Вирок від 17.11.2025 по справі 583/5098/25

Справа № 583/5098/25

1-кп/583/468/25

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" листопада 2025 р. м.Охтирка

Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Охтирка об'єднане кримінальне провадження 12025200460000833 від 21.09.2025, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Охтирка Сумської області, українця, громадянина України, не працюючого, що має професійно технічну освіту, розлученого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого

за ст.. 126-1, ч. 2 ст. 350 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

потерпілої ОСОБА_5 , її представника ОСОБА_6 ,

потерпілого ОСОБА_7 ,

ВСТАНОВИВ:

У порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно з якою кожен має право на повагу до його гідності, а також порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству» №2229-VIII від 07.12.2017 ОСОБА_3 умисно, систематично вчинював психологічне насильство по відношенню до своєї колишньої дружини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що виразилось у систематичних словесних образах ОСОБА_5 нецензурною лайкою, внаслідок чого потерпіла зазнала психологічних страждань, а також погіршення якості життя потерпілої особи, за наступних фактичних обставин.

10.10.2024 о 09 год. 00 хв., за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 , вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_5 домашнє насильство, а саме висловлювався нецензурними словами, стукав у вікно, чим завдав шкоди її психічному здоров'ю, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

За вказане адміністративне правопорушення, згідно постанови Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 11.11.2024 у справі №583/5267/24 3/583/2018/24 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 170 гривень в прибуток держави.

28.11.2024 о 13 год. 00 хв., за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 , вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_5 домашнє насильство, а саме ображав її нецензурною лайкою та хапав за одяг, чим завдав шкоди її психічному здоров'ю повторно протягом року, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Крім того, 28.11.2024 о 15 год. 00 хв., за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 , порушив вимоги термінового заборонного припису №АА20576 від 28.11.2024, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

За вказане адміністративне правопорушення, згідно постанови Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 14.01.2025 у справі №583/6087/24 3/583/38/25 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень в прибуток держави.

11.07.2025 о 13 год. 00 хв., за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_5 домашнє насильство, а саме ображав нецензурною лайкою, чим завдав шкоди її психічному здоров'ю, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

За вказане адміністративне правопорушення, згідно постанови Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 16.07.2025 у справі №583/3089/25 3/583/1248/25 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1020 гривень в прибуток держави.

Крім того, не зупиняючись на вчиненому, продовжуючи систематично вчинювати домашнє насильство, ОСОБА_3 , будучи особою, яка раніше неодноразово притягувалася до адміністративної відповідальності, а саме за: ч. 1 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-2, ч. 3 ст. 173-2 КУпАП за вчинення насильства в сім'ї, 20.09.2025 року, близько о 20 год. 00 хв., більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_3 , прийшов до місця мешкання своєї колишньої дружини ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 , де почав стукати у вікно, зламав підвіконня та 2 москітні сітки, що супроводжувалося нецензурною лайкою в бік ОСОБА_5 , тим самим завдав ОСОБА_5 психологічних страждань.

Внаслідок зазначеного систематичного домашнього насильства з боку ОСОБА_3 , у потерпілої ОСОБА_5 діагностується відчуття напруження, помірний рівень тривожності, підвищене почуття провини, високий рівень стресу. Емоційний стан ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 знаходиться у причинно - наслідковому зв'язку з діями ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Ситуація, що досліджується за справою, має психотравмувальний характер для ОСОБА_5 та призводить до погіршення якості її життя.

Крім того, відповідно до Закону України «Про охоронну діяльність» № 4616-VI від 22.03.2012, охоронною діяльністю є надання послуг з охорони власності та громадян. Об'єктом охорони є фізична особа та/або майно. Суб'єкт охоронної діяльності - суб'єкт господарювання будь-якої форми власності, створений та зареєстрований на території України, що здійснює охоронну діяльність на підставі отриманої у встановленому порядку ліцензії. Охороною майна є діяльність з організації та практичного здійснення заходів охорони, спрямованих на забезпечення недоторканності, цілісності визначених власником і належних йому будівель, споруд, територій, акваторій, транспортних засобів, валютних цінностей, цінних паперів та іншого рухомого і нерухомого майна, з метою запобігання та/або недопущення чи припинення протиправних дій щодо нього, для збереження його фізичного стану, припинення несанкціонованого власником доступу до нього та забезпечення здійснення власником цього майна всіх належних йому повноважень стосовно нього.

