Постанова від 04.11.2025 по справі 908/1439/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.11.2025 року м.Дніпро Справа № 908/1439/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дарміна М.О.(доповідач),

суддів: Іванов О.Г., Кощеєва І.М.

при секретарі судового засідання Карпенко А.С.

Представники сторін:

від позивача: Букін Сергій Михайлович (поза межами приміщення суду) - від Запорізької міської ради - витяг з ЄДР

від відповідача -1: не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином

від відповідача -2: не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Запорізької міської ради на рішення Господарського суду Запорізької області від 10.10.2024 (суддя Боєва О.С. повний текст рішення складено 29.10.2024) у справі №908/1439/24

За позовом: Запорізької міської ради, Запоріжжя

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю “ПРОМАКТИВ ГРУП», м. Київ,

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю “МАШТЕХКОНСТРУКЦІЯ», м. Київ

про визнання договору недійсним.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:

Запорізька міська рада звернулася до Господарського суду Запорізької області з позовом до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю “ПРОМАКТИВ ГРУП», 2. Товариства з обмеженою відповідальністю “МАШТЕХКОНСТРУКЦІЯ» про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна (будинку цеху 22 інв. № 100939, будівлі цеху 22БЗІ інв. № 101000, корпусу кремнієвих структур з діелектричною ізоляцією ін. № 100484, будівлі газоочистки інв. №100493, будівлі цеху 22, інв. № 100900, загальною площею 55314,1 кв.м) від 27.10.2023, укладеного між ТОВ “ПРОМАКТИВ ГРУП» та ТОВ “МАШТЕХКОНСТРУКЦІЯ», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ляшенко В.В., зареєстрованого в реєстрі за № 1207 від 27.10.2023 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 56987523101, номер відомостей про речове право 52299906).

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 10.10.2024 у справі №908/1439/24 у задоволенні позову відмовлено.

Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Запорізької області від 20.05.2024 у справі № 908/1439/24 про накладення арешту на нерухоме майно - будинок цеху 22 інв.№100939, будівлю цеху 22БЗІ інв.№101000, корпус кремнієвих структур з діелектричною ізоляцією інв.№100484, будівлю газоочистки інв. №100493, будівлю цеху 22, інв.№100900, загальною площею 55314,1 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вулиця Теплична, 16, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 56987523101.

Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що Свідоцтвом від 01.04.2021 (зареєстровано в реєстрі за № 1-123, а.с. 110-119) державним нотаріусом Четвертої Запорізької державної нотаріальної контори Бережко С.М. на підставі акта № UA-PS-2021-02-23-000019-3 про придбання майна на аукціоні від 16.03.2021 і протоколу електронного аукціону № UA-PS-2021-02-23-000019-3, сформованого Товарною біржею «Придніпров'є» 04.03.2021, посвідчено, що Товариству з обмеженою відповідальністю «ПРОМАКТИВ ГРУП», код ЄДРПОУ 43746308 (відповідач-1 у справі) належить на праві власності нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Теплична, 16, що складається в т.ч. з: інв. №№ 100939, 101000, 100484, 100493, 100900, загальною площею 55314,1 кв.м (опис: будинок цеху 22 інв. №100939, будівля цеху 22БЗІ інв. № 10100, корпус кремнієвих структур з діелектричною ізоляцією інв. № 100484, будівля газоочистки інв. №100493, будівля цеху 22 інв. № 100900), що раніше належали ПрАТ «Завод напівпровідників».

У Свідоцтві вказано, що зазначені у ньому об'єкти нерухомості розташовані на 21 земельній ділянці з відповідними кадастровими номерами (перелік наведений у Свідоцтві), яке придбане ТОВ «ПРОМАКТИВ ГРУП» за 123569088 грн 00 коп.

27.10.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОМАКТИВ ГРУП» (Продавець, відповідач-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МАШТЕХКОНСТРУКЦІЯ» (Покупець, відповідач-2) було укладено п'ять договорів купівлі-продажу нерухомого майна, розташованого за адресою: м.Запоріжжя, вул. Теплична, 16, що знаходиться на земельних ділянках з кадастровими номерами: 2310100000:02:026:0008 (дві угоди), 2310100000:02:018:0109, 2310100000:02:018:0039, 2310100000:02:026:0009 (копії договорів містяться у справі).

27.10.2023 проведено державну реєстрацію права власності за ТОВ «МАШТЕХКОНСТРУКЦІЯ» на вказані вище об'єкти нерухомості (а.с. 22).

Між відповідачами, в тому числі, був укладений Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 27.10.2023 (далі - Договір), відповідно до умов якого Продавець (відповідач-1) продав (передав у власність) Покупцеві (відповідачу-2), а Покупець купив (прийняв у власність і сплатив грошову суму визначену цим за договором) нерухоме майно, а саме: будинок цеху 22 інв. № 100939, будівля цеху 22БЗІ інв. № 101000, корпус кремнієвих структур з діелектричною ізоляцією інв. № 100484, будівля газоочистки інв. №100493, будівля цеху 22 інв. № 100900, загальною площею 55314,1 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Теплична, 16, та розташоване на земельній ділянці (на частині земельної ділянки) кадастровий номер 2310100000:02:026:0008, яка знаходиться в комунальній власності Запорізької міської ради (пункт 1 Договору).

Господарським судом встановлено, що загалом на момент звернення до суду з цим позовом (10.05.2024) Господарським судом Запорізької області були прийняті рішення у справі № 908/2646/23 про стягнення з відповідача-1 на користь позивача суми 307 061,21 грн заборгованості з орендної плати за землю, яке набрало законної сили та було виконано у примусовому порядку, та рішення у справі № 908/3289/23 по стягнення суми 235 548,04 грн, яке на час звернення з позовом у даній справі № 908/1439/24 не набрало законної сили, а також на те, що на розгляді в суді перебуває 5 окремих справ (№№ 908/3288/23, 908/3290/23, 908/962/24, 908/755/24, 908/814/24) із позовними вимогами Запорізької міської ради до ТОВ «ПРОМАКТИВ ГРУП» на загальну суму 2 355 727,08 грн.

Отже на момент звернення Запорізької міської ради до суду із позовною заявою у даній справі № 908/1439/24 (10.05.2024) мало місце виключно ухвалене господарським судом рішення від 13.10.2023 у справі № 908/2646/23 (провадження у справі відкрито у серпні 2023), яке набрало законної сили та яке виконано у примусовому порядку 14.03.2024, тобто ще до звернення з позовом до суду у даній справі № 908/1439/24.

З огляду на викладене місцевий господарський суд виснував, що на момент звернення позивача до суду з позовом у даній справі № 908/1439/24 було відсутнє порушення інтересів територіальної громади міста Запоріжжя пов'язане із невиконанням рішення суду від 13.10.2023 у справі № 908/2646/23.

На час звернення позивача до суду з позовом у даній справі № 908/1439/24, Господарським судом Запорізької області 07.03.2024 та 02.04.2024 також були ухвалені рішення у справах №908/3289/23, № 908/3288/23, якими задоволені позовні вимоги Запорізької міської ради про стягнення з ТОВ «ПРОМАКТИВ ГРУП» заборгованості за відповідними договорами оренди землі, які набрали законної сили та на виконання яких 18.04.2024 та 30.04.2024 господарським судом були видані накази. 01.05.2024 ухвалено рішення у справі №908/3290/23, яке не набрало законної сили станом на час подання позову у даній справі № 908/1439/24. Рішення ж у всіх інших справах (№№ 908/962/24, 908/755/24, 908/814/24, 908/1149/24, 908/1150/24), на які посилається позивач, та якими задоволені позовні вимоги останнього про стягнення заборгованості за договорами оренди земельних ділянок, були ухвалені та набрали законної сили вже після подання позову у даній справі №908/1439/24. Загальний розмір стягнутої заборгованості за рішеннями у вказаних справах становить 2781096,98 грн. У жодній із вказаних справ позивач не звертався із заявою про забезпечення позову з метою уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом своїх інтересів, можливості реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Крім того, позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що після укладення 27.10.2023 відповідачами оспорюваного правочину у ТОВ «ПРОМАКТИВ ГРУП», у сукупності з іншими чотирма правочинами, не залишилось іншого майна, достатнього для погашення перед Запорізькою міською радою наявної у відповідача-1 заборгованості, яка підтверджена судовими рішеннями.

При цьому відповідач-1 надав до матеріалів справи Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 384547020 від 27.06.2024 (а.с. 156-163), яка свідчить про те, що у власності ТОВ «ПРОМАКТИВ ГРУП» перебуває велика кількість зареєстрованого за ним нерухомого майна і за рахунок якого, в т.ч., можливе проведення звернення стягнення для погашення існуючої заборгованості останнього перед позивачем.

Згідно з наданою ТОВ «ПРОМАКТИВ ГРУП» до матеріалів справи копією бухгалтерської довідки від 27.06.2024 (а.с. 164-167), загальна балансова вартість основних засобів на 27.06.2024 складає 149 528 053,56 грн без ПДВ.

В той же час як загальний розмір заборгованості ТОВ «ПРОМАКТИВ ГРУП», який на час прийняття рішення у даній справі № 908/1439/24 підтверджений відповідними наведеними вище судовими рішеннями, становить 2781096,98 грн.

