Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Іменем України
18 листопада 2025 року № 520/20258/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Полях Н.А., розглянувши в порядку спрощеного провадження питання щодо ухвалення додаткового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, місто Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, код ЄДРПОУ 14099344), Управління соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради (вул. Вишнева, 3, м. Харків, 61124, код ЄДРПОУ 03196624) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Харківського окружного адміністративного суду звернулася позивач з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради у непризначені житлової субсидії з 01.05.2021 по 30.04.2022 та з 01.10.2022;
- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області поновити право на призначення житлової субсидії з 01.05.2021 по 30.04.2022 та з 01.10.2022;
- скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову у призначенні житлові субсидії №1162368056-2023 від 22.06.2023;
- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області поновити право на призначення житлової субсидії з 01.05.2023, з 01.10.2023.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2025 р. у справі № 520/20258/25 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Згідно з ч. 3 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Зазначені підстави для винесення додаткового судового рішення є виключними.
Згідно з п. 3 частини 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Приписами статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Судом встановлено, що 10.11.2025 було ухвалено рішення у справі № 520/20258/25, яким у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Проте, судом не було вирішено питання судових витрат.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 було подано до суду клопотання, в якому позивач просила звільнити від сплати судового збору за подачу даного адміністративного позову.
В обґрунтування заяви позивач зазначила, що сукупний розмір її пенсії з урахуванням індексації є низьким та фактично не досягає встановленого прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Позивач стверджує, що відповідно до проведених ним розрахунків індексація пенсії у період 2021- 2024 років була визначена та виплачена у занижених розмірах, у зв'язку з чим фактичні щомісячні виплати складають суму, що не забезпечує мінімального рівня соціального стандарту. Також позивач зазначає, що предметом позову є захист її соціальних прав, які, на її думку, постійно порушуються неналежним нарахуванням та виплатою індексації. З урахуванням майнового стану, віку та статусу непрацездатної особи позивач вказує, що сплата судового збору створить для неї надмірний фінансовий тягар та фактично унеможливить реалізацію права на звернення до суду. У зв'язку із цим позивач просила суд звільнити від сплати судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються положеннями Закону України "Про судовий збір".
Суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до приписів ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
За правилами ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
З матеріалів справи судом встановлено, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік позивача.
Крім того, предметом позову є захист соціальних прав позивача.
Відповідно до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, Рекомендацій R (81) 7 Комітету міністрів державам?членам стосовно шляхів полегшення доступу до правосуддя від 14.05.1981 року та практики Європейського суду з прав людини, сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
Позиція ЄСПЛ стосовно сплати судового збору аналогічна: судовий збір не повинен обмежувати право заявників на доступ до правосуддя та має бути «розумним».
Водночас, у рішенні по справі «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001р. ЄСПЛ констатує, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдавати шкоди суті цього права, та має переслідувати законну мету.
У рішеннях у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13.01.2000р. ЄСПЛ зазначив, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З урахуванням наведеного, оскільки розмір судового збору, який належить до сплати за подачу даного адміністративного позову, перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; а також, що предметом позову є захист соціальних прав позивача, з метою запобігання обмеження прав позивача на доступ до правосуддя, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання позивача, поданого разом із позовною заявою та звільнення від сплати судового збору за подачу даного адміністративного позову.
Керуючись ст. 5-10, 19, 77, 132-143, 241-246, 250, 252, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подачу адміністративного позову до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Управління соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Додаткове рішенні може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.А. Полях