ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
13 листопада 2025 року м. ОдесаСправа № 916/1844/23
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Ярош А.І.,
суддів: Савицького Я.Ф., Принцевської Н.М.
секретар судового засідання: Кияшко Р.О.
за участю представників учасників справи:
від Компанії "Джервойс Холдінг Інк": Реу К.П.,
від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фітнес центр "Форма": Веприцька В.М.,
від Державного реєстратора прав на нерухоме майно Комунального підприємства "Департамент державної реєстрації" Вальвакова Дмитра Гаріальдовича: не з'явився
від Товариства з обмеженою відповідальністю "Пром-строй ЛТД": не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Одесі
апеляційну скаргу Компанії "Джервойс Холдінг Інк"
на рішення Господарського суду Одеської області від 05.02.2025, ухвалене суддею Д'яченко Т.Г., м.Одеса, повний текст рішення складено та підписано 10.02.2025,
у справі №916/1844/23
за позовом: Компанії "Джервойс Холдінг Інк"
до відповідача: Державного реєстратора прав на нерухоме майно Комунального підприємства "Департамент державної реєстрації" Вальвакова Дмитра Гаріальдовича
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:
1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Пром-строй ЛТД";
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фітнес центр "Форма"
про визнання незаконними та скасування рішень, скасування державної реєстрації
У травні 2023 р. Компанія "Джервойс Холдінгс Інк" звернулася з позовом до державного реєстратора прав на нерухоме майно Комунального підприємства "Департамент державної реєстрації" Вальвакова Дмитра Гаріальдовича, в якому просила:
- визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Комунального підприємства "Департамент державної реєстрації" Вальвакова Дмитра Гаріальдовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04.06.2019р. за №47196964;
- визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Комунального підприємства "Департамент державної реєстрації" Вальвакова Дмитра Гаріальдовича про закриття розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи від 04.06.2019р. за №47197025;
- скасувати державну реєстрацію припинення права власності Компанії "Джервойс Холдінг Інк" на нежитлові офісні приміщення І та ІІ поверху, загальною площею 526,6 кв.м, що знаходяться у місті Одеса, Люстдорфська дорога в будинку під номером 172/1, проведену державним реєстратором прав на нерухоме майно Комунального підприємства "Департамент державної реєстрації" Вальваковим Дмитром Гаріальдовичем на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04.06.2019р. за №47196964.
Позовні вимоги обґрунтовані незаконністю проведених відповідачем реєстраційних дій щодо припинення права власності позивача на нежитлові офісні приміщення І та ІІ поверху загальною площею 526,6 кв.м за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, буд. 172/1.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 05.02.2025 у справі №916/1844/23 у задоволенні позову - відмовлено.
Суд виходив з того, що позивачем невірно обрано спосіб захисту свого порушеного права, не вірно обрано особу, до якої подано такий позов та заявлено позовні вимоги, що є підставою для відмови у позові.
Суд зазначив, що доводи позивача про здійснення державним реєстратором незаконних реєстраційній дій стосовно спірних нежитлових офісних приміщень можуть бути предметом розгляду у спорі про притягнення до відповідальності державного реєстратора (дисциплінарної чи матеріальної), однак, не впливають та не змінюють спірних правовідносин, які стали підставою для внесення здійснення оскаржуваних дій та винесення реєстратором рішень, на які посилався позивач, обґрунтовуючи порушення своїх прав як власника майна. Державний реєстратор не є належним відповідачем у спорах про визнання незаконними та скасування реєстраційних дій, вчинених щодо третьої особи, а ним є особа, щодо якої були здійснені ці дії (записи).
