м. Вінниця
17 листопада 2025 р. Справа № 120/11875/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Р.М., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом: ОСОБА_1 до: Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про: визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії
У Вінницький окружний адміністративний суд звернувся з адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на протиправність дій відповідача щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії з урахуванням періодів роботи та заробітку з 17.09.2001 по 30.12.2008, з 24.02.2009 по 05.02.2010, з 16.02.2010 по 02.02.2011, з 13.04.2011 по 10.03.2012, з 06.04.2012 по 02.03.2013, з 04.03.2013 по 25.01.2014, з 17.02.2014 по 16.01.2015, з 27.04.2015 по 19.04.2017, з 19.06.2017 по 05.12.2019 роки, відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_1 та довідки про заробітну плату № 03, яка видана ТОВ "Вікторія" від 05.12.2019 року.
Відтак, з метою захисту своїх прав позивач звернувся до суду з вимогою зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком, зарахувавши до страхового стажу та до заробітку спірні періоди роботи в росії.
Ухвалою від 27.08.2025 відкрито провадження у справі за вказаним позовом та вирішено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Установлено строк для подання відзиву.
Скориставшись своїм процесуальним правом відповідач подав відзив, у якому проти задоволення позову заперечує. По суті спору відповідач вказав, що позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні та отримує пенсію за віком з 14.12.2019.
Період роботи в російській федерації з 01.09.2001 по 31.12.2019 залишається в розрахунку стажу лише для призначення пенсії. Взяти до розрахунку довідку про заробітну плату за вказаний період підстав немає, оскільки Російська Федерація з 01.01.2023 припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, а з 19.06.2023 у такій Угоді припила участь Україна.
Свої дії відповідач вважає правомірними, а позов необґрунтованим.
До того ж відповідач акцентує, що позивач не звертався із встановленою за формою заявою про призначення/перерахунок пенсії. Його звернення здійснено через представника відповідно до Закону України "Про звернення громадян» про перерахунок пенсії.
Відповідно, на звернення відповідач надав відповідь листом органу Пенсійного фонду від 17.07.2025. Отже, лист Головного управління долучений Позивачем до позовної заяви не є рішенням в розумінні ч. 5 ст. 45 Закону №1058-IV, а носить інформаційний характер.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи позову та відзиву, встановив такі обставини справи.
Позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні та отримує пенсію за віком з 14.12.2019 зі зниженням пенсійного віку на 5 років за 16 років 10 місяців роботи в районах Крайньої Півночі, відповідно до Тимчасової Угоди між Урядом України і Урядом російської федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі у галузі пенсійного забезпечення від 15.01.1993, обчислену відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням даних про стаж та заробіток.
Позивач звернувся до пенсійного органу через представника з проханням здійснити перерахунок пенсії з урахуванням довідки від 05.12.2019 про заробітну плату за період з 01.09.2001 по 31.12.2019, виданої ТОВ "Вікторія".
У відповідь на звернення відповідач листом відмовив у перерахунку пенсії з підстав припинення з 01.01.2023 Росією участі в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992. До страхового стажу зараховуються періоди роботи на території Російської Федерації по 31.12.1991. При цьому, період роботи в Російській Федерації з 01.09.2001 по 31.12.2019 залишається в розрахунку стажу, тільки для визначення права на призначення пенсії. Отже, взяти до розрахунку довідку про заробітну плату за період роботи з 01.09.2001 по 31.12.2019 відсутні законні підстави.
Позивач не погоджується з відмовою, вважає свої права порушеними, тому звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв'язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд зазначає таке.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел передбачено Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон від 09,07.2003 № 1058-IV).
Відповідно до ст. 8 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (ч. 1 ст. 24 Закону від 09.07.2003 N 1058-IV).
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (ч. 2 ст. 24 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV).
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 4 ст. 24 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV).
Оцінюючи аргументи відповідача про відсутність підстав для перерахунку позивачу пенсії з урахуванням довідки від 05.12.2019 про заробітну плату за період з 01.09.2001 по 31.12.2019, виданої ТОВ "Вікторія", оскільки РФ припила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, суд зазначає таке.
Частиною 1, 2 статті 4 Закону № 1058-IV встановлено, що законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України «Про недержавне пенсійне забезпечення», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.
Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.
Отже, призначення і виплата пенсій в Україні здійснюється також на підставі міжнародних договорів (угод), що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення.
Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав в сфері пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року (яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин; далі - Угода) пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди і членів їх сімей здійснюється згідно з законодавством держави, на території якої вони проживають.
Статтею 5 Угоди визначено, що ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав-учасниць Угоди.
Приписами статті 6 Угоди встановлено, що призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.
Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.
Положеннями статті 3 Угоди також визначено, що всі витрати, пов'язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, що надає забезпечення. Взаємні розрахунки не проводяться, якщо інше не передбачено двосторонніми угодами.
Згідно з абзацами 2, 3 статті 6 Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації «Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн» від 14 січня 1993 року (яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв'язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.
Частиною 2 статті 4 Угоди Про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудівників-мігрантів від 15 квітня 1994 року, підписаної Урядами Азербайджанської Республіки, Республіки Вірменія, республіки Білорусь, Республіки Грузія, Республіки Казахстан, Киргизької Республіки, Республіки Молдова, Російської Федерації, Республіки Таджикистан, Туркменістану, Республіки Узбекистан, України, передбачено, що трудовий стаж, зокрема стаж на пільгових підставах і за спеціальністю, взаємно визнається Сторонами.
Отже, наведені положення вказаних міжнародних договорів передбачають, що стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права на пенсію і її обчислення. При цьому, обчислення стажу здійснюється згідно із законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність, а пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць проводиться за законодавством держави, на території якої вони проживають.
Відповідно до статті 13 Угоди кожний учасник цієї Угоди може вийти з неї, направивши відповідне письмове повідомлення депозитарію. Дія Угоди стосовно цього учасника припиняється після закінчення шести місяців з дня отримання депозитарієм такого повідомлення.
Пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.
Постановою від 29 листопада 2022 року № 1328 Кабінет Міністрів України постановив вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 року у м. Москві. Міністерству закордонних справ в установленому порядку повідомити депозитарію про вихід з Угоди, зазначеної в пункті 1 цієї постанови.
При цьому, Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року припинила свою дію для України 19 червня 2023 року.
У Рішенні від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99 Конституційний Суд України зазначив, що за загальновизнаним принципом права, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Отже, на час призначення позивачеві пенсії 14.12.2019 Угода була чинною.
Окрім того, не зважаючи на вихід України з Угоди, пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають (стаття 13 Угоди).
За висновком Верховного Суду у постанові від 28 січня 2025 року у справі №620/3530/22, який суд застосовує в межах цієї справи, не є підставою для відмови у зарахуванні спірного стажу роботи позивача до стажу, який враховується для призначення пенсії і припинення участі рф в Угоді, адже такий стаж ним набутий до прийняття відповідних нормативних актів. До того ж, відсутність інформації про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду російської федерації та неможливість їх підтвердження не може бути підставою для відмови у зарахуванні до страхового стажу для призначення пенсії за віком стажу роботи, набутого на підприємствах російської федерації, який підтверджений належними доказами, зокрема записами трудової книжки.
За обставин справи стаж роботи позивача в Російський Федерації зарахований, як такий, що дає право на призначення пенсії. Довідка про заробітну плату за період роботи з 01.09.2001 по 31.12.2019 до розрахунку пенсії відповідачем не врахована.
Суд зазначає, що згідно з підпунктом 3 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 за №22-1 (надалі- Порядок №22-1) для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01 липня 2000 року орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу (додатки 3, 4 до Положення).
За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року (додаток 5).
Особи, яким пенсія відповідно до міжнародних договорів (угод) у галузі пенсійного забезпечення призначається з урахуванням заробітної плати, отриманої за періоди роботи на територіях держав-учасниць міжнародних договорів (угод), надають довідки про заробітну плату для призначення пенсії (з розбивкою по місяцях), видані підприємствами, установами чи організаціями (їх правонаступниками), де працювала особа, або архівними установами.
Довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми (пункт 2.10 Порядку №22-1).
З оглянутої довідки від 05.12.2019 №3 (а.с. 32) суд установив, що на нараховані позивачу суми виплат обчислені страхові внески та відраховувалися в установленому порядку.
Таким чином, враховуючи, що період роботи позивача в російській федерації підтверджується записами трудової книжки, відповідачем стаж обрахований зі зниженням пенсійного віку на 5 років за 16 років 10 місяців роботи в районах Крайньої Півночі, суд доходить висновку, що позивач має право на врахування заробітної плати згідно з відомостями наведеними у ній.
