківській області, є працівником правоохоронного органу - органу Національної поліції.
Будуючи працівником правоохоронного органу та займаючи вищевказану посаду, ОСОБА_5 16.08.2021, точний час у ході досудового розслідування не встановлений, усупереч вимогам Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а також зловживання ними», використовуючи свій мобільний телефон № НОМЕР_1 , за допомогою Інтернет месенджеру «Телеграм», за раніше досягнутою домовленістю, зв'язався з ОСОБА_6 з питання збуту останньому наркотичного засобу - канабіс.
У ході переписки в зазначеному Інтернет месенджері ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_6 , що він може реалізувати останньому наркотичний засіб канабіс (шишки коноплі) за ціною - 250 гривень за 1 грам вказаного наркотичного засобу, а також те, що 4 граму вказаного наркотичного засобу він зможе реалізувати за 1100 гривень, при цьому 100 гривень із вказаної суми, йому необхідні на проїзд. Надалі ОСОБА_6 запитав ОСОБА_5 , як йому передати грошові кошти.
17.08.2021 ОСОБА_5 , діючи умисно, використовуючи свій мобільний телефон № НОМЕР_1 за допомогою Інтернет месенджеру «Телеграм» зв'язався з ОСОБА_6 та повідомив, що грошові кошти за збут наркотичних засобів треба перерахувати йому на банківську картку № НОМЕР_2 , відкриту в АТ «Універсал-Банк» на ім'я ОСОБА_5
18.08.2021 о 14:06 ОСОБА_6 через банківській термінал «City 24», який розташований у кіоску «Кулиничі», за адресою: м. Харків, вул. Євгена Котляра, 3, поповнив рахунок наданої ОСОБА_5 банківської картки на суму 1100 гривень, при цьому комісія склала 29 гривень 70 копійок та на банківську картку було фактично зараховано 1 070 гривень 30 копійок. Після чого ОСОБА_6 роздрукував квитанцію ID № 3743639954220806 та засобами Інтернет месенджеру «Телеграм» відправив вказаний чек ОСОБА_5 у якості підтвердження перерахування грошових коштів. Після чого ОСОБА_5 підтвердив оплату та повідомив, що наркотичний засіб буде у нього 19.08.2021, та що ОСОБА_6 зможе його забрати, в будь-який зручний для нього час у м. Куп'янськ Харківської області.
Таким чином, ОСОБА_5 отримав від ОСОБА_6 заздалегідь обумовлену суму грошових коштів у розмірі 1070 гривень 30 копійок в якості оплати за збут йому наркотичних засобів.
19.08.2021 засобами Інтернет месенджеру «Телеграм» ОСОБА_5 переніс зустріч на 25.08.2021.
Надалі, ОСОБА_5 , діючи умисно та протиправно, з мотивів незаконного збагачення за рахунок незаконного збуту наркотичних засобів, у невстановленому в ході досудового розслідування місці, за невстановлених обставин, незаконно придбав та зберігав з метою збуту особливо небезпечний засіб - канабіс.
Після цього, ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконний збут наркотичних засобів, перевіз придбаний наркотичний засіб - канабіс, до раніше обумовленого з ОСОБА_6 місця за адресою: Харківська область, м. Куп'янськ, площа Центральна, 39, з метою збуту останньому.
25.08.2021 близько 17:30 ОСОБА_5 , перебуваючи біля супер-маркету «АТБ», який розташований за адресою: Харківська область, м. Куп'янськ, площа Центральна, 39, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на незаконний збут наркотичних засобів, передав ОСОБА_6 , який діяв в ході контролю за вчиненням злочину, полімерний пакет з паперовим згортком з речовиною рослинного походження, який до цього незаконно придбав, зберігав та перевозив з метою збуту, в якому містилась речовина рослинного походження, масою 2,6269 грам, яка відповідно до висновку експертизи № СЕ-19/121-21/18906-НЗПРАП від 27.08.2021, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабіс, маса якого в перерахунку на суху речовину склала 2, 2402 грама, тим самим ОСОБА_5 діючи умисно, незаконно збув особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, що знаходиться у незаконному обігу.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а саме - незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні з метою збуту, а також незаконному збуті особливо небезпечних наркотичних засобів.