Додатково суд вказав, що даний позов про визнання незаконними та скасування рішень та скасування державної реєстрації, з урахуванням висновків експерта судової будівельно-технічної експертизи від 31.10.2024 щодо того, що нежитлові офісні приміщення зазнали втручання та зміни із перепланування приміщень та часткової зміни їх функціонального призначення, а також того, що приміщення І поверху, які є частиною нежитлових приміщень зазнали втручання та зміни, унаслідок реконструкції з розширенням за рахунок улаштування прибудови, без порушення несучих конструкцій каркасу будівлі та існуючих (збережених) внутрішніх стін, не може поновити право позивача як власника, яке він вважає порушеним, оскільки, як стверджує сам позивач, наразі він не має змоги користуватись своїм майном, має перешкоди у доступі до нього, та не може навіть з'ясувати наявність наразі майна як об'єкту нерухомості в цілому, оскільки позбавлений не тільки доступу до об'єкту нерухомості, знищення якого ним заперечується, а навіть права на звернення до правоохоронних органів, оскільки належним способом захисту позивача, який, як власник майна має перешкоди в доступі до нього і позбавлений права володіння (користування), може бути позов про захист свого права власності шляхом усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, та який повинен бути направлений до особи, яка наразі, за інформацією, доведеною документально власником, створює таки йому перешкоди.
Не погодившись з рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 05.02.2025 у справі №916/1844/23 скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник посилається на відсутності факту реального знищення майна у відношенні якого відповідачем ухвалено рішення, а також невідповідності ухваленого рішення відповідачем приписам Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Постанові Кабінету Міністрів України №1127 від 25 грудня 2015 року, якою затверджено Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Враховуючи правову природу спірних правовідносин, а також суб'єктний склад учасників правовідносин (позивача, як власника нерухомості, що доводить факт фізичного існування нерухомості та відсутності правових підстав для ухвалення рішення відповідачем, а також відповідача, як суб'єкта, що наділений відповідними повноваженнями), належним способом судового захисту порушених прав та інтересів позивача є судове рішення про скасування рішення державного реєстратора та скасування державної реєстрації припинення права власності.
Зазначає, що спірні правовідносини виникли виключно у відношенні майна позивача шляхом ухвалення оскаржуваного рішення відповідачем, тобто, відносини склались між двома суб'єктами права. Державний реєстратор не є належним відповідачем виключно за умови, що останнім ухвалено рішення на користь третьої особи. Проте, матеріали судової справи не містять жодного належного та допустимого доказу, що свідчить про наявність виникнення спору між позивачем та іншою особою.
Вказує, що матеріали судової справи підтверджують факт фактичного існування об'єкту нерухомого майна, що виключає законність ухваленого рішення державного реєстратора в силу приписів діючого законодавства. Мова не йде про поновлення права власності позивача, у зв'язку з тим, що воно наявне, а мова йшла про усунення втручання у вказане право власності шляхом незаконного ухвалення оскаржуваного рішення державного реєстратора Вальвакова Д.Г., способами, що передбачені приписами ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме.
У відзиві Товариство з обмеженою відповідальністю "Фітнес центр "Форма" зазначає, що в даному випадку державний реєстратор, до якого позивач пред'явив позов, не є належним співвідповідачем у справі, оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, у зв'язку з його пред'явленням до неналежного відповідача обґрунтованість підстав позову судом не перевіряється. Позивач фактично не визнає право власності ТОВ «Фітнес центр «Форма» та інших осіб на окремі нежитлові приміщення фітнес-центру, який розташований в місті Одеса за адресою: Люстдорфська дорога, 172/1. Тому твердження апелянта про те, що матеріали судової справи не містять жодного належного та допустимого доказу, що свідчить про наявність та виникнення спору між позивачем та іншою особою, не відповідають дійсності.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.03.2025 (у складі головуючого судді Богацької Н.С., Діброви Г.І., Принцевської Н.М.) за апеляційною скаргою Компанії "Джервойс Холдінг Інк" на рішення Господарського суду Одеської області від 05.02.2025 у справі №916/1844/23 відкрито апеляційне провадження; призначено справу до розгляду на 06.05.2025 о 14:15 год та в подальшому відкладено розгляд справи на 17.06.2025 о 14:00 год.
