79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"18" листопада 2025 р. Справа №926/1577/25
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Галушко Н.А.
суддів Желіка М.Б.
Орищин Г.В.
секретар судового засідання - Стронська А.І.
за участю представників учасників процесу:
представник позивача - не з'явився
представник відповідача - 1 - Сьоміна І.В.
представник відповідача - 2 - не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи підприємця Ротара Михайла Михайловича від 28.08.2025 (вх. № 01-05/2635/25 від 28.08.2025)
на рішення Господарського суду Чернівецької області від 21.08.2025 (суддя Ніколаєв М.І., повний текст рішення складено 26.08.2025)
у справі №926/1577/25
за позовом: Фізичної особи-підприємця Ротара Михайла Михайловича
до відповідача-1 : Чернівецької міської ради
до відповідача-2: Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області
про: визнання незаконним та скасування державної реєстрації земельної ділянки, рішення міської ради, рішення Державного реєстратора
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.
На розгляд Господарського суду Чернівецької області подано позов Фізичної особи-підприємця Ротара Михайла Михайловича (далі - ФОП Ротар М.М., позивач) до Чернівецької міської ради (далі - відповідач-1) та Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області (далі - відповідач-2) про:
- визнання незаконною та скасування державної реєстрації земельної ділянки площею 0,2587 га, кадастровий номер 7310136600:35:002:0138, місце розташування: Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Руська, 226 Д, цільове призначення 03.10 «для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компанії, які займаються діяльністю, пов'язаною з отриманням прибутку», з моменту її проведення 30.10.2023 шляхом внесення запису до поземельної книги відомостей про її скасування;
- визнання незаконним та скасування рішення Чернівецької міської ради від 25.01.2024 № 1623 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель" в частині п. 269 додатку до цього рішення відносно земельної ділянки кадастровий номер 7310136600:35:002:0138 площею 0,2587 га;
- визнання незаконним та скасування рішення Державного реєстратора Чернівецької міської ради Шевчук Наталії Сергіївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 72036964 від 13.03.2024, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2896417573101, номер відомостей про речове право 54096057.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що дії відповідачів щодо формування та державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 7310136600:35:002:0138 порушують права позивача як власника розташованого на такій земельній ділянці нерухомого майна у зв'язку з невідповідністю сформованої земельної ділянки розмірам (конфігурації меж) фактичного використання, необхідного для обслуговування нежитлової будівлі позивача, а також присвоєнням такій не існуючого виду цільового призначення.
Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 06.02.2025 у справі №926/2137/24 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що позивачем не доведено порушення його прав чи охоронюваних законом інтересів оспорюваним рішенням Чернівецької міської ради та державною реєстрацією земельної ділянки з кадастровим номером 7310136600:35:002:0138. Позивач не вчинив жодних дій для оформлення у встановленому законом порядку права користування земельною ділянкою, на якій розташовані належний йому нежитловий будинок. Натомість, відповідач-1 діяв послідовно і в законний спосіб, оскільки затвердив проект землеустрою щодо інвентаризації належної йому земельної ділянки.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу.
ФОП Ротар М.М. подав апеляційну скаргу від 28.08.2025, в якій просить рішення Господарського суду Чернівецької області від 21.08.2025 у справі №926/1577/25 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задоволити в повному обсязі.
Вимоги апелянта обґрунтовані неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права та невідповідністю висновків суду встановленим обставинам справи.
Зокрема, скаржник зазначає, що дії відповідачів щодо формування спірної земельної ділянки порушили його право на мирне володіння майном, а судом першої інстанції не враховано, що:
- до складу спірної земельної ділянки неправомірно включено проїзд (хоча такий не передбачений генеральним планом міста, але частина ділянки роками використовується саме з цією метою), який є місцем загального користування, чим позбавлено позивача безперешкодного доступу до своєї власності;
- на спірній земельній ділянці окрім майна позивача розташований також ангар, який належить на праві власності Ротар А.М. на підставі договору дарування від 24.02.2003, а відповідно до ч. 8 ст. 57 Закону України «Про землеустрій» під час інвентаризації земель не допускається розташування будівлі, що належить різним власникам, на одній земельній ділянці;
- цільове призначення спірної земельної ділянки не відповідає фактичній меті її використання, оскільки на такій розташована належна позивачу будівля спортивно-оздоровчого комплексу.
Чернівецька міська рада подала відзив на апеляційну скаргу від 11.09.2025, в якому просить рішення Господарського суду Чернівецької області від 21.08.2025 у справі №926/1577/25 залишити без змін з підстав його законності та обгрунтованості, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Відповідач-1 зазначає, що оскаржуване рішення прийняте Чернівецькою міською радою відповідно до закону та в межах своїх повноважень, присвоєння цільового призначення спірній земельній ділянці відбувалося відповідно до додатку 59 (Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок) Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМУ від 17.10.2012 № 1051, а належні докази наявності на спірній земельній ділянці проїзду та нерухомого майна чи об'єкта незавершеного будівництва, що належить на праві власності іншій особі, в матеріалах справи відсутні.
