ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ
12 листопада 2025 року м. ОдесаСправа № 916/2847/25
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Аленіна О.Ю.
суддів: Принцевської Н.М., Філінюка І.Г.
секретар судового засідання Герасименко Ю.С.
За участю представників учасників справи:
від ГО “Скадовська районна асоціація футболу» - адвокат Маковій В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Громадської організації “Скадовська районна асоціація футболу»
на ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.09.2025 (складено та підписано 15.09.2025, суддя Желєзна С.П.)
по справі №916/2847/25
за позовом Громадської організації “Скадовська районна асоціація футболу»
до Громадської спілки “Херсонська обласна асоціація футболу»
про визнання недійсними рішень
Громадська організація “Скадовська районна асоціація футболу» звернулася до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Громадської спілки “Херсонська обласна асоціація футболу» в якій просила:
- визнати недійсними рішення позачергової Конференції Громадської спілки «Херсонська обласна асоціація футболу», оформлені протоколом № 1 засідання позачергової Конференції від 19.07.2025 року.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням прав позивача, який є учасником ГС “Херсонська обласна асоціація футболу», у зв'язку з неповідомленням відповідачем інформації про зміну дати, часу та місця проведення конференції, в результаті чого делегат позивача був позбавлений можливості взяти участь в конференції та проголосувати з питань порядку денного.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.09.2025 закрито провадження у цій справі та скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.07.2025.
В мотивах оскаржуваної ухвали суд першої інстанції зазначив, що проаналізувавши положення чинного законодавства у сфері фізичної культури і спорту, положення Статуту ГС “Херсонська обласна асоціація футболу», господарський суд дійшов висновку, що позов ГО “Скадовська районна асоціація футболу» про визнання недійсними рішень позачергової конференції не може бути розглянутий у суді у порядку будь-якої юрисдикції, оскільки відповідно до положень Статуту ГС “Херсонська обласна асоціація футболу» спори між асоціацією та її членами розглядаються дисциплінарним комітетом та апеляційним комітетом, тобто спеціальними суб'єктами. Отже, компетенція господарського суду не поширюється на спір про визнання недійсним рішення позачергової конференції ГС “Херсонська обласна асоціація футболу».
Враховуючи закриття провадження у даній справі, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 23.07.2025 у даній справі.
Не погодившись із даною ухвалою до Південно-західного апеляційного господарського суду звернувся позивач з апеляційною скаргою в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.09.2025 про закриття провадження та скасування заходів забезпечення позову у справі № 916/2847/25 та направити справу № 916/2847/25 для продовження розгляду до Господарського суду Одеської області.
Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не було повною мірою з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а також було порушено норми процесуального права, з наступних підстав:
- суд першої інстанції не врахував положення Статуту Асоціації та не з'ясував важливі обставини щодо наявності юрисдикції у органів здійснення футбольного правосуддя на розгляд відповідних спорів, не врахував, що спір між апелянтом та Асоціацією має всі ознаки корпоративного спору та порушив гарантоване ст. 4 ГПК України право апелянта на звернення до господарського суду та ухвалив рішення про закриття провадження не заслухавши думку сторін;
- у відповідності до Статуту Асоціації оскарження рішень, дій чи бездіяльності Конференції здійснюється шляхом подання відповідної скарги/заяви у відповідності до діючого законодавства України. Жодних умов з приводу того, що рішення Конференції можуть бути оскаржені виключно до органів здійснення футбольного правосуддя, положення Статуту відповідача не містять;
- оскарження рішення Конференції та розгляд відповідної справи має здійснюватися у відповідності до діючого законодавства України, а не у відповідності до положень Статуту Асоціації або інших її внутрішніх документів;
- при постановленні оскаржуваної ухвали суд першої інстанції не звернув увагу на те, що органи футбольного правосуддя відповідача розглядають не всі спори між Асоціацією та її членами, а лише ті на які поширюється їх юрисдикція згідно із Дисциплінарними правилами Асоціації;
- ухвалюючи рішення про закриття провадження у справі, суд першої інстанції не дослідив положення Статуту, в частині оскарження рішень Конференції Асоціації та Дисциплінарних правил Громадської спілки «Херсонська обласна асоціація футболу» щодо юрисдикції органів футбольного правосуддя відповідача;
- на переконання апелянта, порушене право ГО «Скадовська районна організація футболу» на участь в управлінні Громадської спілки «Херсонська обласна асоціація футболу» входить до переліку корпоративних прав учасників юридичних осіб. Відповідно, спір у справі виник між юридичною особою та її учасником та пов'язаний з управлінням такою юридичною особою, а тому є спором, що виник з корпоративних правовідносин та має розглядатись в господарському суді;
- суд першої інстанції грубо порушив норми процесуального законодавства не надавши учасникам можливості висловити пояснення щодо юрисдикції спору.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.09.2025 відкрито апеляційне провадження по справі №916/2847/25 за апеляційною скаргою Громадської організації “Скадовська районна асоціація футболу» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.09.2025 та призначено справу до розгляду на 29.10.2025.
