14 листопада 2025 року м. Київ
Унікальний номер справи № 357/4520/25
Апеляційне провадження № 22-ц/824/16160/2025
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б.,
суддів - Євграфової Є.П., Саліхова В.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні) апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 липня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Кошеля Б.І., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
У березні 2025 року представник ТОВ «Юніт Капітал» - Тараненко А.І. звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 421563691 від 09 березня 2020 року у розмірі 28 700,00 грн, яка складається з наступного: 10 000, 00 грн. - заборгованість по кредиту; 18 700,00 грн -заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; стягнути судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 6 000,00 грн. (а.с. 1-16).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 09 березня 2020 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем було укладено кредитний договір № 421563691 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.
Зокрема відповідач, за допомогою мережі Інтернет, перейшла на офіційний сайт Товариства - www.moneyveo.ua, ознайомилась з Правилами надання грошових коштів у позику, які є невід'ємною частиною кредитного договору, після чого добровільно без примусу чи тиску заявила про бажання отримання коштів, подавши відповідну заявку, в якій вказала свої персональні дані, а саме: прізвище, ім'я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, ідентифікаційний номер, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання.
ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», перевіривши особисті дані відповідача та платіжну картку, з метою ідентифікації, надало останній грошові кошти в розмірі 10 000,00 грн. шляхом перерахування на її банківську картку № НОМЕР_1 .
Відповідач зобов'язалась повернути вказану суму кредиту та сплатити проценти, проте свої зобов'язання не виконала, у зв'язку з чим утворилася заборгованість в розмірі 28 700 грн., з яких 10 000,00 грн. заборгованість по кредиту, 18 700,00 грн. заборгованість по несплаченим відсотках за користування кредитом.
28.11.2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого закінчується 28.11.2019, та в подальшому сторони погодили продовжити строк дії договору рядом додаткових угод до 31.12.2024 року. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 83 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (в редакції з урахуванням додаткових угод до нього) ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 26 830,00 грн.
05.08.2018 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Онлайн Фінанс» уклали договір факторингу № 05/0820-01, строк дії якого закінчується 04.08.2021, та в подальшому, 03.08.2021 № 2, 30.12.2022 № 3 - додаткові угоди до даного договору факторингу, предметом якого є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 7 від 28.10.2021 до договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 28 700,00 грн.
14.02.2022 року ТОВ «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» уклали договір факторингу № 14/02/2022-01, відповідно до умов якого позивачу було відступлено право грошової вимоги до відповідача за вищевказаним кредитним договором, яка згідно реєстру боржників становить 28 700 грн. (а.с. 1-16).
09 травня 2025 року до суду надійшов відзив на позов від відповідачки ОСОБА_1 , у якому остання просила задовольнити позовні вимоги частково в в розмірі 15 100,00 грн, в задоволенні решти позовних вимог - відмовити, зменшити судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог та зменшити розмір правничої допомоги (а.с. 171-173).
На обґрунтування відзиву зазначала, що позивачем не надано доказів, які б підтвердили право його вимоги в зазначеному розмірі. За умовами договору первісний кредитор, а потім і позивач має право вимагати суму 10 000,00 грн тіла кредиту та відсотки за 30 днів, що складають 5 100,00 грн. Вимоги позивача про стягнення відсотків поза межами строку кредитування є незаконною та задоволенню не підлягає (а.с. 171-173).
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 липня 2025 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість у розмірі 26 830, 00 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» судові витрати, які складаються з судового збору у сумі 2 264, 46 грн та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2 000, 00 грн. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено (а.с. 179-193).
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, 28 серпня 2025 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати оскаржуване рішення в частині стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 26 830, 00 грн. і ухвалити нове рішення, яким стягнути на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість по кредитному договору № 421563691 у розмірі 15 100,00 грн, а у решті позовних вимог - відмовити (а.с. 211-214).
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт вказала, що рішення суду у частині стягнення відсотків ухвалено з порушенням норм матеріального права. За умовами договору первісний кредитор, а потім і позивач має право вимагати суму 10 000,00 грн тіла кредиту та відсотки за 30 днів, що складають: (10 000,00 грн х 1,7 %) х 30 днів = 5 100,00 грн, а всього 10 000, 00 грн + 5 100, 00 грн = 15 100,00 грн. Однак, позивач нараховує відсотки за межами строку кредитування, які згідно з п. 4.3 договору є процентами у розумінні частини другої статті 625 ЦК України.