Водночас, позивач не виготовив проекту відведення земельної ділянки, не звертався до міської ради щодо зміни площі земельної ділянки, яку бажає відвести, тобто не вчинив жодних дій для оформлення у встановленому законом порядку права користування земельною ділянкою, на якій розташований належний йому нежитловий будинок.
Відтак, позивачем не доведено порушення його прав чи охоронюваних законом інтересів спірним рішенням Чернівецької міської ради та державною реєстрацією земельної ділянки.
Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області подало відзив на апеляційну скаргу від 11.09.2025, в якому просить рішення Господарського суду Чернівецької області від 21.08.2025 у справі №926/1577/25 залишити без змін з підстав його законності та обгрунтованості, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Відповідач-2 зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до Чернівецької міської ради з метою отримання у власність або у користування земельної ділянки, на якій розташоване його нерухоме майно. Водночас, формування спірної земельної ділянки з кадастровим номером 7310136600:35:002:0138 не порушує прав позивача, оскільки у разі звернення до Чернівецької міської ради з заявою відповідно до положень Земельного кодексу України, остання зобов'язана передати земельну ділянку позивачу у власність або у користування в розмірі, необхідному для обслуговування належної йому будівлі. При цьому, формування такої земельної ділянки може здійснюватись шляхом поділу спірної земельної ділянки.
Відтак, відповідач-2 вважає передчасним звернення позивача до суду з позовом у даній справі.
Процесуальні дії суду у справі та вирішення процесуальних питань.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2025 справу №926/1577/25 розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді (судді - доповідача) Галушко Н.А., суддів Желіка М.Б. та Орищин Г.В.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 03.09.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ФОП Ротара М.М. на рішення Господарського суду Чернівецької області від 21.08.2025 у справі № 926/1577/25 та призначено розгляд справи на 07.10.2025.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 30.09.2025 задоволено заяву представника відповідача-1 - Сьоміної І.В. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 07.10.2025 розгляд справи відкладено на 18.11.2025 з підстав, зазначених у вказаній ухвалі.
В судове засідання 18.11.2025 з'явилась представник відповідача-1 ( в режимі відеоконференції).
Позивач та відповідач-2 участі уповноважених представників в судове засідання повторно не забезпечили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
06.10.2025 до суду через систему «Електронний суд» від представника ФОП Ротара М.М.- адвоката Петікар А.В. поступила заява про розгляд справи без участі позивача та його представника.
Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено у статті 202 ГПК України.
Так, за змістом частини 1 і пункту 1 частини 2 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зокрема неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи положення статті 202 ГПК України, висновки Європейського суду з прав людини у справі «В'ячеслав Корчагін проти Росії» та те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов'язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за відсутності представників позивача та відповідача-2.
У судовому засіданні 18.11.2025 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Обставини справи, встановлені судом.
30.11.2023 Відділом №3 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області на підставі Технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель від 01.06.2023 здійснено Державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 7310136600:35:002:0138, яка розташована по вул. Руській 226 Д у м. Чернівці, цільове призначення 03.10 для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов'язаною з отриманням прибутку.
Рішенням 41 сесії VIII скликання Чернівецької міської ради від 25.01.2024 №1623 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель, виду цільового призначення земельних ділянок згідно з додатком до цього рішення.
В Додатку №1 до вищевказаного рішення зазначено земельну ділянку з кадастровим номером 7310136600:35:002:0138, площею 0,2587 га в м. Чернівці по вул. Руській 226-Д, категорія земель - землі житлової та громадської забудови, код виду цільового призначення - 03.10 для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов'язаною з отриманням прибутку.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №424131062 від 25.04.2025 за Чернівецькою міською радою 11.03.2024 зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7310136600:35:002:0138 площею 0,2587 га.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №424140642 від 25.04.2025 Ротару М.М. з 27.07.2004 належить на праві власності нежитлова будівля по АДРЕСА_1 загальною площею 649,4кв.м.
02.05.2025 Комунальним підприємством "Бюро технічної інвентаризації" Чернівецької міської ради на замовлення ОСОБА_1 виготовлено технічний паспорт на нежитлові будівлі, розташовані в АДРЕСА_1 .
Відповідно до довідки Комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації" Чернівецької міської ради від 07.05.2025 Ротар М.М. є власником будівлі спортивно-оздоровчого комплексу літ. А площею 649,40 кв.м. по АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 26.07.2004, яка розташована на земельній ділянці площею 0,2587 га з кадастровим номером 7310136600:35:002:0138.