Крім того, ОСОБА_5 , перебуваючи з 07.11.2019 на посаді поліцейського Батальйону конвойної служби ГУНП в Харківській області, будучи працівником правоохоронного органу - органу Національної поліції, діючи умисно, повторно, у період з 25.08.2021 по 02.09.2021, усупереч вимогам Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а також зловживання ними», використовуючи свій мобільний телефон № НОМЕР_1 за допомогою Інтернет месенджеру «Воц Ап» за раніше досягнутою домовленістю неодноразово зв'язувався з ОСОБА_6 з питання збуту останньому наркотичного засобу - канабіс.
У ході переписки в зазначеному Інтернет месенджері ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_6 , що він може реалізувати останньому 30 грамів наркотичного засобу канабіс «шишки коноплі» за ціною 8 000 гривень. Надалі ОСОБА_6 запитав ОСОБА_5 , як йому передати грошові кошти.
02.09.2021 ОСОБА_5 , діючи умисно, використовуючи свій мобільний телефон № НОМЕР_1 за допомогою Інтернет месенджеру «Воц Ап» зв'язався з ОСОБА_6 та повідомив, що грошові кошти за збут наркотичних засобів треба перерахувати на банківську картку № НОМЕР_3 , яку відкрито в АТ КБ «Приват Банк» на ім'я приятельки ОСОБА_5 - ОСОБА_7
02.09.2021 о 16:47 ОСОБА_6 через банківській термінал АТ КБ «Приват Банк», який розташований в офісному центрі за адресою: м. Харків, вулиця Полтавський шлях, 56, поповнив рахунок наданої ОСОБА_5 банківської картки № НОМЕР_3 на суму 4500 гривень, при цьому комісія склала 44 гривні 39 копійок та на банківську картку було фактично зараховано 4455 гривень 61 копійку. Після чого ОСОБА_6 роздрукував чек та засобами Інтернет месенджеру «Воц Ап» відправив вказаний чек ОСОБА_5 , у якості підтвердження перерахування грошових коштів, та повідомив останньому що у вказаної картки закінчився ліміт та необхідно надати іншу картку, для перерахування решти грошових коштів. Надалі ОСОБА_5 повідомив, що решту грошових коштів необхідно перерахувати на належну йому особисто банківську картку № НОМЕР_2 , яку відкрито в АТ «Універсал Банк».
В подальшому, в той же день о 17:04 ОСОБА_6 через банківській термінал «City 24», який розташований в кіоску «Кулиничі» за адресою: м. Харків, вул. Євгена Котляра, буд. 3, поповнив рахунок названої ОСОБА_5 банківської картки на суму 3500 гривень, при цьому комісія склала 94 гривні 50 копійок та на банківську картку було фактично зараховано 3405 гривень 50 копійок. Після чого ОСОБА_6 роздрукував квитанцію ID № 3743639955527509 та засобами Інтернет месенджеру «Воц Ап» відправив вказаний чек ОСОБА_5 у якості підтвердження перерахування грошових коштів.
Після чого, ОСОБА_5 підтвердив оплату та повідомив, що наркотичний засіб буде у нього до 06.09.2021, та що ОСОБА_6 зможе його забрати, в будь-який зручний до нього час у м. Куп'янськ Харківської області.
Таким чином, ОСОБА_5 отримав від ОСОБА_6 заздалегідь обумовлену суму грошових коштів в якості оплати за збут йому наркотичних засобів.
Надалі ОСОБА_5 діючи умисно та протиправно, з мотивів незаконного збагачення за рахунок незаконного збуту наркотичних засобів, у невстановленому в ході досудового розслідування місці, за невстановлених обставин, незаконно придбав та зберігав з метою збуту особливо небезпечний засіб - канабіс.
Після цього, ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконний збут наркотичних засобів, перевіз придбаний наркотичний засіб - канабіс до раніше обумовленого з ОСОБА_6 місця за адресою: АДРЕСА_3 , з метою збуту останньому.
03.09.2021 близько 18:10 ОСОБА_5 , перебуваючи біля автостанції за адресою: Харківська область, м. Куп'янськ, вул. Кузнечна, 1, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на незаконний збут наркотичних засобів, передав ОСОБА_6 , який діяв в ході контролю за вчиненням злочину, синій полімерний пакет з речовиною рослинного походження, який до цього незаконно придбав, зберігав та перевозив з метою збуту, в якому містилась речовина рослинного походження масою 25, 6193 грам, яка відповідно до висновку експертизи № СЕ-19/121-21/19701-НЗПРАП від 04.09.2021, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабіс, маса якого в перерахунку на суху речовину склала - 23, 5697 грама. Тим самим ОСОБА_5 діючи повторно, незаконно збув особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, що знаходиться у незаконному обігу.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а саме - незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні з метою збуту, а також незаконному збуті особливо небезпечних наркотичних засобів, вчиненому повторно.