Персоналом охорони являються працівники, які безпосередньо виконують функції з охорони майна або фізичних осіб відповідно до свого кваліфікаційного рівня.

Відповідно до п. 1 ст. 2 Закону України «Про охоронну діяльність», основною метою цього Закону, є створення умов для захисту майна, забезпечення прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та фізичних осіб.

До видів охоронних послуг, згідно до ст. 5 Закону України «Про охоронну діяльність», відноситься:

1) охорона майна громадян;

2) охорона майна юридичних осіб;

Згідно ст. 6 цього Закону, охорона майна та фізичних осіб забезпечується персоналом охорони шляхом здійснення таких заходів:

1) використання пунктів централізованого спостереження, технічних засобів охорони, транспорту реагування, службових собак;

2) контроль за станом майнової безпеки об'єкта охорони;

3) запобігання загрозам особистій безпеці фізичної особи, яка охороняється;

4) реагування в межах наданих законом повноважень на протиправні дії, пов'язані з посяганням на об'єкт охорони.

Стаття 9 Закону України «Про охоронну діяльність» визначає права суб'єкта охоронної діяльності. Зокрема суб'єкт охоронної діяльності має право:

- для забезпечення охоронної діяльності придбавати, зберігати та використовувати в установленому законодавством порядку спеціальні засоби, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України;

- використовувати в охоронній діяльності технічні засоби охоронного призначення;

- використовувати транспорт реагування;

- за згодою замовника послуг з охорони (його представника) оглядати територію, будинки, приміщення, майно, що охороняються.

Згідно ст.11 Закону України «Про охоронну діяльність», персоналом охорони можуть бути дієздатні громадяни України, які досягли 18-річного віку, пройшли відповідне навчання або професійну підготовку, уклали трудовий договір із суб'єктом господарювання та подали відповідні документи.

За ч. 3 ст. 11 цього Закону, персонал охорони виконує функції з охорони майна за обов'язкової наявності на його одязі ознак належності до відповідного суб'єкта охоронної діяльності згідно з його статутними документами.

За ч. 3 ст. 11 цього Закону, персонал охорони під час виконання функціональних обов'язків повинен мати при собі посвідчення з підписом керівника суб'єкта охоронної діяльності, в якому зазначаються прізвище, ім'я, по батькові особи, яка належить до персоналу охорони, дата видачі і термін дії посвідчення та міститься фотокартка особи, якій видано посвідчення.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охоронну діяльність», персонал охорони під час виконання функціональних обов'язків, серед іншого, має право:

п. 1) вимагати від осіб припинення протиправних дій, дотримання законності та правопорядку;

п.3) не допускати проникнення осіб та затримувати тих, які намагаються проникнути (проникли) на об'єкт охорони або залишити його, порушуючи встановлені правила, з обов'язковим негайним повідомленням про це територіального органу Національної поліції;

п. 4) протидіяти правопорушникам і негайно повідомляти органи Національної поліції про вчинення цими особами кримінального або адміністративного правопорушення;

п. 5) застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби та використовувати службових собак відповідно до цього Закону;

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про охоронну діяльність», персонал охорони під час виконання функціональних обов'язків зобов'язаний:

п. 1) забезпечувати цілісність об'єктів охорони та недоторканність майна, що на них зберігається, недоторканність фізичних осіб;

п. 2) припиняти шляхом здійснення заходів реагування правопорушення проти власності, фізичних осіб, порушення режиму роботи об'єктів охорони;

п. 3) негайно у будь-який спосіб повідомляти відповідні правоохоронні органи про вчинення протиправних дій щодо власності, фізичних осіб та інших незаконних дій, що мають ознаки кримінального правопорушення, у місцях здійснення заходів охорони;