Розпорядженням керівника апарату суду від 27.10.2025 призначено повторний автоматизований розподіл справи №916/2847/25 у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Таран С.В.
У відповідності до протоколу повторного автоматизованого розподілу справу №916/2847/25 за апеляційною скаргою Громадської організації “Скадовська районна асоціація футболу» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.09.2025 розподілено на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Аленіна О.Ю., суддів Принцевської Н.М., Філінюка І.Г.
27.10.2025 до суду надійшла заява в якій ГС "Херсонська обласна асоціація футболу" просить здійснити розгляд справи без участі свого представника.
У зв'язку з надходженням повідомлення про мінування адміністративної будівлі Південно-західного апеляційного господарського суду, судове засідання 29.10.2025 у справі №916/2847/25 не відбулось.
Ухвалою суду від 29.10.2025 повідомлено учасників справи №916/2847/25 про те, що наступне судове засідання з розгляду апеляційної скарги Громадської спілки “Херсонська обласна асоціація футболу» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.09.2025 відбудеться - 12.11.2025.
Під час судового засідання від 12.11.2025 представник ГО “Скадовська районна асоціація футболу» підтримав доводи та вимоги за апеляційною скаргою та наполягав на її задоволенні.
Представник ГС “Херсонська обласна асоціація футболу» своїм правом на подання відзиву та на участь у судовому засіданні не скористались, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення ухвали суду до електронного кабінету.
Враховуючи наведене, а також те, що явка представників учасників справи не визнавалась судом апеляційної інстанції обов'язковою, колегія суддів вирішила за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.
Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Одеської області та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Як вбачається з наявних матеріалів справи, 19.07.2025 відбулось засідання позачергової Конференції Громадської спілки «Херсонська обласна асоціація футболу» рішення якої оформлені протоколом № 1.
Звертаючись із даним позовом до суду першої інстанції ГО “Скадовська районна асоціація футболу» наголошувало на тому, що відповідачем було порушено порядок скликання та проведення Конференції, порушені корпоративні права позивача, як учасника відповідача, зокрема права на управління шляхом участі та голосування на Конференції у зв'язку з неповідомленням відповідачем інформації про зміну дати, часу та місця проведення конференції, в результаті чого делегат позивача був позбавлений можливості взяти участь в конференції та проголосувати з питань порядку денного.
Приймаючи оскаржувану ухвалу місцевий господарський суд дійшов висновку про закриття даного позовного провадження, оскільки такий позов не може бути розглянутий у суді у порядку будь-якої юрисдикції, в той час як відповідно до положень Статуту ГС “Херсонська обласна асоціація футболу» спори між асоціацією та її членами розглядаються дисциплінарним комітетом та апеляційним комітетом, тобто спеціальними суб'єктами.
Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дослідивши наявні матеріли справи, доводи та вимоги сторін дійшла наступних висновків.
Право на доступ до правосуддя є одним з основоположних прав людини. Воно передбачене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), яка ратифікована Україною.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у параграфі 24 свого рішення від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «суд, встановлений законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собо компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства: цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Статтею 4 Господарського процесуального кодексу України установлено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, визначеному цим Кодексом, звернутися до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
За приписами ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті, тобто справ в юрисдикції Вищого спецсуду з питань інтелектуальної власності), та інші справи у визначених законом випадках.
Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
Закон України «Про фізичну культуру і спорт» визначає загальні правові, організаційні, соціальні та економічні основи діяльності у сфері фізичної культури і спорту та регулює суспільні відносини у створенні умов для розвитку фізичної культури і спорту.