Слідчим 04.09.2021 із дотриманням вимог ст. ст. 40, 276 - 278 КПК України ОСОБА_5 повідомлено про підозру у незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні з метою збуту, а також незаконному збуті особливо небезпечних наркотичних засобів, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, та у незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні з метою збуту, а також незаконному збуті особливо небезпечних наркотичних засобів, вчиненому повторно, тобто вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Так, 27.02.2022 підозрюваного у кримінальному провадженні № 62021170020000344 від 23.07.2021 ОСОБА_5 та його захисника - адвоката ОСОБА_8 повідомлено про завершення досудового розслідування та запропоновано з'явитися до слідчого або прокурора у зручний час для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження. Проте, ОСОБА_5 до слідчого не з'явився та до серпня - вересня 2022 року повідомляв, що він знаходиться на тимчасово окупованій території у м. Куп'янськ та з'явитися до слідчого не має можливості. Після деокупації м. Куп'янська Збройними Силами України, останній перестав відповідати на дзвінки слідчого.
Одночасно, за місцем мешкання останнього за адресою: АДРЕСА_4 , слідчим надіслано повістки про виклик підозрюваного ОСОБА_5 на 22.09.2022, 10.10.2022, 25.10.2022, 15.11.2022, 09.12.2022, 12.01.2023, 17.02.2023 та 24.03.2023. Однак, у визначені дні та час підозрюваний за ч. 2 ст. 307 КК України ОСОБА_5 до слідчого не з'явився, про причини не явки не повідомив.
Місцезнаходження ОСОБА_5 на теперішній час не встановлено, але є достатні підстави вважати, що підозрюваний виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, або виїхав до країни Європейського Союзу та й надалі намагатиметься переховуватися від органу досудового розслідування з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Постановою слідчого від 17.04.2023 підозрюваного ОСОБА_5 , який переховується з метою ухилення від кримінальної відповідальності та підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, оголошено у розшук, а провадження зупинено.
Постановою прокурора від 14.11.2025 підозрюваного ОСОБА_5 , який можливо переховується з метою ухилення від кримінальної відповідальності на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, або виїхав до країни Європейського Союзу з метою уникнення кримінальної відповідальності та підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, оголошено у міжнародний розшук.
Проведення заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_5 можливе в рамках міжнародного оповіщення Генерального секретаріату Інтерполу або запиту про правову допомогу у кримінальному провадженні стосовно осіб, які розшукуються органами правопорядку України, для досягнення цілі міжнародного співробітництва з використанням інформаційної системи Інтерполу.
Метою обрання запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спроб: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Слідчий суддя, розглянувши клопотання та дослідивши документи кримінального провадження, якими воно обґрунтовується, встановив таке.
Другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62021170020000344 від 23.07.2021 за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим сином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інші кримінальні правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд згідно змісту вимог ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КК України, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
У відповідності до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований інакше як до раніше несудимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Відповідно до вимог ст. 177, 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухиляння від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу в обов'язковому порядку судом повинні враховуватися вимоги ст. 177, 178 КПК України.
Разом з тим, відповідно до частин першої-четвертої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Під ухиленням від слідства або суду слід розуміти будь-які умисні дії, вчинені певною особою з метою уникнути кримінальної відповідальності за скоєний злочин, що змушує правоохоронні органи вживати заходів, спрямованих на розшук і затримання правопорушника (нез'явлення без поважних причин за викликом до слідчого або суду, недотримання умов запобіжного заходу, зміна документів, які посвідчують особу, зміна зовнішності, перехід на нелегальне становище, перебування в тайнику, імітація своєї смерті тощо). Під час з'ясування, які дії особи мають визнаватись юридично значущим (а не просто фактичним) ухиленням від слідства або суду, треба враховувати, крім усього іншого, кримінальний процесуальний статус особи, що вчинила злочин. Це має бути особа, яка в установленому порядку визнана підозрюваним або обвинуваченим та яка зобов'язана з'являтись до правозастосовних органів за викликом, перебувати в межах їх досяжності. Зазначена особа усвідомлює, що в неї вже виник юридичний обов'язок постати перед слідством або судом, однак вона ухиляється від виконання такого обов'язку (постанова Верховного Суду України від 19 березня 2015 року у справі №5-1кс15, постанови Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 659/234/16-к, 20 жовтня 2020 року у справі № 204/4728/15-к, 08 листопада 2019 року у справі № 372/2007/19, 30 травня 2019 року у справі № 639/793/17, 03 липня2019 року у справі № 551/403/16-к).