На підставі договору дарування від 24.02.2003, посвідченого приватним нотаріусом та зареєстрованого в реєстрі за №480, ОСОБА_1 подарував ОСОБА_2 незавершений будівництвом металевий ангар площею 450,1 кв.м. на АДРЕСА_2 .
Докази реєстрації права власності у встановленому законом порядку на вказане незавершене будівництво в матеріалах справи відсутні.
ФОП Ротар М.М. звернувся до суду з позовом про визнання незаконними та скасування рішення Чернівецької міської ради про затвердження технічної документації із землеустрою щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7310136600:35:002:0138, скасування державної реєстрації такої земельної ділянки та речових прав на неї, оскільки вважає, що формування спірної земельної ділянки порушує його речове право та здійснене всупереч вимогам чинного законодавства.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 13 та ч. 1, 2 ст. 14 Конституції України земля, її надра, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення у межах Конституції України і законів держави.
Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" унормовано, що до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад входить вирішення відповідно до закону питань з врегулювання земельних відносин.
Як передбачено у пп. а) ч. 2 статті 12 Земельного кодексу України ( далі - ЗК України) до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад.
Згідно з ч.ч.1-4 ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.
За змістом ст.19 Закону України «Про землеустрій» до повноважень сільських, селищних, міських рад у сфері землеустрою на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, організація та здійснення землеустрою, проведення інвентаризації земель та земельних ділянок усіх форм власності.
Одним із видів документації із землеустрою є технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель (ч. 2 ст. 25 Закону України «Про землеустрій»).
Відповідно до частин першої-третьої статті 35 Закону України «Про землеустрій» інвентаризація земель проводиться з метою встановлення місця розташування об'єктів землеустрою, їхніх меж, розмірів, правового статусу, виявлення земель, що не використовуються, використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням, виявлення і консервації деградованих сільськогосподарських угідь і забруднених земель, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення Державного земельного кадастру, виявлення та виправлення помилок у відомостях Державного земельного кадастру, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і прийняття на їх основі відповідних рішень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.
У разі виявлення при проведенні інвентаризації земель державної та комунальної власності земель, не віднесених до тієї чи іншої категорії, віднесення таких земель до відповідної категорії здійснюється органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування на підставі відповідної документації із землеустрою, погодженої та затвердженої в установленому законом порядку. Порядок проведення інвентаризації земель затверджується Кабінетом Міністрів України.
За змістом п. 3 ч. 5 ст.186 ЗК України технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель щодо земельних ділянок державної або комунальної власності затверджується органом виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом місцевого самоврядування, уповноваженими розпоряджатися земельними ділянками відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
З врахуванням наведених вище норм, на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, затвердженої рішенням Чернівецької міської ради від 25.01.2024 №1623, сформовано земельну ділянку з кадастровим номером 7310136600:35:002:0138 та в подальшому зареєстровано право комунальної власності на таку.
Звертаючись до суду з позовом у даній справі, ФОП Ротар М.М. зазначає, що дії відповідачів щодо формування та державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 7310136600:35:002:0138 порушують його права як власника розташованого на такій земельній ділянці нерухомого майна.
Згідно з ч. 1 ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Відповідно до ч.1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Частиною першою статті 155 ЗК України визначено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави для висновку, що в разі звернення з вимогами про визнання незаконним та скасування акта, виданого органом місцевого самоврядування, встановленню та доведенню підлягають як обставини, що оскаржуваний акт суперечить актам цивільного законодавства (не відповідає законові), так і обставини, що цей акт порушує цивільні права або інтереси особи, яка звернулась із відповідними позовними вимогами, а метою захисту порушеного або оспорюваного права є відповідні наслідки у вигляді відновлення порушеного права або охоронюваного інтересу саме особи, яка звернулась за їх захистом. Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.06.2022 у справі № 903/1173/15, від 09.11.2021 у справі № 906/1388/20.
Отже, суд має з'ясувати чи було порушено право позивача, і у чому саме полягає таке порушення та яким чином може бути відновлено у цьому спорі, і у залежності від встановлених обставин справи вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для його захисту (постанова Верховного Суду від 22.11.2023 у справі № 916/2929/22).
Відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові ( постанова Верховного Суду від 22.11.2023 у справі № 917/1531/21).
Матеріалами справи підтверджено і сторонами не заперечується, що позивачу на праві власності належить нежитлова будівля, яка розташована у м. Чернівці по вул. Руській, 226Д на земельній ділянці з кадастровим номером 7310136600:35:002:0138.