Відповідно до частини 9 статті 32 ГПК України, підпунктів 2.3.16, 2.3.44 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, підпункту 3.2.1 пункту 3.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду в Південно-західному апеляційному господарському суді, у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді Богацької Н.С. з 13.06.2025 було здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи №916/1844/23, внаслідок якого для розгляду апеляційної скарги сформовано судову колегію у складі: головуючий суддя - Ярош А.І., судді: Діброва Г.І., Принцевська Н.М.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.06.2025 прийнято апеляційну скаргу Компанії "Джервойс Холдінг Інк" на рішення Господарського суду Одеської області від 05.02.2025 у справі №916/1844/23 до свого провадження колегією суддів у новому складі; призначено справу №916/1844/23 до розгляду на 22.07.2025 об 11:00.
Разом із тим, суддя зі складу колегії суддів, який не є суддею-доповідачем, Діброва Г.І. перебуває у відпустці з 30.06.2025 по 01.08.2025 згідно наказу голови суду від 17.06.2025 №148-в. У зв'язку з цим, розпорядженням В.о. керівника апарату суду від 21.07.2025 №179 призначено повторний автоматизований розподіл справи №916/1844/23 Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.07.2025 для розгляду справи №916/1844/23 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді - Ярош А.І., суддів: Савицького Я.Ф., Принцевської Н.М.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.07.2025 прийнято справу №916/1844/23 до свого провадження колегією суддів у складі головуючого судді Ярош А.І., суддів: Савицького Я.Ф., Принцевської Н.М.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.07.2025 оголошено перерву до 14.10.2025 о 12:00 та в подальшому ухвалою суду від 14.10.2025 оголошено перерву до 13.11.2025 о 14:00.
В судовому засіданні 13.11.2025 брали участь представники Компанії "Джервойс Холдінг Інк" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фітнес центр "Форма". Представники Державного реєстратора прав на нерухоме майно Комунального підприємства "Департамент державної реєстрації" Вальвакова Дмитра Гаріальдовича та Товариства з обмеженою відповідальністю "Пром-строй ЛТД" участі не брали, про день, час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлялися належним чином.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст. 42 ГПК України, оскільки неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути вказану апеляційну скаргу за відсутності представників Державного реєстратора прав на нерухоме майно Комунального підприємства "Департамент державної реєстрації" Вальвакова Дмитра Гаріальдовича та Товариства з обмеженою відповідальністю "Пром-строй ЛТД" за наявними матеріалами справи, яких достатньо для розгляду апеляційної скарги по суті.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів зазначає наступне.
Частинами 2 та 3 ст 4 ГПК України встановлено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Звернення особи до Господарського суду з позовною заявою є засобом захисту порушеного оспорюваного або невизнаного права та охоронюваних законом інтересів.
Реалізуючи передбачене ст. 55 Конституції України, ст. 4 ГПК України право на судовий захист особа, звертаючись до суду, вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про її порушене право чи охоронюваний інтерес та його спосіб захисту.
Позивач, звертаючись до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.
Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права заявника, про яке ним зазначається в позовній заяві здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими обґрунтовані заявлені вимоги (аналогічні висновки викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 924/831/17, від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18).
Суд зобов'язаний з'ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 зі справи №912/1856/16, від 14.05.2019 зі справи №910/11511/18.
Під способами захисту суб'єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (див. пункт 5.5постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.018 у справі №925/1265/16).
При цьому під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що спричиняє потрібні результати, наслідки, тобто матиме найбільший ефект по відновленню відповідних прав, свобод та інтересів на стільки, на скільки це можливо.
Розглядаючи справу, суд має з'ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах.
Об'єктом судового захисту відповідно до статті 15 ЦК України є саме порушене, невизнане або оспорюване право чи інтерес. Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні чи невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи. Саме така особа, яка спричинила ці наслідки для позивача щодо його права є стороною у спірному правовідношенні.
