79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"18" листопада 2025 р. Справа №914/3234/24
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Галушко Н.А.
суддів Желіка М.Б.
Орищин Г.В.
секретар судового засідання - Стронська А.І.
за участю представників учасників процесу:
представник позивача- Леонов О.Е.
представник відповідача - Оленюк С.Л.
представник третьої особи - не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Перша Чернігівська торгова компанія» від 01.05.25 (вх. № ЗАГС 01-05/1373/25 від 07.05.25)
на рішення Господарського суду Львівської області від 26.03.2025 (повне рішення складено та підписано 14.04.2025, суддя Король М.Р.)
у справі № 914/3234/24
за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю “Перша Чернігівська торгова компанія»,
до відповідача: Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю “АВ МЕТАЛ ГРУП»,
про: визнання недійсним рішення в частині,
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.
На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Перша Чернігівська торгова компанія» (далі - ТОВ “Перша Чернігівська торгова компанія», позивач) до Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Відділення АМК, відповідач) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю “АВ МЕТАЛ ГРУП» ( далі - ТОВ “АВ МЕТАЛ ГРУП», третя особа) про визнання недійсними пунктів 1,4 рішення Відділення АМК «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» №63/158-р/к від 31.10.2024.
Позовні вимоги обгрунтовані неповним з'ясуванням Відділенням АМК обставин, що мають значення для справи, оскільки у матеріалах справи №63/4-01-26-2023 відсутні прямі і належні докази наявності узгоджених антиконкурентних дій ТОВ “Перша Чернігівська торгова компанія» та ТОВ “АВ МЕТАЛ ГРУП», а оскаржуване рішення Відділення АМК грунтується на припущеннях.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 26.03.2025 у справі №914/3234/24 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Рішення суду мотивовано тим, що оскаржуване рішення Відділення АМК прийняте на підставі повного та всебічного аналізу зібраних у справі доказів, а сукупність встановлених Відділенням АМК обставин ( наявність між учасниками торгів договірних відносин; надання ТОВ “АВ МЕТАЛ ГРУП» поворотної фінансової допомоги ПП Фірмі “БЕРЕГ» та їх пов'язаність між собою через фізичних осіб нарівні засновників і керівників; надання ПП Фірмою “БЕРЕГ» у складі своєї тендерної пропозиції сертифікатів якості з однаковими номерами і датами видачі, які були видані для ТОВ “АВ МЕТАЛ ГРУП»; подання пропозицій в передостанній та останній день кінцевого строку; подання схожих у зовнішньому оформленні документів) не може бути результатом випадкового збігу обставин чи наслідком дій об'єктивних чинників, а свідчать про узгодження (координацію) учасників своєї поведінки при підготовці до участі у торгах.
Натомість наведені у позові мотиви є декларативними, не спростовують відповідних висновків рішення №63/158-р/к, що rрунтуються на встановлених фактичних обставинах, не враховують сукупності наведених у рішенні доказів, ні дійсного правового змісту антиконкуретних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів (де правове значення має сама по собі фактична відсутність змагальності внаслідок узгодження учасниками торгів поведінки), ані меж виключної компетенції органів Антимонопольного комітету України (зокрема, щодо правової кваліфікації наявної події).
Відтак, суд дійшов висновку про прийняття Відділенням АМК оспорюваного рішення у межах наданих йому повноважень та про відсутність передбачених статтею 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» підстав для визнання оскаржуваного рішення недійсним.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу.
ТОВ “Перша Чернігівська торгова компанія» подало апеляційну скаргу від 01.05.2025, в якій просить: скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 26.03.2025 у справі №914/3234/24 та ухвалити нове рішення, яким задоволити позовні вимоги; стягнути з відповідача на користь позивача витрати на надання професійної правничої допомоги в суді першої інстанції в сумі 15 000, 00 грн та в суді апеляційної інстанції в сумі 15 000, 00 грн.
