05 листопада 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участі секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 в інтересах власника майна ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 05 серпня 2025 року,
Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 05.08.2025 задоволено клопотання старшого слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_8 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_9 , та накладено арешт на об'єкти рухомого майна, а саме автомобілі:
- Mercedes-Benz GLE 450, 2019 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 ;
- Mercedes-Benz V300, 2019 року випуску, номер кузова НОМЕР_3 , номерний знак НОМЕР_4 ;
- Mercedes-Benz ML 250 BLUETEC, 2012 року випуску, номер кузова ТЗ НОМЕР_5 , номерний знак НОМЕР_6 ;
- Skoda Fabia, 2010 року виписку, номер кузова НОМЕР_7 , номерний знак НОМЕР_8 ;
- Volkswagen Caddy, 2000 року випуску, номер кузова НОМЕР_9 , номерний знак НОМЕР_10 , що на праві власності належать ОСОБА_7 , із забороною акредитованим суб'єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, будь-яким фізичним та юридичним особам приховувати, пошкоджувати, знищувати, передавати, відчужувати, _____________________________________________________________________________
Справа № 758/11695/25 Слідчий суддя - ОСОБА_10
Апеляційне провадження № 11-сс/824/6877/2025 Суддя-доповідач - ОСОБА_1
вчиняти реєстраційні дії стосовно вказаного рухомого майна та з метою конфіскації майна.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, представник ОСОБА_6 в інтересах власника майна ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій просила поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого.
Апелянт зазначала, що клопотання розглянуто без участі та повідомлення власника майна, а про існування оскаржуваної ухвали слідчого судді ОСОБА_7 дізнався лише 20.08.2025 після отримання копії повного тексту ухвали.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт зазначала, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, в порушення вимог ч. 2 ст. 173 КПК України, не врахував та не надав оцінки: наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення; розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; розумності та співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідкам арешту майна для підозрюваного.
Повідомлена ОСОБА_7 підозра не містить викладу обставин, які утворюють ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 КК України.
Стороною обвинувачення не доведено завдання майнової шкоди територіальній громаді міста Києва, або факту розтрати бюджетних коштів.
Відносини між ТОВ "Укр Газ Ресурс" та КП "Київпастранс" носять характер звичайних господарських відносин. Кошти ТОВ "Укр Газ Ресурс" отримувались по факту спожитої КП "Київпастранс" електроенергії в результаті законної комерційної діяльності з поставки товару (електроенергії) на підставі саме договірних відносин.
При розгляді клопотання слідчим суддею не перевірено, що автомобілі марки Mercedes-Benz GLE 450, 2019 року випуску, номерний знак НОМЕР_2 та Mercedes-Benz V300, 2019 року випуску, номерний знак НОМЕР_4 , передані ОСОБА_7 на підставі Договорів позички 04.07.2022 та від 01.03.2024 у безоплатне користування ТОВ "Укр Газ Ресурс", тобто на дату розгляду клопотання зазначені автомобілі вже перебували та перебувають у безоплатному користуванні юридичної особи - ТОВ "Укр Газ Ресурс".
Заборона відчуження та розпорядження відповідним майном є необґрунтованою та невиправданою з огляду на не встановлений ризик передачі зазначеного майна на користь інших осіб.
Власник майна ОСОБА_7 та його представник ОСОБА_6 у судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.
Від представника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку. Разом з тим, забезпечити участь представника у судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку за вказаними у клопотанні даними не виявилось можливим з незалежних від суду технічних причин.
З урахуванням положень ч. 1 ст. 172, ч. 4 ст. 405 КПК України, заслухавши думку прокурора ОСОБА_5 , який не заперечував проти розгляду апеляційної скарги без участі власника майна та його представника, колегія суддів вважає за можливе проводити апеляційний розгляд у відсутності вказаних осіб.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши доводи прокурора ОСОБА_5 , який в режимі відеоконференцзв'язку заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до вимог пункту 3 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Згідно абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Дослідженням матеріалів судового провадження встановлено, що клопотання слідчого про арешт майна розглянуто без повідомлення та у відсутності власника майна ОСОБА_7 або його представника.
Дані про направлення учасникам судового провадження копії оскаржуваної ухвали, у справі відсутні.
Як зазначила представник в апеляційній скарзі, про існування оскаржуваної ухвали слідчого судді ОСОБА_7 дізнався лише 20.08.2025 після отримання копії повного тексту ухвали.
Апеляційну скаргу подано представником ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 за допомогою системи "Електронний суд" 25.08.2025.