Апелянт переконана, що така вимога суперечить позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховної Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16, згідно з якою після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною дугою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховували передбачені договором проценти за кредитом прийнється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання (а.с. 211-214).
У відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ «Юніт Капітал» -Хлопкова М.С. заперечувала проти задоволення апеляційної скарги та просила таку залишити без задоволення (а.с.226-232).
За правилами частини тринадцятої ст. 7, частини першої ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга розглянута апеляційним судом в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні).
Відповідно до частини першої ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Судом встановлено, що 09 березня 2020 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали договір кредитної лінії № 421563691 у формі електронного документа з використанням електронного підпису (а.с. 111-114).
Відповідно до п. 1.1. вказаного договору, Товариство зобов'язується надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму 10 000, 00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно з п.п. 1.3, 1.4 або 1.5 цього договору.
Відповідно до пункту 1.2. договору, кредит надається (договір укладається) строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником.
За пунктом 1.3 договору, на період строку, визначеного п. 1.2 договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за дисконтною процентною ставкою у розмірі 1,70 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом.
Пунктом 1.4 договору сторони узгодили, що у випадку користування кредитом понад строк, встановлений п. 1.2 договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою скасовуються і до взаємовідносин між сторонами застосовується базова процентна ставка у розмірі 1,70 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом, відповідно до чого позичальник зобов'язується сплатити товариству різницю між фактично сплаченими процентами за дисконтною та нарахованою базовою процентними ставками за весь строк користування кредитом (від дати отримання кредиту до фактичної дати його повернення).
Згідно з п. 1.6 договору, позичальник зобов'язаний повернути Товариству кредиту, нараховані проценти згідно з п. 1.3 цього договору не пізніше строку вказаного у п. 1.2 цього договору.
У відповідності до пункту 3.2. договору кредитної лінії порушенням умов цього договору вважається його невиконання або неналежне виконання або отримання кредиту позичальником при використанні недостовірної, неповної або помилкової інформації.
Згідно з пунктом 3.4 договору, у випадку повернення суми кредиту та сплати процентів за користування ним, нарахованих згідно з п. 1.3 договору, протягом трьох днів після закінчення стоку надання кредиту, визначеного п. 1.2 цього договору, пеня та проценти за користування кредитом, нараховані згідно з п. 1.4 та п. 1.5 договору, оплаті не підлягають. У всіх інших випадках пеня та проценти підлягають сплаті на загальних умовах, визначених у цьому договорі.
Закінчення строку надання кредиту не звільняє сторони від відповідальності за порушення умов договору, що закріплено у п. 3.6 договору № 421563691 від 09 березня 2020 року.
Строк дії цього договору, вказаний в п. 1.2. договору продовжується на весь період, протягом якого сторони здійснюють свої права і виконують свої обов'язки за цим договором та визначається як період від дати отримання позичальником кредиту до фактичної дати повернення кредиту, процентів за дисконтною та/або базовою процентними ставками, компенсації, яка має бути сплачена у разі невиконання умов договору (пені) та інших нарахувань передбачених договором (п. 4.2. договору).
Згідно з пунктом 4.3. договору сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку надання кредиту, визначеного у п. 1.2 цього договору, є процентами у розумінні частини другої статті 625 Цивільного кодексу України.
У відповідності до п. 4.4 договору, з урахуванням положень п. 1.3, п. 1.4 та п. 1.5 цього договору, позичальник сплачує Товариству проценти за користування кредитом за фактичний час користування кредитом з розрахунку 622,20% річних за дисконтною ставкою або 622,20% річних за базовою ставкою (а.с. 111-113).
У заявці на отримання грошових коштів в кредит від 09.03.2020 року зазначені персональні дані позичальника ОСОБА_1 , дата укладення договору - 09.03.2020 року, сума кредиту 10000,00 грн., строк кредиту - 30 днів, номер карти позичальника НОМЕР_1 (а.с. 124).
У довідці щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», ОСОБА_1 зазначена як позичальник, сума кредиту - 10 000 грн., строк кредиту - 30 днів, процентна ставка - 1,70 % в день, акцепт оферти позичальником - підписання договору одноразовим ідентифікатором 7R23P2GT відбувся 09.03.2020 о 22:04:37 (а.с. 125).
Відповідно до платіжного доручення від 09 березня 2020 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало ОСОБА_1 на її картковий рахунок НОМЕР_1, відкритий в АТ КБ «ПриватБанк», суму у розмірі 10 000,00 грн., призначення платежу: переказ коштів згідно договору № 421563691 від 09 березня 2020 року (а.с. 142).