Вимоги апелянта обґрунтовані неповним дослідженням судом першої інстанції обставин справи та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Зокрема, скаржник зазначає, що: зазначені в оскаржуваних рішеннях Відділення АМК та суду першої інстанції обставини ( надання поворотної фінансової допомоги, наявність пов'язаних осіб, надання сертифікатів якості, схожість зовнішнього оформлення документів) стосуються ПП Фірми “БЕРЕГ», а не позивача; використання позивачем при створенні файлів тендерної документації програми Canon та версії PDF1.3. зумовлене їх загальною доступністю та вимогами опублікованої замовником закупівлі інструкції з підготовки пропозицій; перебування осіб у фінансових та господарських відносинах не суперечить приписам чинного законодавства та не є свідченням узгоджених дій між ними; позивач подавав свої пропозиції для участі в торгах з урахуванням вільно обраного часу та в межах встановленого замовником терміну; оскаржуване рішення Відділення АМК грунтується на припущеннях, а не на беззаперечно встановлених фактах.
Відділення АМК подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення Господарського суду Львівської області від 26.03.2025 у справі №914/3234/24 залишити без змін з підстав його законності та обгрунтованості, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Зокрема, відповідач зазначає, що: в оскаржуваному рішенні Відділенням АМК встановлено сукупність обставин, які підтверджують наявність антиконкурентних узгоджених дій учасників торгів та виключають можливість некоординованої поведінки; наведені апелянтом мотиви є декларативними, не спростовують висновків Відділення АМК, що ґрунтуються на встановлених фактичних обставинах, не враховують сукупності наведених у рішенні доказів та дійсного правового змісту антиконкуретних узгоджених дій; апелянт здійснює фрагментацію доказів з метою їх представлення відірвано один від одного, натомість сукупність виявлених обставин свідчить про узгодження поведінки учасників торгів.
Окрім того, відповідач вважає, що заявлені апелянтом до стягнення витрати на професійну правничу допомогу не відповідають принципам розумності та реальності їхнього розміру, становлять надмірний тягар для Відділення АМК.
Процесуальні дії суду у справі та вирішення процесуальних питань.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.05.2025 справу №914/3234/24 розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді (судді - доповідача) Галушко Н.А., суддів Желіка М.Б. та Орищин Г.В.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 12.05.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ “Перша Чернігівська торгова компанія» на рішення Господарського суду Львівської області від 26.03.2025 у справі № 914/3234/24 та призначено до розгляду в судовому засіданні на 03.06.2025.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 02.06.2025 задоволено заяву представника позивача - Леонова О.Є. про участь в судових засіданнях у даній справі в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 03.06.2025 за клопотанням представника відповідача розгляд справи відкладено на 02.07.2025.
Ухвалами Західного апеляційного господарського суду від 02.07.2025 та від 19.08.2025 розгляд справи судом відкладався на 19.08.2025 та на 09.09.2025 відповідно з підстав, зазначених у вказаних ухвалах.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 04.09.2025 змінено дату та час розгляду справи на 23.09.2025 з підстав, зазначених у вказаній ухвалі.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 23.09.2025 за клопотанням представника відповідача розгляд справи відкладено на 21.10.2025.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 21.10.2025 розгляд справи відкладено на 18.11.2025 з підстав, зазначених у вказаній ухвалі.
В судове засідання 18.11.2025 з'явились представники сторін ( представник позивача в режимі відеоконференції).
Третя особа участі уповноваженого представника в судове засідання повторно не забезпечила, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.
Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено у статті 202 ГПК України.
Так, за змістом частини 1 і пункту 1 частини 2 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зокрема неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи положення статті 202 ГПК України, висновки Європейського суду з прав людини у справі «В'ячеслав Корчагін проти Росії» та те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов'язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за відсутності представника третьої особи.
У судовому засіданні 18.11.2025 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Обставини справи, встановлені судом.