Норми ст. 377 ЦК України та ст. 120 ЗК України закріплюють загальний принцип цілісності об'єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювалася про те, що особа, якою на законних підставах було набуто у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття (постанови від 4 грудня 2018 року у справі №910/18560/16, від 5 грудня 2018 року у справі № 713/1817/16-ц , від 18 грудня 2019 року у справі № 263/6022/16-ц).
За змістом ч.1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель комунальної власності за рішенням органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Однак, докази звернення позивача до Чернівецької міської ради з метою оформлення права користування на земельну ділянку для обслуговування належного йому нерухомого майна з моменту набуття права власності на таке майно і до моменту формування спірної земельної ділянки в матеріалах справи відсутні, а позивачем не надані.
Відсутні в матеріалах справи також докази відмови Чернівецької міської ради у наданні позивачу земельної ділянки для обслуговування належного майна, зокрема, з підстав формування та реєстрації спірної земельної ділянки.
Відтак, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивачем не доведено порушення його прав чи охоронюваних законом інтересів оспорюваним рішенням Чернівецької міської ради та державною реєстрацією земельної ділянки з кадастровим номером 7310136600:35:002:0138.
При цьому колегія суддів зазначає, що за змістом ч.2 ст. 79-1 ЗК України земельна ділянка може формуватись, зокрема, шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок
Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.
Рішення зазначених органів приймається на підставі: проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання) та/або надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; технічних документацій із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок у разі поділу та/або об'єднання земельних ділянок.
Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.
Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.
Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за документацією із землеустрою, звертається з заявою про надання дозволу на розробку документації із землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.
Отже, формування земельної ділянки певної площі, конфігурації та цільового призначення не є перешкодою для реалізації позивачем права на отримання у користування земельної ділянки, необхідної для обслуговування належного йому об'єкта нерухомого майна.
Однак, докази звернення позивача до Чернівецької міської ради з заявою про надання дозволу на розробку документації із землеустрою в матеріалах справи відсутні.
Відтак, доводи апелянта про те, що дії відповідачів щодо формування спірної земельної ділянки порушили його право на мирне володіння майном, відхиляється судом апеляційної інстанції як безпідставні.
Щодо доводів апелянта про те, що на спірній земельній ділянці окрім майна позивача розташований також ангар, який належить на праві власності ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 24.02.2003, а відповідно до ст. 57 Закону України «Про землеустрій» під час інвентаризації земель не допускається розташування будівлі, що належить різним власникам, на одній земельній ділянці, колегія суддів зазначає наступне.
У ст. 57 Закону України «Про землеустрій» зазначено, що у разі формування земельної ділянки під час інвентаризації земель не допускається: розташування однієї будівлі на декількох земельних ділянках; розташування на земельній ділянці лише окремої частини будівлі.
Водночас, заборони розташування на одній земельній ділянці будівлі, що належить різним власникам, про яку зазначає апелянт, вказана стаття не передбачає.
Відтак, вказані доводи апелянта відхиляються судом апеляційної інстанції як необгрунтовані.
Відхиляються судом також доводи апелянта про неправомірне включення до складу спірної земельної ділянки проїзду, оскільки відповідно до листа Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради від 23.06.2025 згідно генерального плану міста Чернівці, затвердженого рішенням 48 сесії Чернівецької міської ради VI скликання від 27.03.2014 №1171, через земельну ділянку площею 0,2587 га кадастровий номер 7310136600:35:002:0138 проїзд не передбачено. Належних та допустимих доказів наявності на спірній земельній ділянці проїзду позивач суду не надав.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог
Доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції з огляду на викладене вище.
Відповідно до ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст.73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із п.1 ст.76 ГПК України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Ryabykh v.Russia» від 24.07.2003 року, «Svitlana Naumenko v. Ukraine» від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
Обов'язок судів обґрунтовувати свої рішення не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, остаточне від 10.05.2011).
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Чернівецької області від 21.08.2025 у даній справі відповідає матеріалам справи, ґрунтується на вимогах чинного законодавства, прийняте з дотриманням норм процесуального та правильним застосуванням норм матеріального права, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення немає.
Оскільки апелянт звільнений від сплати судового збору, з врахуванням ч.2 ст. 129 ГПК України, розподіл розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 129, 236, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Фізичної особи підприємця Ротара Михайла Михайловича від 28.08.2025 (вх. № 01-05/2635/25 від 28.08.2025) залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Чернівецької області від 21.08.2025 у справі №926/1577/25 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбаченні ст.ст. 287-288 ГПК України.
4. Справу повернути до Господарського суду Чернівецької області.
Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.
Повний текст постанови складено 19.11.2025
Головуючий суддя Галушко Н.А.
суддя Желік М.Б.
суддя Орищин Г.В.