Справа № 583/3040/25
2/583/1154/25
17 листопада 2025 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого Плотникова Н.Б.
при секретарі Логвиненко Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Охтирка справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості за кредитним договором,
10.07.2025 року до суду надійшла позовна заява ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість: за договором позики № 79196266 в розмірі 20282,30 грн., з яких: 6500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 1795,30 грн. - сума заборгованості за відсотками, 11987,00 грн. - сума заборгованості за пенею; за договором позики № 2355818 в розмірі 10065,00 грн., з яких: 3000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 615,00 грн. - сума заборгованості за відсотками, 6000,00 грн. - сума заборгованості за пенею, 450,00 грн. - комісії за надання позики. Позовні вимоги мотивує тим, що 27.07.2024 р. між ОСОБА_1 та ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» було укладено договір позики № 79196266. 14.06.2021 р. між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 14/06/21, відповідно до якого ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі, в т.ч. до ОСОБА_1 на суму 20282,30 грн. Також 21.07.2024 р. між ОСОБА_1 та ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» було укладено договір позики № 2355818. 14.06.2021 р. між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 14/06/21, відповідно до якого ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі, в т.ч. до ОСОБА_1 на суму 10065,00 грн.
12.08.2025 р. від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позову ТОВ «ФК «ЄАПБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити в повному обсязі. Свої заперечення мотивує тим, що позивачем не було надано докази видачі відповідачу грошових коштів за спірними кредитними договорами. Позивачем не доведено факту відступлення права грошової вимоги до відповідача за договорами позики від первісних кредиторів до ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів», матеріали справи не містять копії договору факторингу між кредитодавцем та позивачем у повному обсязі, в тому числі докази оплати договору факторингу та додатків до нього, що підтверджувало б належність позивача як нового кредитора у цій справі, окрім цього, договір факторингу було укладено ще до виникнення первинних кредитних правовідносин між відповідачем та первинним кредитором. Крім того, зазначає, що не доведено правильність нарахування суми заборгованості, адже строк позики (строк дії кредиту) - 30 календарних днів, тому після припинення дії кредитного договору нарахування процентів повинно припинитися. Вважає, що згідно п. 18 Перехідних положень ЦК України позивач не має права стягувати з нього неустойку в розмірі 17987,00 грн. Крім того, банк не уповноважений стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом у розмірі 450,00 грн., адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник, а є наслідком реалізації прав та обов'язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.
18.08.2025 р. від позивача надійшла відповідь на відзив, в якому просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та зазначає, що між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та відповідачем укладено договори щодо отримання кредитних коштів, а саме: Договір Позики № 79196266 від 27.07.2024. та Договір Позики № 2355818 від 21.07.2024. Договори між сторонами укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. При цьому відповідач через особистий кабінет на веб-сайті Первісних кредиторів подав заявку на отримання кредиту на умовах, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредиту, після чого первісні кредитори надіслали позичальнику за допомогою засобів зв'язку на зазначений ним номер телефону одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду, який відповідач використав для підтвердження підписання договору. Укладання угоди без заповнення Заявки Клієнтом є неможливим, так як без проходження реєстрації та отримання Одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до домовленості є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису), без здійснення входу Відповідачем на веб-сайт за допомогою Логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитного договору між Відповідачем та Первісним Кредитором (Позикодавцем) не було б укладено, що і є доказом фактичного підписання оригіналу кредитного договору та надання йому примірника оригіналів договору. Отже, Позивачем доведено факт укладання вищевказаного договору Відповідачем в електронній формі, тому позовні вимоги Позивача є законними та обгрунтованими, а Відповідач намагається