Предметом розгляду даної справи є позовні вимоги Компанії "Джервойс Холдінг Інк" до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Комунального підприємства "Департамент державної реєстрації" Вальвакова Дмитра Гаріальдовича про:
- визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04.06.2019р. за №47196964;
- визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора про закриття розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи від 04.06.2019р. за №47197025;
- скасування державної реєстрації припинення права власності Компанії "Джервойс Холдінг Інк" на нежитлові офісні приміщення І та ІІ поверху, загальною площею 526,6 кв.м, що знаходяться у АДРЕСА_1 , проведену державним реєстратором прав на нерухоме майно Комунального підприємства "Департамент державної реєстрації" Вальваковим Дмитром Гаріальдовичем на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04.06.2019р. за №47196964.
Отже, позивачем у даній справи заявлено позовні вимоги до державного реєстратора, який діяв як суб'єкт реєстраційної діяльності відносно вчинення вищевказаних реєстраційних дій щодо об'єкту нерухомого майна, а саме: нежитлових офісних приміщень І та ІІ поверху, загальною площею 526,6 кв.м, що знаходяться в АДРЕСА_1 право власності на які, як вказує позивач, набуто ним на підставі укладеного з минулим власником фізичною особою договору.
Так, обгрунтовуючи позов, Компанією "Джервойс Холдінг Інк" було зазначено, що 04 жовтня 2010 року між Компанією "Джервойс Холдінг Інк" та громадянином Канади Авраменко Ігорем було укладено договір купівлі-продажу, за реєстраційним номером 9886, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічовою Н.А., відповідно до якого позивач набув право власності на нежитлові офісні приміщення І та ІІ поверху, загальною площею 526, 6 кв.м, що знаходяться у АДРЕСА_1 , та вказані нежитлові приміщення належали продавцю - ОСОБА_1 на підставі рішення Господарського суду Одеської області від 04.06.2010 року по справі №20/239-09-6306 про визнання дійсним договору, припинення права спільної власності та визнання права власності.
Право власності на нежитлові офісні приміщення І та ІІ поверху, загальною площею 526, 6 кв.м, що знаходяться у АДРЕСА_1 за Компанією "Джервойс Холдінг Інк" було зареєстровано Комунальним підприємством "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості", реєстраційний номер майна: 31098471.
Водночас, позивач вважає, що Державним реєстратором прав на нерухоме майно Комунального підприємства "Департамент державної реєстрації" Вальваковим Дмитром Гаріальдовичем у відношенні інвестицій позивача у вигляді об'єкту нерухомого майна, а саме: нежитлових офісних приміщень І та ІІ поверху, загальною площею 526,6 кв.м, що знаходяться в місті Одеса, Люстдорфська дорога, 172/1, було здійснено незаконні реєстраційні дії щодо припинення права власності позивача на вказану нерухомість, шляхом прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (припинення права власності) від 04.06.2019 року за К247196964 та закриття розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи за №47197025 від 04.06.2019 року.
04.04.2023 року представником Компанії "Джервойс Холдінг Інк" було отримано інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно за реєстраційним №328008961 та зі місту довідки було з'ясовано, що право приватної власності Компанії "Джервойс Холдінг Інк" на вказану нерухомість було припинено державним реєстратором прав на нерухоме майно Комунального підприємства "Департамент державної реєстрації" Вальваковим Дмитром Гаріальдовичем на підставі довідки Товариства з обмеженою відповідальністю "Пром-строй ЛТД" від 16.05.2019р., про знищення нерухомості. З метою підтвердження факту наявності відповідного об'єкту нерухомого майна, позивачем у 2020 році було замовлено проведення технічної інвентаризації останнього, за результатами якої було складені Технічний паспорт на нежитлові приміщення від 09.07.2020 року, повідомлення про результати огляду об'єкту нерухомого майна №1380-20 від 09.07.2020 року та висновок щодо технічного стану об'єкту нерухомого майна за адресую: Одеська обл., м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 172/1 від 09.07.2020 року за №1382-20.
Позивач вказує, що за висновком технічного стану об'єкту нерухомого майна за адресую: Одеська обл., м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 172/1 від 09.07.2020 року за №1382-20 були встановлені обставини, які спростовують факт знищення об'єкту нерухомого майна, що належить на праві приватної власності Компанії "Джервойс Холдінг Інк".