На підставі викладеного суд дійшов до висновку про необґрунтованість тверджень позивача про те, що відчуження за оспорюваним правочином на користь ТОВ «МАШТЕХКОНСТРУКЦІЯ» нерухомого майна (будинку цеху 22 інв. № 100939, будівлі цеху 22БЗІ інв. № 10100, корпусу кремнієвих структур з діелектричною ізоляцією ін. № 100484, будівлі газоочистки інв. №100493, будівлі цеху 22 інв. № 100900, загальною площею 55314,1 кв.м), яке розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вулиця Теплична, 16, призвело до неплатоспроможності ТОВ «ПРОМАКТИВ ГРУП», наслідком чого є унеможливлення реального виконання рішень Господарського суду Запорізької області щодо стягнення з ТОВ «ПРОМАКТИВ ГРУП» заборгованості за користування земельними ділянками.

Посилання позивача на те, що ним продовжують вживатись заходи претензійно-позовного характеру щодо стягнення з ТОВ «ПРОМАКТИВ ГРУП» несплаченої орендної плати за використання решти земельних ділянок, заборгованість за якими за попередніми розрахунками становить близько 32 млн.грн, не є підставою для задоволення заявлених позовних вимог у даній справі № 908/1439/24, оскільки судом не можуть захищатися інтереси «на майбутнє». При цьому, судом зазначено, що відповідні доводи щодо розміру заборгованості відповідача-1 мають доводитися позивачем на загальних підставах у встановленому законом порядку.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про відсутність, як станом на час звернення позивача з позовом до суду, так і на час вирішення судом спору у даній справі, порушених прав територіальної громади міста Запоріжжя від імені якої діє позивач.

Разом із тим, судом зазначено, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження заниження вартості відчуженого нерухомого майна та ціни оспорюваного правочину, а ті докази на які посилається позивач у позовній заяві мають суто інформаційний (довідковий) характер та не є належними та допустимими засобами доказування.

На підставі викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позивачем не доведено, що оспорюваний правочин є фіктивним, що відповідачі є пов'язаними особами і при укладенні цього договору діяли умисно саме з метою зменшення активів відповідача-1, його платоспроможності та на підставі цього правочину не виникли обумовлені ним правові наслідки.

Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:

Не погодившись з зазначеним рішенням, через систему « Електронний суд», Запорізька міська рада звернулась до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить рішення Господарського суду Запорізької області від 10.10.2024р. по справі №908/1439/24 за позовною заявою Запорізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промактив Груп» та до Товариства з обмеженою відповідальністю «Маштехконструкція» про визнання недійсним договору купівлі продажу нерухомого майна (будинку цеху 22 інв.№100939, будівлі цеху 22БЗІ інв. №101000, корпусу кремнієвих структур з діелектричною ізоляцією інв.№100484, будівлі газоочистки інв.№100493, будівлі цеху 22, інв.№100900, загальною площею 55314,1 кв.м.), укладеного Відповідачами-1,2 від 27.10.2023, посвідченого Ляшенко В.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрованим в реєстрі за № 1207 скасувати.

Узагальнення доводів апеляційної скарги:

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

Скаржник зазначає, що в мотивувальній частині оскаржуваного Рішення, Суд першої інстанції, згідно позиції апелянта, дійшов не правильних висновків щодо відсутності підстав для визнання оспорюваного правочину недійсним, щодо порушення інтересів позивача, не врахованопорушення відповідачем-1 засад ст.3 ЦК України тощо.

Згідно доводів апелянта, позивач звернувся до суду через вчинення відповідачем-1 ТОВ «Промактив Груп» та відповідачем-2 ТОВ «Маштехконструкція» фраудаторних дій, спрямованих на зменшення платоспроможності боржника та уникнення майбутнього стягнення боргу за орендну плату.

Так, позивач посилався на справу 908/2646/23 як на момент вчинення правочину, а саме: що відчуження нерухомого майна відбулося в період після початку судово-претензійної діяльності Позивача до Відповідача-1 і після ухвалення вказаного першого рішення суду на користь Позивача зі стягнення з Відповідача-1 заборгованості у розмірі 307 т.грн. за користування однією з 21 земельних ділянок по вул.Теплична,16, м.Запоріжжя, на якій розташоване придбане на аукціоні від 01.04.2021 нерухоме майно Відповідача-1.

Після ухвалення рішення суду від 13.10.2023 про стягнення з відповідача-1 заборгованості, останній, знаючи про можливе накладення арешту на майно, уклав п'ять договорів купівлі-продажу нерухомості з відповідачем-2, один з яких є предметом спору по даній справі (договір №1207 від 27.10.2023).

За доводами скаржника, вказані правочини були укладені за заниженою, неринковою ціною та мають ознаки зловживання правом і порушення засад добросовісності, розумності й справедливості.

Апелянт стверджує, що зазначені дії завдали шкоди інтересам територіальної громади міста Запоріжжя, оскільки вони спрямовані на ухилення від потенційного та правомірного стягнення заборгованості за користування земельними ділянками, беручи до уваги факт, що заборгованість Відповідача-1 перед місцевим бюджетом територіальної громади міста Запоріжжя є значною (понад 32 млн. гривень станом на 25 березня 2024 року, орієнтовно 35 млн грн. на кінець березня 2024 року (враховуючи додатково суми заборгованості зі справ, зазначених у позовній заяві та заяві про забезпечення позову по даній справі).

Щодо критеріїв фраудаторності оспорюваного правочину на спростування висновків Суду першої інстанції щодо відсутності доведеності фрадуаторності оспорюваного правочину апелянт зазначає наступне:

- Момент вчинення правочину: оспорюваний договір був укладений після пред'явлення до Відповідача-1 позову, подання заяви про забезпечення позову та ухвалення рішення суду про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 307 061,21 грн. Таким чином, Відповідачу-1 на момент укладення договору було відомо про наявність боргу та судові спори з Позивачем.

Позивач також вказує на навмисні протиправні дії Відповідача-1, підтверджені ухвалою Запорізького апеляційного суду від 19.12.2022 у справі №335/4626/22, які полягали в демонтажі, знищенні та продажу майна, що може свідчити про намагання ускладнити виконання судових рішень у майбутньому.

Крім того, Позивач вважає, що дії Відповідача-1 свідчать про відсутність реальної господарської мети та наміру сплачувати орендну плату, що підтверджується також видами його діяльності за даними ЄДРПОУ;

- Ціна оспорюваного договору: скаржник посилається на необґрунтованість, упередженість у розрахунку «балансової вартості» відчужуваного нерухомого майна Відповідачем-1 за укладеним оспорюваним Договором від 27.10.2023, а також істотно занижена ціна правочину, тобто як мінімум у 80 разів від реальної вартості відчужуваного Відповідачем-1 нерухомого майна.

Позивач наголошує, що «занижена» вартість майна призводить до ухилення Відповідачів від сплати належного розміру ПДВ 20% при укладенні договору, фіктивно зменшивши його ціну;

- відсутність у відповідача-2 іншого нерухомого майна, окрім придбаного внаслідок укладення 5-ти договорів з відповідачем-1, які оспорюються позивачем;

- наявність значної заборгованості відповідача-1 перед Запорізькою міською радою;

- відсутність доказів оплатності правочину в матеріалах справи (відсутність в матеріалах справи підтвердження проведення розрахунків за оспорюваним правочином між відповідачами-1,2);

- відсутність виконання обов'язку зі сплати оренди землі після укладення правочину з боку відповідачів-1,2;

- відсутність жодної сатисфакції (окрім примусового виконання рішення по справі №908/2646/23) вимог позивача з отримання орендних платежів внаслідок укладення оспорюваного правочину.

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:

23.12.2024 до Центрального апеляційного господарського суду надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю «Промактив Груп» на апеляційну скаргу, за змістом якого останній заперечує проти доводів апелянта, посилаючись на наступні обставини:

1. На момент вчинення оспорюваного правочину у Відповідача-1 не існувало заборгованості на яку посилається Позивач у своєму позові. Вказана заборгованість виникла після ухвалення судового рішення на користь Позивача. Вказаний факт не спростовується Позивачем.

2. Як було зазначено вище, майно було відчужене на користь Відповідача-2 до виникнення заборгованості перед Позивачем. Вказаний факт не спростовується Позивачем.

3. Вказане майно було відчужене на основі платного договору, а грошові кошти були перераховані на користь Відповідача-1.

4. Майно не відчужене на користь пов'язаної особи. Вказаний факт не доводиться Позивачем жодним наданим доказом.

5. Після відчуження зазначеного вище майна, на балансі ТОВ «ПРОМАКТИВ ГРУП» перебуває у власності нерухоме майно вартість якого становить близько 149 528 053,56 грн., що в свою чергу доводить платоспроможність нашого Товариства, тому обвинувачення Позивача у навмисному зменшенні нашої платоспроможності - є безпідставними. Вказаний факт не спростовується Позивачем.

На підставі наведеного, відповідач-1 стверджує, що жоден з критеріїв, який би під підтверджував факт фраудаторності укладеного договору - позивачем не надано.

