іменем України
Справа № 210/6801/25
Провадження № 1-в/210/801/25
14 листопада 2025 року
Металургійний районний суд міста Кривого Рогу у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
учасники провадження, які беруть участь у розгляді справи: прокурор ОСОБА_3 , засуджений ОСОБА_4 , представник ДУ "КВК № 80" - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції (дистанційного судового провадження) клопотання адвоката ОСОБА_6 , подане в інтересах засудженого:
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, до арешту проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , засуджений: 18.12.2018 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ч. 1 ст. 115 КК України на строк 9 років позбавлення волі. Зараховано у строк покарання перебування під вартою з 07.11.2016 року по 09.11.2016 року до вимог ч. 5 ст. 72 КК України. Відбуває покарання в ДУ "Криворізька виправна колонія (№ 80)",
початок строку відбування покарання 17.10.2019 року, кінець - 13.10.2028 року,
про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким (ст. 82 КК України),
Адвокат ОСОБА_4 звернувся до суду в інтересах засудженого ОСОБА_6 про заміну не відбутої частини покарання більш м'яким (ст. 82 КК України).
Заява подана в порядку статей 537-539 КПК України до суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок.
Ухвалою Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 13 жовтня 2025 року призначено розгляд подання в режимі відеоконференції за місцем відбування покарання засудженого.
Позиції сторін.
Представник ДУ «КВК № 80» не підтримав заяву захисника, оскільки ОСОБА_6 не став на шлях виправлення.
Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити, оскільки засуджений під час відбування покарання зарекомендував себе позитивно, порушень режиму відбування покарання не допустив.
ОСОБА_6 клопотання захисника підтримав, просив задовольнити. Зазначив, що став на шлях виправлення, характеризується позитивно.
Прокурор ОСОБА_3 заперечував проти задоволення заяви, вважав її подачу передчасною. Зазначив, що обов'язковою умовою відбування покарання у виді обмеження волі є залучення до праці, однак засуджений не працює під час відбування покарання в ДУ "КВК №80".
Обставини, встановлені судом.
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відбуває покарання в Державній установі «Криворізька виправна колонія № 80».
Засуджений вироком Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 18.12.2018 року за ч.1 ст. 115 КК України до покарання у вигляді 9 років позбавлення волі. На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано строк тримання під вартою з 07.11.2016 року по 09.11.2016 року включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. Вирок набрав законної сили 09.08.2019 року.
У місцях позбавлення волі знаходиться з 25.11.2019 року. Під час відбування покарання в ДУ «Біленьківська виправна колонія (№99)» мав вісім заохочень та три стягнення за порушення режиму відбування покарання. З 31.07.2025 року по теперішній час відбуває покарання в ДУ «Криворізька виправна колонія №80». За час відбуття покарання характеризується посередньо, заохочень не має, має одне стягнення від 12.11.2025 року за порушення режиму відбування покарання. У взаємовідносинах з іншими засудженими неконфліктний. Дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом. Періодично залучається та бере участь у роботах з благоустрою установи і прилеглих до неї територій, а також поліпшення житлово-побутових умов засуджених або допоміжних робіт із забезпечення установи продовольством. До професійного навчання не залучався, оскільки має вищу освіту. Зв'язки з рідними підтримував за час перебування в ДУ «БВК (№99)». На даний час має бажання підтримувати зв'язки з рідними та близькими, але в силу складених обставин не має такої можливості. Згідно вироку має заборгованість з компенсації моральної шкоди та матеріальної шкоди на користь потерпілих у загальному розмірі 350000,00 грн, але постанова про звернення стягнень на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника до установи не надходила. В ДУ «БВК (№99)» працював офіційно з 2019 року в цеху металоконструкцій різноробітником, а з 2023 року виконував обов'язки днювального. На даний час не працевлаштований.
Згідно витягу з протоколу № 67 від 06.11.2025 року засудженого було розглянуто на адміністративній комісії відповідно до ст. 81 КК України. З урахуванням критеріїв оцінки виправлення засудженого та за результатами індивідуальної програми соціально-виховної роботи засуджений не став на шлях виправлення, засудженому відмовлено в заміні невідбутого покарання більш м'яким.
Мотиви та висновку суду
Згідно до положень частин 1, 3 статті 82 Кримінального кодексу України, особам, що відбувають покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі, не відбута частина покарання може бути замінена судом більш м'яким покаранням. У цих випадках більш м'яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині цього Кодексу для даного виду покарання, і не повинне перевищувати не відбутого строку покарання, призначеного вироком. Заміна не відбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.