За поясненнями позивача, листом від 03.04.2023р. №1019/03.01-12 Комунальним підприємством "Бюро технічної інвентаризації" Одеської міської ради року було повідомлено представника позивача з приводу звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Пром-строй ЛТД" з запитом про надання копій матеріалів інвентаризації офісних приміщень І та ІІ поверху, загальною площею 526,6 кв.м, що знаходить за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, буд. 172/1, що вищезазначений запит від Товариства з обмеженою відповідальністю "Пром-строй ЛТД" у період з 01.01.2018 по 03.04.2023 р. не надходив.
Також позивачем зазначалось, що ще з 2019-2020 років здійснювались неодноразові спроби щодо незаконного заволодіння нежитлових офісних приміщень І та ІІ поверху, загальною площею 526,6 кв.м, що знаходяться у місті Одеса, Люстдорфська дорога в будинку під номером 172/1, та належать, як зазначає позивач, на праві приватної власності Компанії "Джервойс Холдінг Інк" на підставі договору купівлі-продажу від 04.10.2010 року за №9886, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічовою Н.А., та позивач звертався до правоохоронних органів.
Отже, наразі Позивач в якості обґрунтування позовних вимог до державного реєстратора посилається на те, що вказані реєстрації мають бути скасовані задля ефективного відновлення порушеного права Позивача, як власника нерухомості, що доводить факт фізичного існування нерухомості та відсутності правових підстав для ухвалення рішення відповідачем - державним реєстратором.
Відповідно до ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу, зокрема, фізичні і юридичні особи (частина перша статті 45 ГПК України).
Отже, визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи (правова позиція ВП ВС, викладена в постанові від 17.04.2018 року у справі № 523/9076/16-ц, провадження № 14-61цс18, пункт 41).
Схожі правові висновки сформульовані у постановах Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №183/1617/16 (пункт 70), від 29.05.2019 у справі №367/2022/15-ц (пункт 66), від 07.07.2020 у справі №712/8916/17 (пункт 27), від 09.02.2021 у справі №635/4741/17 (пункт 33.2).
Відтак належним відповідачем є особа, яка є суб'єктом матеріального правовідношення, тобто особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача (пункт 8.10 постанови ВП ВС від 05.07.2023 року у справі № 910/15792/20).
У визначенні належного/неналежного відповідача у справі, що розглядається, суд враховує правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 04.09.2018 у справі №823/2042/16 (пункт 36), від 12.12.2018 у справі №570/3439/16-ц (пункт 53) та від 04.02.2020 у справі №910/7781/19 (пункт 37), в яких ВП відзначила, що державний реєстратор у спорах про визнання незаконними та скасування реєстраційних дій не є належним відповідачем.
Суд звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.07.2023 у справі №910/15792/20 (пункт 8.23), вирішуючи питання щодо узгодження правових позицій ВП ВС у питанні належності відповідача у спорах з оскарження реєстраційних дій, вчинених щодо третьої особи, підтримала наведені вище висновки та не вбачала підстав для відступу від них.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у справі №910/15792/20 відзначила і те, що у випадку звернення особи з позовом до державного реєстратора про притягнення до відповідальності чи відшкодування шкоди, заподіяної ним внаслідок неналежного виконання покладених на нього обов'язків з внесення записів до ЄДРПОУ, що не пов'язана з діями інших суб'єктів цивільних правовідносин, така особа може бути відповідачем в суді. Зокрема у випадку невиконання державним реєстратором вимог суду (бездіяльності) про накладення заборони (арешту) внесеної до ЄДРСР при здійсненні ним реєстраційних дій.
Позивач звернувся у справі з позовом про скасування реєстраційних дій - рішень державного реєстратора, що не стосується випадків зазначених в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №910/15792/20. Отже, з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених, зокрема, у постанові від 05.07.2023 у справі №910/15792/20, судова колегія дійшла висновку, що суб'єкт реєстраційної діяльності - державний реєстратор не є належним відповідачем у цій справі.
