Справа 688/4869/25
№ 2/688/1967/25
Рішення
Іменем України
18 листопада 2025 року м. Шепетівка
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючої судді Березюк Н.П.,
секретаря судових засідань Кулеші Л.М.,
без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні, в залі судових засідань у м. Шепетівці Хмельницької області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог
08.10.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (далі -ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС») звернулося до суду з цим позовом, у якому просило стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором від 28.04.2023 у розмірі 58445,40 грн, з яких прострочена заборгованість за кредитом - 11648 грн; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 46761,40 грн, а також судові витрати.
Позов обґрунтовує тим, що 28.04.2023 ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту уклали електронний договір про відкриття кредитної лінії №1196-7863. Вказаний договір підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора А1043, що був надісланий на його номер телефону. За умовами укладеного договору позичальник ОСОБА_1 отримав кредитні кошти в сумі 12700 грн строком на 300 календарних днів, на умовах строковості, зворотності, платності користування та зобов'язався повернути кредитні кошти, сплатити проценти за користування коштами та виконати інші зобов'язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором. Сторони визначили базовий період сплати відсотків (проміжки часу впродовж строку дії договору, в останні дні яких у позичальника настає обов'язок сплати відсотків за користування кредитом) - 14 днів; стандартну ставку - 1,50% в день, знижену ставку 1,20% в день, комісію за видачу кредиту 15,00% від суми кредиту. Дата повернення (виплати) кредиту 21.02.2024. Кредитодавець виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти відповідно до умов укладеного кредитного договору. Відповідач підтвердив виникнення зобов'язань, відповідно до умов укладеного кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов'язання кредитодавця, а саме, отримавши кредитні кошти, відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів.
Представник позивача ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений в установленому законом порядку, разом з позовною заявою подав клопотання про розгляд справи у відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Доводи та заперечення відповідача.
Відповідач ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позов визнав в частині тіла кредиту. Просив суд позов задовольнити частково, оскільки він хворіє, не працевлаштований, не має стабільного доходу, має на утриманні троє неповнолітніх дітей.
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.
08.10.2025 позивач через систему «Електронний суд» звернувся до суду з цим позовом, до якого долучив докази відправлення копії позовної заяви з додатками відповідачу.
09.10.2025 суд отримав інформацію про зареєстроване місце проживання відповідача, відкрив спрощене позовне провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 10.11.2025.
Сторони до суду не з'явилися. Суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та відповідно до ч.1 ст. 244 ЦПК України відклав ухвалення та проголошення судового рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Виклад встановлених судом обставин та зміст спірних правовідносин
Між сторонами виникли правовідносини на підставі кредитного договору, які регулюються нормами Цивільного кодексу України(далі ЦК України).
Суд встановив, що 28.04.2023 ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту уклали електронний договір про відкриття кредитної лінії №1196-7863. Кредитний договір підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора А1043, який був надісланий на номер телефону позичальника, зазначеним ним при реєстрації (п.12 договору - реквізити сторін). Також відповідач підписав Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) продукту «НА ВСЕ», затверджені 11.04.2023, що діяли станом на час укладення кредитного договору.
Відповідно до умов договору про відкриття кредитної лінії №1196-7863 та Правил відкриття кредитної лінії відповідачу надано кредит в розмірі 12700 грн., строк кредитування, тобто строк на який надається кредит позичальнику 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата видачі коштів за кредитним договором 28.04.2023. Строк договору є рівним строку кредитування. Дата повернення (виплати) кредиту 21.02.2024.
Сторони узгодили базовий період сплати відсотків (проміжки часу впродовж строку дії договору, в останні дні яких у позичальника настає обов'язок сплати відсотків за користування кредитом) - 14 календарних днів; стандартну процентну ставку - 1,50 % за кожен день користування кредитом, нарахування процентів здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту додати фактичного повернення всієї суми кредиту, за кожен день користування кредитом та знижену процентну ставку - 1,20 % в день.
Кредитодавець виконав своє зобов'язання за кредитним договором та надав відповідачу кредитні кошти, перерахувавши кошти в розмірі 12700 грн за допомогою системи LiqPay, на платіжну карту № НОМЕР_1 ОСОБА_1 , номер якої останній зазначив, подаючи заявку на отримання кредиту.