15.05.2025 до Центрального апеляційного господарського суду надійшло клопотання Запорізької міської ради про долучення доказів, яким представник міської ради просить долучити до матеріалів справи Акт від 07.05.2025 приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Проценком А.Ю. та фотографії з місця обстеження. Клопотання обґрунтоване тим, що вказані докази не існували на момент розгляду справи в суді першої інстанції а також під час підготовки апеляційної скарги.

Колегія суддів зауважує, що, згідно правового висновку, викладеного в постанові КГС ВС 28.07.2020 у справі № 904/2104/19, системний аналіз статей 80, 269 ГПК України свідчить про те, що докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на позивача покладено обов'язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою.

Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого строку, це наявність об'єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії (наприклад, якщо стороні не було відомо про існування доказів), тягар доведення яких також покладений на учасника справи.

Відсутність доказів на момент розгляду справи судом першої інстанції взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку статті 269 ГПК України не залежно від причин неподання позивачем таких доказів.

Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів, колегія суддів не приймає до уваги вищенаведені додаткові докази, як такі, що подані з порушенням встановленого процесуальним законом способу.

27.05.2025 до Центрального апеляційного господарського суду надійшли додаткові пояснення ТОВ «Промактив Груп», якими останній зазначив, що в провадженні Центрального апеляційного господарського суду перебувало п'ять аналогічних справ за позовом Запорізької міської ради до ТОВ «Промактив Груп», ТОВ «Маштехконструкція» про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна (аналогічні справи). Так, постановами ЦАГС по справі №908/1419/24, №908/1441/24 та №908/1415/24 були ухвалені рішення, якими визнано вимоги Запорізької міської ради безпідставними, та поданими без належної правової підстави.

На підтвердження викладеного, відповідачем-1 надано поні тексти вищевказаних постанов Центрального апеляційного господарського суду.

Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.11.2024 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Дармін М.О. (доповідач), судді - Кощеєв І.М., Іванов О.Г.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.11.2024 відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи №908/1439/24. Доручено Господарському суду Запорізької області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи №908/1439/24.

26.11.2024 матеріали даної справи надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.12.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Запорізької міської ради на рішення Господарського суду Запорізької області від 10.10.2024 у справі №908/1439/24. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 27.05.2025 об 12:00 годин.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.05.2025 в судовому засіданні оголошено перерву до 19.08.2025 на 09:30 год. Надано Товариству з обмеженою відповідальністю ПРОМАКТИВ ГРУП та Товариству з обмеженою відповідальністю МАШТЕХКОНСТРУКЦІЯ можливість до наступного судового засідання подати до суду апеляційної інстанції власні письмові пояснення:

1. Коли саме Товариству з обмеженою відповідальністю «ПРОМАКТИВ ГРУП» та Товариству з обмеженою відповідальністю «МАШТЕХКОНСТРУКЦІЯ»

стало відомо, що проти них Запорізькою міською радою ініційовано подання позовів у справах:

- № 908/2646/23 про стягнення з ТОВ «ПРОМАКТИВ ГРУП» заборгованості з орендної плати за договором оренди землі на користування земельною ділянкою кадастровий номер 2310100000:02:018:0106, площею 0,8052 га, в розмірі 307061,21 грн ;

- № 908/3289/23 про стягнення з ТОВ «ПРОМАКТИВ ГРУП» заборгованості за договором оренди землі на користування земельною ділянкою загальною площею 0,9122 га, кадастровий номер 2310100000:02:018:0115, в розмірі 235 548,04 грн.;

- № 908/3288/23 про стягнення з ТОВ «ПРОМАКТИВ ГРУП» заборгованості за договором оренди землі на користування земельною ділянкою загальною площею 0,1522 га, кадастровий номер 2310100000:02:018:0107, в розмірі 72 895,45 грн;

- № 908/3290/23 про стягнення з ТОВ «ПРОМАКТИВ ГРУП» заборгованості за договором оренди землі на користування земельною ділянкою загальною площею 0,4641 га, кадастровий номер 2310100000:02:018:0101, в розмірі 222 278,66 грн;

- № 908/755/24 про стягнення з ТОВ «ПРОМАКТИВ ГРУП» заборгованості за договором оренди землі на користування земельною ділянкою загальною площею 2,1870 га, кадастровий номер 2310100000:02:018:0109, в розмірі 707047,90 грн;

- № 908/814/24 про стягнення з ТОВ «ПРОМАКТИВ ГРУП» заборгованості за договором оренди землі на користування земельною ділянкою загальною площею 2,1626 га, кадастровий номер 2310100000:02:018:0112, в розмірі 1152806,05 грн.;

- № 908/962/24 про стягнення з ТОВ «ПРОМАКТИВ ГРУП» заборгованості за договором оренди землі на користування земельною ділянкою загальною площею 0,3765 га, кадастровий номер 2310100000:02:018:0105, в розмірі 200699,02 грн;

- № 908/1149/24 про стягнення з ТОВ «ПРОМАКТИВ ГРУП» заборгованості за договором оренди землі на користування земельною ділянкою загальною площею 0,1942 га, кадастровий номер 2310100000:02:018:0110, в розмірі 103521,17 грн;

- № 908/1150/24 про стягнення з ТОВ «ПРОМАКТИВ ГРУП» заборгованості за договором оренди землі на користування земельною загальною площею 0,3605 га, кадастровий номер 2310100000:02:027:0014, в розмірі 86300,69 грн?

20.06.2025 від Запорізької міської ради на виконання вимог ухвали суду від 27.05.2025 надано пояснення з приводу обізнаності відповідачів про ініційоване позивачем подання позовів по справам №908/2646/23, №908/3289/23, 908/3288/23, 908/3290/23, 908/962/24, 908/755/24, 908/814/24, 908/1149/24, 908/1150/24.

Позивачем зокрема зазначено, що з аналізу матеріалів судової справи №908/2646/23, відповідачу-1 було відомо, що він є орендарем земельних ділянок, при цьому своїх податкових зобов'язань він не декларував у перебачений законом спосіб, жодних орендних платежів не вносив, тому очікував пред'явлення до нього численних позовів орендодавця - Запорізької міської ради.

Наведене, на думку позивача, свідчить про те, що укладаючи спірний договір, відповідач-1 умисно створював свою неплатоспроможність, а тому спірний договір укладено на шкоду кредитору, що порушує загальні засади цивільного законодавства (засади справедливості, добросовісності та розумності), визначені імперативно пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України. Як наслідок, учасники правочину вийшли за межі здійснення цивільних прав, наданих договором чи актами цивільного законодавства, з наміром завдати шкоди іншій особі (ч. 3 ст. 13 ЦК України).

04.11.2025 до Центрального апеляційного господарського суду від відповідача-1 надійшли додаткові пояснення у справі, якими останній зазначив, що в провадженні Верховного Суду перебувало дві аналогічні справи за позовом Запорізької міської ради до ТОВ «Промактив Груп», ТОВ «Маштехконструкція» про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна. Постановами Верховного Суду по справі №908/1419/24 та по справі №908/1415/24 були ухваленні рішення, якими визнано вимоги Запорізької міської ради безпідставними та поданими без належної правової підстави. На підтвердження викладеного відповідачем-1 надано повні тексти вказаних постанов.

Судове засідання, призначене на 19.08.2025 не відбулось у зв'язку з відпусткою судді Кощеєва І.М.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.08.2025 розгляд апеляційної скарги Запорізької міської ради на рішення Господарського суду Запорізької області від 10.10.2024 у справі №908/1439/24 призначено в судове засідання на 04.11.2025 о 09:00 год.

Представники відповідачів-1, 2 в судове засідання 04.11.2025 не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

04.11.2025 до Центрального апеляційного господарського суду надійшла заява відповідача-1 про проведення судового засідання без участі представника останнього.

Враховуючи приписи ст. 202 ГПК України, а також те, що явка представників учасників справи в судове засідання апеляційним судом не визнавалася обов'язковою, а неявка представників сторін не перешкоджає апеляційному перегляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу по суті за відсутності представників відповідачів-1,2.

04.11.2025 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови Центрального апеляційного господарського суду.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:

Згідно зі Свідоцтвом від 01.04.2021 (зареєстровано в реєстрі за № 1-123, а.с. 110-119) державним нотаріусом Четвертої Запорізької державної нотаріальної контори Бережко С.М. на підставі акта № UA-PS-2021-02-23-000019-3 про придбання майна на аукціоні від 16.03.2021 і протоколу електронного аукціону № UA-PS-2021-02-23-000019-3, сформованого Товарною біржею «Придніпров'є» 04.03.2021, посвідчено, що Товариству з обмеженою відповідальністю «ПРОМАКТИВ ГРУП», код ЄДРПОУ 43746308 (відповідач-1 у справі) належить на праві власності нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Теплична, 16, що складається в т.ч. з: інв. №№ 100939, 101000, 100484, 100493, 100900, загальною площею 55314,1 кв.м (опис: будинок цеху 22 інв. №100939, будівля цеху 22БЗІ інв. № 10100, корпус кремнієвих структур з діелектричною ізоляцією інв. № 100484, будівля газоочистки інв. №100493, будівля цеху 22 інв. № 100900), що раніше належали ПрАТ «Завод напівпровідників».

Як зазначив позивач та не заперечується відповідачем-1, державну реєстрацію права власності за ТОВ «ПРОМАКТИВ ГРУП» на об'єкти нерухомості за вищезазначеною адресою проведено 01 та 02 квітня 2021 року.

