17 листопада 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 686/6466/24
Провадження № 22-ц/820/1402/25
Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: П'єнти І.В. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., Талалай О.І.,
секретар судового засідання Заворотна А.В.
за участю відповідача ОСОБА_1
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 01 квітня 2025 року (суддя Заворотна О.Л.).
Заслухавши доповідача, пояснення учасника справи, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд
У березні 2024 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.
В обґрунтування позову зазначав, що 17.10.2023 позичив відповідачу 260300 грн, які останній зобов'язувався повернути в строк до 31.12.2023. На підтвердження передачі коштів, ОСОБА_1 власноруч написав розписку.
Проте, відповідач не виконав свої зобов'язання згідно боргової розписки.
Враховуючи викладене, просив суд стягнути з ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 260300 грн.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 01 квітня 2025 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 260300 грн. та судовий збір в розмірі 2603 грн.
Не погоджуючись рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову. При цьому, посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Зазначає, що вказана боргова розписка дійсно була написана ОСОБА_1 , проте грошові кошти за нею від ОСОБА_2 він не отримував.
Вважає, що позивач використовує вказану розписку як засіб незаконного збагачення шляхом стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів, які він не отримував.
Вказує, що факт отримання ОСОБА_1 грошових коштів не було доведено, що підтверджується довідкою за результатами опитування із застосуванням спеціального технічного пристрою - комп'ютерного поліграфа від 08.05.2024.
Посилається в апеляційній скарзі на правові висновки Верховного Суду у справі №752/19567/14, 127/3120/16.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 через свого представника ОСОБА_3 зазначає, що не перебував з відповідачем у трудових відносинах. Водночас, наявність у позивача боргової розписки свідчить про наявність заборгованості у боржника за такою розпискою. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу.
Позивач в судове засідання не з'явився, про день, місце і час слухання справи повідомлений належним чином.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції правильно встановив та виходив з того, що 17.10.2023 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір позики, згідно з яким ОСОБА_1 позичив у ОСОБА_2 кошти в сумі 260300 грн, що підтверджується розпискою (а.с. 110). Дані кошти ОСОБА_1 мав повернути до 31.12.2023.
За висновком експерта за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи №622/24-26 від 21.08.2024, підпис від імені ОСОБА_1 у розписці про позику грошових коштів від 17.10.2023 виконано самим ОСОБА_1 . (а.с. 60-64)
Дані обставини підтверджуються матеріалами справи.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з факту невиконання відповідачем зобов'язань за договором позики. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору або вимог закону.
Такий висновок суду першої інстанції відповідає обставинам справи і вимогам закону.
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з частиною другою статті 1047 ЦК України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлений договором.
За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей. Отже, досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, а також надавати оцінку всім наявним доказам і залежно від установлених результатів робити відповідні правові висновки.
Таким чином, розписка як документ, що підтверджує боргове зобов'язання, має містити умови отримання позичальником в борг грошей із зобов'язанням їх повернення та дати отримання коштів.
З метою забезпечення правильного застосування статей 1046, 1047 ЦК України суд повинен встановити наявність між позивачем і відповідачем правовідносин за договором позики, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору позики і його умов.
Встановивши, що ОСОБА_1 на підтвердження факту отримання від ОСОБА_2 у борг грошових коштів у розмірі 260300 грн написав власноручно розписку, у якій зобов'язався повернути отриману у позику суму коштів до 31 грудня 2023 року, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що між сторонами спору виникли правовідносини, які ґрунтуються на договорі позики. З огляду на дійсність такого договору, не оспорення сторонами його умов у встановленому законом порядку, а також враховуючи встановлений судом першої інстанції факт невиконання відповідачем своїх обов'язків з повернення грошових коштів у встановлений договором строк, висновок суду першої інстанції щодо наявності підстав для стягнення суми неповернутого боргу є законним, обґрунтованим та справедливим.
Наявна у матеріалах справи довідка за результатами опитування із застосуванням спеціального технічного пристрою - комп'ютерного поліграфа від 08.05.2024 не є належним та допустимим доказом на підтвердження доводів апеляційної скарги.
Фактично, наведені у апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження суду першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства, і з якою погоджується і апеляційний суд.
Посилання скаржником на постанови Верховного Суду, хоч і у подібних правовідносинах, але з різними встановленими обставинами, не має правового значення для справи, яка є предметом перегляду. Верховний Суд висловлює правові висновки у справах з огляду на встановлення судами певних фактичних обставин справи і такі висновки не є універсальним та типовими до всіх справ і фактичних обставин, які можуть бути встановлені судами.
Рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 01 квітня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 18 листопада 2025 року.
Суддя-доповідач І.В. П'єнта
Судді: А.П. Корніюк
О.І. Талалай