КИЇВСЬКИЙ AПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
05 листопада 2025 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного судуІгнатов Р.М., за участі адвоката Веремчук Н.Л. (в режимі відеоконференції) розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Веремчук Наталії Леонідівни разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Печерського районного суду міста Києва від 06 червня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає: АДРЕСА_1 ,
визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 1700 грн.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 625838 від 07 квітня 2025 року встановлено, що ОСОБА_1 05 квітня 2025 року о 17 год. 50 хв. за адресою: АДРЕСА_2 , не виконувала свої батьківські обов'язки по відношенню до своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки остання перебувала за вищевказаною адресою в стані сильного алкогольного сп'яніння.
Постановою Печерського районного суду міста Києва від 06 червня 2025 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 1700 грн.
Цією ж постановою стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Не погоджуючись з постановою суду, захисник ОСОБА_1 - адвокат Веремчук Н.Л. подала апеляційну скаргу, разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
В клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження захисник ОСОБА_1 - адвокат Веремчук Н.Л. просить визнати поважною та достатньою підставою для поновлення пропущеного строку той факт, що 06 червня 2025 року ОСОБА_1 не була присутня на розгляді справи №757/17999/25-п оскільки перебувала за кордоном, про що повідомила суд та просила відкласти розгляд справи на іншу дату. Зазначає, що ОСОБА_1 не було повідомлено про наступне судове засідання, на її адресу не надходило судового рішення у справі. На сайті Печерського районного суду міста Києва по справі №757/17999/25-п наявна інформація про судове засідання 06 червня 2025 року 09.01 год., а у ЄДРСР були відсутні дані про постанову суду у цій справі.
Так, 15 вересня 2025 року захисник в інтересах ОСОБА_3 звернулась до суду із заявою, в якій просила повідомити про дату наступного судового засідання, а у випадку розгляду справи - направити копію постанови суду. Однак, у жодний спосіб так і не повідомили інформацію про розгляд справи, а про наявність оскаржуваної постанови та її зміст ОСОБА_1 дізналась тільки 22 вересня 2025 року із сайту ЄДРСР. При цьому, оскаржувана постанова була розміщена для загального доступу тільки 17 вересня 2025 року.
В апеляційній скарзі просить скасувати постанову Печерського районного суду міста Києва від 06 червня 2025 року, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування своїх вимог вказала, що ухиленням від виконання батьківських обов'язків не вважається будь-яка дія, а лише невиконання обов'язків, чітко передбачених законодавством, і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей. Так, для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 184 КУпАП необхідно встановити наявність у діях неповнолітньої доньки складу конкретного правопорушення, відповідальність за яке передбачена цим Кодексом. Однак, всупереч наведеному, у протоколі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 не зазначено яке саме адміністративне правопорушення вчинила неповнолітня донька ОСОБА_2 .
Також вказує, що у протоколі не зазначено які саме батьківські обов'язки, що встановлені ч. 1-7 ст. 150 СК України, не виконувала ОСОБА_1 , які її неправомірні діяння свідчать про ухилення від батьківських обов'язків та який причинний зв'язок між подією описаною у протоколі та незабезпеченням матір'ю передбачених ст. 184 КУпАП умов, які виникають з її обов'язків.
Вважає протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 таким, що не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки в ньому не зазначена суть адміністративного правопорушення.
Крім того звертає увагу суду на те, що ОСОБА_1 у письмовій заяві про закриття провадження у справі наголошувала, що належним чином виконує свої батьківські обов'язки, вихованні своєї доньки приділяє значну увагу. У зазначений в протоколі день - 05 квітня 2025 року, що був вихідним днем - суботою, ОСОБА_1 надала згоду на прогулянку неповнолітньої доньки. Прогулянка доньки відбувалась у денний час доби, що відповідає нормам Закону України «Про охорону дитинства», а протягом всього дня ОСОБА_1 відслідковувала місцезнаходження своєї доньки ОСОБА_2 по месенджеру «Телеграм» та час від часу переписувалася з нею.
Натомість, матеріали справи не містять доказів на підтвердження як факту ухилення ОСОБА_1 від виконання своїх батьківських обов'язків, щодо її неповнолітньої доньки, так і того, що подія, яка трапилась 05 квітня 2025 року за адресою: АДРЕСА_2 стала наслідком саме невиконання або неналежного виконання ОСОБА_1 своїх батьківських обов'язків, щодо виховання доньки.
