05 листопада 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участі секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
розглянувши апеляційну скаргу з доповненнями захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 10 липня 2025 року,
Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 10.07.2025 задоволено клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_8 та обрано підозрюваному ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді, та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт зазначав, що ОСОБА_7 не набув статус підозрюваного, оскільки йому фактично не вручено повідомлення про підозру, а також він не є особою, що оголошена у міжнародний розшук.
13.08.2025 від захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 надійшли доповнення до апеляційної скарги, в яких він зазначав, що у справі відсутні будь-які відомості, що підтверджують факт вручення повідомлення про підозру саме батькам підозрюваного, не зазначено місце вручення даного повідомлення про підозру, не вказані _____________________________________________________________________________________
Справа №758/8869/25 Слідчий суддя - ОСОБА_9
Апеляційне провадження № 11-сс/824/5586/2025 Суддя-доповідач - ОСОБА_1
документи, що підтверджують особу, що отримала підозру, та наявність у неї родинних зв'язків із ОСОБА_7 , відсутні докази направлення повідомлення про підозру поштою або до житлово-експлуатаційної організації, не з'ясовано обставини мешкання ОСОБА_7 за адресою, вказаною в повідомленні про підозру.
Крім того, у справі відсутні відомості про направлення постанови про оголошення ОСОБА_7 у міжнародний розшук до Національного центрального бюро Інтерполу в Україні. Вказана постанова не виконується, а відтак є підстави для висновку, що ОСОБА_7 не є особою, яка перебуває в міжнародному розшуку.
На переконання захисника, оскільки ОСОБА_7 фактично не перебуває у міжнародному розшуку, то його участь у судовому засіданні є обов'язковою.
Однак, ОСОБА_7 належним чином не повідомлений про досудове розслідування відносно нього та судовий розгляд, що є порушенням його права на захист.
На час розгляду клопотання в матеріалах судової справи була відсутня постанова про зупинення строку досудового розслідування, та дана постанова не направлялася захиснику до початку судового розгляду.
Також апелянт зазначав, що повідомлена ОСОБА_7 підозра є необгрунтованою та не може слугувати підставою для обрання щодо нього будь-якого запобіжного заходу.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши доводи захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 , який в режимі відеоконференцзв'язку підтримав подану апеляційну скаргу з наведених у ній підстав, думку прокурора ОСОБА_5 , який в режимі відеоконференцзв'язку заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Як убачається із наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження, слідчим відділом Подільського УП ГУ НП в м. Києві розслідується кримінальне провадження №12024100070001217 від 01.06.2024 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191 КК України.
Згідно даних клопотання, за викладених у ньому обставин органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_7 , перебуваючи з 21.10.2021 на посаді виконувача обов'язки начальника Інспекції з питань дипломування моряків, внаслідок реалізації свого злочинного умислу на розтрату чужого майна в інтересах третьої особи - ОСОБА_10 , шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому в умовах воєнного стану, діючи умисно, протиправно, з корисливим мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, достовірно знаючи, що вказана особа перебуває за кордоном України без оформленого відрядження, у порушення вимог постанови КМУ №481 від 26.04.2022, перебуваючи за місцем розташування ДП «Інспекція з питань підготовки та дипломування моряків», за адресою: м. Київ, вул. Провіанська 3 в Шевченківському районі м. Києва, у період з травня 2022 року по лютий 2023 року, заповнював та підписував табелі обліку використання робочого часу заступнику начальника Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків ОСОБА_10 , до яких останнім внесені відомості про кількість відпрацьованого часу за відповідний період згаданого працівника, чим вчинив розтрату чужого майна - грошових коштів ДП «Інспекція з питань підготовки та дипломування моряків» у вигляді заробітної плати (грошового забезпечення тощо) на загальну суму 678 397, 66 гривень, тобто у сумі, яка в двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення та згідно примітки до статті 185 КК України становить великий розмір, внаслідок чого завдано майнової шкоди державі в особі ДП «Моррічсервіс» у вказаному розмірі.