Рішенням Відділення АМК «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» від 31.10.2024 № 63/158-р/к у справі №63/4-01-26-2023 ( далі - Рішення Відділення АМК) визнано дії ТОВ “АВ МЕТАЛ ГРУП», ПП Фірми “БЕРЕГ» та ТОВ “Перша Чернігівська торгова компанія» щодо узгодження своєї поведінки під час участі у процедурі закупівлі за предметом ДК 021:2015-44160000-9 Магістралі, трубопроводи, груби, обсадні труби, тюбінги та супутні вироби (Труби сталеві: електрозварні), номер закупівлі UА-2020-03-03-004224-а, замовником якої було АТ “Оператор газорозподільної системи “Львівгаз» ( далі - торги), порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України “Про захист економічної конкуренції» у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів ( п. 1 Рішення Відділення АМК).
За вчинене порушення на позивача накладено штраф у розмірі 68 000 грн ( п. 4 Рішення Відділення АМК).
Так, у процесі розгляду справи №63/4-01-26-2023 Відділенням АМК встановлено, що ТОВ “АВ МЕТАЛ ГРУП», ПП Фірма “БЕРЕГ» та ТОВ “Перша Чернігівська торгова компанія» під час підготовки та участі у торгах діяли не самостійно, а узгоджували свою поведінку з метою усунення змагання.
Висновки про антиконкурентні узгоджені дії щодо ТОВ “Перша Чернігівська торгова компанія» відповідачем зроблено на підставі таких обставин:
1.Наявність договірних відносин та фінансових розрахунків до, під час та після проведення торгів.
Між ТОВ “АВ МЕТАЛ ГРУП» та ТОВ “Перша Чернігівська торгова компанія» в період 2020 року були договірні відносини ( металопрокату) та проводились розрахунки за товари і послуги, що свідчить про позиціонування цих суб'єктів господарювання не як конкурентів, а як партнерів, створило умови для обміну інформацією та узгодження своєї поведінки під час участі у торгах, що за умови справжньої конкуренції було б неможливим.
2. Спільні особливості тендерних пропозицій.
Під час дослідження електронних файлів, завантажених ПП Фірма “БЕРЕГ» та ТОВ “Перша Чернігівська торгова компанія» до електронної системи закупівель в торгах, встановлено їх спільні властивості - вказівка на програму Canon та версію PDF1.3.
Крім того, ТОВ “АВ МЕТАЛ ГРУП», ПП Фірма “БЕРЕГ» та ТОВ “Перша Чернігівська торгова компанія» завантажували файли початкових пропозицій у торгах в передостанній та останній день подання тендерних пропозицій - 9 та 10 березня 2020 року ( хоча ТОВ “Перша Чернігівська торгова компанія» створило файли пропозиції ще 5 березня 2020 року).
Відділення АМК дійшло висновку, що наведені факти в їх сукупності свідчать про узгодження ТОВ “АВ МЕТАЛ ГРУП», ПП Фірма “БЕРЕГ» та ТОВ “Перша Чернігівська торгова компанія» своєї поведінки під час участі в торгах, що є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 4 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» .
Не погодившись з вказаним Рішенням Відділення АМК, ТОВ “Перша Чернігівська торгова компанія» звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом про визнання пунктів 1, 4 такого недійсними.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Частиною 3 статті 42 Конституції України визначено, що держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція.
Відповідно до ст.1 Закону України “Про захист економічної конкуренції» (далі - Закон) економічна конкуренція - це змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.
За приписами ст.3 Закону України “Про Антимонопольний комітет України» основним завданням названого Комітету є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
Згідно з ч.2 ст.35 Закону при розгляді справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України: збирають і аналізують документи, висновки експертів, пояснення осіб, іншу інформацію, що є доказом у справі, та приймають рішення у справі в межах своїх повноважень; отримують пояснення осіб, які беруть участь у справі, або будь-яких осіб за їх клопотанням чи з власної ініціативи.
