12 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 500/2395/18
провадження № 61-5068св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Дундар І. О., Коротуна В. М., Краснощокова Є. В., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Злагода»,
відповідачі: Селянське (фермерське) господарство «Чебана Петра Григорійовича», Селянське (фермерське) господарство «Ніколенко Ігор Степанович», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
треті особи: ОСОБА_7 , Державна служба морського
і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України (Адміністрація судноплавства),
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_7 про роз?яснення постанови Верховного Суду від 14 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Злагода» до Селянського (фермерського) господарства «Чебана Петра Григорійовича», Селянського (фермерського) господарства «Ніколенко Ігор Степанович», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи: ОСОБА_7 , Державна служба морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України (Адміністрація судноплавства), про визнання договору купівлі-продажу недійсним, скасування державної реєстрації права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння,
Історія справи
У квітні 2018 року ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Злагода» (далі - ТОВ «Злагода») звернулися до суду
з позовом до Селянського (фермерського) господарства «Чебана Петра Григорійовича» (далі - СФГ «Чебана Петра Григорійовича»), Селянського (фермерського) господарства «Ніколенко Ігор Степанович» (далі -
СФГ «Ніколенко Ігор Степанович»), ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи: ОСОБА_7 , Державна служба морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України (Адміністрація судноплавства), у якому просили:
визнати договір купівлі-продажу від 14 лютого 2003 року, начебто укладений між ОСОБА_9 і ОСОБА_8 , недійсним з огляду на ознаки підроблення (фальсифікації) відповідачами тексту договору і підпису ОСОБА_10 ;
визнати незаконною, недійсною та скасувати перереєстрацію плавзасобу ВИЛ-0224-К (1992 року випуску; несамохідне; К(+) П5 Т2 О (2) ПР понтон; «23,4»; «8,4»; «2,2»), що належить ОСОБА_1 , яка була незаконно проведена 13 жовтня 2017 року посадовими особами Укртрансбезпеки на підставі сфальсифікованих (підроблених) документів, поданих ОСОБА_8 та іншими відповідачами того ж дня;
витребувати у відповідачів указаний пором.
У січні 2023 року ТОВ «Злагода» звернулось до суду із заявою про забезпечення позову, у якій просило:
накласти арешт на майно - так званий пором « Кислицький », зареєстрований на підставі підроблених документів на ОСОБА_8 , який помер;
заборонити будь-яким особам використовувати реєстраційні документи на ім'я ОСОБА_8 на так званий пором « Кислицький » через виявлений факт підроблення таких документів;
заборонити будь-якій особі вчиняти будь-які нотаріальні, реєстраційні або інші дії щодо так званого порому « Кислицький », зареєстрованого на ім'я
ОСОБА_8 на підставі підроблених документів;
заборонити будь-яким особам вчиняти будь-які дії з використанням реєстраційних документів на ім'я ОСОБА_8 на так званий пором « Кислицький » у силу виявленого факту підроблення таких документів, у тому числі з переміщення, транспортування, ремонтування, перефарбування або знищення так званого порому « Кислицький »;
заборонити будь-яким особам використовувати (експлуатувати) так званий пором « Кислицький » на підставі підроблених документів на ім'я ОСОБА_8 ;
передати так званий пором « Кислицький » під відповідальне зберігання Саф'янівській сільській раді до вирішення справи по суті.
Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 11 січня 2023 року у задоволенні заяви представника ТОВ «Злагода» - ОСОБА_7 про забезпечення позову відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного суду від 27 березня 2023 року апеляційну скаргу ТОВ «Злагода» задоволено частково.
Ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 11 січня
2023 року в частині відмови в забезпеченні позову шляхом заборони будь-яким особам використовувати (експлуатувати) пором « Кислицький » скасовано і в цій частині постановлено нове судове рішення.
Заяву ТОВ «Злагода» про забезпечення позову шляхом заборони будь-яким особам використовувати (експлуатувати) пором « Кислицький » задоволено.
Заборонено будь-яким особам використовувати (експлуатувати) пором « Кислицький ».
В іншій частині ухвалу суду першої інстанції змінено шляхом викладення мотивувальної частини в редакції постанови апеляційного суду.
Постановою Верховного Суду від 14 грудня 2023 року касаційну скаргу СФГ «Чебана Петра Григорійовича» задоволено частково.
Ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 11 січня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 27 березня 2023 року у частині вирішення заяви про забезпечення позову шляхом заборони будь-яким особам використовувати (експлуатувати) пором « Кислицький » скасовано і передано справу в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 24 січня 2024 року у задоволенні клопотань ОСОБА_7 про роз'яснення постанови Верховного Суду від 14 грудня 2023 року відмовлено.
Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 22 березня 2024 року в задоволенні заяви представника ТОВ «Злагода» - ОСОБА_7 про забезпечення позову відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного суду від 27 лютого 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_7 задоволено частково.
Ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 22 березня 2024 року скасовано. Заяву представника ТОВ «Злагода» - Стойкової Л. К. про забезпечення позову задоволено частково. Заборонено будь-яким особам вчиняти дії щодо відчуження та перереєстрації порому « Кислицький ».
Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 26 травня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.
Короткий зміст заяви про роз'яснення судового рішення
30 вересня 2024 року ОСОБА_7 подала до Верховного Суду заяву, у якій просить роз?яснити постанову Верховного Суду від 14 грудня 2023 року
з таких питань:
- з якою метою судді Верховного Суду використали підроблені документи на ім'я ОСОБА_8 на так званий пором « Кислицький » при ухваленні судового рішення?
- з якою метою судді Верховного Суду проігнорували факт підроблення документів на ім'я ОСОБА_8 на так званий пором « Кислицький » при ухваленні судового рішення від 14 грудня 2023 року?
- з якою метою судді Верховного Суду, діючи умисно та послідовно, надали корупційне сприяння злочинній організації у використанні виготовлених нею
ж підроблених документів ОСОБА_8 на так званий пором « Кислицький »?
- з якою метою судді Верховного Суду, діючи умисно та послідовно, надали усвідомлений дозвіл на знищення відповідачами предмета спору - так званого порому « Кислицький » (насправді - пором ВИЛ-0224-К)?
Рух справи
Листом від 21 жовтня 2024 року Верховний Суд витребував з Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області матеріали справи № 500/2395/18.
20 жовтня 2025 року матеріали справи № 500/2395/18 надійшли до Верховного Суду.
Мотиви, якими керується Верховний Суд
Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя стаття 3 ЦПК України).
Відповідно до статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця
в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення. Про роз'яснення або відмову
у роз'ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу.
Тлумачення статті 271 ЦПК України дозволяє стверджувати, що підставою для роз'яснення рішення суду є утруднення чи неможливість його виконання. Роз'яснення рішення - це більш повний, чіткий, ясний, зрозумілий виклад рішення, як правило його резолютивної частини, розуміння та сприйняття яких викликає труднощі. Якщо фактично ставиться питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд відмовляє в роз'ясненні рішення.
Виходячи із вказаної норми, підстави для роз'яснення судового рішення існують тоді, коли постанова чи ухвала суду є незрозумілою, і без такого роз'яснення її тяжко виконати, оскільки високою є імовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Отже, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування, і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.
Судове рішення не повинно містити положень, які суперечили б або виключали одне одного, ускладнюючи чи унеможливлюючи його виконання.
Подібні висновки зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від
14 червня 2018 року у справі № 800/507/17 (провадження № 11-263сап18).
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року у справі № 904/2526/18 (провадження № 12-272гс18) зазначено, що «роз'яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового документа. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз'яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання. Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз'ясненні рішення. Частиною другою статті 245 ГПК України встановлено, що подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Із зазначеної норми вбачається, що роз'ясненню підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню, порядок здійснення якого визначено Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження».
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року у справі № 233/3676/19 (провадження № 14-65цс20) вказано, що «відповідно до частини другої статті 271 ЦПК України подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Зі змісту цієї норми убачається, що роз'ясненню підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню, зокрема, у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».
Оскільки постанова Верховного Суду від 14 грудня 2023 року, про роз'яснення якої ОСОБА_7 подала заяву, не підлягає примусовому виконанню
у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження»,
в задоволенні заяви слід відмовити.