Крім того, ОСОБА_7 , внаслідок реалізації свого злочинного умислу на розтрату чужого майна в інтересах третьої особи - ОСОБА_11 , шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого повторно в умовах воєнного стану, діючи умисно, протиправно, з корисливим мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, достовірно знаючи, що вказана особа перебуває за кордоном України без оформленого відрядження, у порушення вимог постанови КМУ №481 від 26.04.2022, перебуваючи за місцем розташування ДП «Інспекція з питань підготовки та дипломування моряків», за адресою: м. Київ, вул. Провіанська 3 в Шевченківському районі м. Києва, у період з травня 2022 року по лютий 2023 року, заповнював та підписував табелі обліку використання робочого часу заступнику начальника Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків ОСОБА_11 , до яких останнім внесені відомості про кількість відпрацьованого часу за відповідний період згаданого працівника, чим вчинив розтрату чужого майна - грошових коштів ДП «Інспекція з питань підготовки та дипломування моряків» у вигляді заробітної плати (грошового забезпечення тощо) на загальну суму 776 502,82 гривень, тобто у сумі, яка в двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення та згідно примітки до статті 185 КК України становить великий розмір, внаслідок чого завдано майнової шкоди державі в особі ДП «Моррічсервіс» у вказаному розмірі.
У межах вказаного кримінального провадження 07.08.2025 ОСОБА_7 повiдомлено про пiдозру у розтраті чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, у великих розмірах, вчиненого в умовах воєнного стану, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 4 ст. 191 КК України; у розтраті чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого повторно, у великих розмірах, в умовах воєнного стану, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 4 ст. 191 КК України.
Також органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_7 , виїхав за межі України 15.04.2023 до Польщі та на територію України не повертався.
Постановою слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_8 від 12.06.2025 у кримінальному провадженні № 12024100070001217 від 01.06.2024 ОСОБА_7 оголошено у міжнародний розшук.
12.06.2025 слідчий СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва із клопотанням, погодженим прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_12 , про обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 10.07.2025 задоволено клопотання слідчого та обрано підозрюваному ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України.
З такими висновками погоджується і колегія суддів.
Відповідно до ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як на підставах та у порядку, встановлених законом.
Згідно п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, застосування запобіжного заходу є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.
Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 193 КПК України, розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.
Слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, що свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Положеннями ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97 ВР (далі - Конвенція) визначено, що нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Відповідно до п. «с» ч.1 ст. 5 Конвенції, законними є арешт або затримання особи, здійснені з метою допровадження особи до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Обираючи підозрюваному ОСОБА_7 у порядку ч. 6 ст. 193 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою, слідчим суддею встановлено, що матеріали провадження містять достатні дані, які підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.
На підставі наданих органом досудового розслідування матеріалів, які обґрунтовують клопотання, колегія суддів встановила, що зазначені у клопотанні обставини підозри підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних.
Крім того, слідчим суддею визнано доведеними вказані у клопотанні слідчого ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Зокрема, врахувавши тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 та суворість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватості, дані про особу підозрюваного, слідчий суддя дійшов вірного висновку про наявність у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме, можливості ОСОБА_7 переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином.
Крім того, слідчим суддею враховано, що згідно наявних у матеріалах судового провадження відомостей, ОСОБА_7 15.04.2025 покинув територію України та місцезнаходження останнього на даний час не відоме, у зв'язку з чим його оголошено у міжнародний розшук.
З урахуванням вказаного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність обрання виняткового запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_7 , оскільки встановлені судом обставини свідчать про те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
З наведеного убачається, що слідчим суддею при розгляді клопотання у порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, враховано обставини справи в сукупності з даними про особу підозрюваного, які вказують на можливість останнього вчиняти дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, в зв'язку з чим відносно ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який на думку колегії суддів в сукупності з існуючими ризиками, особою підозрюваного, тяжкістю та конкретними ознаками інкримінованого йому кримінального правопорушення, є обґрунтованим, та підстав для відмови у задоволенні клопотання слідчого, колегія суддів не вбачає.
Посилання захисника підозрюваного у апеляційній скарзі на відсутність у ОСОБА_7 статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, з посиланням на недотримання визначеного КПК України порядку вручення повідомлення про підозру, ретельно перевірялися колегією суддів, проте не знайшли свого підтвердження.
Так, згідно ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.
Письмове повідомлення про підозру, згідно вимог ч. 1 ст. 278 КПК України, вручається особі в день його складання слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Порядок вручення повідомлення передбачено статтею 135 КПК України, згідно ч.ч. 1, 2 якої, особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім'ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
Як убачається із матеріалів судового провадження, у зв'язку із невстановленням місця перебування ОСОБА_7 , повідомлення про підозру від 07.05.2025 останньому у межах кримінального провадження № 12024100070001217, цього ж дня направлено поштою за відомою органу досудового розслідування адресою місця реєстрації ОСОБА_7 : АДРЕСА_1 , що підтверджується долученою копією опису поштового відправлення та чеку від 07.05.2025 (том 1, а. с. 32).