З матеріалів справи також вбачається, що 27.10.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОМАКТИВ ГРУП» (Продавець, відповідач-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МАШТЕХКОНСТРУКЦІЯ» (Покупець, відповідач-2) було укладено п'ять договорів купівлі-продажу нерухомого майна, розташованого за адресою: м.Запоріжжя, вул. Теплична, 16, що знаходиться на земельних ділянках з кадастровими номерами: 2310100000:02:026:0008 (дві угоди), 2310100000:02:018:0109, 2310100000:02:018:0039, 2310100000:02:026:0009 (копії договорів містяться у справі).

Так, між відповідачами, в тому числі, був укладений Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 27.10.2023 (далі - Договір), відповідно до умов якого Продавець (відповідач-1) продав (передав у власність) Покупцеві (відповідачу-2), а Покупець купив (прийняв у власність і сплатив грошову суму визначену цим за договором) нерухоме майно, а саме: будинок цеху 22 інв. № 100939, будівля цеху 22БЗІ інв. № 101000, корпус кремнієвих структур з діелектричною ізоляцією інв. № 100484, будівля газоочистки інв. №100493, будівля цеху 22 інв. № 100900, загальною площею 55314,1 кв.м, що знаходиться за адресою:м. Запоріжжя, вул. Теплична, 16, та розташоване на земельній ділянці (на частині земельної ділянки) кадастровий номер 2310100000:02:026:0008, яка знаходиться в комунальній власності Запорізької міської ради (пункт 1 Договору).

За змістом пункту 2 Договору, нерухоме майно належить Продавцю на підставі Свідоцтва про придбання нерухомого майна на аукціоні при продажу майна в провадженні у справі про банкрутство, серія та номер: зареєстровано в реєстрі за № 1-123, видане 01.04.2021, видавник Четверта Запорізька державна нотаріальна контора, та згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 251349914 від 06.04.2021 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 56987523101, номер запису про право власності 41343316.

Згідно з п. 4 Договору, продаж нерухомого майна за домовленістю сторін вчиняється за ціною 2 050 264,09 грн (два мільйони п'ятдесят тисяч двісті шістдесят чотири гривні дев'ять копійок) без ПДВ, ПДВ 20% - 410 052,82 грн (чотириста десять тисяч п'ятдесят дві гривні вісімдесят дві копійки), а всього з урахуванням ПДВ - 2 460 316,91 грн (два мільйони чотириста шістдесят тисяч триста шістнадцять гривень дев'яносто одна копійка).

Покупець зобов'язується сплатити на користь продавця вартість майна протягом 6 (шести) місяців з моменту підписання та нотаріального посвідчення даного Договору перерахувати кошти на рахунок Продавця (п. 5 Договору).

Відповідно до п. 13 Договору, вимоги законодавства України щодо змісту та правових наслідків правочину, що укладається сторонами, їм роз'яснено нотаріусом. Сторони підтверджують, що цей договір не носить характеру фіктивного та удаваного правочину.

Договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ляшенко В.В. та зареєстрований в реєстрі за № 1207.

На думку позивача дії ТОВ «ПРОМАКТИВ ГРУП» та ТОВ «МАШТЕХКОНСТРУКЦІЯ» при укладенні вищезазначеного договору купівлі-продажу нерухомого майна мають всі ознаки укладення фраудаторного правочину, оскільки він вчинений сторонами з порушенням принципів доброчесності та з метою зменшення відповідачем-1 своїх майнових активів, платоспроможності задля ухилення від звернення на них стягнення на користь Запорізької міської ради за зобов'язаннями боржника (відповідача-1), завдавши тим самим шкоду місцевому бюджету міста Запоріжжя. У зв'язку з чим вважає, що договір купівлі-продажу нерухомого майна від 27.10.2023, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ляшенко В.В. та зареєстрований в реєстрі за № 1207, підлягає визнанню недійсним.

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:

З урахуванням доводів і вимог апеляційної скарги, в порядку частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України ,колегією суддів не перевіряється правильність висновків суду першої інстанцїі в частині неоспорюваних сторонами обставин справи відносно того, що 27.10.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОМАКТИВ ГРУП» (Продавець, відповідач-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МАШТЕХКОНСТРУКЦІЯ» (Покупець, відповідач-2) було укладено п'ять договорів купівлі-продажу нерухомого майна, розташованого за адресою: м.Запоріжжя, вул. Теплична, 16, що знаходиться на земельних ділянках з кадастровими номерами: 2310100000:02:026:0008 (дві угоди), 2310100000:02:018:0109, 2310100000:02:018:0039, 2310100000:02:026:0009 (копії договорів містяться у справі). Між відповідачами, в тому числі, був укладений Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 27.10.2023 (далі - Договір), відповідно до умов якого Продавець (відповідач-1) продав (передав у власність) Покупцеві (відповідачу-2), а Покупець купив (прийняв у власність і сплатив грошову суму визначену цим за договором) нерухоме майно, а саме: будинок цеху 22 інв. № 100939, будівля цеху 22БЗІ інв. № 101000, корпус кремнієвих структур з діелектричною ізоляцією інв. № 100484, будівля газоочистки інв. №100493, будівля цеху 22 інв. № 100900, загальною площею 55314,1 кв.м, що знаходиться за адресою:м. Запоріжжя, вул. Теплична, 16, та розташоване на земельній ділянці (на частині земельної ділянки) кадастровий номер 2310100000:02:026:0008, яка знаходиться в комунальній власності Запорізької міської ради (пункт 1 Договору).

Згідно ч. 1 статті 15 та ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України унормовано, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Порушення права пов'язане з позбавленням його суб'єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду (постанова Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 19.02.2024 р. у справі № 567/3/22 (провадження № 61-5252сво23)).

Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного Відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) Позивача є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15.03.2023 р. в справі № 753/8671/21 (провадження № 61-550св22), постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18.09.2023 р. у справі № 582/18/21 (провадження № 61-20968 сво 21)).

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05.09.2019 р. в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)) завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту.

Спосіб захисту порушеного права повинен бути таким, що найефективніше захищає або відновляє порушене право позивача, тобто повинен бути належним. Належний спосіб захисту повинен гарантувати особі повне відновлення порушеного права та/або можливість отримання нею відповідного відшкодування ( пункт 8.54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.01.2022 р. в справі № 910/10784/16 (провадження № 12-30гс21)).

Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (постанова Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11.12.2023 р. в справі № 607/20787/19 (провадження № 61-11625сво22)).

Пунктом 6 статті 3 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність і дії учасників приватних правовідносин мають бути добросовісними.

При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині (частина 2 ст. 13 ЦК України).

Згідно з частиною 3 статті 13 Цивільного кодексу України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частина 3 ст. 13 ЦК України).

Рішенням Конституційного Суду України від 28.04.2021 р. № 2-р(II)/2021 у справі № 3-95/2020(193/20) визнано, що частина третя статті 13, частина третя статті 16 ЦК України не суперечать частині другій статті 58 Конституції України та вказано, що «оцінюючи домірність припису частини третьої статті 13 Кодексу, Конституційний Суд України констатує, що заборону недопущення дій, що їх може вчинити учасник цивільних відносин з наміром завдати шкоди іншій особі, сформульовано в ньому на розвиток припису частини першої статті 68 Основного Закону України, згідно з яким кожен зобов'язаний не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Водночас словосполука «а також зловживання правом в інших формах», що також міститься у частині третій статті 13 Кодексу, на думку Конституційного Суду України, за своєю суттю є засобом узагальненого позначення одразу кількох явищ з метою уникнення потреби наведення їх повного або виключного переліку. Здійснюючи право власності, у тому числі шляхом укладення договору або вчинення іншого правочину, особа має враховувати, що реалізація свободи договору як однієї із засад цивільного законодавства перебуває у посутньому взаємозв'язку з установленими Кодексом та іншими законами межами здійснення цивільних прав, у тому числі права власності. Установлення Кодексом або іншим законом меж здійснення права власності та реалізації свободи договору не суперечить вимогам Конституції України, за винятком ситуацій, коли для встановлення таких меж немає правомірної (легітимної) мети або коли використано юридичні засоби, що не є домірними. У зв'язку з тим, що частина третя статті 13 та частина третя статті 16 Кодексу мають на меті стимулювати учасників цивільних відносин до добросовісного та розумного здійснення своїх цивільних прав, Конституційний Суд України дійшов висновку, що ця мета є правомірною (легітимною)».

Приватно-правовий інструментарій не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення чи унеможливлення сплати боргу (коштів, збитків, шкоди) або виконання судового рішення про стягнення боргу (коштів, збитків, шкоди), що набрало законної сили. Про зловживання правом і використання приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню проявляється в тому, що: особа (особи) «використовувала/використовували право на зло»; наявні негативні наслідки (різного прояву) для інших осіб (негативні наслідки являють собою певний стан, до якого потрапляють інші суб'єкти, чиї права безпосередньо пов'язані з правами особи, яка ними зловживає; цей стан не задовольняє інших суб'єктів; для здійснення ними своїх прав не вистачає певних фактів та/або умов; настання цих фактів/умов безпосередньо залежить від дій іншої особи; інша особа може перебувати у конкретних правовідносинах з цими особами, які «потерпають» від зловживання нею правом, або не перебувають); враховується правовий статус особи /осіб (особа перебуває у правовідносинах і як їх учасник має уявлення не лише про обсяг своїх прав, а і про обсяг прав інших учасників цих правовідносин та порядок їх набуття та здійснення; особа не вперше перебуває у цих правовідносинах або ці правовідносини є тривалими, або вона є учасником й інших аналогічних правовідносин) ( постанова Верховного Суду від 16.06.2021 р. в справі № 747/306/19 ).

