Рішення від 17.11.2025 по справі 917/1716/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.2025 м. Полтава Справа № 917/1716/25

Господарський суд Полтавської області у складі судді Байдуж Ю. С., розглянувши, за правилами спрощеного позовного провадження, матеріали

позовної заяви Приватного підприємства «Р.О.С.-Будмонтаж», вул. Приморська, 18, м. Світловодськ, Кіровоградська область, 27500; код ЄДРПОУ 36142005

до Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЙС ОІЛ», вул. Київська, буд. 64, оф. 1, м. Кременчук, Полтавська область, 39631; код ЄДРПОУ 45365807

про стягнення 14 577,89 грн,

без виклику та повідомлення сторін,

ухвалив рішення про наступне:

1. СУТЬ СПОРУ.

1.1. Предметом даного спору є стягнення заборгованості за договором поставки, укладеного між сторонами справи, а також пені та інфляційних втрат за порушення виконання відповідачем грошового зобов'язання.

2. ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

2.1. Між позивачем у справі, Приватним підприємством «Р.О.С.-Будмонтаж», та відповідачем, Товариством з обмеженою відповідальністю “СПЕЙС ОІЛ», укладено Договір поставки нафтопродуктів від 15.05.2024 за № 90 (надалі - Договір), строком дії з моменту його підписання сторонами і до 31.12.2024 (згідно тексту Договору 31.12.2023, що суд, враховуючи дату підписання договору трактує як описку), а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (преамбула та п. 9.1. Договору).

2.2. Предметом Договору є зобов'язання Позивача (Постачальник за Договором), в порядку та на умовах, визначених цим Договором, передати у власність Покупцю нафтопродукти (надалі по тексту - Товар), номенклатура, кількість, ціна якого визначається сторонами за взаємною згодою на основі заявки Покупця і зазначаються у підписаних сторонами специфікаціях та/або видаткових накладних, та зобов'язання відповідача (Покупець за Договором), в порядку та на умовах, визначених цим Договором, прийняти Товар та оплатити його вартість (пункт 1.1., пункт 1.2. Договору).

2.3. Остаточний загальний обсяг фактично переданого Покупцю Товару визначається згідно видатковими накладними (п. 1.3. Договору).

2.4. При цьому, сторони узгодили, що Постачальник забезпечує відвантаження партії Товару, згідно з заявкою Покупця, з моменту одержання передоплати за Товар від Покупця, або на інших умовах, погоджених сторонами (п. 3.4. Договору).

2.5. Перехід від постачальника до Покупця права власності на товар, а також всіх ризиків відбувається в момент фактичної передачі товару (п. 3.6. Договору).

2.6. Розрахунки за переданий Товар здійснюються на умовах 100% попередньої оплати партії Товару. У випадку, якщо Товар поставлено Покупцю без попередньої оплати його вартості, Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику вартість товару протягом семи банківських днів з моменту його отримання. Датою здійснення оплати вважається дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника (п. 4.1., п. 4.2. Договору).

2.7. За затримку розрахунків сторони встановили цивільно-правову відповідальність, зокрема - у випадку порушення Покупцем термінів здійснення взєморозрахунків, передбачених Договором, Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

При цьому, сторони також узгодили, що пеня нараховується за весь період прострочення по день проведення розрахунків у відповідності з умовами Договору (п. 6.3 Договору).

2.8. Згідно з наявними доказами у справі вбачається, що позивач поставив відповідачу Товар - дизельне паливо в асортименті за видатковими накладними:

- від 16.05.2024 за №14 на загальну суму 1 311 677,28 грн, в тому числі ПДВ;

- від 17.05.2024 за №15 на загальну суму 164 623,92 грн, в тому числі ПДВ;

- від 03.06.2024 за № 18 на загальну суму 219 438, 72 грн, в тому числі ПДВ;

- від 18.06.2024 за №21 на загальну суму 1 189 562,40 грн, в тому числі ПДВ;

- від 15.07.2024 за № 24 на загальну суму 1 285 410,08 грн, в тому числі ПДВ;

- від 17.07.2025 за № 25 на загальну суму 232 947, 00 грн, в тому числі ПДВ.