Крім того, повідомлення про підозру у порядку ч. 2 ст. 135 КПК України вручено батьку ОСОБА_7 - ОСОБА_13 , 02.05.1946, що відображено в повідомленні про підозру, та підтверджується даними розписки ОСОБА_13 (том 1, а.с.а.с. 32, 168).
Також повідомлення про підозру направлено відомими органу досудового розслідування засобами телефонного зв'язку, а саме в повідомленні на особистий номер дружини ОСОБА_7 - ОСОБА_14 (том 1, а.с.а.с. 166-167).
З наведеного убачається, що органом досудового розслідування вжито заходів для вручення ОСОБА_7 повідомлення про підозру від 07.05.2025 у спосіб, передбачений ст.ст. 135, 278 КПК України, для вручення повідомлень, зокрема шляхом направлення повідомлень про підозру від 07.05.2025 поштою за місцем реєстрації підозрюваного, вручення повідомлення про підозру батьку ОСОБА_7 , що у відповідності до положень ч. 1 ст. 42 КПК України свідчить про набуття останнім статусу підозрюваного у кримінальному провадженні.
Під час апеляційного розгляду колегією суддів не здобуто доказів порушення стороною обвинувачення вимог ст. ст. 276-278 КПК України під час здійснення повідомлення про підозру ОСОБА_7 07.05.2025.
Посилання захисника на те, що ОСОБА_7 не є особою, яка перебуває в міжнародному розшуку, оскільки відсутні відомості про направлення постанови про оголошення ОСОБА_7 у міжнародний розшук до Національного центрального бюро Інтерполу в Україні, та вказана постанова не виконується, спростовуються матеріалами судового провадження.
За правилами ст. 281 КПК України, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з'являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного.
Матеріали клопотання слідчого містять відомості про здійснення органом досудового розслідування заходів, спрямованих на встановлення місцезнаходження підозрюваного, а також дані про перебування ОСОБА_7 поза межами території України, та з урахуванням вказаних обставин, постановою слідчого від 12.06.2025 оголошено міжнародний розшук підозрюваного ОСОБА_7 .
Колегія суддів звертає увагу, що Кримінальний процесуальний кодекс України жодним чином не обумовлює ухвалення судового рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою доведеністю факту перебування особи у міжнародному розшуку, але визначає необхідність оголошення такого розшуку (ч. 6 ст. 193, ч. 2 ст. 281 КПК України), що в даному випадку дотримано органом досудового розслідування.
Крім того, положеннями ст.ст. 183, 184 КПК України не передбачено обов'язку слідчого долучати до поданого клопотання дані із бази даних Інтерполу, а також відомості про заходи, вжиті на виконання постанови про оголошення особи в міжнародний розшук, а тому доводи апелянта в цій частині є безпідставними.
Порушень органом досудового розслідування встановленого законом порядку оголошення ОСОБА_7 у міжнародний розшук, колегією суддів не встановлено, та слідчий суддя обгрунтовано встановив наявність підстав для розгляду клопотання слідчого у порядку ч. 6 ст. 193 КПК України.
Доводи апелянта про те, що на час розгляду слідчим суддею клопотання у справі матеріалах справи була відсутня постанова про зупинення строку досудового розслідування, та захиснику не направлено копію вказаної постанови до початку судового розгляду, не є самостійною підставою для скасування правильної по суті ухвали слідчого судді.
Положеннями ч. 3 ст. 184 КПК України визначено, що до клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжних заходів додаються, окрім іншого, копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Разом з тим, положеннями КПК України не передбачено конкретного переліку документів та матеріалів, які слідчий, прокурор зобов'язаний долучити на обгрунтування доводів свого клопотання.
Крім того, доводи про невчасне направлення стороні захисту копії постанови про зупинення досудового розслідування фактично зведені до оскарження бездіяльності прокурора у цій частині, що не є предметом даного апеляційного розгляду.
Інші доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують.
Істотних порушень слідчим суддею вимог кримінального процесуального закону під час розгляду клопотання, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали слідчого судді.
Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 176-178, 135, 183, 193, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу з доповненнями захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 10 липня 2025 року, - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
____________ ___________ __ _________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3