У відповідності до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 «Про умовно - дострокове звільнення від відбування покарання і заміну не відбутої частини покарання більш м'яким» від 26 квітня 2002 року умовно - дострокове звільнення від відбування покарання і заміна не відбутої частини покарання більш м'яким можливі лише після повного і всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність при заміні не відбутої частини строку основного покарання більш м'яким покаранням - того, що засуджений став на шлях виправлення.
Пунктом 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну не відбутої частини покарання більш м'яким» від 26 квітня 2002 року визначено, що оскільки судовий розгляд питання про заміну не відбутої частини покарання більш м'яким, справляє великий виховний і запобіжний вплив як на самого засудженого, так і на інших осіб, суди під час судового засідання у справах цієї категорії повинні приділяти особливу увагу поясненням засудженого, представників органу, який відає виконанням покарання, спостережної комісії або служби у справах неповнолітніх по суті внесеного подання. Зокрема, слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.
Виправлення засудженого має бути підтверджене його сумлінною поведінкою і ставленням до праці. При цьому сумлінна поведінка характеризується дотриманням режиму відбування покарання, виконанням покладених на засудженого законних обов'язків; виконанням законних вимог представників адміністрації органу, що виконує покарання; підвищенням загальноосвітнього і професійно-технічного навчання; поведінкою у побуті; стримуванням від порушень режиму відбування покарання, від порушень правил внутрішнього розпорядку, неухильним додержанням загальноприйнятих норм і правил поведінки; активною участю у суспільному житті і сумлінним виконанням громадських доручень у процесі відбування покарання; прагненням своєю діяльністю спокутувати вину за вчинений злочин тощо.
У роз'ясненнях Верховного Суду України щодо правильного та однакового застосування вказаної норми закону України про кримінальну відповідальність, які викладені в Постанові Пленуму Верховного суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» №2 від 26.04.2002, відповідно до яких суди під час судового засідання у справах цієї категорії повинні приділяти особливу увагу поясненням засудженого, представників органу, який відає виконанням покарання, спостережної комісії.
Зокрема, слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, оскільки судовий розгляд питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання або заміну не відбутої частини покарання більш м'яким справляє великий виховний і запобіжний вплив як на самого засудженого, так і на інших осіб.
Суд звертає увагу, що дотримання порядку та умов відбування покарання, а також добросовісна поведінка засудженого під час відбування покарання є обов'язком засудженого відповідно до ст. 9 КВК України.
Ставлення до праці характеризується постійною свідомою участю у суспільній корисній праці; систематичним виконанням трудових обов'язків, виробничих завдань і дорученої роботи; відсутністю відмов від роботи, невиходів на роботу без поважних причин і порушень трудової дисципліни; відсутністю трудових порушень тощо.
Згідно до ст. 6 КВК України виправлення засудженого це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки, свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства; повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві.
Розглядаючи подання щодо застосування більш м'якого покарання до засудженого та оцінюючи ступінь його виправлення, суд враховує дані про його поведінку і ставленні до праці за весь час відбування покарання.
Згідно з пунктом 9 розділу І наказу Міністерства юстиції України від 04 листопада 2013 року за № 2300/5 зі змінами та доповненнями "Про організацію соціально-виховної та психологічної роботи із засудженими" (зі змінами та доповненнями, надалі Наказ № 2300/5) ступінь виправлення засуджених визначається з урахуванням оцінки ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення та стану реалізації індивідуальної програми соціально-виховної роботи із засудженим.
З метою контролю результатів реалізації індивідуальних програм роботи із засудженими, фіксації соціально-виховних та психологічних заходів ведуться у кримінально-виконавчих установах - Щоденник індивідуальної роботи із засудженим.
Тобто, оцінка ступеню виправлення здійснюється за такими критеріями: дотримання вимог режиму відбування покарання; поведінка стосовно персоналу; поведінка стосовно інших засуджених; ставлення до виконання робіт із самообслуговування, благоустрою колонії; дотримання правил санітарії та гігієни; ставлення до участі в програмах диференційованого виховного впливу. В кінці відповідного Розділу Щоденника передбачається виставлення середнього балу та фіксації загальних зауважень.
В ході судового засідання відомості щодо того, що засуджений ОСОБА_6 став на шлях виправлення, що є безумовною підставою для заміни не відбутої частини покарання більш м'яким, матеріалами та документами особової справи не підтверджено, про що свідчить наступне.
Встановлено, що засуджений протягом строку відбування покарання в ДУ «Біленьківська виправна колонія (№99)» мав 8 (вісім) заохочень та 3 (три) стягнення, які погашені у встановленому законом порядку, проте все одно мали місце.