Про можливість зарахування довідок в подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд у постанові від 30.10.2025 у справі 300/6020/23.
В контексті спірних правовідносин суд також застосовує висновки Верховного Суду у постанові від 17 вересня 2024 року у справі № 580/3576/22, у якій Суд взяв до уваги, що в Україні введено воєнний стан. Акціонерне товариство "Укрпошта" з 24 лютого 2022 року припинило приймання всіх видів міжнародних поштових відправлень з призначенням до російської федерації, тому позивач не може з об'єктивних причин надіслати до компетентного органу російської федерації відповідний запит та отримати в підтвердження інші відомості.
Право органів, які призначають пенсію, вимагати від фізичних осіб дооформлення прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі, не повинно нівелювати обов'язок пенсійного органу щодо установлення права особи на одержання (перерахунок) пенсії на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів, як це визначено у абзаці 7 пункту 4.7 Порядку №22-1.
Отже, суд погоджується з доводами позивача про порушення його права на належне пенсійне забезпечення, а дії відповідача не відповідають критеріям правомірних, обумовлених статтею 2 КАС України.
З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку про обґрунтованість вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії позивача з урахуванням періодів роботи та заробітку з 17.09.2001 по 30.12.2008, з 24.02.2009 по 05.02.2010, з 16.02.2010 по 02.02.2011, з 13.04.2011 по 10.03.2012, з 06.04.2012 по 02.03.2013, з 04.03.2013 по 25.01.2014, з 17.02.2014 по 16.01.2015, з 27.04.2015 по 19.04.2017, з 19.06.2017 по 05.12.2019 роки, відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_1 та довідки про заробітну плату № 03, яка видана ТОВ "Вікторія" від 05.12.2019 року.
З метою захисту прав позивача слід зобов'язати пенсійний орган здійснити позивачу з 20.06.2025 перерахунок та виплату пенсії за віком, зарахувавши до страхового стажу та до заробітку спірні періоди роботи в Росії.
Щодо доводів відповідача, що позивач не звертався із встановленою за формою заявою про призначення/перерахунок пенсії, суд зазначає що Верховний Суд у своїй сталій практиці вказує на недопустимість надмірного формалізму при розгляді звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії, якщо суть поданої заяви зрозуміла та очевидно дає змогу оцінити намір заявника.
Так, відповідно до позиції Верховного Суду (постанова від 27 листопада 2019 року у справі №748/696/17) щодо форми та змісту заяви, з якою позивач звернувся до Пенсійного органу, вказав на недопущення надмірного формалізму, наслідком чого стало порушення прав та інтересів позивача, як пенсіонера (верстви населення, яка навпаки потребує особливої уваги з боку держави в частині дотримання конституційних гарантій).
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Частиною 1 статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи положення статті 139 КАС України та задоволення позову, суд дійшов висновку про те, що на користь позивача слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 969,00 гривень за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням періодів роботи та заробітку з 17.09.2001 по 30.12.2008, з 24.02.2009 по 05.02.2010, з 16.02.2010 по 02.02.2011, з 13.04.2011 по 10.03.2012, з 06.04.2012 по 02.03.2013, з 04.03.2013 по 25.01.2014, з 17.02.2014 по 16.01.2015, з 27.04.2015 по 19.04.2017, з 19.06.2017 по 05.12.2019 роки, відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_1 та довідки про заробітну плату № 03, виданої ТОВ "Вікторія" від 05.12.2019 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити ОСОБА_1 з 20.06.2025 перерахунок та виплату пенсії, зарахувавши до страхового стажу та до заробітку періоди роботи в Росії з 17.09.2001 по 30.12.2008, з 24.02.2009 по 05.02.2010, з 16.02.2010 по 02.02.2011, з 13.04.2011 по 10.03.2012, з 06.04.2012 по 02.03.2013, з 04.03.2013 по 25.01.2014, з 17.02.2014 по 16.01.2015, з 27.04.2015 по 19.04.2017, з 19.06.2017 по 05.12.2019 роки, відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_1 та довідки про заробітну плату № 03, виданої ТОВ "Вікторія" від 05.12.2019 року.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області сплачений при зверненні до суду судовий збір в розмірі 969,00 грн (дев'ятсот шістдесят дев'ять гривень 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 );
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ - 13322403, вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005).
Повне судове рішення складено 17.11.2025.
Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна