17 листопада 2025 року м. Київ справа №320/25127/24
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Білоноженко М.А.,
розглянувши у приміщенні суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 )
доГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (08500, Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, 10, код ЄДРПОУ 22933548)
провизнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві та Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просив суд:
- визнати протиправним Рішення про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 від 11.12.23 №104750007499, прийняте Головним управлінням пенсійного фонду України у м. Києві, яким мені відмовлено в призначення пенсії відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати Головне управлінням пенсійного фонду України у Київській області зарахувати гр. ОСОБА_1 пільговий стаж за період роботи на посаді тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва, терміном 28 років сім місяців, який дає право на пенсію на пільгових умовах за віком, згідно довідки №50 від 11.09.23 виданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське товариство «Високе» ЄДРПОУ 00131742;
- зобов'язати Головне управлінням пенсійного фонду України у Київській області призначити та виплачувати гр. ОСОБА_1 з 17.10.23 пенсію на пільгових умовах за віком, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що після досягнення необхідного віку звернувся 17.10.2023 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.3 ч.2 ст.114 Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Проте рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 11.12.2023 за №104750007499 відмовлено в призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного страхового та пільгового стажу роботи. Таке рішення позивач вважає протиправним, з огляду на наявність документів, що свідчать про те, що позивач працювала повний робочий день, без будь-яких прогалин у місяцях, має необхідний стаж для призначення пенсії на пільгових умовах. Вказує, що в трудовій книжці наявні записи перебування позивача у вказаний період на відповідних професіях, які відносяться до списку, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах. Отже позивач набула право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07 червня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідачем - Головним управління Пенсійного фонду України у Київській області подано відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог, виходячи з того, що у позивача відсутній необхідний пільговий стаж для призначення пенсії.
Відповідачем - Головним управління Пенсійного фонду України в м. Києві подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області. 17.10.2023 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 3 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Звернення опрацьовано за принципом екстериторіальності, що передбачено постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1 «Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.03.2021 № 339/35961 спеціалістом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві. За результатами опрацювання заяви про призначення пенсії винесено рішення про відмову від 11.12.2023 №104750007499. Загальний страховий стаж складає 28 років 11 місяців 24 дні, пільговий стаж на посаді тракториста машиніста підтверджено в установленому порядку 1 рік 11 місяців 22 дні.
У зв'язку з перебуванням у відпустці по догляду за дитиною судді, в провадженні якого перебувала справа №320/25127/24, остання передана на повторний автоматизований розподіл між суддями, за результатами якого для розгляду справи визначено суддю Білоноженко М.А.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду справу №320/25127/24 прийнято до свого провадження суддею Білоноженко М.А. та вирішено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , 04.12.2023 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.3 ч.2 ст.114 Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві №104750007499 від 11.12.2023 відмовлено позивачу в призначенні пенсії на пільгових умовах у зв'язку з відсутністю необхідного страхового та пільгового стажу роботи та зазначено, що страховий стаж особи становить - 28 років 11 місяців 24 дні, пільговий стаж складає 1 рік 11 місяців 22 дні. За результатами розгляду документів доданих до заяви, до страхового стажу не зараховані періоди роботи, які підтверджується довідкою від 11.09.2023 №50, у зв'язку з тим, що відсутні накази на звільнення, прийняття і переведення, а записи в трудовій книжці не враховані, у зв'язку з тим, що дата народження на титульній сторінці виконана іншим чорнилом.
Не погодившись із діями Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві щодо не включення усіх періодів роботи при призначені позивачу пенсії за віком, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначено Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV).
Відповідно до статті першої Закону № 1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Згідно частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
У відповідності до п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсій страхування», право на пенсію на пільгових умовах мають чоловіки, які працюють трактористами - машиністами, і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менш як 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
Згідно п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
Статтею 56 Закону України Про пенсійне забезпечення визначено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 № 310 Про трудові книжки колгоспників (далі - постанова № 310).
В трудову книжка колгоспника, зокрема, вносились відомості про трудову участь колгоспника в громадському господарстві: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі та його виконання.