уникнути виконання взятих на себе зобов'язань. У відповідності до умов договору, кошти надаються Позичальнику в безготівковій формі на банківську картку вказану власноручно Позичальником при укладанні договору. Перерахування коштів на платіжні карти Відповідача за укладеним договором було безпосередньо здійснено операторами онлайн-послуг платіжної інфраструктури, які не здійснюють операцій з готівковими грошима, а перекази коштів здійснюються виключно у безготівковій формі, видаткові касові ордери на суму переказу не складаються. Також умовами угод з банками-екваєрами, від яких фактично надходять на картки клієнтів кошти до переказу, передбачено надходження від Компанії загальних сум поповнення карток за визначений період, а не сум окремих транзакцій, в зв'язку з цим виділення транзакції як окремого платежу із зазначенням призначення у банківській виписці не є можливим. Самим Відповідачем факт отримання грошових коштів за Кредитними договорами у відзиві на позовну заяву не спростовується належними доказами. Розмір заборгованості відповідача за вказаними договорами підтверджується розрахунками заборгованості за кредитними договорами №2355818 від 21.07.2024 та №79196266 від 27.07.2024. Отже, Позивачем доведено факт укладання Відповідачем Кредитного договору електронній формі, обгрунтовано розмір заборгованості за вказаними договорами, та отримання Відповідачем кредитних коштів, тому позовні вимоги Позивача є законними та обгрунтованими, а Відповідач намагається уникнути виконання взятих на себе зобов'язань. Щодо нарахування відсотків за користування кредитними коштами за договором позики № 2355818 від 21.07.2024 зазначає, що відповідно до п.1. за цим Договором Позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника, а Позичальник зобов'язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку Позики, або достроково, та сплатити Позикодавцю плату (Проценти) від суми позики. Відповідно до п.2.1 Сума Позики 3000,00 грн. Строк позики 30 днів. Процентна ставка з другого дня користування Позикою до дати повернення Позики / день 0.01% (фіксована) 2.4. Комісія за надання Позики 44.71% (фіксована) від суми наданої Позики (що у грошовому виразі складає 1341.30 грн.). Процентна ставка за понадстрокове користування Позикою за день становить 2,70%. Відповідно до п. 18 договору якщо Сума Позики, зазначена в п. 2 Договору, не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, за користування Позикою понад встановлений Договором строк Позикодавець має право, у випадку невиконання Позичальником умов цього Договору, нараховувати пеню в розмірі, визначеному п. 2 Договору за кожен день такого користування з урахуванням обмежень, встановлених Законом України «Про споживче кредитування» та іншими актами законодавства. Якщо Сума Позики, зазначена в п. 2 Договору, перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати, за користування Позикою понад встановлений Договором строк нараховуються проценти за понадстрокове користування Позикою (її частиною) за ставкою, визначеною п. 2 Договору за кожен день такого користування з урахуванням обмежень, встановлених Законом України «Про споживче кредитування» та іншими актами законодавства. Відповідно до п.4. Проценти за цим Договором нараховуються щоденно, починаючи з другого дня користування Позикою до дати повернення Позики (включно), на залишок Позики, виходячи із строку фактичного користування Позикою та до повного погашення заборгованості за Договором. Проценти не нараховуються за перший день користування Позикою. Щодо нарахування відсотків за користування кредитними коштами за договором позики № 79196266 від 27.07.2024: відповідно до п.1. за цим Договором Позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника, а Позичальник зобов'язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку Позики, або достроково, та сплатити Позикодавцю плату (Проценти) від суми позики . Відповідно до п.2.1 Сума Позики 6500,00 грн. Строк позики 30 днів. п. 2.3.Базова процентна ставка/день 0,83% (фіксована). Процентна ставка за понадстрокове користування Позикою за день становить 2,70%. Відповідно до п.4. Проценти за цим Договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок Позики, виходячи із строку фактичного користування Позикою та до повного погашення заборгованості за Договором. Відповідач розрахунок заборгованості належними та допустимими доказами не спростував, не надав власний розрахунок наявної заборгованості, в цілому заперечивши позовні вимоги. Клопотання про проведення експертизи з метою визначення механізму і розміру нарахованих сум, що склали заборгованість, відповідач суду не заявив. Доказів про повернення кредитних коштів на умовах і в порядку, визначеними кредитними договорами, ані перед первісними, ані перед новим кредитором відповідач також суду не надав. Відповідачем при підписанні Договору Позики не було висловлено жодних заперечень або зауважень щодо умов та порядку нарахування відсотків, що свідчить про погодження ним всіх умов нарахування відсотків зазначеного договору. Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк, умови кредитування та нарахування відсотків у зв'язку з простроченням повернення кредитних коштів, що свідчить про наявність волі відповідача на укладення такого Договору на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Розмір відсотків за користування кредитними коштами сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому ст. 627 ЦК України. Відповідач розумів розмір процентів, надаючи свою згоду на отримання кредитних коштів. Відсотки, які просить стягнути Позивач, нараховані за понадстрокове користування кредитом, за відсотковою ставкою передбаченою Кредитним договором. Також зазначає, що Дія Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 продовжена до 14.06.2025, Договір факторингу №14/06/21 є чинним, а тому перехід прав вимоги за Договором позики № № 79196266, 2355818 відбувся відповідно до діючого Договору факторингу №14/06/21, є правомірним і відповідає чинному законодавству. Обставини, на які посилається Відповідач у Відзиві на позовну заяву, як на підстави для відмови у задоволені позовних вимог - є не обґрунтовані, недоведені, суперечать умовам укладених правочинів, нормам чинного законодавства, ряду правових позицій викладених в Постановах ВСУ, а отже є такими що не підлягають задоволенню та не повинні братися судом до уваги.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, просить справу розглядати у відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
В судове засідання сторони не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені. В зв'язку з чим справа розглядається відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у відсутність учасників справи та без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Судом встановлено, що 21.07.2024 р. між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 був укладений договір позики № 2355818. Згідно з умовами даного договору відповідач отримав позику в сумі 3000,00 грн. Основні параметри: строк позики (строк договору) - 30 днів; процентна ставка (базова)/ день - 0,01 %, комісія за надання позики - 44,71 % від суми наданої позики (що у грошову виразі складає 1341,30 грн.)/ Дата надання позики - 21.07.2024, дата повернення позики - 19.08.2024, процентна ставка за понадстрокове користування позикою становить 5 % за день, пеня - 5 %. Договір укладено та підписано сторонами в електронній формі (а.с. 27-31).
У п. 29 договору «Юридичні адреси та реквізити сторін» зазначено номер особистого електронного платіжного засобу позичальника: НОМЕР_1 .
21.07.2024 р. ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» виконано умови договору позики та перераховано ОСОБА_1 кошти в розмірі 3000,00 грн. на рахунок НОМЕР_1 .
Також, 27.07.2024 р. між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 був укладений договір позики № 79196266. Згідно з умовами даного договору відповідач отримав позику в сумі 6500,00 грн. Основні параметри: строк позики (строк договору) - 30 днів; процентна ставка (базова)/ день - 0,83 %. Дата надання позики - 27.07.2024, дата повернення позики - 25.08.2024, процентна ставка за понадстрокове користування позикою становить 2,70% за день, пеня - 2,7 %. Договір укладено та підписано сторонами в електронній формі (а.с. 8-13).
У п. 29 договору «Юридичні адреси та реквізити сторін» зазначено номер особистого електронного платіжного засобу позичальника - № НОМЕР_1 .
27.07.2024 р. ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» виконано умови договору позики та перераховано ОСОБА_1 кошти в розмірі 6500,00 грн. на рахунок НОМЕР_1 .
Доказів того, що банківська картка з відповідним номером ОСОБА_1 не належить, матеріали справи не містять.
Згідно інформації, наданої АТ КБ «Приват Банк», на ім'я ОСОБА_1 банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 , 21.07.2024 р. на дану платіжну картку було зараховано платіж у сумі 3000,00 грн.; 27.07.2024 р. на дану платіжну картку було зараховано платіж у сумі 6500,00 грн., що підтверджується випискою по рахунку № НОМЕР_2 за період з 21.07.2024 по 30.07.2024р. (а.с. 137-140).
Отже, позивачем надано належні та допустимі докази укладення кредитного договору та отримання ОСОБА_1 кредитних коштів у сумі 3000,00 грн. та 6500,00 грн.
Таким чином, судом встановлено, що між сторонами існують договірні правовідносини.