Крім того, ОСОБА_11 подала до Верховного Суду:
клопотання від 01 жовтня 2024 року (вх. № 31305/0/220-24 від 02 жовтня
2024 року) з додатками, у якому повідомляє про подання заяви до Вищої ради правосуддя;
клопотання про визнання доказу недопустимим/неналежним/недостовірним від 01 жовтня 2024 року (вх. № 31306/0/220-24 від 02 жовтня 2024 року)
з додатками;
клопотання про визнання доказу недопустимим/неналежним/недостовірним від 01 жовтня 2024 року (вх. № 31309/0/220-24 від 02 жовтня 2024 року)
з додатками, у якому повідомляє, що згідно з рішеннями Чорноморської окружної прокуратури Одеської області документи ОСОБА_8 на пором « Кислицький » є підробленими;
клопотання про долучення доказів від 01 жовтня 2024 року
(вх. № 31314/0/220-24 від 02 жовтня 2024 року) з додатками;
клопотання про витребування доказів від 02 жовтня 2024 року
(вх. № 31441/0/220-24 від 03 жовтня 2024 року) з додатками, у якому просить витребувати від адвокатів Чебан Л. М. завірені копії документів на ім'я
ОСОБА_8 на пором « Кислицький »;
клопотання про визнання доказу недопустимим/неналежним/недостовірним від 03 жовтня 2024 року (вх. № 31504/0/220-24 від 03 жовтня 2024 року)
з додатками;
клопотання від 11 жовтня 2024 року (вх. № 32449/0/220-24 від 14 жовтня
2024 року) з додатками, у якому просить припинити надання сприяння суддями Верховного Суду у використанні підроблених документів на ім'я ОСОБА_8 на пором « Кислицький ».
У частині другій статті 126 ЦПК України передбачено, що документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої та пункту 4 частини другої статті 395 ЦПК України учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження. Відзив на касаційну скаргу має, зокрема, містити у разі необхідності - клопотання особи, яка подає відзив на касаційну скаргу.
Оскільки зазначені вище клопотання надійшли до Верховного Суду після закінчення касаційного розгляду справи, тобто після спливу строку для їх подання, зазначені клопотання відповідно до частини другої статті 126
і пункту 4 частини другої статті 395 ЦПК Україниналежить залишити без розгляду.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (стаття 400 ЦПК України).
Повноваження суду касаційної інстанції визначені у статті 409 ЦПК України, згідно з якою суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково
і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду; 3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд;
4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково
і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині;
5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду
у відповідній частині; 6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині;
7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-6 частини першої цієї статті.
Відповідно до визначених процесуальним законом повноважень касаційний суд здійснює перегляд рішень судів першої та апеляційної інстанцій і не вирішує питання про належність, допустимість, достовірність та достатність доказів, що виключає можливість вирішення питання про прийняття доказів, наданих ОСОБА_7 , на стадії перегляду справи в суді касаційної інстанції.
Тому вказані документи необхідно повернути ОСОБА_7 .
Відповідно до пункту 11 частини третьої статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Верховний Суд звертає увагу, що у частині третій статті 44 ЦПК України передбачено, що, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Керуючись статтями 126, 260, 271, 395, 400 ЦПК України, Верховний Суд
у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
У задоволенні заяви ОСОБА_7 про роз'яснення постанови Верховного Суду від 14 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Злагода» до Селянського (фермерського) господарства «Чебана Петра Григорійовича», Селянського (фермерського) господарства «Ніколенко Ігор Степанович», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи: ОСОБА_7 , Державна служба морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України (Адміністрація судноплавства), про визнання договору купівлі-продажу недійсним, скасування державної реєстрації права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння відмовити.
Клопотання від 01 жовтня 2024 року (вх. № 31305/0/220-24 від 02 жовтня
2024 року) з додатками; клопотання про визнання доказу недопустимим/неналежним/недостовірним від 01 жовтня 2024 року
(вх. № 31306/0/220-24 від 02 жовтня 2024 року) з додатками; клопотання про визнання доказу недопустимим/неналежним/недостовірним від 01 жовтня
2024 року (вх. № 31309/0/220-24 від 02 жовтня 2024 року) з додатками; клопотання про долучення доказів від 01 жовтня 2024 року
(вх. № 31314/0/220-24 від 02 жовтня 2024 року) з додатками; клопотання про витребування доказів від 02 жовтня 2024 року (вх. № 31441/0/220-24 від
03 жовтня 2024 року) з додатками; клопотання про визнання доказу недопустимим/неналежним/недостовірним від 03 жовтня 2024 року
(вх. № 31504/0/220-24 від 03 жовтня 2024 року) з додатками; клопотання від 11 жовтня 2024 року (вх. № 32449/0/220-24 від 14 жовтня 2024 року)
з додатками повернути ОСОБА_7 без розгляду.
Попередити ОСОБА_7 , що продовження зловживання процесуальними правами у справі № 500/2395/18 може призвести до застосування щодо неї заходів процесуального примусу, передбачених ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
ГоловуючийВ. І. Крат
Судді: І. О. Дундар
В. М. Коротун
Є. В. Краснощоков
М. Ю. Тітов