Пункт 2 постанови № 310 регламентує, що трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспів з моменту прийняття їх в члени колгоспу. Всі записи в трудовій книжці підтверджуються у всіх розділах за час роботи в колгоспі підписом керівника колгоспу або спеціально уповноваженої правлінням колгоспу особи та печатки (пункт 6 постанови № 310).
Приписами статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 1, 2, 27 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно даних трудової книжки колгоспника, заповненої серії НОМЕР_2 від 15.05.1988 року, ОСОБА_1 06.09.1968 року був прийнятий на роботу в колгосп «Правда» с. Високе, Київської області, де працював на різних посадах до моменту звільнення у зв'язку з реорганізацією 22.02.2000.
З 22.02.2000 прийнятий на роботу в СТОВ «Високі» трактористом.
З 08.11.2006 звільнений з займаної посади.
З 24.04.2007 по 21.11.2007 працював в СТОВ «Високі» трактористом.
З 25.04.2008 по 26.05.2008 працював в СТОВ «Високі» трактористом.
З 01.02.2011 по 20.12.2011 працював в СТОВ «Високі» трактористом.
З 28.03.2012 по 23.11.2012 працював в СТОВ «Високі» трактористом.
З 15.04.2013 по 30.11.2016 працював в СТОВ «Високі» трактористом.
З 02.04.2019 до моменту звернення до ГуПФУ у Київській області - працював в СТОВ «Високі» трактористом.
Суд зазначає, що в трудовій книжці позивача наявні підписи осіб, підтверджуючих записи, та печатки підприємства.
Крім того, відповідно до довідки СТОВ «Високі» від 11.09.2023, у книгах обліку розрахунків з оплати праці працівникам колгоспу є дані про відпрацьовані вихододні та займану посаду позивачем.
Стосовно не зарахування до пільгового стажу позивача період роботи на посаді тракториста-машиніста, як зазначено в трудовій книжці, суд зазначає наступне.
Верховний Суд у справі (постанова Верховного Суду від 27.02.2018 у справі 681/813/17) дійшов висновку, що термін «механізатор» є загальновживаним й більш широким родовим поняттям професії тракториста, зайнятого у виробництві сільськогосподарської продукції. Єдине найменування професії механізаторів сільського господарства «тракторист-машиніст» було запроваджено в 1961 році і охоплює такі професії: бульдозеристи, бульдозеристи-скреперисти, грейдеристи, комбайнери, машиністи дощувальних машин, машиністи льоноконоплезбиральних машин, машиністи скреперів, скреперисти, машиністи чаєзбиральних машин, машиністи екскаваторів, механіки-водії бавовнозбиральних машин, механіки-водії самохідних широкозахватних сінокосарок, механіки-комбайнери, трактористи, трактористи-бульдозеристи.
Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому разі, якщо в між польовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо.
Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, проводиться відповідно до класифікатора галузей народного господарства.
Відповідно до «Загальносоюзного класифікатора професій робітників, посад службовців і тарифних розрядів 186016», затвердженого постановою Державного комітету СРСР по стандартах від 27.08.1986 № 016, введеного в дію з 01.01.1987 та класифікатора професій ДК 003:2010 на зміну ДК 003:2005, затвердженого та введеного в дію наказом Держспоживстандарту України від 28.07.2010 №327, чинного на теперішній час, професії «механізатор» відсутня, а міститься професійна назва роботи тракторист - машиніст сільськогосподарського виробництва.
А тому суд вважає, що періоди роботи позивача: з 22.02.2000 до 08.11.2006 звільнений з займаної посади; з 24.04.2007 по 21.11.2007, з 25.04.2008 по 26.05.2008, з 01.02.2011 по 20.12.2011, з 28.03.2012 по 23.11.2012, з 15.04.2013 по 30.11.2016, з 02.04.2019 до моменту звернення до ГуПФУ у Київській області, в якості тракториста підлягають зарахуванню до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Стосовно того, що в оскаржуваних рішеннях зазначено, що: відсутні накази про зарахування, переведення та прийняття - суд вказує на наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі по тексту Порядок № 637).