Згідно з ст. 5 Закону України «Про фізичну культуру і спорт», державне управління фізичною культурою і спортом здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері фізичної культури та спорту, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері фізичної культури та спорту, за сприяння відповідно інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про фізичну культуру і спорт» спортивні федерації (асоціації, спілки, об'єднання тощо; далі - спортивні федерації) - громадські організації фізкультурно-спортивної спрямованості, основними завданнями яких є: забезпечення інтересів членів відповідних спортивних федерацій у сфері спорту, в тому числі сприяння захисту їх соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних та інших інтересів; сприяння розвитку відповідного виду (видів) спорту шляхом участі у розробленні та виконанні відповідних програм; залучення різних груп населення до фізкультурно-оздоровчої та спортивної діяльності; сприяння підготовці спортсменів національних збірних команд та забезпечення їх участі в офіційних міжнародних спортивних змаганнях; організація та проведення фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів; участь у здійсненні кадрового забезпечення розвитку відповідного виду (видів) спорту; сприяння розвитку міжнародного співробітництва у сфері фізичної культури і спорту.
Спортивні федерації діють на підставі статуту. У найменуванні спортивної федерації зазначається вид спорту, розвитку якого вона сприяє. Спортивні федерації можуть мати всеукраїнський або місцевий статус.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері фізичної федерації. культури та спорту, може надати спортивній федерації статус національної спортивної федерації.
Спортивні федерації із статусом національної спортивної федерації відповідно до договору з центральним органом виконавчої влади, що реалізую державну політику у сфері фізичної культури та спорту, забезпечують розвиток відповідного виду спорту; представляють вид спорту у відповідних міжнародних спортивних федераціях, перелік яких затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері фізичної культури та спорту, з урахуванням пропозицій Національного олімпійського комітету України, Національного комітету спорту інвалідів України, Спортивного комітету України, та на міжнародних спортивних змаганнях; здійснюють у визначеному порядку організацію та проведення офіційних міжнародних спортивних змагань на території України та всеукраїнських спортивних змагань; інформують центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері фізичної культури та спорту, про проведення всіх спортивних заходів та про рейтинг спортсменів за підсумками змагань. Спортивні федерації із статусом національної спортивної федерації можуть отримувати з державного бюджету фінансову підтримку відповідно до закону на розвиток відповідного виду спорту, організацію і проведення спортивних заходів.
Згідно з ч. 1, 3, 5 ст. 1 Закону України «Про громадські об'єднання» громадське об'єднання - це добровільне об'єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.
Громадська організація - це громадське об'єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи.
Громадське об'єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу. Громадське об'єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.
За приписами ст. 3 Закону України «Про громадські об'єднання» громадські об'єднання утворюються і діють на принципах, зокрема, добровільності, самоврядності, рівності перед законом.
Добровільність передбачає право особи на вільну участь або неучасть у громадському об'єднанні, у тому числі в його утворенні, вступі в таке об'єднання або припиненні членства (участі) в ньому, а самоврядність передбачає право членів (учасників) громадського об'єднання самостійно здійснювати управління діяльністю громадського об'єднання відповідно до його мети (цілей), визначати напрями діяльності, а також невтручання органів державної влади, інших державних органів, у діяльність громадського об'єднання, крім випадків, визначених законом.
У даному випдаку, ГС “Херсонська обласна асоціація футболу» є громадським об'єднанням фізкультурно-спортивного спрямування, яке має дотримуватися дисциплінарних правил асоціації, статутних і регламентних норм, правил, постанов асоціації, УАФ, УЄФА та ФІФА.
Як вбачається з відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ГО “Скадовська районна асоціація футболу» є учасником (засновником) ГС “Херсонська обласна асоціація футболу».
Відповідно до п. 1 ст. 2 Статуту ГС “Херсонська обласна асоціація футболу», затвердженого рішенням чергової конференції від 16.10.2019, асоціація є громадським об'єднанням фізкультурно-спортивного спрямування, організацією зі статусом юридичної особи, створеною відповідно до Закону України “Про громадські об'єднання», Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» та іншого законодавства України.