Належною процедурою стосовно підозрюваного, який перебуває за кордоном, є його притягнення до кримінальної відповідальності заочно або шляхом екстрадиції в Україну. Для ефективності судового розгляду у будь-якому разі необхідно ініціювати процедуру оголошення такої особи в міжнародний розшук.
У ст. 297-1 КПК України визначений вичерпний перелік статей Кримінального Кодексу України, за підозрою чи обвинуваченням яких може проводитись спеціальне досудове розслідування чи провадження (in absentia). Разом з цим КПК України вказує, що вказане провадження може проводитись і щодо інших злочинів, якщо злочини вчинені особами, які переховуються від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошені у міжнародний розшук.
Правильність визначення поняття «міжнародний розшук» залежить від чіткості розуміння порядку оголошення особи в міжнародний розшук та його безпосереднього здійснення, встановлення органу, який оголошує особу в міжнародний розшук, моменту, з якого особа вважається такою, що перебуває у міжнародному розшуку. У зв'язку з цим необхідно здійснити системний аналіз положень чинного законодавства України, міжнародно-правових актів і міжнародних договорів, нормативних документів Інтерполу та Генеральної асамблеї Інтерполу, які регламентують ці питання.
Встановлення місця перебування підозрюваного та доставлення його до суду є необхідною умовою для успішного закінчення судового провадження. З цією метою відповідними суб'єктами здійснюється розшук особи, яка ухиляється від суду. Метою для усіх видів розшуку є отримання інформації про місцезнаходження розшукуваної особи та подальшого доставлення її до суду, правоохоронного органу. Розшук є комплексом слідчих, оперативно-розшукових, розшукових, інформаційно-довідкових, сигнальних та інших заходів, які здійснюються правоохоронними органами в місцях можливого перебування розшукуваних. В свою чергу, міжнародним розшуком є комплекс зазначених заходів, що заснований на нормах національного і міжнародного права та здійснюються поза межами держави - ініціатора за запитами спеціально уповноважених органів держав, силами правоохоронних запитуваних країн з використанням можливостей Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол.
Наразі в Україні діє лише один спосіб оголошення особи в міжнародний розшук - звернення до Інтерполу, про що й зазначає Інструкція про порядок використання правоохоронними органами України інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції Інтерпол, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Офісу Генерального прокурора, Національного антикорупційного бюро України, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України № 613/380/93/228/414/510/2801/5 від 17.08.2020, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 04.09.2020 за № 849/35132 (далі - Інструкція).
Вказана Інструкція розроблена відповідно до КПК України, Законів України «Про Національну поліцію», «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю», Положення про Національну поліцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 877, Статуту Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол (із змінами) від 13 червня 1956 року (далі - Статут Інтерполу), Статуту Комісії з контролю файлів Інтерполу, затвердженого Резолюцією 85-ї сесії Генеральної Асамблеї Інтерполу AG-2016-RES-06, Правил Інтерполу з обробки даних, затверджених Резолюцією 80-ї сесії Генеральної Асамблеї Інтерполу AG/2011/RES/07 (із змінами), та міжнародних договорів України у сфері міжнародно-правового співробітництва.
Україна з 1992 року є членом Інтерполу. У 1993 р. Кабінет Міністрів України постановою № 220 затвердив «Положення про Національне центральне бюро Інтерполу». Міжнародне співробітництво правоохоронних органів України з органами Інтерполу, НЦБ іноземних держав, компетентними органами іноземних держав та міжнародними установами з використанням інформаційної системи Інтерполу здійснюється з питань та у формах, визначених правилами Інтерполу.
Інформаційна система Інтерполу використовується для обміну відомостями про фізичних та юридичних осіб, об'єкти, події та факти лише в рамках відповідного кримінального провадження та/або оперативно-розшукової (розшукової) справи (за умови вжиття вичерпних заходів на національному рівні), а також заходів з питань публічної безпеки і порядку, запобігання перетинанню та недопущення перетинання державного кордону особами, яким заборонено в'їзд або обмежено виїзд з України.
Міжнародний розшук підозрюваних, обвинувачених і внесення їх у базу даних Інтерполу являє собою комплекс відповідних заходів, один з яких є прийняття постанови (ухвали) про оголошення особи в міжнародний розшук і направлення цієї ухвали до Національного центрального бюро Інтерполу в Україні з відповідним клопотанням для передачі в подальшому до Комісії з контролю за файлами Інтерполу задля встановлення місцезнаходження особи.