Позичальник, отримавши кредитні кошти в розмірі 12700 грн, свої зобов'язання за договором не виконав та не повернув у визначений договором строк, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за вказаним договором.
Згідно наданого розрахунку заборгованості станом на 02.09.2025, прострочена заборгованість за кредитом становить 65633,60 грн, з яких прострочена заборгованість за кредитом - 11684,00 грн; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 53949,60 грн.
Кредитодавець прийняв рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а саме часткового списання заборгованості позичальнику у загальному розмірі 7188,20 грн за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 58445,40 грн. Враховуючи вищезазначене, кредитодавець просить суд стягнути з позичальника не повну суму заборгованості за кредитним договором, а лише її частину, а саме: прострочену заборгованість за кредитом 11684,00 грн, прострочену заборгованість за нарахованими процентами 46761,40 грн, що разом становить 58 445,40 грн.
Вказані обставини підтверджуються письмовими доказами: копією договору про відкриття кредитної лінії №1196-7863 від 28.04.2023, Правилами акції під умовною назвою «Обмеження нарахування відсотків при примусовому стягненні заборгованості» для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», Правилами відкриття кредитної лінії продукту «НА ВСЕ», паспортом споживчого кредиту, довідкою про перерахування суми кредиту за договором №1196-7863 від 28.04.2023; розрахунком заборгованості; інформацією АТ КБ «Приватбанк» про перерахування коштів від ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» через систему платежів LiqPay (на підставі договору №4010 від 02.12.2019), іншими матеріалами справи.
Застосовані норми права.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якого договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію).
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Згідно ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ч.1 ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
У частині першій ст. 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання, або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 ЦК).
Мотиви та висновки суду.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів. За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов'язання надати кредит і набуває права вимоги на повернення грошових коштів та сплати процентів за користування грошовими коштами, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов'язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів за користування кредитом. Кредитний договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами. У випадку укладення кредитного договору у електронній формі договір скріплюється електронним підписом сторін і прирівнюється до письмового договору.
Суд дійшов висновку, що договір про відкриття кредитної лінії №1196-7863 від 28.04.2023 є укладеним, оскільки сторони, підписавши договір, досягли згоди щодо істотних умов договору. Кредитний договір підписаний електронним підписом позичальника, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (одноразового паролю А1043), котрий був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Відповідач, подаючи заявку на отримання кредиту, надав ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» свої анкетні дані, особисту інформацію, паспорті дані, РНОКПП, адресу проживання, номер кредитної картки НОМЕР_1 . Отже, сторони у письмовій формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору, зокрема щодо розміру кредитного ліміту, порядку його надання та повернення, строку кредитування, порядку нарахування та сплати процентів, прав та обов'язків сторін, відповідальності за порушення умов договору.
ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» свої зобов'язання перед ОСОБА_1 виконало, (через партнера АТ КБ «Приватбанк» з яким укладено договір №4010 від 02.12.2019 року) видав відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок, вказаний відповідачем в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про успішне перерахування платежу на карту відповідача кредиту в розмірі 12700 грн за допомогою системи LiqPay, та набув права вимагати повернення кредитних коштів та процентів за користування ними.
Позичальник ОСОБА_1 своїх зобов'язань щодо повернення отриманих в борг коштів не виконав, а тому має боргові зобов'язання перед позивачем.
Згідно кредитного договору сторони погодили строк кредитування, тобто строк на який надається кредит позичальнику, який складає 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Строк договору є рівним строку кредитування. Отже, за таких умов договору, які були погоджені сторонами, кредитор має право нараховувати відсотки за договором 300 календарних днів, починаючи з дня укладення договору. Оскільки боржник свої зобов'язання за даним договором не виконав, то розмір заборгованості за кредитом та по відсотках за користування кредитними коштами за цим договором, з врахуванням умов договору щодо розміру денного відсотку за користування коштами, та з врахуванням можливості застосування до відповідача програми лояльності відповідно складає 58445,40 грн.
Відповідач не надав суду доказів, які б підтверджували належне виконання ним зобов'язань та спростовували б суму заборгованості.
Проте відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів» несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором.
При цьому, для кваліфікації умов договору як несправедливих необхідна наявність таких ознак: по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності (п. 6 ч. 1 ст.3, ч. 3 ст.509 ЦК України); по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві.