Згідно з п. 5 ст. 2 Статуту ГС “Херсонська обласна асоціація футболу» правовою основою діяльності асоціації є Конституція України, Закон України “Про громадські об'єднання», Закон України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», законодавство України, статути, регламенти, директиви та рішення органів УАФ, УЄФА, ФІФА, цей Статут, регламентні документи та рішення загального характеру, що приймаються асоціацією у межах її статутних повноважень і є обов'язковими для всіх її членів.
Асоціація визнає цілі та завдання УАФ, УЄФА та ФІФА, керується у своїй діяльності документами зазначених організацій, а у випадку наявності в неї статусу регіональної асоціації футболу - приймає на себе зобов'язання дотримуватися обов'язків, передбачених статутом УАФ для регіональних асоціацій футболу (п. 6 ст. 2 Статуту ГС “Херсонська обласна асоціація футболу»).
Відповідно до п. 1 ст. 5 Статуту ГС “Херсонська обласна асоціація футболу» як член УАФ асоціація: реалізує політику УАФ в сфері футболу та його розвитку на території діяльності; бере участь в організації та проведенні на території діяльності змагань з футболу, що проводяться чи визнаються УАФ відповідно до її регламентних документів та рішень; визнає компетенцію та юрисдикцію УАФ, підзвітна та підконтрольна УАФ в частині делегованих їй повноважень УАФ; визнає, дотримується та забезпечує дотримання всіма своїми членами статуту УАФ, рішень, регламентних та нормативних документів УАФ; виконує накази, розпорядження, доручення та завдання органів управління і Адміністрації УАФ; погоджує з УАФ власні статутні та регламентні документи, календарі змагань з футболу місцевого рівня на території діяльності.
Згідно з п. 2.9 ст. 8 Статуту ГС “Херсонська обласна асоціація футболу» члени асоціації зобов'язані визнавати виключну компетенцію та юрисдикцію органів здійснення футбольного правосуддя асоціації, УАФ, УЄФА та ФІФА щодо вирішення всіх спорів, пов'язаних із діяльністю у футболі.
Відповідно до п. п. 1, 2 ст. 12 Статуту ГС “Херсонська обласна асоціація футболу» управління асоціацією здійснюється на демократичних засадах, принципах гласності, підпорядкованості і підзвітності органів управління в установленому Статутом порядку, з дотриманням виконавчої дисципліни та статутних і регламентних документів УАФ, УЄФА, ФІФА. Органами управління (керівними органами) асоціації є: а) конференція; б) виконавчий комітет; в) голова асоціації.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності органів управління асоціації та розгляд скарг врегульований ст. 13 Статуту ГС “Херсонська обласна асоціація футболу».
Згідно з п. 2 ст. 13 Статуту ГС “Херсонська обласна асоціація футболу» члени асоціації мають право оскаржити рішення, дії чи бездіяльність органів правління асоціації в порядку, визначеному Процедурним регламентом чи Дисциплінарними правилами асоціації. Якщо цими документами не визначений порядок оскарження певних дій або бездіяльності, скарги на рішення, дії, бездіяльність керівних органів розглядаються конференцією асоціації, а в період між конференціями - виконавчим комітетом асоціації.
Регламентні документи асоціації: внутрішні акти асоціації нормативного характеру, які регламентують певні комплекси взаємопов'язаних питань окремих сфер та аспектів діяльності асоціації та її членів, деталізують статутно-організаційні вимоги до її органів та членів, містять процедурні, дисциплінарні та інші загальні правила, які включаються до правової основи організації та діяльності асоціації (ст. 1 Статуту ГС “Херсонська обласна асоціація футболу»).
Органи здійснення футбольного правосуддя, їх склад та повноваження визначені ст. 42 Статуту ГС “Херсонська обласна асоціація футболу».
Органами здійснення футбольного правосуддя в асоціації є: контрольно-дисциплінарний комітет - орган першої інстанції; апеляційний комітет - орган другої інстанції. Юрисдикція та процесуальні дії органів здійснення футбольного правосуддя асоціації визначаються дисциплінарними правилами асоціації, затвердженими виконавчим комітетом.
Органи здійснення футбольного правосуддя асоціації мають виключну компетенцію розглядати всі спори стосовно справ асоціації, які виникають між асоціацією та її членами, командами, гравцями або офіційними особами (п. 1, 5, 6 ст. 42 Статуту ГС “Херсонська обласна асоціація футболу»).
