Справа 688/5428/25
№ 2-а/688/83/25
Рішення
Іменем України
17 листопада 2025 року м. Шепетівка
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючої - судді Березюк Н.П.
з участю секретаря судового засідання Кулеші Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шепетівці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
встановив:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі ІНФОРМАЦІЯ_2 ), просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення. Позов мотивований тим, що 23.10.2025 та 24.10.2025 у мобільні застосунки ІНФОРМАЦІЯ_3 та Viber надійшли повідомлення про арешт коштів на рахунку. У мобільному застосунку «Дія» у розділі «Виконавчі провадження» з'явилась інформація про наявність у Шепетівському відділі ДВС виконавчого провадження на виконання постанови ІНФОРМАЦІЯ_4 про стягнення штрафу. Дізнався, що 29.07.2025 ІНФОРМАЦІЯ_2 виніс постанову №1858 у справі про адміністративне правопорушення, якою притягнув його до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 17000 грн. Згідно постанови він не з'явився без поважних причин 29.06.2025 о 9 год до ІНФОРМАЦІЯ_4 за повісткою №4000507 від 19.06.2025. В зв'язку з неприбуттям до ІНФОРМАЦІЯ_4 , направлено звернення до ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо доставлення ОСОБА_1 , як такого, що вчинив адміністративне правопорушення. 22.07.2025 ОСОБА_1 добровільно прибув до ІНФОРМАЦІЯ_4 після того, як через додаток «Резерв+» дізнався про те, що перебуває у розшуку. З метою усунення виявлених порушень. Своїми діями порушив вимоги ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», ч.3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», пп 2 п.1 додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», затвердженого ПКМУ від 30.12.2022 №1487, п.24 постанови КМУ від 16.05.2024 №560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період» та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
Вважає, що така постанова є незаконною та підлягає скасуванню. Так, вважає, що у його діях відсутні ознаки правопорушення, оскільки не отримував повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 , оскільки не проживає за адресою, зазначеною у постанові про притягнення до адміністративної відповідальності, тому він не може вважатися повідомленим про необхідність явки до ТЦК та СП. Просить суд скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП за відсутністю у його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Позиції учасників справи
Представник позивача Васильченко В.В. подав до суду клопотання про розгляд справи без участі позивача та його представника, позов підтримав.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_4 про дату, час та місце проведення судового розгляду повідомлений в установленому законом порядку, в судове засідання не з'явився, відзиву на позов, доказів на підтвердження наявності в діях особи ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП суду не надав.
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі
04.11.2025 позивач звернувся до суду з цим позовом. Справа розподілена судді Цідик А.Ю., яка заявила самовідвід у цій справі, з підстав, що перебуває у оплатних договірних відносинах із представником позивача адвокатом Васильченком В.В.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу від 05.11.2025 справа передана судді Березюк Н.П.
10.11.2025 суд відкрив провадження у справі та призначив судове засідання на 17.11.2025, роз'яснив відповідачу право подати відзив на позов, з усіма доказами, що підтверджують обставини на яких ґрунтуються заперечення.
Відзив на позов не надійшов, сторони у судове засідання не з'явилися.
Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин
Суд встановив, що згідно постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 №1858 від 29.07.2025, військовозобов'язаний ОСОБА_1 не з'явився без поважних причин 29.06.2025 о 9 год до ІНФОРМАЦІЯ_4 за повісткою №4000507 від 19.06.2025. В зв'язку з неприбуттям до ІНФОРМАЦІЯ_4 , направлено звернення до ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо доставлення ОСОБА_1 , як такого, що вчинив адміністративне правопорушення. 22.07.2025 ОСОБА_1 добровільно прибув до ІНФОРМАЦІЯ_4 після того, як через додаток «Резерв+» дізнався про те, що перебуває у розшуку. З метою усунення виявлених порушень. Своїми діями порушив вимоги ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», ч.3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», пп 2 п.1 додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», затвердженого ПКМУ від 30.12.2022 №1487, п.24 постанови КМУ від 16.05.2024 №560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період» та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
Позивач, вважаючи постанову про накладення адміністративного стягнення протиправною, звернувся до суду з цим позовом з дотриманням строку на оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення.
Нормативно-правове обґрунтування
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі - Закон №2232-XII), Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487 ( далі- Порядок № 1487).
Так, згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).
Відповідно до ч.1-3 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
У ст. 245 КУпАП закріплено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 ст.283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Згідно із ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ч. 3 ст. 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частиною 10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачені обов'язки громадян України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, в тому числі прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Частина 3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачає обов'язки громадян під час мобілізації. У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк. У разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Відповідно до підпункту 2 пункту 1 додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022р №1487, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно п.24 постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» у разі неприбуття у строк, визначений у повістці, громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше ніж протягом трьох днів від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ), повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ) або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України" особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, що затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України введений воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався, і продовжує свою дію на час в розгляду справи.
Висновки суду
Отже, правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях чи бездіяльності відповідного складу правопорушення.
Перевіряючи доводи позовної заяви, суд зазначає, що диспозиція ч. 3 ст. 210-1 КУпАП передбачає порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.
Так, у постанові №1858 від 29.07.2025 установлено, що ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що не з'явився без поважних причин до ІНФОРМАЦІЯ_4 по повістці.
Втім, будь-яких доказів, що позивач отримав повістку матеріали справи не містять і відповідач таких доказів суду не надав.
Оскаржувана постанова не містить посилання на докази, якими підтверджується винуватість позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, тобто не містить доказів того, що ОСОБА_1 отримав повістку однак без поважних причин не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто суду не надані копія розписки ОСОБА_1 про отримання повістки, чи відповідні відомості про відмову ОСОБА_1 отримати повістку РТЦК.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
У контексті зазначеного, суд акцентує увагу на тому, що відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень саме на відповідача у справі покладено обов'язок в обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Враховуючи викладене, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні докази, на підставі яких відповідач дійшов висновку про порушення ОСОБА_1 законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а також постанова про притягнення до адміністративної відповідальності складена без дотримання вимог ст. 283 КУпАП, не зазначена норма закону, за якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності. При накладені стягнення не враховані відомості про особу правопорушника, пом'якшуючі та обтяжуючі обставини.
Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правовій презумпції, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідач не довів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, за обставин, викладених у оскаржуваній постанові, а відтак притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення за відсутності доказів вчинення адміністративного правопорушення є безумовною підставою для скасування такої постанови.
За ч. 3 ст. 286 КУпАП за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи вищевикладене, а також приймаючи до уваги, що вчинення позивачем адміністративного правопорушення не підтверджується достатніми доказами, відповідач під час розгляду справи судом не довів правомірність винесення постанови відносно позивача, відтак суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про скасування постанови та достатність підстав для їх задоволення із закриттям справи про адміністративне правопорушення.
На підставі ч. 3 ст. 210-1, ст.ст. 245, 251, 280, 283 КУпАП, керуючись ст.ст. 77, 246, 268-269, 271, 286 КАС України, суд -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.
Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення №1858 від 29.07.2025 відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн, винесену начальником полковником ОСОБА_2 .
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ..
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 , Код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .
Повний текст рішення складений 17.11.2025.
Суддя Неоніла БЕРЕЗЮК