За положеннями статті 204 Цивільного кодексу унормовано правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення породжує, змінює або припиняє цивільних прав та обов'язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним) (постанова Верховного Суду від 28.07.2021 р. в справі № 759/24061/19 ).

Недійсність договору як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення приватних прав та інтересів або ж їх відновлювати. До правових наслідків недійсності правочину належить те, що він не створює юридичних наслідків. Тобто, правовим наслідком недійсності договору є по своїй суті «нівелювання» правового результату породженого таким договором (тобто вважається, що не відбулося переходу/набуття/зміни/встановлення/припинення прав взагалі).

Оспорюваний правочин визнається недійсним судом, якщо одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом (частина 3 ст.215 ЦК України). Правочин, недійсність якого не встановлена законом (оспорюваний правочин), породжує правові наслідки (набуття, зміну або припинення прав та обов'язків), на які він був направлений до моменту визнання його недійсним на підставі рішення суду. Оспорювання правочину відбувається тільки за ініціативою його сторони або іншої заінтересованої особи шляхом пред'явлення вимог про визнання правочину недійсним.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 р. у справі № 369/11268/16-ц (провадження № 14-260цс19) зроблено висновок, що: «позивач вправі звернутися до суду із позовом про визнання договору недійсним, як такого, що направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України), та послатися на спеціальну норму, що передбачає підставу визнання правочину недійсним, якою може бути як підстава, передбачена статтею 234 ЦК України, так і інша, наприклад, підстава, передбачена статтею 228 ЦК України».

Тобто, Велика Палата Верховного Суду у справі № 369/11268/16-ц (провадження № 14-260цс19) сформулювала підхід, за яким допускається кваліфікація фраудаторного правочину в позаконкурсному оспорюванні як: фіктивного (стаття 234 ЦК України); такого, що вчинений всупереч принципу добросовісності та недопустимості зловживання правом (статті 3, 13 ЦК України); такого, що порушує публічний порядок (частини перша та друга статті 228 ЦК України).

Договір як приватно-правова категорія, оскільки є універсальним регулятором між учасниками цивільних відносин, покликаний забезпечити регулювання цивільних відносин, та має бути направлений на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Приватно-правовий інструментарій (зокрема, вчинення фраудаторного договору) не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення чи унеможливлення сплати боргу (коштів, збитків, шкоди) або виконання судового рішення про стягнення боргу (коштів, збитків, шкоди), що набрало законної сили, чи виконавчого напису ( постанова Верховного Суду від 05.04.2023 р. в справі № 523/17429/20 (провадження № 61-2612св23)).

Договором, що вчиняється на шкоду кредиторам (фраудаторним договором), може бути як оплатний, так і безоплатний договір.

До обставин, які дозволяють кваліфікувати безоплатний договір як такий, що вчинений на шкоду кредитору зокрема, відноситься: безоплатність договору; момент укладення договору; контрагент з яким боржник вчиняє оспорюваний договір (наприклад, родич боржника, дружина чи колишня дружина боржника, чоловік чи колишній чоловік боржника, пасинок боржника, пов'язана чи афілійована юридична особа).

Застосування конструкції «фраудаторності» при оплатному цивільно-правовому договорі має певну специфіку, яка проявляється в обставинах, що дозволяють кваліфікувати оплатний договір як такий, що вчинений на шкоду кредитору. До таких обставин, зокрема, відноситься: момент укладення договору; контрагент з яким боржник вчиняє оспорюваний договір; ціна (ринкова/неринкова), наявність/відсутність оплати ціни контрагентом боржника) (постанова Верховного Суду від 26.04.2023 р. в справі № 644/5819/20 (провадження № 61-1787св23)).

Згідно ч.ч. 1, 2 статті 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Фіктивний правочин відноситься до оспорюваних правочинів, тобто визнається недійсним на підставі судового рішення про що має бути вказано в резолютивній частині рішення (постанова Верховного Суду від 13.01.2021 р. в справі № 712/7975/17).

Касаційний суд вже зауважував, що: недійсність фраудаторного правочину в позаконкурсному оспорюванні має гарантувати інтереси кредитора (кредиторів) «через можливість доступу до майна боржника», навіть і того, що знаходиться в інших осіб. Метою позаконкурсного оспорювання є повернення майна боржнику задля звернення на них стягнення, тобто, щоб кредитор опинився в тому положенні, яке він мав до вчинення фраудаторного правочину; в практиці касаційного суду допускається кваліфікація фраудаторного правочину в позаконкурсному оспорюванні як фіктивного (стаття 234 ЦК України) чи такого, що вчинений всупереч принципу добросовісності та недопустимості зловживання правом (статті 3, 13 ЦК України). Одна й інша підстави для кваліфікації правочину як фраудаторного побудовані законодавцем за моделлю оспорюваного правочину. Тобто, оспорення правочину має відбуватися за ініціативою кредитора як заінтересованої особи шляхом пред'явлення позовної вимоги про визнання правочину недійсним ; кваліфікація правочину як фіктивного виключається, якщо на виконання оспорюваного правочину було передано майно чи відбувся перехід прав; натомість для кваліфікації фраудаторного правочину в позаконкурсному оспорюванні як такого, що вчинений всупереч принципу добросовісності та недопустимості зловживання правом (статті 3, 13 ЦК України) не має значення, що на виконання оспорюваного правочину було передано майно чи відбувся перехід прав. Важливим для кваліфікації такого правочину як фраудаторного є те, що внаслідок його вчинення відбувається, зокрема, унеможливлення звернення стягнення на майно боржника чи зменшується обсяг його майна; очевидно, що одночасна кваліфікація оспорюваного фраудаторного правочину в позаконкурсному оспорюванні як фіктивного (стаття 234 ЦК України) і такого, що вчинений всупереч принципу добросовісності та недопустимості зловживання правом (статті 3, 13 ЦК України) не допускається ( постанова Верховного Суду від 05.01.2024 р. в справі № 761/40240/21 ).

Метою позаконкурсного оспорювання є повернення майна боржнику задля звернення на них стягнення, тобто, щоб кредитор опинився в тому положенні, яке він мав до вчинення фраудаторного правочину. Належним способом є відновлення становища яке існувало до порушення (пункт 4 частини 2 ст.16 ЦК України), і для повернення майна боржнику оспорювання наступних правочинів (реєстраційних дій) щодо цього майна не вимагається ( постанова Верховного Суду від 12.04.2023 р. в справі № 161/12564/21.

Відповідно до пункту 4 частини 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, відновлення становища, яке існувало до порушення.

В постанові Верховного Суду від 18.02.2025 у справі № 916/5751/23 визначено наступні критерії для кваліфікації договору як фраудаторного:

- відчуження майна за наявності значної непогашеної заборгованості;

- відчуження майна боржником після пред'явлення до нього позову про стягнення такої заборгованості (хоча є і виключення з цього правила, головне довести, що боржник розумів, що має заборгованість і ухилявся таким чином від її сплати);

- майно відчужено на підставі безвідплатного правочину (з цього правила є також виключення, зокрема, якщо ціна за оплатним договором занижена тощо);

- майно відчужене на користь пов'язаної особи (родичу або на користь власної юридичної особи); після відчуження майна у боржника відсутнє інше майно, за рахунок якого він може відповідати за своїми зобов'язаннями перед кредитором.

Саме ці питання і є вирішальними та необхідними для з'ясування при доведенні фраудаторності, тому й недійсності договору з настанням відповідних наслідків, оскільки це свідчитиме про укладення правочину внаслідок недобросовісної поведінки та зловживання цивільними правами на шкоду правам інших осіб, оскільки відчуження належного йому майна відбулося з метою уникнення звернення стягнення кредитором на його майно як боржника.

Разом з тим слід враховувати, що кожен окремий критерій сам по собі не спричиняє фраудаторність, і вони повинні розглядатися комплексно, а презумпція правомірності правочину може бути спростована тільки вагомими доказами, які у своїй сукупності засвідчують шкідливість вчиненого правочину, вживання права на зло.

Верховний Суд сформував усталену судову практику про можливість оскарження фраудаторного правочину особою, яка не є стороною правочину, чиї майнові інтереси порушує правочин, якщо ця особа доведе, що власник майна уклав договір та відчужив за ним майно, свідомо погіршивши свій майновий стан з метою уникнення відповідальності перед кредитором та зазначив, що належним способом захисту прав чи інтересів відповідного кредитора є повернення сторін у первісний стан, тобто відновлення ситуації, яка існувала до цього.