Всього на суму 4 403 659,10 грн, в тому числі ПДВ.

2.9. На оплату поставленого товару позивач видав рахунки від 16.05.2024 за № 9, від 17.05.2024 за № 10, від 03.06.2024 за № 12, від 18.06.2024 за № 14, від 15.07.2024 за №16, від 17.07.2024 за № 17,

2.10. Відповідач здійснив розрахунки за поставлений товар платежами:

- від 15.05.2024 на суму 129 000,00 грн;

- від 17.05.2024 на суму 1 000 000,00 грн;

- від 28.05.2025 на суму 164 623,92 грн;

- від 04.06.2025 на суму 48 000,00 грн та 52 000,00 грн;

- від 14.06.2025 на суму 82 677,28 грн;

- від 20.06.2024 на суму 1 100 000,00 грн;

- від 25.06.2025 на суму 89 562,40 грн;

- від 01.07.2025 на суму 29 438,72 грн;

- від 18.07.2024 на суму 300 000,00 грн та 985 410,08 грн;

- від 22.07.2024 на суму 102 947,00 грн;

- від 29.07.2024 на суму 30 000,00 грн;

- від 30.07.2024 на суму 100 000,00 грн;

- від 16.08.2024 на суму 20 000,00 грн;

- від 21.08.2024 на суму 20 000,00 грн;

- від 06.09.2024 на суму 20 000,00 грн;

- від 13.09.2024 на суму 20 000,00 грн;

- від 23.09.2024 на суму 10 000,00 грн та 10 000,00 грн;

- від 08.10.2024 на суму 10 000,00 грн;

- від 22.10.2024 на суму 10 000,00 грн;

- від 11.11.2024 на суму 10 000,00 грн;

- від 15.11.2024 на суму 10 000,00 грн;

- від 12.02.2025 на суму 10 000,00 грн;

- від 07.03.2025 на суму 10 000,00 грн;

- від 25.04.2025 на суму 10 000,00 грн.

Всього на суму 4 393 659,40 грн.

2.11. Отже неоплаченим залишився товар на суму 9 999,70 грн, що складає заборгованість відповідача за укладеними між сторонами Договором.

2.12. Наявність несплаченої заборгованості стало підставою для звернення позивача до суду з позовом, що розглядається у даній справі.

3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ПОЗИВАЧА.

3.1. Позивач просить стягнути з відповідача на його користь 10 000,00 грн - суму основного боргу за Договором.

Також позивач нарахував відповідачу до сплати пеню передбачену Договором, яка складає 3 165,91 грн та втрати від інфляції - 1 411,98 грн, завдані внаслідок прострочення виконання грошового зобов'язання за Договором.

Які також просить стягнути з відповідача.

3.2. Юридичними підставами позову є статті 11, 530, 549, 612, 625, 692, 712 ЦК України.

3.3. Фактичними підставами позову є невиконання відповідачем умов Договору зі сплати грошових зобов'язань.

4. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ВІДПОВІДАЧА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ВІДПОВІДАЧА.

4.1. Відповідач своїм правом на надання відзиву на позовну заяву у справі не скористався, відзив не надав.

5. ІНШІ ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

5.1. Ухвалою від 15.09.2025, після усунення позивачем недоліків у позовній заяві, суд прийняв до розгляду позов, відкрив спрощене позовне провадження у справі, сторонам встановив процесуальні строки на подання заяв по суті справи.

Дану ухвалу суду позивач отримав, що підтверджується довідками про доставку електронного листа 17.09.2025.

5.2. Щодо повідомлення відповідача, враховуючи відсутність зареєстрованого ним Електронного кабінету у системі Електронний суд та повернення поштового відправлення з ухвалою про відкриття провадження у справі, з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою суд виходить з наступного.

Відповідно до частин 3, 7 ст. 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Порядок вручення судових рішень визначено у ст. 242 ГПК України, за змістом ч. 5 якої учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з пп. 3-5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку визначають Правила надання послуг поштового зв'язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, і які регулюють відносини між ними.

Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Поштові картки, листи з позначкою «Вручити особисто», рекомендовані (реєстровані) листи з позначкою «Судова повістка» приймаються для пересилання лише з повідомленням про їх вручення згідно із законодавством (п. 8 та п. 15 Правил надання послуг поштового зв'язку).