Так, згідно пункту 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Крім того, відповідно до пункту 20 Порядку № 637 для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки встановленого зразка підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Таким чином, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а уточнюючі довідки підприємств необхідні в разі відсутності відповідних відомостей у трудовій книжці.
Ведення трудових книжок у вказаний період здійснювалось відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, затвердженої постановою Державного комітету праці СРСР від 20.06.1974 року № 162 (надалі - Інструкція № 162).
Відповідно до пункту 1.1 Інструкції № 162, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робочих і службовців. Трудові книжки ведуться на всіх робітників і службовців державних, кооперативних і громадських підприємств, установ і організацій, які працювали понад 5 днів, в тому числі на сезонних і тимчасових працівників, а також на позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
Згідно з пунктом 2.2 Інструкції № 162 заповнення трудової книжки вперше провадиться адміністрацією підприємства у присутності працівника не пізніше тижневого строку з дня прийняття на роботу.
У трудову книжку вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: нагородження орденами і медалями, присвоєння почесних звань; заохочення за успіхи в роботі, що застосовуються трудовим колективом, а також нагородження і заохочення, передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку і статутами про дисципліну; інші заохочення відповідно до чинного законодавства; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди. Стягнення до трудової книжки не заносяться.
Пунктами 2.25 та 2.26 Інструкції № 162 визначено, що записи про причини звільнення у трудовій книжці повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства із посиланням на відповідну статтю, пункт закону. Наприклад, "Звільнений за згодою сторін", п.1 ст.29 КЗпП РСФСР".
Також пунктом 8.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженого наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58, вказано, що контроль за дотриманням порядку ведення трудових книжок проводиться в порядку, передбаченому постановою Ради Міністрів СРСР ВЦСПС від 06.09.1973 року № 656 "Про трудові книжки працівників і службовців".
Згідно пункту 18 вказаної Постанови відповідальність за організацію роботи по веденню, обліку, зберіганні і видачі трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.
Суд вказує, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 687/975/17.
Також Верховний Суд у постанові від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а (провадження № К/9901/2310/18) зазначив, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 30 вересня 2019 року у справі № 638/18467/15-а зазначив, що формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
Суд вказує, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (частина 3 статті 44 Закону № 1058-IV).
Отже, територіальний орган Пенсійного фонду може скористатись своїм правом перевірки даних трудової книжки позивача.
З урахуванням вищезазначеного суд вважає рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві №104750007499 від 11.12.2023 про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Надавши правову оцінку обставинам справи, а також висновків суду у даній справі суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати до пільгового страхового стажу, відповідно до п.3 ч.2 ст.114 Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивачу, періоди роботи трактористом - машиністом: з 22.02.2000 до 08.11.2006 звільнений з займаної посади; з 24.04.2007 по 21.11.2007, з 25.04.2008 по 26.05.2008, з 01.02.2011 по 20.12.2011, з 28.03.2012 по 23.11.2012, з 15.04.2013 по 30.11.2016, з 02.04.2019 до моменту звернення до ГуПФУ у Київській області, що містяться в трудової книжки колгоспника.
З урахуванням того, що заява про призначення пенсії на пільгових умовах від 17.10.2023 за принципом екстериторіальності була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві, тому належним захистом порушених прав позивача буде зобов'язання саме Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву позивача про призначення пільгової пенсії за віком, відповідно до п.3 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно із частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 1211,20 грн. підлягає частковому у розмірі 605,60 грн стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві за рахунок бюджетних асигнувань.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві №104750007499 від 11.12.2023 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати до пільгового страхового стажу, відповідно до п.3 ч.2 ст.114 Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 , періоди роботи трактористом - машиністом: з з 22.02.2000 до 08.11.2006 звільнений з займаної посади; з 24.04.2007 по 21.11.2007, з 25.04.2008 по 26.05.2008, з 01.02.2011 по 20.12.2011, з 28.03.2012 по 23.11.2012, з 15.04.2013 по 30.11.2016, з 02.04.2019 до моменту звернення до ГуПФУ у Київській області, що містяться в трудової книжки колгоспника.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ), від 04.12.2023 року про призначення пільгової пенсії за віком, відповідно до п.3 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору в сумі 605,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Білоноженко М.А.