Статтею 41 Закону передбачено, що доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення. Ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів. Усні пояснення сторін, третіх осіб, службових чи посадових осіб та громадян, які містять дані, що свідчать про наявність чи відсутність порушення, фіксуються у протоколі. Докази мають право надавати особи, які беруть участь у справі. Збір доказів здійснюється Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями незалежно від місцезнаходження доказів. Особи, які беруть участь у справі, мають право надавати докази та доводити їх достовірність (об'єктивність).
Відповідно до ч.1 ст.48 Закону за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, накладення штрафу тощо.
Згідно зі ст.60 Закону заявник, відповідач, третя особа мають право повністю або частково оскаржити рішення, розпорядження органу Антимонопольного комітету України, передбачені статтями 36 і 48 цього Закону, до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення, розпорядження. Зазначений строк не підлягає поновленню. Рішення адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарських судів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
Відповідно до ст.59 Закону підставами для визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації, узгоджених дій відповідно до Закону України "Про санкції"; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.
Як зазначено вище, Рішенням Відділення АМК від 31.10.2024 № 63/158-р/к визнано дії ТОВ “АВ МЕТАЛ ГРУП», ПП Фірми “БЕРЕГ» та ТОВ “Перша Чернігівська торгова компанія» щодо узгодження своєї поведінки під час участі у торгах порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України “Про захист економічної конкуренції» у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів. За вчинене порушення, зокрема, на позивача накладено штраф у розмірі 68 000 грн.
Частиною 1 ст.50 Закону встановлено, що порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є, зокрема, антиконкурентні узгоджені дії.
Узгодженими діями є укладення суб'єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об'єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб'єктів господарювання (ч.1 ст.5 Закону).
Відповідно до ст.6 Закону антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції. Антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів. Антиконкурентними узгодженими діями вважається також вчинення суб'єктами господарювання схожих дій (бездіяльності) на ринку товару, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції у разі, якщо аналіз ситуації на ринку товару спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення таких дій (бездіяльності). Вчинення антиконкурентних узгоджених дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом.
Згідно з усталеною практикою Верховного Суду, для кваліфікації дій суб'єкта господарювання як антиконкурентних узгоджених дій не є обов'язковим фактичне настання наслідків у формі відповідно недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема, через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їх прав чи інтересів, чи настання інших відповідних наслідків.
Для визнання органом АМК порушення законодавства про захист економічної конкуренції вчиненим, достатнім є встановлення й доведення наявності наміру суб'єктів господарювання погодити (скоординувати) власну конкурентну поведінку, зокрема шляхом обміну інформацією під час підготовки та участі у торгах, що разом з тим призводить або може призвести до переваги одного з учасників під час конкурентного відбору з метою визначення переможця процедури торгів.
Узгоджена поведінка учасників торгів не відповідає суті конкурсу.
Змагання при проведенні торгів забезпечується таємністю інформації; змагальність учасників процедури закупівлі з огляду на приписи статей 1, 5, 6 ЗУ “Про захист економічної конкуренції», передбачає самостійні та незалежні дії (поведінку) кожного з учасників та їх обов'язок готувати свої пропозиції конкурсних торгів окремо, без обміну інформацією. У цьому випадку негативним наслідком є сам факт спотворення результатів торгів (через узгодження поведінки конкурсантами).
У разі коли учасники торгів домовляються між собою щодо умов своїх тендерних пропозицій - усувається непевність, а тому усувається й конкуренція між ними. Отже, внаслідок узгодження учасниками торгів своїх тендерних пропозицій, зокрема через обмін інформацією, усувається конкуренція та змагальність між ними та спотворюються результати торгів, метою яких є вибір об'єктивно кращої пропозиції. Така поведінка порушує право замовника на отримання найбільш ефективного для нього результату, який досягається лише завдяки справжній конкуренції.
Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11 червня 2020 року у справі №910/10212/19, від 02 липня 2020 року у справі №927/741/19, від 08 квітня 2021 року у справі №916/191/20, від 13 квітня 2021 року у справі №921/120/20, від 17 грудня 2024 року у справі №909/1182/23.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.07.2019 у справі №910/23000/17 виснувала, що у розгляді справ про визнання недійсними рішень Антимонопольного комітету України господарські суди не повинні перебирати на себе не притаманні суду функції, які здійснюються виключно органами Антимонопольного комітету України, але при цьому, зобов'язані перевіряти правильність застосування органами Антимонопольного комітету України відповідних правових норм.
При розгляді справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органами Антимонопольного комітету України мають проводитись дії, направлені на всебічне, повне і об'єктивне з'ясування дійсних обставин справи, прав і обов'язків сторін шляхом збирання і аналізу документів, висновків експертів, пояснень осіб, іншої інформації, що є доказом у справі. В межах своїх повноважень органи Антимонопольного комітету України приймають рішення у справі, в якому наводяться мотиви його прийняття, зазначаються встановлені органом Антимонопольного комітету України обставини справи з посиланням на відповідні докази, а також положення законодавства, якими орган Комітету керувався, приймаючи рішення.
Отже, саме на орган Антимонопольного комітету України покладено обов'язок навести відповідні докази у своєму рішенні, на підставі яких орган дійшов висновку про обставини справи, а суд покликаний дослідити та оцінити наведені органом докази, що відповідає змісту правової позиції Верховного Суду, яка наведена у постановах від 15.04.2021 у справі №910/17929/19, від 03.02.2022 у справі №910/15183/20.
У постанові від 28.01.2020 у справі № 910/6507/19 Верховний Суд зазначив, що кожна зі справ за участю органів АМК є індивідуальною, з притаманною лише даній справі специфікою та особливостями. Доведення порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій ґрунтується на сукупності обставин, які зазначені в мотивувальній частині рішення, а не на окремому поодинокому факті або обставині.
Закон України “Про захист економічної конкуренції» не ставить застосування передбачених ним наслідків узгоджених антиконкурентних дій у залежність від “спільної домовленості разом брати участь у торгах з метою усунення конкуренції». Цілком зрозуміло, що така “домовленість» навряд чи може мати своє матеріальне втілення у вигляді письмових угод чи інших документів. А тому питання про наявність/відсутність узгоджених антиконкурентних дій має досліджуватися судами, виходячи зі сукупності усіх обставин і доказів, з'ясованих і досліджених у справі, враховуючи їх вірогідність і взаємозв'язок, у відповідності до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №914/1696/18, від 13.08.2019 у справі №916/2670/18, від 05.08.2019 у справі №922/2513/18, від 13.01.2022 у справі №914/2860/20).
В оскаржуваному рішенні Відділення АМК дійшло висновку про наявність антиконкурентних узгоджених дій ТОВ “АВ МЕТАЛ ГРУП», ПП Фірма “БЕРЕГ» та ТОВ “Перша Чернігівська торгова компанія» під час участі в торгах ( в частині, що стосується позивача) з огляду на:
1. Наявність договірних відносин та фінансових розрахунків між ТОВ “АВ МЕТАЛ ГРУП» та ТОВ “Перша Чернігівська торгова компанія» до, під час та після проведення торгів.
2. Спільні особливості тендерних пропозицій: вказівка в електронних файлах ПП Фірма “БЕРЕГ» та ТОВ “Перша Чернігівська торгова компанія» на програму Canon та версію PDF1.3.; завантаження учасниками торгів файлів початкових пропозицій у торгах в передостанній та останній день подання тендерних пропозицій.
Щодо наявності між сторонами господарських відносин судова колегія зазначає, що матеріалами справи підтверджується факт укладення між ТОВ “АВ МЕТАЛ ГРУП» та ТОВ “Перша Чернігівська торгова компанія» ряду договорів поставки у період 2013-2020 років та проведення розрахунків за такими договорами.
Однак, на переконання суду апеляційної інстанції, укладення між ТОВ “АВ МЕТАЛ ГРУП» та ТОВ “Перша Чернігівська торгова компанія» договорів задовго до проведення торгів не може свідчити про доступ до інформації про господарську діяльність один одного, а також про сприяння в обміні інформацією, у тому числі, під час підготовки до участі в торгах. Вказані дії позивача та третьої особи могли бути зумовлені їх власними економічними інтересами.
Суд зазначає, що ведення господарської діяльності учасниками торгів в умовах ринкової економіки, їх перебування у фінансових та господарських відносинах не суперечить приписам чинного законодавства України та не є беззаперечним доказом узгодження ними своєї поведінки під час участі в торгах.
Верховний Суд у постанові від 24.04.2018 у справі № 917/1357/17 зазначив, що положення Закону України “Про захист економічної конкуренції» та Закону України “Про публічні закупівлі» не містять заборони суб'єктам господарювання, які беруть участь у процедурі закупівлі, мати господарські договірні відносини між собою та не пов'язують наявність таких стосунків з ознаками узгоджених антиконкурентних дій.
Отже, сама по собі наявність господарських відносин між позивачем і третьою особою не є ознакою пов'язаності юридичних осіб, а наявність факту господарських відносин не може прямо вказувати на узгодженість дій між позивачем та третьою особою щодо проведення відповідних торгів.
За висновками Відділення АМК наявності між учасниками торгів господарських відносин створило умови для обміну інформацією та узгодження своєї поведінки під час участі у торгах. Однак, в оскаржуваному рішенні Відділення АМК відсутні будь-які дані, які б свідчили про реальний обмін інформацією між позивачем та третьою особою та підтверджували координацію дій між ними.
Встановлення Відділенням АМК наявності спільних особливостей тендерних пропозицій ПП Фірми “БЕРЕГ» та ТОВ “Перша Чернігівська торгова компанія» (вказівка на програму Canon та версію PDF1.3) не є беззаперечним доказом узгодження учасниками торгів своєї поведінки.
Так, позивач зазначає, що однією з вимог опублікованої замовником Інструкції з підготовки пропозицій для проведення закупівлі через електронну систему закупівель було завантаження пропозицій у сканованому вигляді у форматі PDF, а програма Canon є загальнодоступною, широко застосовується для сканування документів та збереження файлів у форматі PDF.
Водночас, в оскаржуваному рішенні Відділенням АМК не встановлено жодних візуальних та змістовних схожостей поданих ТОВ “Перша Чернігівська торгова компанія» документів в складі своєї конкурсної пропозиції з документами, поданими іншими учасниками торгів.
Щодо подання тендерних пропозицій усіма учасниками торгів в передостанній та останній день судова колегія зазначає, що вказані обставини могли бути наслідком збігу, встановленого обмеженням в часовому періоді для надання пропозицій, чи пов'язані з особливостями режиму роботи вказаних юридичних осіб.
Водночас, Відділенням АМК не досліджувалося питання з якої адреси відбувалося подання учасниками їх тендерних пропозицій, зокрема, чи сторонами антимонопольної справи для подання документів та для входження в аукціон для участі в торгах було використано одну ІР-адресу чи різні. Інформація про ІР-адреси сторін відсутня в оспорюваному рішенні.
В судовому засіданні 21.10.2025 представницею відповідача зазначалось також про встановлення Відділенням АМК нехарактерної цінової поведінки учасників торгів ( непониження ціни), а також наявності господарських відносин та розрахунків між ПП Фірми “БЕРЕГ» та ТОВ “Перша Чернігівська торгова компанія» незадовго то торгів, зокрема, щодо предмету закупівлі.
Однак, колегія суддів відзначає, що такі обставини не встановлені у оскаржуваному рішенні Відділення АМК з покликанням на відповідні докази та не слугували підставою для висновку останнього про наявність антиконкурентних узгоджених дій ТОВ “АВ МЕТАЛ ГРУП», ПП Фірма “БЕРЕГ» та ТОВ “Перша Чернігівська торгова компанія» під час участі в торгах, а тому не можуть братись судом до уваги.