Стаття 16 цього Закону визначає порядок застосування персоналом охорони заходів фізичного впливу та спеціальних засобів. Зокрема, під час здійснення охоронної діяльності персонал охорони має право застосовувати до осіб, які посягають на об'єкт охорони, заходи фізичного впливу та спеціальні засоби в особливих випадках, якщо інші заходи не привели до припинення посягання або до виконання особою законної вимоги персоналу охорони, у разі:

1) захисту себе або іншої особи від нападу, що становить загрозу життю та здоров'ю або майну;

2) запобігання незаконній спробі насильницьким шляхом заволодіти спеціальними засобами;

3) необхідності затримати правопорушника, який незаконно проник на об'єкт, що охороняється, або який вчиняє інші протиправні дії та чинить опір;

4) знешкодження тварини, що загрожує життю та здоров'ю персоналу охорони або інших осіб.

Згідно ч.2 ст. 16 Закону України «Про охоронну діяльність», затримання особи персоналом охорони не є адміністративним затриманням. Затримана особа негайно передається органу Національної поліції за місцем вчинення правопорушення.

З ст. 16 цього Закону застосовувати заходи фізичного впливу та спеціальні засоби дозволяється тільки після попередження голосом і жестами про намір їх застосування.

Заходи фізичного впливу та спеціальні засоби можуть застосовуватися без попередження у разі:

1) раптового нападу;

2) нападу чи опору з використанням зброї або предметів, що становлять загрозу життю та здоров'ю особи, або з використанням механічних транспортних засобів.

Відповідно до ч.11 ст.16 Закону України «Про охоронну діяльність», вчинення опору, погроз або насильства стосовно осіб, які здійснюють охоронну діяльність, тягне відповідальність згідно із законодавством.

У відповідності до зазначених вимог Закону України «Про охоронну діяльність» здійснює свою діяльність ТОВ «Явір-2000» код ЄДРПО 37829234, основним видом діяльності якого є: 80.10 Діяльність приватних охоронних служб, тобто є суб'єктом охоронної діяльності.

На посаді контролера ТОВ «Явір-2000», працює ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який є персоналом охорони та виконує відповідні функції, визначені Законом України «Про охоронну діяльність» та має відповідні права та обв'язки визначені цим Законом, тобто громадянином, який виконує громадський обов'язок.

01.10.2025 між ТОВ «Явір - 2000 Суми» (Виконавець) та ФОП ОСОБА_8 (Замовник) укладено договір №СОх/001222-JBJ спостереження за сигналізацією термінового виклику наряду охорони. Відповідно до п. 2.1. Виконавець здійснює в інтересах Замовника спостереження за сигналізацією, встановленою на об'єкті Готель «У нас як вдома» за адресою: Сумська область, м. Охтирка, вул. Перемоги, 17, обслуговування цієї сигналізації, а також терміновий виїзд наряду охорони на об'єкт у випадку надходження на пункт централізованого спостереження сигналу про спрацювання сигналізації для встановлення причин спрацювання. Наряд охорони здійснює відповідно заходи, спрямовані на припинення протиправних дій, забезпечення безпеки Замовника та затримання правопорушника, при цьому такі заходи не повинні перевищувати межу у разі загрози життю та здоров'я представнику наряду охорони. Відповідно до п.6.2.4. даного Договору виконавець має право до виконання зобов'язань по даному Договору третіх осіб ТОВ «Явір - 2000», залишаючись відповідальним перед Замовником за результати та наслідки їхньої роботи.

17.10.2025, приблизно о 00 год. 51 хв., до відділення ТОВ «Явір-2000 Суми» надійшло повідомлення про спрацювання тривожної кнопки у готелі «У нас як вдома» за адресою: Сумська область, м. Охтирка, вул. Перемоги,17. За зазначеним повідомленням 17.10.2025, о 00 год. 54хв., на транспортному засобі реагування марки Renault Logan, д.н.з. НОМЕР_1 , до готелю «У нас як вдома» за адресою: Сумська область, м. Охтирка, вул. Перемоги,17, прибув персонал охорони ТОВ «Явір-2000», а саме контролер ТОВ «Явір-2000» ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та контролер ТОВ «Явір-2000» ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які перебували у відповідному форменному одязі персоналу охорони ознак належності до відповідного суб'єкта охоронної діяльності.