Згідно ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому ст. 276 - 279 КПК України, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.
Письмове повідомлення про підозру, згідно вимог ч. 1 ст. 278 КПК України, вручається особі в день його складання слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
З матеріалів справи слідує, що повідомлення про підозру ОСОБА_5 від 04.09.2021 вручено особисто йому 04.09.2021 та у той же день та час його захиснику.
Відтак, ОСОБА_9 , відповідно до положень КПК України, набув статус підозрюваного.
Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема: показаннями свідка ОСОБА_6 від 27.07.2021, 18.08.2021, 01.09.2021, 02.09.2021, 04.09.2021; протоколом огляду, копіювання та вручення грошових кошів від 18.08.2021 та 02.09.2021; висновком судової експертизи матеріалів, речовин та виробів за експертною спеціальністю 8.6 «дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів» від 04.09.2021 № СЕ -19/121-21/19701-НЗПРАП; висновком судової експертизи матеріалів, речовин та виробів за експертною спеціальністю 8.6 «дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів» від 27.08.2021 № СЕ -19/121-21/18906-НЗПРАП; матеріалами проведених негласних слідчих (розшукових) дій, а також іншими доказами у їх сукупності.
Разом з цим, 27.02.2022 підозрюваного у кримінальному провадженні № 62021170020000344 від 23.07.2021 ОСОБА_5 та його захисника - адвоката ОСОБА_8 повідомлено про завершення досудового розслідування та запропоновано з'явитися до слідчого або прокурора у зручний час для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження. Проте, ОСОБА_5 до слідчого не з'явився та до серпня - вересня 2022 року повідомляв, що він знаходиться на тимчасово окупованій території у м. Куп'янськ та з'явитися до слідчого не має можливості. Після деокупації м. Куп'янська Збройними Силами України, останній перестав відповідати на дзвінки слідчого.
Одночасно, за місцем мешкання останнього за адресою: АДРЕСА_4 , слідчим надіслано повістки про виклик підозрюваного ОСОБА_5 на 22.09.2022, 10.10.2022, 25.10.2022, 15.11.2022, 09.12.2022, 12.01.2023, 17.02.2023 та 24.03.2023. Однак, у визначені дні та час підозрюваний за ч. 2 ст. 307 КК України ОСОБА_5 до слідчого не з'явився, про причини не явки не повідомив.
Станом на 17.11.2025 захисник підозрюваного повідомив орган досудового розслідування, що угода про надання правничої допомоги між ними припинена.
Місцезнаходження ОСОБА_5 на теперішній час не встановлено, але є достатні підстави вважати, що підозрюваний виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, або виїхав до країни Європейського Союзу та й надалі намагатиметься переховуватися від органу досудового розслідування з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Разом з цим, ОСОБА_5 тривалий час працював у Національній поліції та володіє тактикою і методами правоохоронної діяльності, може використати свої знання та досвід на шкоду органу досудового розслідування та інтересам кримінального провадження.
Постановою слідчого від 17.04.2023 підозрюваного ОСОБА_5 , який переховується з метою ухилення від кримінальної відповідальності та підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, оголошено у розшук.
Постановою прокурора від 14.11.2025 підозрюваного ОСОБА_5 , який можливо переховується з метою ухилення від кримінальної відповідальності на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, або виїхав до країни Європейського Союзу з метою уникнення кримінальної відповідальності та підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, оголошено у міжнародний розшук.
Проведення заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_5 можливе в рамках міжнародного оповіщення Генерального секретаріату Інтерполу або запиту про правову допомогу у кримінальному провадженні стосовно осіб, які розшукуються органами правопорядку України, для досягнення цілі міжнародного співробітництва з використанням інформаційної системи Інтерполу застосовується положення розділу IV Інструкції.
У разі прийняття ініціатором розшуку рішення про необхідність використання інформаційних систем Інтерполу стосовно вказаної особи у вигляді оповіщення певного кольору на їх адресу необхідно надати запит на публікацію оповіщення разом із документами, визначеними Розділом IV Інструкції для оповіщення відповідного кольору.
Оскільки Червоне оповіщення - єдина з карток, що дозволяє не лише відстеження місцезнаходження особи, а й її затримання, вимоги до публікації такої картки найвищі.