Заслухавши доповідь судді, позицію захисту, її пояснення та відповіді на запитання суду, дослідивши письмові матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови місцевого суду в межах апеляційної скарги, а також доводи апеляційної скарги та відповіді на запитання суду, суд апеляційної інстанції вважає апеляційні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Перевіркою матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що оскаржуване рішення постановлено 06.06.2025 року (а.с.35). Судовий розгляд відбувся у відсутність учасників судового процесу. При цьому, ОСОБА_1 30.05.2025 року. було подано до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з її перебуванням за межами України, яке зареєстроване судом першої інстанції за вх.№74476 від 02.06.2025 року (а.с.30-34). Доказів отримання судового рішення матеріали справи не містять, а отримано нею лише 17.09.2025 р., після особистого звернення до суду з відповідним клопотанням про рух справи, та у разі розгляду справи відповідно направленню копії постанови(а.с.37-41). Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку про поважність причин пропуску стороною захисту строку на апеляційне оскарження, а тому він полягає поновленню.
Так, визнаючи ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 (неповнолітня донька ОСОБА_1 ) вчинила правопорушення, відповідальність за яке передбачено КУпАП.
З такими висновками районного суду апеляційний суд погоджується з огляду на наступне.
Диспозицією ч. 1 ст. 184 КУпАП передбачена відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.
Частиною 3 ст. 184 КУпАП визначено, що вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Між тим, згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено в ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Як обґрунтовано зазначається в оскаржуваній постанові, обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, крім протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 625838 від 07 квітня 2025 року (а.с.1), підтверджуються також наявними у справі та дослідженими під час її розгляду в суді доказами, а саме: рапортом працівників поліції (а.с.3), письмовими поясненнями ОСОБА_2 , де вона виклала обставини справи та повністю визнала вину у вчиненні правопорушення (а.с.4-5), письмовими поясненням ОСОБА_1 , де вона підтверджує, що такий факт мав місце, а саме той, що її донька перебувала за вищевказаною адресою, в стані алкогольного сп'яніння без свідомості, і їй було надано медичну допомогу, про що їй, безпосередньо, повідомив працівник поліції по телефону (а.с. 6), фотознімками з місця події (а.с. 9), іншими матеріалами справи в їх сукупності.
Перевіривши докази, які містяться у матеріалах справи на предмет належності та достатності, апеляційний суд констатує, що жодних підстав, за наявності яких можна ставити під сумніви достовірність та належність процесуальних документів апеляційним судом не виявлено.
На підставі викладеного, апеляційний суд доходить висновку про те, що зазначені докази у своїй сукупності підтверджують те, що ОСОБА_1 , як мати неповнолітньої ОСОБА_2 , ухилилася від належного виконання батьківських обов'язків щодо забезпечення виховання, нагляду та контролю за поведінкою своєї доньки, що призвело до вчинення останньою адміністративного правопорушення у віці 15 років, а саме розпивання алкогольних напоїв у громадському місці, що ображає громадську мораль та людську гідність, що свідчить про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 184 КУпАП.
Доводи сторони захисту про те, що в протоколі не зазначено яке саме адміністративне правопорушення вчинила неповнолітня донька ОСОБА_2 не заслуговують на увагу, оскільки обставини описані у фабулі вказаного протоколу про адміністративне правопорушення охоплюють правопорушення передбачене статтею 178 КУпАП, а саме, що ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_2 перебувала в стані сильного алкогольного сп'яніння.
Відтак, інших переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду і були підставою для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Як і не встановлено істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати підставою для скасування постанови, як про це просить в апеляційній скарзі апелянт.
Враховуючи вищевикладене, постанова Печерського районного суду міста Києва від 06 червня 2025 року є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її зміни чи скасування не вбачається.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя -
Задовольнити клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Веремчук Наталії Леонідівни про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Печерського районного суду міста Києва від 06 червня 2025 року у справі №757/17999/25-п відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 184 КУпАП, і вважати апеляційну скаргу прийнятною.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Веремчук Наталії Леонідівни - залишити без задоволення.
Постанову Печерського районного суду міста Києва від 06 червня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 1700 грн з накладенням судових витрати - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду Р.М. Ігнатов
Справа № 757/17999/25-п
Апеляційне провадження № 33/824/5218/2025
Категорія: ч. 3 ст. 184 КУпАП
Суддя у першій інстанції - Константінова К.Е.
Суддя в апеляційній інстанції - Ігнатов Р.М.