Згідно з п. 7 ст. 42 Статуту ГС “Херсонська обласна асоціація футболу» під час розгляду справ органи здійснення футбольного правосуддя асоціації застосовують дисциплінарні правила асоціації, статутні і регламентні норми, правила, постанови асоціації, УАФ, УЄФА та ФІФА.
Відповідно до п. 9 ст. 42 Статуту ГС “Херсонська обласна асоціація футболу» асоціація визнає виключну компетенцію органів футбольного правосуддя УАФ та Спортивного арбітражного суду в м. Лозанна щодо вирішення усіх питань, що пов'язані з діяльністю у футболі. Всі спори між асоціацією та УАФ чи іншими суб'єктами футболу підлягають вирішенню виключно органами здійснення футбольного правосуддя УАФ.
Виходячи з наведених положень Статуту ГС “Херсонська обласна асоціація футболу», останні визначають порядок та правила вирішення спорів, які виникають між асоціацією та її членами, а також орган здійснення футбольного правосуддя.
Так, як вже було вказано вище, у відповідності до п. 2 ст. 13 Статуту ГС “Херсонська обласна асоціація футболу» члени асоціації мають право оскаржити рішення, дії чи бездіяльність органів правління асоціації в порядку, визначеному Процедурним регламентом чи Дисциплінарними правилами асоціації.
Органами здійснення футбольного правосуддя в асоціації є: контрольно-дисциплінарний комітет - орган першої інстанції; апеляційний комітет - орган другої інстанції.
Беручи до уваги наведене та ураховуючи суть спірних правовідносин, позов про визнання недійсними рішень позачергової Конференції Громадської спілки «Херсонська обласна асоціація футболу», не може бути розглянутий в судовому порядку загальним судом (у тому числі у судовому порядку будь-якої юрисдикції), оскільки відповідно до положень Статуту ГС “Херсонська обласна асоціація футболу» спори між асоціацією та її членами розглядаються дисциплінарним комітетом та апеляційним комітетом, тобто спеціальними суб'єктами. Отже, компетенція господарського суду не поширюється на спір про визнання недійсним рішення позачергової конференції ГС “Херсонська обласна асоціація футболу».
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2019 по справі № 826/4734/16.
Слід також зазначити, що аналогічні правові висновки неодноразово викладалися у постановах Верховного Суду в справах, де різні особи оскаржували дії або рішення суб'єктів футболу, а саме у постановах Верховного Суду від 11.01.2024 по справі №910/13732/22, від 20.11.2019 у справі №757/11542/17-4, від 08.04.2021 у справі №757/11487/17-ц, від 01.06.2022 у справі №757/25820/20-ц.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позов ГО “Скадовська районна асоціація футболу» до ГС “Херсонська обласна асоціація футболу» про визнання недійсними рішень позачергової Конференції ГС «Херсонська обласна асоціація футболу» не може бути розглянутий в судовому порядку будь-якої юрисдикції та правомірно закрив провадження у справі на підстав п. 1. ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Колегія суддів не приймає до уваги твердження апелянта про відсутність у матеріалах справи та відкритому доступі Дисциплінарних правил Асоціації де визначено юрисдикцію органів здійснення футбольного правосуддя, оскільки наявність/відсутність таких правил жодним чином не впливає на визначення Статутом ГС “Херсонська обласна асоціація футболу» порядку розгляду спорів, які виникають при оскарженні певних дій або бездіяльності керівних органів спілки.
Слід також звернути увагу на те, що позивач, який є учасником ГС “Херсонська обласна асоціація футболу», у разі наявність будь-яким сумнівів, не позбавлений можливості отримання відповідних Дисциплінарних правил Асоціації на власний запит.
До того ж, колегія суддів зауважує, що члени асоціації мають право оскаржити рішення, дії чи бездіяльність органів правління асоціації в порядку, визначеному не лише Дисциплінарними правилами асоціації, а й Процедурним регламентом.
Якщо ж цими документами не визначений порядок оскарження певних дій або бездіяльності, скарги на рішення, дії, бездіяльність керівних органів розглядаються конференцією асоціації, а в період між конференціями - виконавчим комітетом асоціації (п. 13 Статуту).