Окрім необхідності дотримання принципів Інтерполу (зокрема, нейтралітету та поваги до прав людини), вимагається наявність таких умов: вчинене особою діяння кваліфіковано як злочин відповідно до Кримінального кодексу України; особу в установленому законодавством порядку оголошено в розшук правоохоронними органами України: для притягнення до кримінальної відповідальності за злочин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на максимальний строк не менше двох років; для виконання вироку, яким особу засуджено до позбавлення волі на термін щонайменше шість місяців, або якщо невідбута особою частина покарання становить не менше шести місяців.
Відповідні вимоги фактично корелюються з вимогами, встановленими Європейською конвенцією про видачу правопорушників від 13.12.1957, оскільки червоне сповіщення видається саме з метою подальшої екстрадиції особи.
Для запиту публікації Генеральним секретаріатом Інтерполу Червоного оповіщення правоохоронний орган України надсилає уповноваженому підрозділу формуляр для запиту публікації Червоного оповіщення (додаток1), а також інформацію та документи, серед яких: завірені копії ухвали суду про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та ухвали про оголошення розшуку особи (у тому числі в перекладі на одну з робочих мов Інтерполу) на стадії судового розгляду.
Головною вимогою інституцій Генерального секретаріату Інтерполу до публікації повідомлень із червоним кутом та циркулярних оповіщень є наявність ухвали слідчого судді, суду про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо розшукуваної особи, що була винесена без посилання на використання каналів МОКП-Інтерпол для доведення факту оголошення її міжнародного розшуку.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо злочинів та карається позбавленням волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.
Тяжкість злочину свідчить про ступінь суспільної небезпеки діяння, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , а також неодноразові неявки, перебування у розшуку, в сукупності дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем ймовірності його поведінку, більш того, за вчинення вищевказаного злочину передбачене покарання у вигляді позбавлення волі до 10 років, що у сукупності свідчить про наявність реального ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, фактично уже переховується.
Так, ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 05.09.2021 у справі № 642/5692/21 відносно підозрюваного ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави.
08.09.2021 підозрюваний ОСОБА_5 був звільнений з ДУ «Харківський слідчий ізолятор» по сплаті застави.
Проте, будучи повідомленим про наслідки невиконання процесуальних обов'язків, підозрюваний ОСОБА_5 ухилився від досудового розслідування та суду та продовжує ухилятися по цей час.
Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 КПК України, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.
У такому разі після затримання особи і не пізніше як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження, суд за участю обвинуваченого розглядає питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях від 26.07.2001 у справі «Ілійков проти Болгарії», від 26.06.1991 у справі № 12369/86 «Летельє проти Франції» зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
За таких обставин вказані у клопотанні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, є доведеними, а репутація підозрюваного на даний час є негативною, оскільки він знаючи про наявність щодо нього кримінального провадження та будучи обізнаним зі своїми процесуальними обов'язками, ухиляється від органу досудового розслідування та суду.
Враховуючи особу підозрюваного, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя доходить висновку, що застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою (більш м'якого) не забезпечить належної поведінки підозрюваного під час досудового розслідування, а в подальшому судового розгляду у цьому кримінальному провадженні, виконання ним покладених на нього процесуальних обов'язків, а тому є доцільним обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Тримання ОСОБА_5 під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, в тому числі зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, правовим позиціям, викладеним в параграфі 35 рішення ЄСПЛ у справі «Летельє проти Франції».
Оскільки в даному випадку питання про обрання запобіжного заходу вирішується в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, тобто для забезпечення доставки обвинуваченого, оголошеного в міжнародний розшук, для вирішення питання про обрання запобіжного заходу, суд не вирішує питання про застосування застави відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України.
Зазначена процедура визначена ч. 6 ст. 193 КПК України і є складовою процесу міжнародного розшуку, без якої неможливе доставлення ОСОБА_5 в місце досудового розслідування.
Також, згідно з абз. 7 ч. 4 ст. 183 КК України при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Враховуючи наведені обставини, слідчий суддя дійшов висновку про те, що клопотання слідчого обґрунтоване і підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 2, 176 - 178, 183, 184, 193, 194, 197 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання задовольнити.
За відсутності підозрюваного, обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, у кримінальному провадженні № 62021170020000344 від 23.07.2021, без визначення розміру застави.
Згідно ч. 6 ст. 193 КПК України після затримання підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і не пізніш як через сорок вісім годин з часу його доставки до місця кримінального провадження розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід.
Відповідно до ч. 4 ст. 197 КПК України у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі частини шостої статті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту отримання її копії. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_10