За період відбування в ДУ «Криворізька виправна колонія (№80)» засуджений заохочень не мав, має одне стягнення за порушення режимі відбування покарання, яке не погашене у встановленому законом порядку.
ОСОБА_6 характеризується посередньо. Як вбачається з матеріалів особової справи, ОСОБА_6 протягом строку відбування покарання в ДУ «Біленьківська виправна колонія (№99)» з 2019 року працював в цеху металоконструкцій різноробітником, але довідки про отримання ним доходів в матеріалах особової справи відсутні. За період відбування покарання в ДУ «Криворізька виправна колонія (№80)» до праці на виробництві установи залучався у зв'язку із чим і не мав доходів.
Суд зазначає, що в основу оцінки ступеню виправлення засуджених покладається виконання ними обов'язків, передбачених ч. 3 ст. 107 КВК України. Серед важливих критеріїв вважається оцінка «ставлення до участі в програмах диференційованого виховного впливу», як засобу стимулювання правослухняної поведінки засуджених та елементу виховного впливу (ст. 123 КВК України). Крім того, має враховуватись участь засуджених у самодіяльних організаціях, його соціально корисна активність (ч. 2 ст. 127 КВК України).
З дослідження матеріалів особової справи засудженого вбачається, що засуджений не працевлаштований, станом на 06.11.2025 року ОСОБА_6 , має одне стягнення від 12.11.2025 року, яке не погашене у встановленому законом порядку, не став на шлях виправлення.
Дані факти не можуть свідчити, що засуджений став на шлях виправлення. Інших даних на підтвердження виправлення засудженого не наведено та не надано при розгляді клопотання.
Згідно до ст. 6 КВК України виправлення засудженого це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки, свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства; повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві.
Проте, оцінюючи у сукупності всі дані, які можуть служити чинником для визнання поведінки засудженого такою, що свідчить про його виправлення, суд вважає, що процес виправлення ОСОБА_6 не досяг тієї стадії, на якій відбування засудженим призначеного покарання у вигляді позбавлення волі, перестає бути доцільним і подальше його виправлення можливе в інших умовах.
Крім того, суд звертає увагу, що кримінальне законодавство вимагає від засудженого доводити своє виправлення в період усього часу відбування покарання.
Враховуючи вищевикладене, аналізуючи дані про поведінку засудженого та ставлення його праці за весь період відбування покарання, який мав 8 заохочень та 4 стягнення, одне з яких не погашене у встановленому законом порядку, з призначеного покарання фактично відбув дві третини, враховуючи те, що засуджений за оцінкою ступеня виправлення станом на 06.11.2025 року не стає на шлях виправлення, суд вважає заміну не відбутої частини покарання більш м'яким передчасною.
Згідно ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Однак, як встановлено під час судового розгляду, засуджений, не дивлячись на те, що в ДУ "КВК № 80" є можливість працевлаштуватись та отримувати дохід не працює.
Крім того, згідно довідки від 14.11.2025 року засуджений ОСОБА_6 12.11.2025 року отримав стягнення у вигляді попередження за порушення режиму відбування покарання.
На думку суду, заміна не відбутої частини покарання більш м'яким, більш ніж на 2 роки 10 місяців, з огляду на те, що засуджений не виявив бажання бути працевлаштованим, має не погашене у встановленому законом порядку стягнення за порушення режиму відбування покарання, не стає на шлях виправлення, а так само і характер злочину, вчиненого ОСОБА_6 не буде гарантувати такої цілі покарання як кара, тобто не буде відповідати засадам призначення покарання, визначеним у ст.ст. 50, 65 КК України, тому суд приходить до висновку, що надані матеріали не свідчать про те, що засуджений на даний час став на шлях виправлення та щодо нього може бути прийнято рішення про заміну не відбутої частини покарання більш м'яким в порядку, визначеному ст. 82 КК України, а тому клопотання адвоката ОСОБА_4 , в інтересах засудженого ОСОБА_6 не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, ч. 2 ст. 376, ч. 6 ст. 9, ст.ст. 7, 117, 392, 370, 393, 404, 405, ч.1 ст. 407, 418, 419, 423, 424-426 КПК України, ст. 82 КК України, ст.6 КВК України, суд, -
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 , і інтересах засудженого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про заміну не відбутої частини покарання більш м'яким - відмовити.
Направити до Державної установи "Криворізька виправна колонія №80" копії ухвал - для відома, а так само і для вручення засудженому.
Копію ухвали вручити прокурору.
Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Металургійний районний суд м. Кривого Рогу, а засудженим, який відбуває покарання в місцях позбавлення волі - в той же строк з моменту отримання її копії.
Повний текст ухвали складено та проголошено 17 листопада 2025 року.
Суддя: ОСОБА_1