28.11.2018 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали договір факторингу № 28/1118-01, за умовами якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а.с. 146-152).
Згідно п. 1.3 право вимоги означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Відповідно до п. 1.5. Договору факторингу, Реєстр прав вимоги - означає перелік Прав вимоги до Боржників, що відступається за Договором. Форма вказаного Реєстру наведена в Додатку №1 до Договору.
Згідно п. 4.1 договору право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог по формі, встановленій у відповідному додатку.
Згідно п. 8.2 договору строк цього договору закінчується 28 листопада 2019 року, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором (а.с. 146-152).
28.11.2019 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали додаткову угоду № 19 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, згідно якої п. 8.2 договору викладено в новій редакції, за яким строк дії цього договору закінчується 31 грудня 2020 року, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором (а.с. 61).
31.12.2020 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали додаткову угоду № 26 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, згідно якої сторони дійшли згоди викласти текст договору у новій редакції (а.с. 20-26).
Пунктом 1.2 договору визначено, що перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, а саме реєстрах прав вимоги.
Відповідно до п. 1.3 договору під правом вимоги розуміються всі права грошових вимог клієнта до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Пунктом 1.5 договору встановлено, що реєстр прав вимоги означає перелік прав вимоги до боржників, що відступається за договором. Форма вказаного реєстру наведена в додатку № 1 до договору.
Згідно з п. 2.1 розділу 2 договору факторингу клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до п. 8.2. строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 81.1 цього договору та закінчується 31.12.2021 року, але в будь-якому випадку до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором
31.12.2021 ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали додаткову угоду № 27, згідно якої сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року до 31 грудня 2022 року (а.с. 30).
31.12.2022 ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали додаткову угоду №31, згідно якої сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року до 31 грудня 2023 року (а.с. 31).
31.12.2023 ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали додаткову угоду № 32, згідно якої сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року до 31 грудня 2024 року (а.с. 32).
16 червня 2020 року представники ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на виконання договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року підписали реєстр вимоги № 83, в якому під № 1 383 значиться ОСОБА_1 , за якою рахується заборгованість за кредитним договором 421563691 від 09.03.2020 на загальну суму 26 830 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту 10 000 грн., по відсоткам 16 830 грн., що підтверджується витягом з вказаного реєстру (а.с. 33-35).
05 серпня 2020 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Онлайн фінанс» уклали договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до п. 8.2 якого строк дії цього договору закінчується 04 серпня 2021 року (а.с. 36-41).
Пунктом 2.1 розділу 2 договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року визначено, що клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до п. 1.3 договору факторингу № 05/0820-01 під правом вимоги розуміється всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
В той же час, відповідно до п. 1.5 зазначеного договору факторингу встановлено, що реєстр прав вимоги означає перелік прав вимоги до боржників, що відступається за цим договором. Форма вказаного реєстру наведена в додатку № 1 до цього договору.
03 серпня 2021 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Онлайн фінанс» уклали додаткову угоду № 2 до договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року, згідно якої сторони домовилися продовжити строк дії договору до 31.12.2022 включно (а.с. 45).
30 грудня 2022 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Онлайн фінанс» уклали додаткову угоду № 3 до договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року, згідно якої сторони домовилися продовжити строк дії договору до 30.12.2024 включно (а.с. 46).
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 7 від 28.10.2021 року до договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року в даному реєстрі під № 11 277 значиться ОСОБА_1 , за якою значиться заборгованість за кредитним договором 421563691 від 09.03.2020 на загальну суму 28 700 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту 10 000 грн., по відсоткам 18 700 грн., що підтверджується витягом з вказаного реєстр. (а.с. 47-49).
14.02.2022 року ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено договір факторингу № 14/02/2022-01, п. 2.1 розділу 1 якого передбачено, що клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а.с. 51-56).
Відповідно до п. 4.1. право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимоги, по формі встановленій у відповідному додатку.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 1 від 14.02.2022, в даному реєстрі під № 17 661 значиться ОСОБА_1 за якою значиться заборгованість за кредитним договором 421563691 від 09.03.2020 на загальну суму 28 700 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту 10 000 грн., по відсоткам 18 700 грн. (а.с. 59-61).
Згідно із розрахунком заборгованості за кредитним договором № 421563691 від 09.03.2020, загальна сума заборгованості ОСОБА_1 складає 28 700 грн., з яких 10 000 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 18 700 грн. - заборгованість за відсотками (а.с. 62-66). Зазначене також підтверджується випискою з особового рахунка ОСОБА_1 за кредитним договором № 421563691 (а.с. 67).