Рекомендовані поштові відправлення з позначкою «Судова повістка», адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання поштових відправлень, під розпис. У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до суду (пункт 83 Правил надання послуг поштового зв'язку).

Відповідно до пунктів 101, 102 Правил надання послуг поштового зв'язку, уразі неможливості вручення адресатам (одержувачам) поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом строку, що встановлюється оператором поштового зв'язку, відправлення «EMS» 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази відповідно до укладених угод. Строк зберігання за заявою відправника/адресата (одержувача) і за додаткову плату може бути продовжений. У разі невручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» або реєстрованого поштового відправлення з позначкою «Адміністративна послуга» такі відправлення разом з бланком повідомлення про вручення повертаються за зворотною адресою у порядку, визначеному в пунктах 81, 82, 83, 84, 91, 99 цих Правил, із зазначенням причини невручення. Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику, крім випадків, коли відправником надано розпорядження «не повертати». Повернення відправлень, від яких відмовився адресат або вручення яких неможливе, повинне здійснюватися негайно. Невручені міжнародні поштові відправлення надсилаються до місця міжнародного поштового обміну, з якого вони були одержані.

Виходячи з аналізу положень ст. 120, 242 ГПК України, пунктів 8, 15, 83, 101, 102 Правил надання послуг поштового зв'язку, суд дійшов висновку, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв'язку та/або адреси електронної пошти або відомостей про зареєстрований електронний кабінет в окремій підсистемі Електронного суду, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена ст. 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий документ повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі. Подібні висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17 та від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19.

При цьому, слід зазначити, що встановлений порядок надання послуг поштового зв'язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Суд звертає увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку суду. Аналогічні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

5.3. У даному випадку судом також враховано, що за приписами ч. 1 ст. 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами по справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

5.4. Отже, з урахуванням зазначеного вище, судом було вжито усіх належних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи судом.

5.5. Сторони справи заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного провадження суду не надали, також не надали клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін згідно з частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України.

5.6. Будь-яких інших клопотань від сторін у справі не надходило.

5.7. Після дослідження матеріалів справи, з'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, враховуючи встановлені ГПК України строків, виходячи з їх розумності, суд ухвалив рішення з огляду на таке.

6. ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

6.1. З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на такі ключові питання:

- чи порушені відповідачем умови укладеного з позивачем договору? Якщо так, які правові наслідки для нього настають?

- чи правильно здійснені розрахунки заборгованості, пені та інфляційних у цій справі, у разі наявності правових підстав для їх стягнення позивачем?

6.2. У відповідності до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно позивач має довести наявність обставин, що дають ствердну відповідь на ключові питання, а відповідач - негативну.

6.3. Суд ухвалюючи рішення у даній справі суд виходить з наступного.

Доказами, згідно з частиною першою статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема письмовими, речовими та електронними доказами, відповідно до частини другої наведеної норми.

7. ВИСНОВОК СУДУ ПРО НАЯВНІСТЬ ПІДСТАВ ДЛЯ ЗАДОВОЛЕННЯ ПОЗОВУ.

7.1. Суд погоджується з твердженнями позивача про те, що відповідач порушив умови Договору, який сторони спору уклали між собою, не оплативши позивачу вартість поставленого Товару в повному обсязі та у встановлені строки.

7.2. Так, передусім, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України).

При цьому, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (статті 626, 628, 629 Цивільного кодексу України).

7.3. Відповідно до обставин справи, взаємовідносини між сторонами спору були врегульовані підписанням ними Договору, який за своєю природою є договором поставки.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. (ст. 712 ЦК України).

7.4. Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ст. 693 ЦК України).

7.5. Отже, відповідач має зобов'язання здійснювати перед відповідачем розрахунки у строки та в порядку, що встановлені відповідними договорами.

7.6. Так, відповідно до обставин даної справи, відповідач отримав від позивача Товар на загальну суму 4 403 659,10 грн, в тому числі ПДВ та зобов'язався оплачувати позивачу вартість отриманого ним товару за Договором на умовах 100% передплати, а у випадку відвантаження Товару без передплати протягом семи банківських днів з моменту його отримання.