Під час прибуття у зазначений час до приміщення готелю «У нас як вдома» за вказаною адресою контролери ТОВ «Явір-2000» виявили ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перебував у приміщенні готелю «У нас як вдома» з ознаками алкогольного сп'яніння та висловлювався в адресу працівниць готелю «У нас як вдома» ОСОБА_10 та ОСОБА_11 нецензурною лайкою, розмахував в адресу присутніх рукам та ногами.

У подальшому, 17.10.2025, приблизно о 01 год. 00 хв., точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, після того як контролер ТОВ «Явір-2000» ОСОБА_7 та контролер ТОВ «Явір-2000» ОСОБА_9 запропонували ОСОБА_3 залишити приміщення охоронюваного ними готелю та припинити свої протиправні дії, ОСОБА_3 , перебуваючи перед входом до приміщення готелю «У нас як вдома» за адресою: Сумська область, м. Охтирка, вул. Перемоги,17, усвідомлюючи, що перед ним перебуває персонал охорони, тобто громадянин, який виконує громадський обов'язок, маючи умисел на заподіяння шкоди здоров'ю зазначеному персоналу охорони, посягаючи на здоров'я контролера ТОВ «Явір-2000» ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, тобто діючи з прямим умислом, кулаком своєї правої руки заподіяв двох ударів в область обличчя ОСОБА_7 , чим спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді синця лівої нижньої повіки, забою м'яких тканин лівої половини обличчя, у зв'язку з виконанням цим громадянином громадських обов'язків, які по тривалості розладу здоров'я кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що не спричинили короткочасного розладу здоров'я так як має незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше як шість днів.

В судовому засіданні обвинувачений свою винуватість визнав та підтвердив вчинення ним домашнього насильства та заподіяння легкого тілесного ушкодження персоналу охорони за зазначених в обвинувальному акті обставин.

Заслухавши думку учасників процесу, які не оспорюють фактичних обставин справи, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, обмежившись допитом обвинуваченого.

За таких обставин суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_3 є доведеною. Злочинні дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ст. 126-1 КК України як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо колишнього подружжя, що призводить до психологічних страждань, погіршення якості життя потерпілої особи, та за ч.2 ст. 350 КК України як умисне заподіяння легкого тілесного ушкодження громадянинові, який виконує громадський обов'язок.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, який на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується формально, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.

До пом'якшуючих обставин, суд відносить щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

З урахуванням даних обставин, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у межах санкцій у виді обмеження волі з застосуванням обмежувальних заходів, передбачених ст.91-1 КК України.

Разом з тим, враховуючи особу обвинуваченого, який засудив свою протиправну поведінку, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, думку потерпілих, які погодилися з думкою прокурора про можливість призначення покарання з випробуванням, висновок ДУ «Центр пробації» в Сумській області Охтирський районний сектор № 3 про середній ризик повторного кримінального правопорушення та середній рівень небезпеки для суспільства, можливість виправлення обвинуваченого без позбавлення або обмеження волі, суд вважає можливим виправлення обвинуваченого без відбування покарання з випробуванням згідно зі ст.75 КК України з покладанням на нього обов'язків, передбачених ст.76 цього Кодексу.

Суд вважає, що виключно таке покарання необхідне й достатнє для виправлення обвинуваченого, а також запобігання вчиненню нових злочинів.

Враховуючи, що ОСОБА_3 вчинено декілька кримінальних правопорушень, покарання йому слід призначати з врахуванням положень ч. 1 ст. 70 КК України.