Відповідно до положень ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
У відповідності до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Як вбачається з матеріалів справи, 09 березня 2020 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали договір кредитної лінії № 421563691 у формі електронного документа з використанням електронного підпису (а.с. 111-114).
Договір кредитної лінії підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Зазначений правочин вчинено відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» та вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Стороною відповідача обставина укладання відповідного кредитного договору в електронній формі не заперечується.
Відтак, доведеним є факт укладення між первісним кредитором та відповідачем кредитного договору № 421563691 від 09 березня 2020 року.
ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», на виконання умов укладеного 09 березня 2020 року договору № 421563691, перерахувало ОСОБА_1 на її картковий рахунок НОМЕР_1, відкритий в АТ КБ «ПриватБанк» суму у розмірі 10 000, 00 грн, призначення платежу: переказ коштів згідно договору № 421563691 від 09 березня 2020 року (а.с. 142). Вказане також підтверджується довідкою № 09_1/2024 року (а.с. 143-145).
Як вбачається із кредитного договору № 421563691 від 09.03.2020 року сторони, діючи відповідно до положень ст. 6, 627 ЦК України, врегулювали відносини щодо сплати процентів за користування кредитом, що передбачено розділами 1, 4 договору.
Cторонами було погоджено строк дії договору. Відповідно до п. 1.2 договору - строк договору 30 днів від дати отримання кредиту позичальником.
Відповідно до п. 1.3 договору на період строку, визначеного п. 1.2 договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за дисконтною процентною ставкою в розмірі 1,70 відсотків від суми кредиту за кожний день користування кредитом.
Як вбачається із розрахунку заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», нарахування відсотків за користування кредитом у період з 09 березня 2020 року по 07 квітня 2020 року здійснювалося у розмірі погодженому у п. 1.3. договору та протягом погодженого в п.1.2 строку.
Окрім того, із вказаного розрахунку вбачається, що нарахування відсотків здійснювалося не лише у погоджений сторонами договору строк, а і після спливу вказаного строку, відповідно до вимог ч.2 ст. 625 ЦК України.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно п. 1.4 договору у випадку користування кредиту понад строк, встановлений п. 1.2 договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою скасовуються і до взаємовідносин між сторонами застосовується базова процентна ставка в розмірі 1,70 (одна ціла сім десятих) відсотків від суми кредиту за кожний день користування кредитом, відповідно до чого позичальник зобов'язується сплатити товариству різницю між фактично сплаченими процентами за дисконтною та нарахованою базовою процентними ставками за весь строк користування кредитом (від дати отримання кредиту до фактичної дати його повернення).
Згідно п 4.2. договору строк дії цього договору, вказаний в п. 1.2., продовжується на весь період, протягом якого сторони здійснюють свої права і виконують свої обов?язки за цим договором, та визначається як період від дати отримання позичальником кредиту до фактичної дати повернення кредиту, процентів за дисконтною та/або базовою процентними ставками, компенсації, яка має бути сплачена у разі невиконання умов договору (пені) та інших нарахувань, передбачених Договором.
Згідно п. 4.3 сторони погоджуються, що проценти нараховані після закінчення строку надання кредиту, визначеного в п. 1.2 цього договору, є процентами у розумінні ч.2 ст. 625 Цивільного кодексі України.
Проаналізувавши викладене, колегія суддів вважає правомірною та такою, що відповідає вимогам чинного законодавства та погодженим сторонами умовам договору вимогу позивача про стягнення із відповідачки на його користь відсотків за користування кредитом у розмірі 26 830 грн., які складаються із відсотків, нарахованих протягом погодженого договором строку кредитування та відсотків у розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не застосував положення пункту 18 «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення, апеляційний суд відхиляє як неспроможні, оскільки вказаною нормою було доповнено Цивільний кодекс України значно пізніше, ніж виникли спірні правовідносини між сторонами, а саме згідно із Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» і застосовується до неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, сплата яких передбачена відповідними договорами, нарахованих включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують вказаних висновків суду, тому відхиляються судом як необґрунтовані.
Рішення суду в оскаржуваній частині ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Відповідно до частини першої ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на положення частини третьої статті 389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах касаційному оскарженню не підлягають, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -залишити без задоволення.
Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 липня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно з дня її ухвалення і оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець
Є.П. Євграфова
В.В. Саліхов