При цьому, термін «банківський день», у зв'язку з запровадженням Національним банком України міжнародного стандарту ISO 20022, з 01.04.2023 та введення нової версії системи електронних платежів, яким фактично змінено поняття банківського дня, суд трактує як «робочий день».

7.7. Так, з обставин справи вбачається, що відвантаження Товару за останньою видатковою накладною - від 17.07.2025 за № 25 на загальну суму 232 947, 00 грн, в тому числі ПДВ, відбулося без попередньої оплати. Про що свідчить рахунок виданий позивачем від 17.07.2024 за № 17 на загальну суму 232 947, 00 грн (а. с. 16).

7.8. Враховуючи умови договору, відповідач зобов'язався оплатити зазначений рахунок у продовж 7-ми робочих днів - до 26.07.2024.

7.9. Проте, як встановлено судом, відповідач свої розрахунки за поставлений Товар виконав не в повному обсязі, залишивши не сплаченою заборгованість за Товару в сумі 9 999,70 грн (в межах предмету та підстав позову).

Отже, не здійснивши розрахунки у встановлений термін, в частині сплати 9 999,70 грн, відповідач порушив умови Договору.

7.10. Відповідно до норм цивільного законодавства, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 ЦК України).

7.11. Так, враховуючи те, що відповідач вартість поставленого товару не сплатив, суд приходить до висновку про стягнення 9 999,70 грн заборгованості за Договором на користь позивача.

7.12. При цьому суд зазначає, що за змістом статей 610, 611, 612 ЦК України невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є порушенням зобов'язання, що зумовлює застосування до боржника наслідків, установлених договором або законом.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника встановлених законом негативних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового обов'язку, що узгоджується з нормами статті 610 ЦК України.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (пункт 3 частини першої статті 611 ЦК України).

7.13. Неустойкою (штрафом, пенею), за статтею 549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч. 2 ст. 551 ЦК України).

7.14. Велика Палата Верховного Суду у пунктах 7.7-7.9 постанови від 01.06.2021 у справі № 910/12876/19 зазначила таке: "Особам надається право вибору: використати вже існуючі диспозитивні норми законодавства для регламентації своїх відносин або встановити для себе правила поведінки на свій розсуд. Відтак цивільний (господарський) договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, виявляє автономію волі сторін щодо врегулювання їхніх правовідносин на власний розсуд (у межах, встановлених законом), тобто є актом встановлення обов'язкових правил для сторін договору, регулятором їх відносин.

7.15. З досліджених судом умов Договору вбачається, що за затримку розрахунків сторони встановили цивільно-правову відповідальність, зокрема - у випадку порушення Покупцем термінів здійснення взєморозрахунків, передбачених Договором, Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

При цьому, сторони також узгодили, що пеня нараховується за весь період прострочення по день проведення розрахунків у відповідності з умовами Договору (п. 6.3 Договору).

7.16. При цьому, суд зазначає, що Договором сторони передбачили інший вид відповідальності, який не є предметом розгляду даної справи - тому судом не досліджується.

7.17. Разом з тим, досліджені умови договору узгоджуються з нормами чинного законодавства та усталеною судовою практикою.

7.18. Крім того, законом встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Таким чином нарахування позивачем до стягнення з відповідача інфляційних втрат також відповідає нормам закону.

7.19. За наведених обставин, враховуючи порушення умов договорів відповідачем, та обмежуючись предметом заявленого позову, суд констатує, що відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача заборгованість за Договором, пеню за прострочення оплати поставленого товару у розмірі подвійної облікової ставки НБУ та інфляційні втрати.

7.20. Судом встановлено, що нарахування інфляційних втрат позивачем здійснено в межах суми, що підлягає стягненню з відповідача (1 423,28 грн). Також, позивачем правильно визначено періоди прострочення, за які підлягають нарахуванню інфляційні втрати. Враховуючи заявлені позовні вимоги, стягненню підлягає сума інфляційних, що визначена відповідачем - 1 411, 98 грн, оскільки суд при розгляді справи обмежується позовними вимогами.

