79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"11" листопада 2025 р. Справа №914/1122/24
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Бонк Т.Б.,
Суддів Бойко С.М.,
Якімець Г.Г.,
секретар судового засідання Шатан Т.О.,
представники сторін:
позивача: Маршук Ю.С.,
відповідача: Жбадинський В.О.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Demeter Felderzeugnisse GmbH б/н від 23.05.2025 (вх. суду від 26.05.2025 № 01-05/1568/25)
на ухвалу Господарського суду Львівської області від 12.05.2025 (суддя Горецька З.В.)
у справі № 914/1122/24
за позовом Felderzeugnisse GmbH, Альсбач, Німеччина
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Радехів», с. Кустин, Львівська обл.
про: стягнення заборгованості,
У квітні 2024 року Demeter-Felderzeugnisse GmbH звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Радехів» про стягнення заборгованості в розмірі 75 600 Євро.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що між сторонами укладено в спрощеній формі договір поставки гороху органічного, урожаю 2019 року. Укладення договору поставки, за твердженнями позивача, було здійснено шляхом надсилання ТОВ «Агро Радехів» на електронну пошту Demeter-Felderzeugnisse.de Проформи-рахунку від 11.12.2020 № AR-1112. Прийняття пропозиції зі сторони Demeter-Felderzeugnisse GmbH підтверджено фактом оплати авансу відповідачу у розмірі 75 600,00 Євро. Водночас, відповідачем не було поставлено зазначений товар, у зв'язку з чим у ТОВ «Агро Радехів» існує заборгованість перед позивачем у розмірі сплаченого авансу.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 06.05.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 02.12.2024 у справі № 914/1122/24, залишеною без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 14.01.2025, позовну заяву залишено без розгляду на підставі пункту 7 частини першої статті 226 ГПК України.
Постановою Верховного Суду від 11.03.2025 ухвалу Господарського суду Львівської області від 02.12.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 14.01.2025 у справі № 914/1122/24 скасовано, а справу передано для продовження розгляду до Господарського суду Львівської області.
Суд касаційної інстанції вказав, що заява про залишення позову без розгляду від 08.11.2024 подана відповідачем поза межами строку, встановленого законом на її подання, а саме після подання відповідачем першої заяви щодо суті спору, якою у цій справі є відзив на позовну заяву від 01.08.2024. При цьому клопотання про поновлення строку на її подання така заява не містить, а тому суди попередніх інстанцій, враховуючи положення статей 118, 119 ГПК України, мали залишити таку заяву без розгляду.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 03.04.2025 продовжено розгляд справи № 914/1122/24.
29.04.2025 (вх. суду № 11216/25 від 30.04.2025) представник відповідача подав суду першої інстанції клопотання, у якому просив поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «АГРО РАДЕХІВ» процесуальний строк на подання заяви про залишення позову без розгляду та позовну заяву Demeter-Felderzeugnisse GmbH до ТОВ «Агро Радехів» про стягнення заборгованості у межах судової справи № 914/1122/24 залишити без розгляду.
В обґрунтування поданого клопотання, заявник зазначив про чинність та виконуваність Контракту №AR-111220 від 11.12.2020 року та арбітражного застереження, що міститься у цьому Контракті, тому, на його думку, позов підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України. Також відповідач вказав, що був позбавлений можливості подати заяву про залишення позову без розгляду до першої заяви по суті спору, у зв'язку з тим, що позивач лише у відповіді на відзив зазначив наведений Контракт як підставу стягнення з ТОВ «Агро Радехів» заборгованості.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 12.05.2025 у справі № 914/1122/24 поновлено ТОВ «Агро Радехів» процесуальний строк на подання заяви про залишення позову Demeter-Felderzeugnisse GmbH без розгляду. Позовну заяву Demeter - Felderzeugnisse GmbH до Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Радехів" про стягнення заборгованості залишено без розгляду.
Суд першої інстанції вказав, що чинність та виконуваність Контракту №AR-111220 від 11.12.2020, були встановлені безпосередньо під час розгляду справи №914/1122/24, відповідно до п. 9.1. та 9.2. якого сторони вживають всіх заходів для вирішення спорів, які можуть виникнути щодо цього Контракту, шляхом переговорів. У випадку, коли Сторони не дійдуть згоди, всі спірні питання будуть вирішуватися згідно з законодавством України, у Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України в м. Києві у відповідності до його регламенту.
Крім цього, суд першої інстанції дійшов висновку, що з першою заявою по суті спору відповідач був позбавлений можливості подати заяву про залишення позову без розгляду у зв'язку з існуванням між сторонами домовленості про передачу спору, що виникає з Контракту №AR-1112 від 11.12.2020, оскільки позивач лише у відповіді на відзив зазначив факт невиконання Контракту як підставу стягнення з ТОВ «Агро Радехів» заборгованості.
Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду, Demeter Felderzeugnisse GmbH звернулось до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить ухвалу Господарського суду Львівської області по справі № 914/1122/24 від 12.05.2025 року скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Скаржник вважає, що суд попередньої інстанції не врахував висновки Верховного Суду у постанові від 11.03.2025.
На думку апелянта, суд першої інстанції безпідставно поновив відповідачу процесуальний строк без наявності реальних і поважних причин, що є порушенням ст. 119 ГПК України та принципу юридичної визначеності.
Апелянт наголошує, що місцевий господарський суд проігнорував позицію Верховного Суду щодо допустимості розгляду спору господарським судом, навіть за наявності арбітражного застереження, що призвело до необґрунтованого перешкоджання розгляду справи по суті.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро Радехів» подало відзив на апеляційну скаргу, у якому просило апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Львівської області по справі № 914/1122/24 від 12.05.2025 року залишити без змін.
Відповідач наголошує, що первинно заявлені позовні вимоги обґрунтовувалися фактом виникнення між сторонами зобов'язань з поставки гороху органічного, які оформлені в спрощеній формі шляхом надсилання відповідачем позивачу Проформи- рахунку №AR-1112 від 11.12.2020 року та оплати позивачем авансу за поставку гороху органічного, урожаю 2019 року.
Таким чином, як стверджує відповідач, єдиними доказами, якими обґрунтовувалися позовні вимоги при поданні позовної заяви були Проформа-рахунок №AR-1112 від 11.12.2020 року та банківська виписка про перерахунок коштів відповідачу
Також відповідач зазначає, що взяв до уваги висновки Верховного Суду у цій справі, сформульовані у постанові від 11.03.2025 року та керуючись вимогами ст. ст. 118, 119 ГПК України просив суд поновити строк на подання заяви про залишення позову без розгляду.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.05.2025 справу № 914/1122/24 розподілено колегії суддів у складі: головуючого судді Бонк Т.Б., суддів Бойко С.М. та Якімець Г.Г.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 02.06.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Demeter Felderzeugnisse GmbH б/н від 23.05.2025 (вх. суду від 26.05.2025 № 01-05/1568/25) на ухвалу Господарського суду Львівської області від 12.05.2025 у справі № 914/1122/24.
Процесуальний хід розгляду справи відображено у відповідних ухвалах суду.
У судовому засіданні 11.11.2025 скаржник підтримав доводи апеляційної скарги, відповідач заперечив такі доводи з підстав, викладених у відзивах на апеляційну скаргу, сторони надали суду пояснення.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до пункту 10 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (див. рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).
Таким чином, суд, враховуючи обставини справи, застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.
При перегляді ухвали місцевого господарського суду про залишення позову без розгляду колегія апеляційного господарського суду керувалась таким.
Предметом апеляційного оскарження у цій справі є ухвала суду першої інстанції, якою поновлено відповідачу строк на подання клопотання про залишення позову без розгляду та залишено позов без розгляду на підставі п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України.
У п. 6 ч. 2 ст. 42 ГПК України унормовано, що учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
За приписами ст. 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Під процесуальними строками розуміють встановлений законом та/або судом проміжок часу, протягом якого повинна або може бути вчинена певна процесуальна дія або розпочата та/чи завершена та чи інша стадія судочинства.
Процесуальні строки, крім іншого, виступаючи засобом регламентації процесуальних дій учасників справи, також виконують функцію юридичного факту, тобто спричиняють виникнення, зміну або припинення процесуальних прав та обов'язків. У механізмі правової регламентації судочинства процесуальні строки мають правоутворююче та преклюзивне значення для суб'єктивних процесуальних прав та обов'язків. Так, з початком і закінченням перебігу процесуального строку пов'язане настання чітко встановлених юридичних наслідків.
Отже, пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причин, що не можуть бути визнані такими, і є таким, що породжує відповідні правові наслідки.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст .226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.
При вирішенні питання залишення позову без розгляду з підстав, передбачених пунктом 7 частини першої статті 226 ГПК України, господарський суд має встановити наявність сукупності таких умов:
- існування арбітражної (третейської) угоди, за якою позов у питанні, що порушено у державному суді, належить до компетенції арбітражного (третейського) суду;
- від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді;
- встановлення судом prima facie дійсності, чинності та виконуваності арбітражної (третейської) угоди.
У постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.12.2021 у справі № 910/9841/20 зроблено висновок, що національний суд у разі надходження позову у правовідносинах з арбітражним застереженням надає оцінку такому застереженню, якщо від будь-якої сторони не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді, і лише після визначення питання щодо дійсності/недійсності, втрати/не втрати чинності або можливості/неможливості бути виконаним арбітражного застереження, приймає рішення про залишення позову без розгляду і направлення сторін до арбітражу або розгляд справи по суті, відповідно до встановлених ним обставин.
Як слідує з матеріалів справи, 29.04.2024 позивач звернувся до суду з позовом про стягнення коштів, 06.05.2024 судом першої інстанції відкрито провадження, надано відповідачу строк на подання відзиву 15 днів з дня отримання ухвали та 01.08.2024 відповідач подав відзив з клопотанням про поновлення строку на його подання.