Відповідно до правової позиції, викладеної Верховним Судом у постанові від 19.09.2024 у справі №910/13422/23, сукупна оцінка доказів, вказаних АМК у рішенні, може вважатися більш вірогідною для підтвердження узгоджених дій саме позивачем лише у тому випадку, коли вона повністю виключає можливість вірогідності у одночасному існуванні обставин, які, на думку АМК, підтверджують таке узгодження.
Однак, здійснивши оцінку наведених в рішенні Відділення АМК № 63/158-р/к від 31.10.2024 доказів і обгрунтувань, судова колегія дійшла висновку, що Відділення АМК не доведено обставини, які мають значення для справи, а встановлені відповідачем факти у своїй сукупності у контексті її вірогідності не доводять наявності в діях ТОВ “Перша Чернігівська торгова компанія» обставин щодо усунення конкуренції під час проведення торгів, узгодження поведінки позивача з учасниками торгів чи наміру такого узгодження під час підготовки тендерних пропозицій.
З огляду на наведене вище, судова колегія вважає помилковим висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ “Перша Чернігівська торгова компанія» , оскільки рішення Відділення АМК № 63/158-р/к від 31.10.2024 про визнання позивача таким, що вчинив порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, а також про застосування до позивача штрафу за таке порушення, прийняте відповідачем за неповного з'ясування обставин справи.
Водночас, колегія суддів зазначає, що у позовній заяві позивач просить визнати недійсним п.1 рішення Відділення АМК № 63/158-р/к від 31.10.2024 в частині визнання порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України “Про захист економічної конкуренції» дій ТОВ “АВ МЕТАЛ ГРУП» та ТОВ “Перша Чернігівська торгова компанія».
Однак, статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Частиною 3 статті 45 ГПК України передбачено, що позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.
Відтак, позов підлягає частковому задоволенню шляхом визнання недійсним рішення Відділення АМК № 63/158-р/к від 31.10.2024 лише в частині, що стосується позивача - ТОВ “Перша Чернігівська торгова компанія».
Відповідно до ч.1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З огляду на викладені вище обставини, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ТОВ “Перша Чернігівська торгова компанія» слід задоволити, рішення Господарського суду Львівської області від 26.03.2025 у даній справі скасувати на підставі п.2 ч.1 ст. 277 ГПК України та прийняти нове рішення про часткове задоволення позову.
Відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір за розгляд справи судом першої інстанції та перегляд рішення в апеляційному порядку покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Окрім того, ТОВ “Перша Чернігівська торгова компанія» заявлено про стягнення з відповідача витрат на надання професійної правничої допомоги в суді першої інстанції в сумі 15 000, 00 грн та в суді апеляційної інстанції в сумі 15 000, 00 грн.
Відповідно до ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст.2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
Відповідно до ч. 3 ст.123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з ч. 1 ст.124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч.4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
За змістом п. 1 ч.2 ст.126, ч.8 ст.129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Судом встановлено, що у позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15 000 грн.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу до позовної заяви додано: договір про надання правової допомоги від 23.12.2024, укладений між ТОВ “Перша Чернігівська торгова компанія» та адвокатом Леоновим О.Є. ( далі - Договір); ордер на надання правничої допомоги серії СВ № 1111176 від 24.12.2024; акт здачі-приймання послуг від 24.12.2024 на суму 15 000, 00 грн; платіжну інструкцію № 1931 від 23.12.2024 на суму 15 000, 00 грн.
За змістом пунктів 1.1., 1.2. Договору адвокат зобов'язується надати клієнту правову допомогу, зокрема представництво в суді щодо оскарження рішення Адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України “Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» № 63/158-р/к від 31.10.2024, а клієнт зобов'язується оплатити надані адвокатом послуги.