Судова колегія також звертає увагу на те, що за Статутом відповідача, органами здійснення футбольного правосуддя в асоціації є: контрольно-дисциплінарний комітет - орган першої інстанції; апеляційний комітет - орган другої інстанції. Органи здійснення футбольного правосуддя асоціації мають виключну компетенцію розглядати всі спори стосовно справ асоціації, які виникають між асоціацією та її членами, командами, гравцями або офіційними особами (п. 1, 5, 6 ст. 42 Статуту ГС “Херсонська обласна асоціація футболу»).
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції вважає, що позивач не позбавлений права на захист власних прав, які він вважає порушеними, у визначеному Статутом ГС “Херсонська обласна асоціація футболу» порядку, а тому є також необґрунтованими посилання останнього на не відповідність висновків місцевого господарського суду пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статям 55, 124 Конституції України.
Не заслуговують на увагу й доводи апелянта про те, що суд першої інстанції порушив норми ст. ст. 12 та 20 ГПК України визначивши відсутність предметної юрисдикції господарських судів у корпоративному спорі не зважаючи на те, що такі спори прямо віднесені положеннями процесуального законодавства до предметної юрисдикції господарських судів, оскільки як вже було вказано вище та узгоджується зі сталою практикою Верховного Суду з подібних спорів, такий позов не може бути розглянутий у державному суді у порядку будь-якої юрисдикції, оскільки відповідно до положень Статуту відповідача, такі спори вирішуються спеціальними суб'єктами Асоціації.
Судова колегія не приймає до уваги посилання скаржника на неврахування судом першої інстанції висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 31.03.2021 у справі № 755/4056/17, від 25.01.2023 у справі № 757/230/20 та від 12.01.2021 по справі № 127/21764/17, оскільки зазначені висновки Верховного Суду зроблені у неподібних до цієї справи правовідносинах та є нерелевантними для цієї справи.
Суб'єктні склади сторін у зазначених справах та у цій справі, що переглядається, є різними: відповідачі у справі не є ні суб'єктами футболу, ні суб'єктами сфери фізичної культури і спорту. Правовідносини у зазначених справах, на відміну від правовідносин у цій справі, не стосуються сфери фізичної культури і спорту, не підпадають під правове регулювання Закону України «Про фізичну культуру і спорт», статутних документів УАФ, УЄФА та ФІФА. Статути відповідачів у вказаних справах не містили положень щодо визначення спеціальних суб'єктів здійснення правосуддя для вирішення спорів. У межах правовідносинах у справах, зокрема №127/21764/17, органи здійснення футбольного правосуддя не були визначені у статутах відповідачів спеціальними суб'єктами, яким громадські об'єднання підпорядкували вирішення спорів.
Не знайшли свого підтвердження й посилання апелянта на порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, зокрема не надання позивачеві можливості висловити свої міркування (заперечення) щодо закриття провадження у справі, оскільки як вбачається з протоколу судового засідання від 08.09.2025 судом було оголошено про те, що після відкриття провадження у цій справі у суду виникло питання щодо юрисдикції даного спору. При цьому, представник позивача був присутнім у вказаному судовому засіданні, та відповідно, не був позбавлений можливості висловити свої міркування (заперечення) щодо юрисдикції такого спору.
Разом з цим, судова колегія зауважує, що чинне процесуальне законодавство не визначає обов'язку суду щодо встановлення строку сторонами справи для надання відповідних пояснень, заперечень тощо з приводу юрисдикції спору.
З огляду на таке, порушення наведені апелянтом не знайшли свого підтвердження, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали.
Згідно з статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути наежним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Тому інші доводи скаржника, що викладені в апеляційні скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони не спростовують вірних висновків суду першої інстанції щодо наявності підстав для затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, а також закриття провадження по справі.
Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відтак, колегія суддів вважає, що наведені скаржниками порушення допущені судом першої інстанції не знайшли свого підтвердження, а тому підстави для скасування ухвали Господарського суду Одеської області від 08.09.2025 відсутні, що зумовлює залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваної ухвали без змін.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
Ухвалу Господарського суду Одеської області від 08.09.2025 у справі №916/2847/25 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова, згідно ст. 284 ГПК України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України.
Повний текст постанови складено та підписано 17.11.2025.
Головуючий суддя Аленін О.Ю.
Суддя Принцевська Н.М.
Суддя Філінюк І.Г.