30.04.2025 відповідач звернувся до суду першої інстанції з клопотанням про поновлення строку на подання заяви про залишення позову без розгляду, при цьому у відзиві на апеляційну скаргу відповідач вказує, що взяв до уваги висновки Верховного Суду у цій справі, сформульовані у постанові від 11.03.2025 року у цій справі.
Питання щодо поновлення та продовження процесуальних строків врегульовано нормами статті 119 ГПК України, згідно із частиною першою якої суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
У розумінні статті 86 ГПК України питання про поважність причин пропуску процесуального строку вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є по суті пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.10.2024 у справі № 9/41.
Суд першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали в частині задоволення клопотання про поновлення строку на подання заяви про залишення без розгляду, виходив з того, що з першою заявою по суті спору відповідач був позбавлений можливості подати заяву про залишення позову без розгляду у зв'язку з існуванням між сторонами домовленості про передачу спору, що виникає з Контракту №AR-1112 від 11.12.2020, оскільки позивач лише у відповіді на відзив зазначив факт невиконання Контракту як підставу стягнення з ТОВ «Агро Радехів» заборгованості.
Апеляційний суд наголошує, що Верховний Суд у постанові від 11.03.2025 у цій справі, направляючи матеріали справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, вказав: «посилання судів попередніх інстанцій на те, що подання такої заяви відповідачем після отримання відповіді на відзив зумовлено об'єктивними обставинами, а саме зміною позивачем підстави позову, спростовуються як вище наведеним, так і тим, що у відповідача до 02.10.2024 безсумнівно були підстави для заперечення проти вирішення спору в господарському суді, адже як убачається з копії Проформи-рахунку від 11.12.2020 № AR-1112 сформованої відповідачем та доданої до позовної заяви, підставою для його формування вказано саме Контракт від 11.12.2020 № АR-111220».
Наведеного висновку місцевий господарський суд не врахував, жодних інших підстав для поновлення строку на подання заяви про залишення позову без розгляду відповідач не навів, тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення клопотання ТОВ «Агро Радехів» про поновлення строку на подання заяви про залишення позову без розгляду.
Крім цього, подання первісного клопотання про залишення позову без розгляду без клопотання про поновлення строку на його подання і в подальшому скасування Верховним Судом відповідної ухвали - не є об'єктивною причиною та безумовною підставою для поновлення відповідачу строку на подання заяви про залишення позову без розгляду.
Разом з тим, Верховний Суд у цій справі звернув увагу, що чинне законодавство України не позбавляє сторони права на вирішення спору саме господарським судом, навіть за наявності третейського застереження.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.09.2023 у справі № 204/2321/22 наголосила, що основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і держава, у свою чергу, не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.
На підставі викладеного, беручи до уваги висновки Верховного Суду у постанові від 11.03.2025 у цій справі, враховуючи те, що з копії Проформи-рахунку від 11.12.2020 № AR-1112 сформованої відповідачем та доданої до позовної заяви, підставою для його формування вказано саме Контракт від 11.12.2020 № АR-111220, що спростовує доводи відповідача в частині підстав для поновлення строку на подання заперечень проти вирішення спору в господарському суді, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції безпідставно залишив без розгляду позовну заяву в цій справі в порядку п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України.
Крім цього, колегія апеляційного суду зазначає, що позивач вказував на те, що обмін листами чи електронними повідомленнями, які чітко фіксують намір сторін погодити арбітражну угоду не відбувся. Проте, суд попередньої інстанції, всупереч висновкам, викладеним у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.12.2021 у справі № 910/9841/20 обмежився лише наявністю підстав для поновлення відповідачу строку на подання заяви про залишення позову без розгляду та не досліджував питання щодо дійсності/недійсності, втрати/не втрати чинності або можливості/неможливості бути виконаним арбітражного застереження.
Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ч.1 ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Статтею 277 ГПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез?ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
На підставі викладеного, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга Demeter-Felderzeugnisse GmbH підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Львівської області від 12.05.2025 у справі № 914/1122/24 скасуванню.
З урахуванням положень ст.129 ГПК України, апеляційний суд не вирішує питання щодо відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання позивачем апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, оскільки не вирішує спір по суті. Такий (судовий збір) підлягає розподілу за наслідками вирішення спору Господарським судом Львівської області.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 226, 236, 255, 269, 270, 275, 277, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Demeter Felderzeugnisse GmbH б/н від 23.05.2025 (вх. суду від 26.05.2025 № 01-05/1568/25) - задоволити.
2. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 12.05.2025 у справі № 914/1122/24- скасувати.
3. Матеріали справи № 914/1122/24 направити для продовження розгляду до Господарського суду Львівської області.
4. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.
Повну постанову складено 19.11.2025.
Головуючий суддя Т.Б. Бонк
суддя С.М. Бойко
суддя Г.Г. Якімець