Відтак, предметом доказування у даній справі є встановлення обставин, які підтверджують або спростовують твердження позивача щодо вчинення спірного правочину з порушенням принципів добросовісності, справедливості та недопустимості зловживання правами. Це порушення, на думку позивача, спричинило йому шкоду як кредитору відповідача-1 за договорами оренди земельних ділянок. Отже, суду належить з'ясувати, чи має спірний правочин ознаки фраудаторності, або ж відсутні підстави для такого висновку.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги позивач посилається, зокрема, на наступні обставини: «… 13.10.2023 Господарський суд Запорізької області ухвалив рішення по справі № 908/2646/23, про стягнення із відповідача на користь Запорізької міської ради заборгованість з орендної плати в розмірі 307 061,21 грн. Рішення набуло законної сили та було виконано в примусовому порядку. На вказане рішення відповідачем було подано апеляційну скаргу. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 20.03.2023 апеляційна скарга залишена без задоволення, а рішення Господарського суду Запорізької області від 13.10.2023 - без змін.

Разом із поданням позову по справі № 908/2646/23 Запорізькою міською радою подавалась заява про забезпечення позову, у задоволені якої ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.08.2023 у справі № 908/2646/23 Запорізькій міській раді (Позивачу) було відмовлено.

Таким чином, до моменту укладення п'яти договорів купівлі-продажу нерухомого майна з Відповідачем-2, ТОВ «ПРОМАКТИВГРУП» (відповідач-1) було відомо про існуючу заборгованість та про можливе накладення арешту на нерухоме майно, а також про прийняте на користь Запорізької міської ради рішення суду по справі № 908/2646/23 щодо стягнення заборгованості за договором оренди землі у розмірі 307 061,21 грн..

Водночас, після цього, 27.10.2023 ТОВ «ПРОМАКТИВ ГРУП» уклало 5 угод з відчуження нерухомого майна на користь ТОВ «МАШТЕХКОНСТРУКЦІЯ», що знаходиться на земельних ділянках з кадастровими номерами: 2310100000:02:026:0008 (дві угоди), 2310100000:02:018:0109, 2310100000:02:018:0039, 2310100000:02:026:0009. …

… Крім того, в провадженні господарського суду Запорізької області щодо стягнення заборгованості з орендної плати з Товариству з обмеженою відповідальністю “ПРОМАКТИВ ГРУП» за позовами Запорізької міської ради перебували/перебувають на розгляді наступні справи: 908/2646/23 про стягнення із відповідача на користь Запорізької міської ради заборгованість з орендної плати в розмірі 307 061 грн 21 коп. Рішення набуло законної сили та було виконано в примусовому порядку. На вказане рішення відповідачем було подано апеляційну скаргу. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 20.03.2023 апеляційна скарга залишена без задоволення, а рішення Господарського суду Запорізької області від 13.10.2023 без змін; № 908/3288/23 за позовом Запорізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМАКТИВ ГРУП» про стягнення заборгованості за договором оренди землі в сумі 72 895 грн 45 коп. задоволено, набрало законної сили; № 908/3290/23 за позовом Запорізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМАКТИВ ГРУП» про стягнення заборгованості за договором оренди землі в сумі 222 278 грн 66 коп. задоволено повністю, набрало законної сили; № 908/962/24 за позовом Запорізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМАКТИВ ГРУП» про стягнення заборгованості за договором оренди землі в сумі 200 699 грн 02 коп. задоволено повністю, набрало законної сили; № 908/755/24 за позовом Запорізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМАКТИВ ГРУП» про стягнення заборгованості за договором оренди землі в сумі 707 047 грн 90 коп. задоволено повністю, набрало законної сили; № 908/814/24 за позовом Запорізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМАКТИВ ГРУП» про стягнення заборгованості за договором оренди землі в сумі 1 152 806 грн 05 коп. позов задоволено повністю, рішення набрало законної сили; № 908/3289/23 за позовом Запорізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМАКТИВ ГРУП» про стягнення заборгованості за договором оренди землі в сумі 235 548 грн 04 коп. задоволено повністю, набрало законної сили; № 908/1149/24 за позовом Запорізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМАКТИВ ГРУП» про стягнення заборгованості за договором оренди землі в сумі 103 521 грн 17 коп. задоволено повністю, набрало законної сили; № 908/1150/24 за позовом Запорізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМАКТИВ ГРУП» про стягнення заборгованості за договором оренди землі в сумі 86 300 грн 69 коп. задоволено повністю, набрало законної сили.

Отже, враховуючи вищезазначене, фактичні обставини, та зокрема позицію суду щодо задоволення вимог Запорізької міської ради по вказаним справам, борг Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМАКТИВ ГРУП» виник не до ухвалення рішень суду...

… Акцентуємо увагу суду на моменті вчинення правочину - укладенні договору, що є предметом спору - після пред'явлення позовних вимог до відповідача-1, подачі заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно відповідача-1, та ухвалення рішення Господарським судом Запорізької області 13.10.2023 по справі № 908/2646/23, про стягнення із відповідача-1 на користь Запорізької міської ради заборгованість з орендної плати в розмірі 307 061,21 грн.

Тобто, відповідачу-1 на момент укладення оспорюваного договору було відомо про вищенаведені обставини, про початок судово-претензійної діяльності Позивача стосовно заборгованості Відповідача-1, а також про перше позитивне рішення на користь Позивача зі стягнення заборгованості за користування Відповідачем-1 однієї з 21 земельних ділянок Позивача,

Також у відповіді на відзив Позивачем зазначалось про навмисні протиправні дії Відповідача-1, які вчинялись 01.09.2022 як встановлено Запорізьким апеляційним судом в ухвалі від 19.12.2022 по справі №335/4626/22 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/108226778) шляхом демонтажу будівель, споруд, промислового обладнання, що перебувають у нього на праві власності, в тому числі шляхом їх знищення, переробки та подальшим продажом третім особам, що дає всі підстави припустити, що ці дії також спрямовувались на майбутнє ускладнення виконання рішень, оскільки таке нерухоме майно може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю, в результаті чого, в подальшому, реальне виконання рішень суду по стягненню з Відповідача-1 заборгованості з орендної плати буде дуже ускладнене. Також вважаємо, що такі дії Відповідача-1 підтверджують, що в них була відсутня початкова мета здійснення господарської діяльності та сплати оренди за користування земельними ділянками, на яких придбане майно розташовується, Запорізькій міській раді, що також випливає відповідно до наявної в матеріалах справи виписки ЄДРПОУ щодо відповідача-1, а саме його основних видів господарської діяльності за класифікатором ...».

Як встановлено судом першої інстанції, на момент звернення Запорізької міської ради до суду із позовною заявою у даній справі № 908/1439/24 (10.05.2024) мало місце виключно ухвалене господарським судом рішення від 13.10.2023 у справі № 908/2646/23 (провадження у справі відкрито у серпні 2023), яке набрало законної сили та яке виконано у примусовому порядку 14.03.2024, тобто ще до звернення з позовом до суду у даній справі № 908/1439/24.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду щодо того, що на момент звернення позивача до суду з позовом у даній справі № 908/1439/24 було відсутнє порушення інтересів територіальної громади міста Запоріжжя пов'язане із невиконанням рішення суду від 13.10.2023 у справі № 908/2646/23.

Колегія суддів констатує відсутність в матеріалах справи належних та допустимих доказів того, що після укладення 27.10.2023 відповідачами оспорюваного правочину у ТОВ «ПРОМАКТИВ ГРУП», у сукупності з іншими чотирма правочинами, не залишилось іншого майна, достатнього для погашення перед Запорізькою міською радою наявної у відповідача-1 заборгованості, яка підтверджена судовими рішеннями.

Згідно наданої відповідачем-1 Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 384547020 від 27.06.2024 (а.с. 156-163), вбачається, що у власності ТОВ «ПРОМАКТИВ ГРУП» перебуває велика кількість зареєстрованого за ним нерухомого майна і за рахунок якого, в т.ч., можливе проведення звернення стягнення для погашення існуючої заборгованості останнього перед позивачем.

Разом з тим, загальний розмір заборгованості ТОВ «ПРОМАКТИВ ГРУП», який на час прийняття рішення у даній справі № 908/1439/24 підтверджений відповідними наведеними вище судовими рішеннями, становить 2781096,98 грн.

З огляду на викладене колегія суддів доходить до висновку про необґрунтованість тверджень позивача про те, що відчуження за оспорюваним правочином на користь ТОВ «МАШТЕХКОНСТРУКЦІЯ» нерухомого майна (будинку цеху 22 інв. № 100939, будівлі цеху 22БЗІ інв. № 10100, корпусу кремнієвих структур з діелектричною ізоляцією ін. № 100484, будівлі газоочистки інв. №100493, будівлі цеху 22 інв. № 100900, загальною площею 55314,1 кв.м), яке розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вулиця Теплична, 16, призвело до неплатоспроможності ТОВ «ПРОМАКТИВ ГРУП», наслідком чого є унеможливлення реального виконання рішень Господарського суду Запорізької області щодо стягнення з ТОВ «ПРОМАКТИВ ГРУП» заборгованості за користування земельними ділянками.

Надаючи оцінку доводам скаржника щодо моменту вчинення спірного правочину, апеляційний господарський суд зважає на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 16.10.2024 у справі № 911/3706/23, згідно з якими вимога боржнику утримуватися від здійснення будь-яких господарських операцій, зокрема з реалізації належного йому майна, за умов існування невиконаних зобов'язань лише з метою запобігання можливим його зловживанням є непропорційною та надмірною, а також такою, що призводить до втручання у господарську діяльність боржника.