Ураховуючи, що матеріали справи не містять інших відомостей про обізнаність власника майна або його представника із мотивами прийнятого рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга подана в строк, передбачений абзацом 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, а відтак не убачає підстав для розгляду клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження.
Як убачається із наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження, СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42025102070000011 від 17.01.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 367 КК України.
Згідно даних клопотання, органом досудового розслідування встановлено, що за викладених у клопотанні обставин, ОСОБА_7 , перебуваючи з 02.11.2017 року на посаді директора ТОВ «Укр газ ресурс», внаслідок реалізації свого злочинного умислу на заволодіння чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, в умовах дії воєнного стану, достовірно розуміючи, що ціна за електричну енергію з урахуванням її коливання мала бути нижчою за договором № 52.21-341 про постачання електричної енергії на користь КП «Київпастрас», в порушення умов вказаного договору та пунктів 1.1, 1.2, 8, 10, 14, 15, 17, 27, 32, 42 Постанови № 1469 від 27.12.2017 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу», п. 9.6.1 глави 9.6 розділу IX Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 312, у період часу з березня по серпень 2022 року, заволодів грошовими коштами КП «Київпастрас» на загальну суму 11 617 043,5 грн з ПДВ., чим завдано завдано майнової шкоди територіальній громаді міста Києва у вказаному розмірі, що в шістсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян та становить особливо великі розміри.
28.07.2025 у межах вказаного кримінального провадження ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем в умовах воєнного стану та в особливо великих розмірах, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 5 ст. 191 КК України.
04.08.2025 старший слідчий СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_8 звернулась до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва із клопотанням, погодженим прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_9 , про накладення арешту на об'єкти рухомого майна, а саме автомобілі:
- Mercedes-Benz GLE 450, 2019 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 ;
- Mercedes-Benz V300, 2019 року випуску, номер кузова НОМЕР_3 , номерний знак НОМЕР_4 ;
- Mercedes-Benz ML 250 BLUETEC, 2012 року випуску, номер кузова ТЗ НОМЕР_5 , номерний знак НОМЕР_6 ;
- Skoda Fabia, 2010 року виписку, номер кузова НОМЕР_7 , номерний знак НОМЕР_8 ;
- Volkswagen Caddy, 2000 року випуску, номер кузова ТЗ НОМЕР_11 , номерний знак НОМЕР_10 , що на праві власності належать ОСОБА_7 , із забороною акредитованим суб'єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, будь-яким фізичним та юридичним особам приховувати, пошкоджувати, знищувати, передавати, відчужувати, вчиняти реєстраційні дії стосовно вказаного рухомого майна та з метою конфіскації майна.
Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 05.08.2025 задоволено клопотання слідчого та накладено арешт на об'єкти рухомого майна, а саме автомобілі:
- Mercedes-Benz GLE 450, 2019 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 ;
- Mercedes-Benz V300, 2019 року випуску, номер кузова НОМЕР_3 , номерний знак НОМЕР_4 ;
- Mercedes-Benz ML 250 BLUETEC, 2012 року випуску, номер кузова ТЗ НОМЕР_5 , номерний знак НОМЕР_6 ;
- Skoda Fabia, 2010 року виписку, номер кузова НОМЕР_7 , номерний знак НОМЕР_8 ;
- Volkswagen Caddy, 2000 року випуску, номер кузова ТЗ НОМЕР_11 , номерний знак НОМЕР_10 , що на праві власності належать ОСОБА_7 , із забороною акредитованим суб'єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, будь-яким фізичним та юридичним особам приховувати, пошкоджувати, знищувати, передавати, відчужувати, вчиняти реєстраційні дії стосовно вказаного рухомого майна та з метою конфіскації майна.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Із висновками слідчого судді про наявність підстав для накладення арешту на вищевказане майно погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Під час апеляційного розгляду колегією суддів встановлено, що зазначені вимоги слідчим суддею дотримані належним чином.
Санкція інкримінованого підозрюваному ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
Як убачається із долучених до клопотання слідчого відомостей, за ОСОБА_7 на праві власності зареєстровані транспортні засоби Mercedes-Benz GLE 450, 2019 року випуску, номер кузова ТЗ НОМЕР_12 , номерний знак НОМЕР_2 ; Mercedes-Benz V300, 2019 року випуску, номер кузова НОМЕР_3 , номерний знак НОМЕР_4 ; Mercedes-Benz ML 250 BLUETEC, 2012 року випуску, номер кузова ТЗ НОМЕР_5 , номерний знак НОМЕР_6 ; Skoda Fabia, 2010 року виписку, номер кузова ТЗ НОМЕР_13 , номерний знак НОМЕР_8 ; Volkswagen Caddy, 2000 року випуску, номер кузова ТЗ НОМЕР_11 , номерний знак НОМЕР_10 .