Також судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що обраний позивачем спосіб захисту шляхом визнання незаконними рішень та скасування державної реєстрації - не є належним у даній справі, зважаючи на наступне.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Способи захисту цивільного права чи інтересу - це закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16). Тобто це дії, спрямовані на запобігання порушенню або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 310/11024/15-ц, від 01.04.2020 у справі № 610/1030/18).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорювання. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорювання та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц).
Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18).
Спосіб захисту права або інтересу повинен бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц).
При цьому Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 зазначила, що судове рішення не повинне породжувати стан невизначеності у відносинах позивача з відповідачем і вимагати від них подальшого вчинення узгоджених дій для вичерпання конфлікту.
Отже, спосіб захисту повинен відповідати змісту порушеного права та природі спірних правовідносин.
Обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 02.02.2021 у справі № 925/642/19, від 22.06.2021 у справі № 200/606/18, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц). Відмовляючи у позові через неналежний спосіб захисту суд має утриматися від встановлення фактів та надання правових оцінок, які створять преюдицію для сторін конфлікту у разі звернення з іншим позовом (постанови Верховного Суду від 11.09.2025 у справі №916/4532/24, від 13.06.2024 у справі №924/620/23 та від 07.02.2024 у справі №925/1368/22).
Судова колегія зауважує, що спосіб захисту порушеного права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду.
Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію.
Як було зазначено позивачем, за Компанією "Джервойс Холдінг Інк" на праві власності належали нежитлові офісні приміщення І та ІІ поверху, загальною площею 526, 6 кв.м, що знаходяться у м. Одеса, Люстдорфська дорога в будинку під номером 172/1, про що було здійснено реєстрацію Комунальним підприємством "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості", реєстраційний номер майна: 31098471 від 04.06.2010.
Зі змісту витягу з державного реєстру речових прав також вбачається, що нежитлові приміщення фітнес-центру загальною площею 8286,3 кв.м за адресою м. Одеса, Люстдорфська дорога в будинку під номером 172/1 належать на праві власності ТОВ "Фітнес центр "Форма", дата державної реєстрації 11.04.2023, підставою визначено рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 67214570 від 14.04.2023.
Отже, вимоги позивача про скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про закриття розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи та державну реєстрацію припинення права власності Компанії "Джервойс Холдінг Інк" на нежитлові офісні приміщення загальною площею 526,6 кв.м, що знаходяться у місті Одеса, Люстдорфська дорога,172/1, при наявності чинної реєстрації за третьою особою на нежитлові приміщення фітнес-центру загальною площею 8286,3 кв.м за адресою м. Одеса, Люстдорфська дорога, 172/1 не відновлять права позивача щодо права власності на спірне приміщення, а призведуть до необхідності повторного звернення до суду для захисту того самого права у зв'язку з обмеженим характером правових наслідків, що можуть настати за наслідками їх задоволення.
Таке судове рішення породжуватиме стан невизначеності у відносинах позивача з третьою особою і вимагати від них подальшого вчинення узгоджених дій для вичерпання конфлікту.
У зв'язку з чим судова колегія вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб захисту шляхом визнання незаконними рішень та скасування державної реєстрації - не є належним.
За таких обставин, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Тому інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на остаточний висновок.
Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням того, що наведені в апеляційній скарзі порушення не знайшли свого підтвердження, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду Одеської області від 05.02.2025 у справі №916/1844/23 - залишити без задоволення.
За таких обставин, апеляційна скарга на рішення Господарського суду Одеської області від 05.02.2025 у справі №916/1844/23 задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення суду першої інстанції у даній справі залишається без змін.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 129, 253, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Компанії "Джервойс Холдінг Інк" на рішення Господарського суду Одеської області від 05.02.2025 у справі №916/1844/23 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Одеської області від 05.02.2025 у справі №916/1844/23 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі статтями 286-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 18.11.2025.
Головуючий суддя А.І. Ярош
Судді Я.Ф. Савицький
Н.М. Принцевська