Відповідно до акта здачі-приймання послуг від 24.12.2024 адвокат надав позивачу, а останній прийняв наступні послуги на суму 15 000, 00 грн: консультація та надання роз'яснень з питань оскарження в судовому порядку Рішення Відділення АМК - 5 000, 00 грн; складання та подання до Господарського суду Львівської області позовної заяви - 10 000 грн.
Окрім того, у апеляційній скарзі апелянт просив стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в сумі 15 000 грн.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу до апеляційної скарги додано: ордер на надання правничої допомоги серії СВ №1125115 від 01.05.2025; акт здачі-приймання послуг №2 від 30.04.2025 на суму 15 000, 00 грн; платіжну інструкцію № 2551 від 01.05.2025 на суму 15 000, 00 грн.
Відповідно до акта здачі-приймання послуг №2 від 30.04.2025 адвокат надав позивачу, а останній прийняв наступні послуги на суму 15 000, 00 грн: підготовка, складання та подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Львівської області від 26.03.2025 у справі №914/3234/24 - 10 000 грн; участь в судових засіданнях в Західному апеляційному господарському суді - 5 000, 00 грн.
Факт надання адвокатом Леоновим О.Є. у межах цієї справи зазначених в актах послуг підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою - сьомою та дев'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами п'ятою - сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Такі висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідач у відзиві на позовну заяву та у відзиві на апеляційну скаргу покликався на те, що заявлені позивачем/апелянтом до стягнення витрати на професійну правничу допомогу не відповідають принципам розумності та реальності їхнього розміру, становлять надмірний тягар для Відділення АМК.
Беручи до уваги наведені вище правові норми, надавши оцінку поданим позивачем доказам на підтвердження понесених ним витрат та обставинам даної справи, виходячи з критеріїв обґрунтованості, пропорційності (співмірності), справедливості та розумності таких витрат, наявність заперечень відповідача щодо розміру заявлених до стягнення витрат на правову допомогу та наведених ним доводів, колегія суддів дійшла висновку про обгрунтованість витрат позивача на надання правової допомоги в сумі 10 000 грн в суді першої інстанції та в сумі 15 000,00 грн в суді апеляційної інстанції, які відповідають критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), співмірності з складністю справи та виконаною адвокатом роботою.
Водночас, зважаючи на часткове задоволення апеляційної скарги та позову, з врахуванням положень ст.129 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 7 500 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції та 11 250 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції (пропорційно розміру задоволених вимог).
Керуючись ст.ст., 129, 269, 270, 275, 277, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Перша Чернігівська торгова компанія» від 01.05.25 (вх. № ЗАГС 01-05/1373/25 від 07.05.25) задоволити частково.
2. Рішення Господарського суду Львівської області від 26.03.2025 у справі №914/3234/24 скасувати та прийняти нове судове рішення.
3. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Перша Чернігівська торгова компанія» задоволити частково.
4. Визнати недійсними пункт 1 резолютивної частини рішення Адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України “Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» № 63/158-р/к від 31.10.2024 року у справі № 63/4-01-26-2023 в частині, що стосується Товариства з обмеженою відповідальністю “Перша Чернігівська торгова компанія» (ідентифікаційний код 36278908).
5. Визнати недійсними пункт 4 резолютивної частини рішення Адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України “Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» № 63/158-р/к від 31.10.2024 року у справі № 63/4-01-26-2023.
6. В решті в задоволенні позовних вимог відмовити.
7. Стягнути з Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (79000, м. Львів, вул. Коперника, 4, ідентифікаційний код 20812013) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Перша Чернігівська торгова компанія» (14033, м. Чернівці, вул. Льотна, 25б, ідентифікаційний код 36278908) 2 271 грн судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції, 3 406,50 грн судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції, 7 500 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції, 11 250 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
8. На виконання постанови Господарському суду Львівської області видати наказ.
9. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбаченні ст.ст. 287-288 ГПК України.
Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.
Повний текст виготовлено 19.11.2025
Головуючий суддя Галушко Н.А.
суддя Желік М.Б.
суддя Орищин Г.В.