З огляду на наведене та враховуючи, що слідчим суддею першої інстанції ретельно перевірено майно, на яке слідчий просив накласти арешт, і наявність визначених ст. 171 КПК України підстав для його арешту, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання та накладення арешту на належне ОСОБА_7 рухоме майно, з метою забезпечення його можливої конфіскації як виду покарання, оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що вказане майно може бути відчужене.
Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на належне ОСОБА_7 майно з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, у випадку визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, та призначення йому покарання у виді конфіскації майна, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Матеріали судового провадження свідчать, що застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим та необхідним у кримінальному провадженні.
Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, колегією суддів не встановлено.
Доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість оскаржуваної ухвали ретельно перевірялися, проте не знайшли свого підтвердження, оскільки рішення слідчого судді ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, що підтвердженні достатніми даними, дослідженими судом.
Посилання апелянта на те, що автомобілі марки Mercedes-Benz GLE 450, 2019 року випуску, номерний знак НОМЕР_2 та Mercedes-Benz V300, 2019 року випуску, номерний знак НОМЕР_4 , передані ОСОБА_7 на підставі Договорів позички 04.07.2022 та від 01.03.2024 у безоплатне користування ТОВ "Укр Газ Ресурс", та на дату розгляду клопотання зазначені автомобілі вже перебували у безоплатному користуванні ТОВ "Укр Газ Ресурс", не впливають на правильність висновків слідчого судді.
Згідно ч. 1 ст. 59 КК України, покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого.
Та обставина, що майно підозрюваного може перебувати у користуванні іншої особи, не свідчить про вибуття такого майна із власності ОСОБА_7 , а відтак не спростовує можливість конфіскації такого майна у випадку визнання у подальшому підозрюваного винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, та призначення йому покарання у виді конфіскації майна, яке є його власністю.
Викладені в апеляційній скарзі доводи про необгрунтованість повідомленої ОСОБА_7 підозри та відсутність у його діях складу інкримінованого злочину, з посиланням на те, що відносини між ТОВ "Укр Газ Ресурс" та КП "Київпастранс" носять характер звичайних господарських відносин, та стороною обвинувачення не доведено завдання майнової шкоди територіальній громаді міста Києва, або факту розтрати бюджетних коштів, є передчасними.
Обставини здійснення особою конкретних дій, доведеність його винуватості, у тому числі правильність кваліфікації його дій, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, а дослідження та оцінка доказів, встановлення наявності або відсутності події та складу кримінального правопорушення, та достатності доказів для доведеності винуватості особи, відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.
Наведені в апеляційній скарзі доводи на спростування викладених у клопотанні обставин кримінального правопорушення, є предметом досудового розслідування у даному кримінальному провадженні та підлягають перевірці під час подальшого досудового розслідування, яке на даний час триває.
Наявні на момент розгляду клопотання відомості не перешкоджають накладенню арешту на майно за наведених стороною обвинувачення підстав, та на даному етапі досудового розслідування сукупність долучених до клопотання матеріалів є достатніми для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна ОСОБА_7 .
Натомість, надання судом аналізу наявності або відсутності у діях ОСОБА_7 складу інкримінованого йому злочину, та аналіз зібраних у справі доказів на предмет їх належності та допустимості, створить ситуацію, за якої суд вдасться до оцінки доказів, оцінки та встановленню фактичних обставин кримінального правопорушення, що свідчитиме про вихід за межі предмета оцінки, яка здійснюється на даній стадії досудового розслідування під час розгляду клопотання про арешт майна, що є неприпустимим з огляду на приписи ч. 3 ст. 26 КПК України.
Інші зазначені в апеляційній скарзі доводи не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді.
Колегією судів не встановлено порушень слідчим суддею положень ст.ст. 170, 172-173 КПК України. Ухвала слідчого судді відповідає вимогам ч. 5 ст. 173, 372 КПК України, та містить у собі підстави та мотиви прийнятого рішення.
Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, колегією не встановлено.
З урахуванням викладеного, колегія суддів не убачає підстав для скасування арешту на майно у даному провадженні, а тому а апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.
Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 376, 395, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 в інтересах власника майна ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 05 серпня 2025 року, - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
____________ ___________ ___________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3