Відтак, пред'явлення позивачем до відповідача-1 інших позовів після вчинення спірного правочину, не може свідчити про його фраудаторність, оскільки, як правильно зазначив місцевий господарський суд, суд не захищає інтереси позивача «на майбутнє».

Враховуючи наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що як на момент звернення позивача до суду, так і на момент розгляду справи, права територіальної громади міста Запоріжжя, від імені якої діє позивач, не були порушені.

З огляду на встановлений вище судом факт відсутності порушеного права позивача, що є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові, колегія суддів відхиляє доводи позивача щодо суттєвого заниження ціни оспорюваного правочину та, як наслідок, відчуження нерухомого майна за необґрунтовано низькою ціною, а саме: «… Однією з ознак фраудаторного правочину, але не головним критерієм, згідно з наведеною в позовній заяві практикою Верховного суду України, є його ціна.

Відповідно до п.4 зазначеного Договору продаж нерухомого майна за домовленістю Сторін вчиняється за ціною 2 050 264,09 грн. (два мільйони п'ятдесят тисяч двісті шістдесят чотири гривні дев'ять копійок) без ПДВ, ПДВ 20% - 410 052,82 грн. (чотириста десять тисяч п'ятдесят дві гривні вісімдесят дві копійки), а всього з урахуванням ПДВ - 2 460 316,91 грн. (два мільйони чотириста шістдесят тисяч триста шістнадцять гривень дев'яносто одна копійка).

Зазначаємо, що на сайті Фонду держмайна України (https://evaluation.spfu.gov.ua/main) передбачена можливість безкоштовно самостійно здійснити оцінку майна, де потрібно зареєструватися за допомогою електронного ключа та крок за кроком ввести усі параметри об'єкта оцінки. За результатом визначення оціночної вартості об'єкта нерухомості Єдиною базою формується довідка про його оціночну вартість з автоматичним присвоєнням кожній довідці унікального реєстраційного номера (у позовній заяві надавалась нормативно-правова база з даного приводу).

Слід зазначити, що, враховуючи вищевикладене, дані відомості мають довідковий характер і не відображають 100% точну вартість об'єкта нерухомого майна, однак є доречними та доцільними для врахування при порівнянні фактичних цін на нерухоме майно, зокрема й те, що було предметом оспорюваного Договору. ..

… Позивачем, враховуючі наявні відомості про об'єкт нерухомого майна - будинок цеху 22 інв.№100939, будівля цеху 22БЗІ інв.№101000, корпус кремнієвих структур з діелектричною ізоляцією інв.№100484, будівля газоочистки інв.№100493, будівля цеху 22, інв.№100900, загальною площею 55314.1 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вулиця Теплична, 16, і розташована на земельній ділянці кадастровий номер 2310100000:02:026:0008 - було сформовано таку довідку про оцінку майна від 17.04.2024 № 201-20240417-0007661266 (є в матеріалах справи, подавалась із позовом). Зауважуємо, що відомості про рік введення в експлуатацію об'єкта нерухомого майна Позивачем достовірно невідомі і були зазначені для формування довідки саме 2003 (відповідно до дати держреєстрації колишнього власника майна - ПрАТ «Завод напівпроводників» з загальнодоступних джерел), тож водночас повідомляємо, що отримані відомості мають довідковий характер, на які, однак, додатково вважаємо за доцільне звернути увагу суду для всебічної оцінки фактичних обставин тощо.

Згідно з довідкової інформації, яка міститься у вищенаведеній довідці, оціночна вартість об'єкта оцінки 261277082,40 грн, яка складається з: оціночної вартості поліпшень 174974797,48 грн. та оціночної вартості земельної ділянки 86302284,92 грн.

Водночас, зауважуємо на тому, що, як вже зазначалось вище, ціна оспорюваного Договору складала 2 050 264,09 грн. (два мільйони п'ятдесят тисяч двісті шістдесят чотири гривні дев'ять копійок) без ПДВ.

У якості практики визначення ціни на тотожні об'єкти/складові об'єкту нерухомого майна додаємо посилання з сайту «Прозорро» щодо реалізації майна шляхом аукціону, де початкова ціна реалізації будівлі цеху площею 1674,7 кв. м. (що є приблизно в 30 разів меншою за площу придбаного Відповідачем-2 об'єкту і не враховує такі об'єкти як будівлю газоочистки, корпус кремнієвих структур з діелектричною ізоляцією тощо, що знаходиться за адресою: Рівненська обл., м. Дубно, вул. Станіслава Морозенка, 20, реєстраційний номер 2468748256040 від 28.09.2021 року на праві комунальної власності належить територіальній громаді міста Дубно Рівненської області в особі Дубенської міської ради - об'єкт приватизації знаходиться в середній частині міста, у громадсько-виробничій зоні; стан об'єкта незадовільний; територія навколо впорядкована та асфальтована; будівля розташована на земельній ділянці, загальною площею 0,2807 га, цільове призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, яка належить територіальній громаді міста Дубно Рівненської області в особі Дубенської міської ради, кадастровий номер земельної ділянки 5610300000:02:001:5005; була встановлена у розмірі 1 335 833,33 грн. (https://prozorro.sale/auction/SPE001-UA-20231103-33222/).

Отже, підсумовуючи вищевикладене, вбачається необґрунтованість, упередженість, у розрахунку «балансової вартості» відчужуваного нерухомого майна Відповідачем-1 за укладеним оспорюваним Договором від 27.10.2023, а також істотно занижена ціна правочину, тобто як мінімум у 80 разів від реальної вартості відчужуваного Відповідачем-1 нерухомого майна.

До того ж, «занижена» вартість майна призводить до ухилення Відповідачів від сплати належного розміру ПДВ 20% при укладенні договору, фіктивно зменшивши його ціну.

Додатково звертаємо увагу Суду на надане з відзивом Відповідачем-1 свідоцтво про право власності від 02.04.2021 на такі об'єкти нерухомого майна:

- насосна пожежогасіння інв. №200985, загальною площею 176,2 кв.м., яка розташована за адресою: м.Запоріжжя, вул.Теплична,16;

- насосна станція інв.№100995, загальною площею 90 кв.м., яка розташована за адресою: м.Запоріжжя, вул.Теплична,16.

У вказаному свідоцтві про право власності від 02.04.2021 зазначено, що перелічене вище майно придбане Відповідачем-1 за 200 010 грн. 40 коп. (двісті тисяч десять гривень 40 коп.).

Предметом спору за даною позовною заявою виступає договір купівлі-продажу нерухомого майна (будинку цеху 22 інв.№100939, будівлі цеху 22БЗІ інв.№101000, корпусу кремнієвих структур з діелектричною ізоляцією інв.№100484, будівлі газоочистки інв.№100493, будівлі цеху 22, інв.№100900, загальною площею 55314,1 кв.м), посвідчений Ляшенко В.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрованим в реєстрі за № 1207.

Водночас, відповідно до п.4 зазначеного Договору продаж нерухомого майна за домовленістю Сторін вчиняється за ціною 2 050 264,09 грн. (два мільйони п'ятдесят тисяч двісті шістдесят чотири гривні дев'ять копійок) без ПДВ, ПДВ 20% - 410 052,82 грн. (чотириста десять тисяч п'ятдесят дві гривні вісімдесят дві копійки), а всього з урахуванням ПДВ - 2 460 316,91 грн. (два мільйони чотириста шістдесят тисяч триста шістнадцять гривень дев'яносто одна копійка).

Згідно з довідкою Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМАКТИВ ГРУП» від 26 жовтня 2023 року, балансова вартість відчужуваного об'єкта становить 2 050 264,09 грн. (два мільйони п'ятдесят тисяч двісті шістдесят чотири гривні дев'ять копійок) без ПДВ, ПДВ 20% - 410 052,82 грн. (чотириста десять тисяч п'ятдесят дві гривні вісімдесят дві копійки), а всього з урахуванням ПДВ - 2 460 316,91 грн. (два мільйони чотириста шістдесят тисяч триста шістнадцять гривень дев'яносто одна копійка).

Тобто, в контексті викладеного вище вбачається, що Відповідачем-1 відчужено на користь Відповідача-2 майно площею 55314,1 кв.м., яке також придбане на аукціоні 01.04.2021 і належало банкруту ПрАТ «Завод напівпроводників», за ціною всього лише в 10 разів меншою без ПДВ, (згідно свідоцтва про право власності від 02.04.2021, яке є в матеріалах справи) придбаному майну (насосна пожежогасіння та насосна станція - зазначено через три абзаци вище) на тому ж аукціоні площею сумарно 266,2 кв.м., що складає площу майже в 220 разів меншу, аніж площа майна (будинку цеху 22 інв.№100939, будівлі цеху 22БЗІ інв. №101000, корпусу кремнієвих структур з діелектричною ізоляцією інв.№100484, будівлі газоочистки інв.№100493, будівлі цеху 22, інв.№100900, загальною площею 55314,1 кв.м.), що є предметом оспорюваного Договору.