Відповідні правові висновки щодо застосування зазначених норм ЦК України та Закону України «Про захист прав споживачів» у спірних правовідносинах викладені у постановах Верховного Суду: від 06.12.2019 у справі № 664/1261/16-ц (провадження № 61-25248св18), від 27.01.2020 у справі № 754/6091/18 (провадження № 61-11473св19), від 07.10.2020 у справі № 132/1006/19 (провадження № 61-1602св20), від 07.04.2021 у справі № 623/2936/19 (провадження № 61-1416св20).
Так, під час стягнення заявленої позивачем заборгованості необхідно керуватись чітко обумовленими між контрагентами кредитного договору умовами, а не іншими умовами, які дають змогу кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку та нарахувати непропорційно велику суму компенсації, оскільки така непропорційно велика сума компенсації не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.
Отже, вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищеними, не відповідає передбаченим у частині третій статті 509, частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання проценти перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором. Фінансові установи, скориставшись необізнаністю позичальника, діючи із порушенням звичаїв ділового обороту та, порушуючи при цьому норми і вимоги чинного законодавства, спонукав у такий спосіб позичальника на укладення договору позики на вкрай невигідних для нього умовах, які відповідач не міг оцінити належно.
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Також у цій постанові зазначено, що з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, керуючись принципами розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити загальний розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних, як відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.
Вказаної позиції щодо можливості зменшення процентів за прострочення виконання грошових зобов'язань дійшов Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2025 року у справі № 679/1103/23.
Відтак, суд вважає, що нарахована сума по відсотках за користування кредитом не відповідає вимогам чинного законодавства про захист прав споживачів. Крім того, передбачення в цьому електронному договорі такого високого розміру відсотків порушує принцип рівності сторін договору, учасником яких є відповідач як споживач, тим самим порушує його права споживача, тому вимога позивача про стягнення цих сум заборгованості за відсотками, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим чинним ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності, є несправедливо непомірним тягарем для відповідача, а стягнення з відповідача як споживача надмірних грошових сум відсотків, спотворює їх дійсне правове призначення як засобу розумного стимулювання відповідача як боржника виконувати основне грошове зобов'язання.
З огляду на наведене, суд при вирішенні питання щодо стягнення відсотків, встановивши співрозмірність нарахованих відсотків по невиконаному зобов'язанню відповідача та, враховуючи інтереси обох сторін, з огляду на необхідність беззаперечного дотримання принципів справедливості, добросовісності і розумності, вважає за необхідне зменшити розмір відсотків до розміру заборгованості по кредиту, а саме до 11684 грн.
На переконання суду, саме такий розмір відсотків буде справедливим, забезпечить розумний баланс інтересів сторін та є адекватним у розрізі конкретних правовідносин.
Отже, позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості з відповідача підлягають частковому задоволенню. З відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором №1196-7863 від 28.04.2023 у розмірі 23368 грн, що складається з: суми заборгованості по кредиту в розмірі 11684 грн та заборгованості за відсотками в розмірі 11684 грн.
Розподіл судових витрат.
Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При подачі позову позивачем сплачений судовий збір в сумі 2422,40 грн, позов задоволений на 39,89%, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 966,29 грн (2422,40:100%х39,89%) судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
У зв'язку з визнанням відповідачем позову до початку розгляду справи по суті позивачу підлягає поверненню з державного бюджету судовий збір в сумі 483,15 грн (966,29 грн/2), решта судового збору в сумі 483,15 грн підлягає стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст. 141, 176, 211, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №1196-7863 від 28.04.2023 по тілу кредиту в розмірі 11684 гривень, по процентах в розмірі 11684 гривень, а всього 23368 (двадцять три тисячі триста шістдесят вісім) гривень.
В решті позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» судовий збір в розмірі 483 (чотириста вісімдесят три) гривні 15 копійок.
Повернути позивачу Товариству з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» з державного бюджету 483 (чотириста вісімдесят три) гривні 15 копійок судового збору, сплаченого при поданні позову на рахунок Казначейства України (отримувач ГУК у Хмел.обл/Шепетів.мтг/22030101, р/р UA688999980313101206000022777, код 37971775) в АТ «ПУМБ» згідно платіжної інструкції № 1291 від 24.09.2025.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» місцезнаходження: м. Київ, вул. бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407, ЄДРПОУ 38548598;
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований в АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Повний текст рішення складений 18.11.2025.
Суддя Неоніла БЕРЕЗЮК