Справа № 757/11662/24-к Суддя в І-й інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/8030/2025 Суддя в 2-й інстанції ОСОБА_2
05 листопада 2025 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі суддів:
ОСОБА_2 (головуючої),ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретар - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 , подану в інтересах ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15 березня 2025 року,
Адвокат ОСОБА_6 звернувся до Печерського районного суду м. Києва в інтересах ОСОБА_7 зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР за заявою про вчинення кримінального правопорушення.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15 березня 2025 року скаргу ОСОБА_6 , подану в інтересах ОСОБА_7 , повернуто.Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що долучений адвокатом ОСОБА_6 ордер не містить всіх обов'язкових реквізитів, передбачених законодавством, в тому числі назву Печерського районного суду м. Києва, у якому ним здійснюється представництво інтересів ОСОБА_7 , що свідчить про те, що ОСОБА_6 не підтвердив свої повноваження згідно з ст. 50 КПК України.
Не погоджуючись з вказаним рішенням слідчого судді, адвокат ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій вказав про незаконність оскаржуваної ухвали. В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказав про те, що в долученому ним ордері в графі органу, у якому надається правнича допомога, зазначено дослівно «суди України загальної юрисдикції: першої інстанції, апеляційні суди, Верховний Суд», а Печерський районний суд м. Києва відноситься до судів загальної юрисдикції. Також зазначив, що закон не забороняє адвокатові вказувати в ордері більш широкий перелік судових органів, без зазначення конкретної назви суду, про що також вказував ВС у своїх постановах щодо можливості зазначення як безпосередньо назви суду, так і назви групи органів, а тому зазначення в ордері про надання правової допомоги в судах загальної юрисдикції є достатнім та необхідним підтвердженням повноважень адвоката представляти інтереси в будь-яких судах України загальної юрисдикції. Додатково вказав, що посилання на практику ВС є нерелевантним в цій справі, оскільки в них йдеться про інші обставини. Вважає, що таким чином слідчий суддя порушив право на доступ до суду. Просив оскаржувану ухвалу скасувати та призначити новий розгляд.
Адвокат ОСОБА_6 до суду апеляційної інстанції не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату та час розгляду справи, причини неявки не повідомив.
Уповноважена особа Офісу Генерального прокурора до суду також не з'явилась, були повідомлені про дату та час розгляду справи, причини неявки не повідомили.
Неявка учасників, відповідно до вимог ч. 4 ст. 405 КПК України, не перешкоджає розгляду справи.
Перевіривши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги адвоката ОСОБА_8 , колегія суддів приходить до наступного висновку.
Рішення про повернення скарги ОСОБА_6 , поданої в інтересах ОСОБА_7 , слідчий суддя мотивував тим, що долучений адвокатом ОСОБА_6 ордер не містить всіх обов'язкових реквізитів, передбачених законодавством, в тому числі назву Печерського районного суду м. Києва, у якому ним здійснюється представництво інтересів ОСОБА_7 , що свідчить про те, що ОСОБА_6 не підтвердив свої повноваження згідно з ст. 50 КПК України.
Колегія суддів вважає, що такі висновки слідчого судді відповідають матеріалам справи та ґрунтуються на вимогах закону.
Так, частиною 1 ст. 303 КПК України наведено вичерпний перелік випадків і суб'єктів оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача чи прокурора під час досудового розслідування.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена, у тому числі, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
За змістом ст. 50 КПК України повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються: 1) свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю; 2) ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Встановлення будь-яких додаткових вимог, крім пред'явлення захисником документа, що посвідчує його особу, або умов для підтвердження повноважень захисника чи для його залучення до участі в кримінальному провадженні не допускається.
Ордер на надання правничої допомоги є письмовий документ (в паперовій або електронній формі), що посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги у випадках і порядку, встановлених Законом України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та іншими законами України.
В Україні встановлюється єдина, обов'язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України.
Відповідно до 12.4 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції, затвердженого Рішенням Ради адвокатів України № 41 від 12.04.2019 року (зі змінами) ордер має містити, в тому числі, назву органу, у якому надається правнича допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Як вбачається з матеріалів провадження, 08.03.2024 року через систему «Електронний суд» ОСОБА_6 подав в інтересах ОСОБА_7 скаргу до Печерського районного суду м. Києва на бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР за заявою про вчинення кримінального правопорушення. На підтвердження своїх повноважень як представника ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_6 долучив ордер серії АІ № 1422701 від 02.02.2024 року, згідно з яким ОСОБА_6 має право представляти ОСОБА_7 у «суди України загальної юрисдикції: першої інстанції, апеляційні суди, Верховний Суд», що не може вважатися належним зазначенням назви органу, у якому надається правнича допомога адвокатом згідно з вимогами Положення про ордер.
Таким чином, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про повернення скаргиадвоката ОСОБА_6 , поданої в інтересах ОСОБА_7 , на підставі п. 1 ч. 2 ст. 304 КПК України.
При цьому, твердження апелянта про порушення слідчим суддею права на доступ до суду, колегія суддів вважає не у повній мірі обґрунтованим, оскільки ЄСПЛ у своїй практиці виходить з того, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду (див. рішення у справі Golder v. the United Kingdom від 21 лютого 1975 року), не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, а особа, яка звертається зі скаргою в порядку ст. 303 КПК України, та/або його представник не позбавлені права повторного звернення до слідчого судді, у разі повернення скарги, як це передбачено ч. 7 ст. 304 КПК України.
Наведене у своїй сукупності указує на необґрунтованість вимог апеляційної скарги та відсутність підстав для її задоволення. Ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15 березня 2025 року про повернення скарги адвоката ОСОБА_6 , поданої в інтересах ОСОБА_7 , відповідає вимогам закону, підстав для її зміни чи скасування колегія суддів не знаходить, у зв'язку із чим залишає цю ухвалу без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 , подану в інтересах ОСОБА_7 , залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15 березня 2025 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4