Також звертаємо увагу Суду на об'єкти Відповідача-1, ціна яких у наданій ним по справі довідці про балансову вартість нерухомого майна станом на 27.06.2024 (далі по тексту - балансова довідка) може свідчити про заниженість ціни на відчужений за оспорюваним договором об'єкт нерухомого майна - будинку цеху 22 інв.№100939, будівлі цеху 22БЗІ інв.№101000, корпусу кремнієвих структур з діелектричною ізоляцією інв.№100484, будівлі газоочистки інв.№100493, будівлі цеху 22, інв. №100900, загальною площею 55314,1 кв.м..

Як приклад, в балансовій довідці є такі об'єкти нерухомого майна:

- Будівля водневої станції блочна загальною площею 2519,7 кв.м. (сторінка №2 довідки) -балансова вартість 51 754 047,12 грн. (приблизно в 20 разів більша, аніж ціна оспорюваного правочину з ПДВ);

- Будівля холодильно-компресорного цеху загальною площею 4297,8 кв.м. (площа приблизно у 13 разів менша за предмет оспорюваного договору), яка згідно наданого відповідачем-1 протоколу торгів була придбана на зазначеному у позові аукціоні з реалізації майна боржника-банкрута ПрАТ «ЗАВОД НАПІВПРОВІДНИКІВ» 01.04.2021

- її ціна за балансовою довідкою становить 3 756 469,85грн. (приблизно в 1,5 рази більша ніж ціна оспорюваного правочину з ПДВ);

- Будівля цеху кремнію загальною площею 5471,6 кв.м. - балансова вартість 2444 919,59 грн. (площа майже в 10 разів менша за предмет оспорюваного договору, а балансова вартість тотожна ціні оспорюваного правочину з ПДВ);

- Будівля цеху обезврежування загальною площею 5943.8 кв.м. - балансова вартість 2 578 559,98 грн. (площа майже в 10 разів менша за предмет оспорюваного договору, а балансова вартість тотожна ціні оспорюваного правочину з ПДВ);

- Корпус №2 холодильно-компресорного відділення загальною площею 2382,6 кв.м. - балансова вартість 1 118 581,77 грн;

- Будівля їдальні №90 загальною площею 3014,20 кв. м. (менше у 18 разів за площу предмета оспорюваного правочину) - балансова вартість зазначена - 2 876 890,40 грн (майже тотожна з ціною оспорюваного правочину з ПДВ);

- Інші об'єкти значної площі, зокрема, зазначені на таких сторінках довідки: № 2,3,6,10.

Також, при опрацюванні балансової довідки Відповідача-1, Позивачем було виявлено досить цікаві фактичні обставини щодо наявності в цій довідці деяких об'єктів нерухомого майна Відповідача-1 (зазначаємо найбільш доцільні з них на думку позивача до уваги), балансова вартість яких становить 0,82 грн. (!!!), а саме:

1) будівля кремнієвої структури діалектричної ізоляції загальною площею 5739,1 кв.м. (сторінка № 2 довідки);

2) сировинний майданчик з приміщеннями загальною площею 1206,8 км. (сторінка № 9 довідки);

3) склад лугу (щелочи) загальною площею 34,5 кв.м. (сторінка №9 довідки);

4) будівля лугових стоків загальною площею 138,0 кв.м. (сторінка № 2 довідки).

Отже, підсумовуючи вищевикладене, вбачається необґрунтованість, упередженість, у розрахунку «балансової вартості» відчужуваного нерухомого майна Відповідачем-1 за укладеним оспорюваним Договором від 27.10.2023, а також істотно занижена ціна вчиненого Відповідачами-1,2 правочину. …» через відсутність необхідності надавати оцінку іншим доводам позивача щодо спірного правочину на предмет його відповідності положенням законодавства.

За змістом статті 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що майно за оспорюваним правочином розташоване в м. Запоріжжя, яке знаходиться в безпосередній близькості до зони проведення активних бойових дій, що, в свою чергу, значно впиває на його вартість; до того ж при визначенні ціни продажу обов'язково враховується технічний стан майна на момент його відчуження.

Доводи скаржника щодо відсутності у Відповідача-2 іншого нерухомого майна, окрім придбаного внаслідок укладення 5-ти договорів з Відповідачем-1, які оспорюються Позивачем; щодо відсутності доказів оплатності правочину в матеріалах справи; щодо відсутності виконання обов'язку зі сплати оренди землі після укладення правочину з боку Відповідача-2, а також відповідача-1; щодо відсутності жодної сатисфакції (окрім примусового виконання рішення по справі 908/2646/23) вимог Позивача з отримання орендних плажтежів внаслідок укладення оспорюваного правочину колегією суддів відхиляються з огляду на наступне:

За змістом статті 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу в усіх сторін правочину. При цьому необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі, якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний.

У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто обидві сторони, вчиняючи фіктивний правочин, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, тобто мають інші цілі, ніж передбачені правочином. Такий правочин завжди укладається умисно.

Таким чином, основними ознаками фіктивного правочину є: введення в оману (до або в момент укладення угоди) іншого учасника або третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов'язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину.

Позивач, який звертається до суду з позовом про визнання правочину фіктивним, повинен довести суду відсутність в учасників правочину наміру створити юридичні наслідки.

Такі висновки наведені у постанові Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі № 182/2214/16-ц.

Колегія суддів акцентує, що позивачем не доведено, що оспорюваний правочин є фіктивним, що відповідачі є пов'язаними особами і при укладенні цього договору діяли умисно саме з метою зменшення активів відповідача-1, його платоспроможності та на підставі цього правочину не виникли обумовлені ним правові наслідки.

Також, відсутні інші критерії притаманні фраудаторним правочинам, такі як безоплатне відчуження майна, чи то його відчуження на користь пов'язаної особи, або відсутність іншого майна за рахунок якого може бути погашена заборгованість, оскільки майно за спірним правочином відчужене не безоплатно, не на користь пов'язаної особи. Разом з тим, матеріалами справи підтверджується наявність у власності ТОВ «ПРОМАКТИВ ГРУП» великої кількості зареєстрованого за ним нерухомого майна і за рахунок якого, в т.ч., можливе проведення звернення стягнення для погашення існуючої заборгованості останнього перед позивачем.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що способи захисту цивільного права чи інтересу - це визначені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника (п.5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16). Інакше кажучи, це дії, спрямовані на попередження порушення або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективним (п.14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 310/11024/15-ц).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. (висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18, від 06.04.2021 у справі №910/10011/19).

Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 26.05.2023 у справі № 905/77/21 сформулювала висновок щодо застосування норм частини 3 статті 215, частин 1, 2 статті 216 Цивільного кодексу України про те, що позовна вимога про визнання недійсним договору є належним способом захисту, який передбачено законом. Разом із тим позовна вимога про визнання виконаного/частково виконаного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту цивільних прав лише в разі, якщо вона поєднується з позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину, зокрема про стягнення коштів на користь позивача, витребування майна з володіння відповідача.

Відтак, окреме заявлення позовної вимоги про визнання виконаного/частково виконаного договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності не є ефективним способом захисту, бо не призводить до поновлення майнових прав позивача.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів виснує, що доводи апеляційної скарги не впливають на юридичну оцінку обставин справи, здійснену господарським судом у відповідності до норм чинного законодавства та не спростовують вказаних вище висновків суду, які напряму випливають із матеріалів даної справи, обставин спору та норм чинного законодавства України.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права

Відповідно до частин 1, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Під час розгляду справи, колегією суддів не встановлено порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення та неправильного застосування норм матеріального права.

У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, викладених в рішенні суду першої інстанції, яке є предметом апеляційного оскарження.

З урахуванням вищевикладеного, рішення Господарського суду Запорізької області від 10.10.2024 у справі №908/1439/24 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Запорізької міської ради на нього, відповідно, підлягає залишенню без задоволення.

Розподіл судових витрат:

У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 3633,60 грн. покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Запорізької міської ради на рішення Господарського суду Запорізької області від 10.10.2024 (суддя Боєва О.С. повний текст рішення складено 29.10.2024) у справі №908/1439/24 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 10.10.2024 у справі №908/1439/24- залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору у сумі 3633,60 грн. покласти на Запорізьку міську раду.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку в строки передбачені ст. 288 ГПК України.

Повний текст постанови виготовлено 14.11.2025

Головуючий суддя М.О. Дармін

Суддя О.Г.Іванов

Суддя І.М. Кощеєв

Попередній документ

131880359

Наступний документ

131880361

Інформація про рішення:

№ рішення:	131880360
№ справи:	908/1439/24
Дата рішення:	04.11.2025
Дата публікації:	20.11.2025
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Центральний апеляційний господарський суд
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їхніх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення; купівлі-продажу, з них

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено до судового розгляду (18.08.2025)
Дата надходження:	14.11.2024
Предмет позову:	визнання договору недійсним

Розклад засідань:

Минулі засідання (9)

16.06.2024 10:30	Господарський суд Запорізької області
19.06.2024 12:00	Господарський суд Запорізької області
06.08.2024 10:30	Господарський суд Запорізької області
29.08.2024 11:00	Господарський суд Запорізької області
11.09.2024 12:00	Господарський суд Запорізької області
10.10.2024 12:00	Господарський суд Запорізької області
27.05.2025 12:00	Центральний апеляційний господарський суд
19.08.2025 09:30	Центральний апеляційний господарський суд
04.11.2025 09:00	Центральний апеляційний господарський суд