Крім того, потерпіла звернулася із цивільним позовом про відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення. В обґрунтування позову зазначила, що внаслідок своїх протиправних дій, ОСОБА_3 спричинив значну моральну шкоду, яка полягає в щоденних думках та спогадах про наслідки психотравмуючої події, страх можливого повторення події, негативні переживання та спогади, насторога, тривога, емоційні та тілесні реакції при згадуванні, важкість виконання повсякденних обов'язків, фіксованість уваги на проблемі відновлення майна та психіки. Переживання фізичних незручностей та психологічного дискомфорту, тимчасова відірваність від активного соціального життя, знижений та нестійкий настрій, порушення сну, неприємні сновидіння, емоційна напруга, побоювання щодо майбутнього стану здоров'я. Тому просила стягнути на її користь 80000,00 грн моральної шкоди.

В судовому засіданні ОСОБА_5 та її представник заявлені позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

ОСОБА_3 поданий потерпілою цивільний позов визнав повністю, в сумі 80000 грн.

Суд зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 127 КПК України шкода завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Згідно з ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до ч. 2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Частиною 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

У постанові від 03.10.2019 року у справі №709/1173/17 Верховний суд зазначив, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Судом встановлено, що внаслідок систематичного домашнього насильства з боку ОСОБА_3 у потерпілої діагностується відчуття напруження, помірний рівень тривожності, підвищене почуття провини, високий рівень стресу, потерпілій завдана моральна шкода,

Визначаючи розмір заподіяної моральної шкоди суд враховує, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість та безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а тому, враховуючи надане потерпілою обґрунтування рівня, характеру, тривалості та обсягу душевних та психічних страждань, характеру майнових та немайнових втрат, тяжкості вимушених змін у житті потерпілого, а також, враховуючи повне визнання обвинуваченим заявленої суми моральної шкоди, яке не суперечить закону та не або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд дійшов висновку, що саме такий розмір відповідає душевним переживанням, пов'язаним із систематичним домашнім насильством.

Долю речових доказів вирішити в порядку ст.. 100 КПК України.

З обвинуваченого підлягають стягненню витрати за проведення судової експертизи, відповідно до ст. 124 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 370, 373-374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 126-1, ч. 2 ст. 350 КК України та призначити йому покарання:

за ст. 126-1 КК України у виді 1 року обмеження волі,

за ч. 2 ст. 350 КК України у виді 3 років обмеження волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_3 покарання у виді 3 років обмеження волі.

На підставі ч.1 ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання у виді обмеження волі з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки.

На підставі п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_3 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

На підставі п. 3, 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України, застосувати до ОСОБА_3 обмежувальні заходи строком на 3 місяці, відповідно до яких заборонити йому наближатися менш ніж на 100 м до місця, де ОСОБА_5 може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв'язку з роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин, а також направити ОСОБА_3 для проходження програми для кривдників.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до вступу вироку у законну силу не обирати.

Цивільний позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 моральну шкоду у розмірі 80000 (вісімдесят тисяч) грн 00 коп.

Речові докази: 2 москітні сітки у пошкодженому стані та частину пластикової трубки сірого кольору з металевим краном, передані на зберігання ОСОБА_12 , вважати повернутими власнику.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати за проведення експертизи в сумі 3565,60 грн.

Вирок може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду через Охтирський міськрайонний суд Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Роз'яснити учасникам судового провадження їх право на отримання в суді копії вироку.

Суддя Охтирського міськрайонного суду

Сумської області ОСОБА_13

Попередній документ
131843274
Наступний документ
131843276
Інформація про рішення:
№ рішення: 131843275
№ справи: 583/5098/25
Дата рішення: 17.11.2025
Дата публікації: 19.11.2025
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Охтирський міськрайонний суд Сумської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та кримінальні правопорушення проти журналістів; Погроза або насильство щодо службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов'язок
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (17.11.2025)
Дата надходження: 28.10.2025
Розклад засідань:
04.11.2025 13:00 Охтирський міськрайонний суд Сумської області
17.11.2025 14:00 Охтирський міськрайонний суд Сумської області