7.21. При перевірці розрахунків пені, судом встановлено, що розрахунки здійснено не правильно. Зокрема, позивач не врахував, що пеня має рахуватися з наступного дня коли зобов'язання могло бути виконане відповідачем (26.07.2024), тобто з 27.07.2024, та з суми заборгованості яка складає 9999,70 грн, а не 10 000,00 грн, як визначено позивачем.

Відповідно до проведених судом розрахунків, сума пені, що підлягає стягнення з відповідача складає 3 151,61 грн.

7.22. Таким чином, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.

8. СУДОВІ ВИТРАТИ.

8.1. Так, однією з основних засад (принципами) господарського судочинства є, зокрема: відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (ст. 2 ГПК України).

8.2. Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

8.3. Відповідно до ч. ч. 1 та ч. 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

8.4. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорар адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору.

8.5. З матеріалів справи вбачається, що позивачем до відшкодування заявлено суму судових витрат, які складаються з витрат на оплату судового збору в розмірі 3 028,00 грн, а також витрат понесених на оплату правничої допомоги - 10 000,00 грн.

8.6. Частиною четвертою статті 129 ГПК України визначено, що судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

8.7. З матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні з даною позовною заявою, платіжною інструкцією від 29.08.2025 № 267, сплачено судовий збір саме в заявленій для відшкодування сумі - 3 028,00 грн, які підлягають стягненню з відповідача в рахунок компенсації.

8.8. В свою чергу витрати на оплату правничої допомоги, позивач підтверджує Договором про надання правничої допомоги від 29.08.2025 за №672, укладеної з Адвокатом Дашко М.В.

Також, Розрахунком суми гонорару за договором підписаним між позивачем та адвокатом, відповідно до якого сума гонорару складає 10 000,00 грн.

Актом про надані послуги по договору від 29.08.2025, згідно з яким сума наданої правничої допомоги склала 10 000,00 грн.

8.9. За умов укладеного договору про надання правничої допомоги, замовник зобов'язаний перерахувати суми гонорару протягом 10-ти календарних днів з моменту надання послуг (п. 3.2. зазначеного договору).

Доказів сплати цих коштів позивачем не надано.

Проте, суд враховує, що при розподілі судових витрат, компенсації підлягають не лише фактично сплачені витрати. Якщо сторони договору про надання правничої допомоги домовилися про оплату витрат у майбутньому, ці суми також мають бути відшкодовані (постанови ВС від 26.06.2019 у справі №813/481/18, від 2.10.2019 у справі №815/1479/18, від 29.10.2020 у справі №686/5064/20).

8.10. Крім того, суд виходить з того, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

8.11. За наведених обставин, з відповідача підлягають стягненню 10 000,00 грн витрат понесених позивачем на оплату правничої допомоги по справі.

Керуючись статтями 232-233,237-238 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЙС ОІЛ» (вул. Київська, буд. 64, оф. 1, м. Кременчук, Полтавська область, 39631; код ЄДРПОУ 45365807) на користь Приватного підприємства «Р.О.С.-Будмонтаж» (вул. Приморська, 18, м. Світловодськ, Кіровоградська область, 27500; код ЄДРПОУ 36142005):

- 9 999,70 грн - заборгованості;

- 3 151,61 грн - пені;

- 1 411, 98 грн - втрати від інфляції;

- 10 000,00 грн витрат понесених на оплату правничої допомоги та 3 028,00 грн витрат на оплату судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 17.11.2025

Суддя Юлія БАЙДУЖ

Попередній документ
131851211
Наступний документ
131851213
Інформація про рішення:
№ рішення: 131851212
№ справи: 917/1716/25
Дата рішення: 17.11.2025
Дата публікації: 19.11.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Полтавської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їхніх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення; купівлі-продажу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (17.11.2025)
Дата надходження: 03.09.2025
Предмет позову: стягнення 14 577,89 грн
Учасники справи:
суддя-доповідач:
БАЙДУЖ Ю С
відповідач (боржник):
Товариством з обмеженою відповідальністю «СПЕЙС ОІЛ»
позивач (заявник):
Приватне підприємство «Р.О.С.-Будмонтаж»
представник позивача:
Дашко Максим Володимирович