Відповідно до норм ст.ст. 11, 525, 629 ЦК України підставами для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір, який є обов'язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Різновидом договору є кредитний договір, який обов'язково укладається в письмовій формі (ст.ст. 1054, 1055 ЦК України, ст.13 Закону України «Про споживчий кредит»).
Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частиною 1 ст. 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч. 1 ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Статтею 204 ЦК України встановлена презумпція правомірності правочину.
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Особливості укладання кредитного договору та договору позики в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).
У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з п. 6 ч.1 ст. 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону).
За змістом ч.ч.3,4,6 ст.11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону визначено яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Судом встановлено, що договори позики між ОСОБА_1 та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» укладені у формі електронного документу, із застосуванням електронного підпису (за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора).
Таким чином, договори про надання позики підписані відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами даних правочинів.
Доказів протилежного матеріали справи не містять, відповідачем таких не надано, не доведено, що він не використовував одноразовий ідентифікатор для підписання електронної форми кредитного договору, що в силу положень статей 12, 81 ЦПК України є його процесуальним обов'язком.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор (ч. 1 ст. 510 ЦК України).
Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов'язанні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
14.06.2021 р. між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» (Фактор) та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (Клієнт) був укладений договір факторингу №14/06/21 (а.с. 14-16).
Згідно п.1.1, 1.2 Договору факторингу, згідно умов цього Договору Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (Позики), плату за Позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов'язань, право на одержання яких належить Клієнту. Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової Вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних Реєстрах Боржників, які формуються згідно Додатку №1 є невід'ємною частиною Договору. Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі відповідного Реєстру Боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід'ємною частиною цього Договору.
Згідно п. 9.1 Договір вступає в силу з дня його підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення їх печатками і діє до 14 червня 2022 року, а в частині виконання зобов'язань, до повного виконання сторонами зазначених зобов'язань.
13.06.2022 р. ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» укладено додаткову угоду № 7 до договору факторингу № 14/16/2021 від 14.06.2021, за умовами якої Сторони домовились викласти пункт 9.1. Договору в наступній редакції: «Даний Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення його печатками Сторін. Договір дійсний протягом 12 місяців з дня набрання чинності, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим договором. У випадку, якщо жодна із Сторін не направить письмове повідомлення про розірвання договору за один місяць до строку закінчення дії договору, даний Договір автоматично пролонгується на кожний наступний рік (а.с. 18).
23.12.2024 р. ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» укладено додаткову угоду № 45 до договору факторингу № 14/16/2021 від 14.06.2021, за умовами якої в якості ціни продажу згідно Реєстру боржників № 40 від 23.12.2024 року Фактор сплачує Клієнтову суму грошових коштів, яка становить 14,5 % від основної суми заборгованості (тіло кредиту), що становить 3022397,42 грн. (п.4 додаткової угоди) (а.с. 19).
27.12.2024 р. ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» перерахувало ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» 3022397,42 грн. за відступлення права вимоги згідно додаткової угоди № 45 від 23.12.2024 р., що підтверджується платіжною інструкцією № 587 від 27.12.2024 р. (а.с. 21).
Згідно акту прийому-передачі Реєстру боржників № 40 від 23.12.2024 р. до Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 р. Клієнт передав, а фактор прийняв Реєстр боржників № 40 від 23.12.2024 р. кількістю 4164, після чого з урахуванням п. 1.2 Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 р. від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей (а.с. 20).
Відповідно до Реєстру боржників №40 від 23.12.2024 р. ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором позики № 79196266 на загальну суму заборгованості - 20282,30 грн., з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу - 6500,00 грн., сума заборгованості за відсотками - 1795,30 грн., сума заборгованості за пенею - 11987,00 грн. (а.с. 22).
24.01.2025 р. ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» укладено додаткову угоду № 47 до договору факторингу № 14/16/2021 від 14.06.2021, за умовами якої в якості ціни продажу згідно Реєстру боржників № 41 від 24.01.2025 року Фактор сплачує Клієнтові суму грошових коштів, яка становить 15 % від основної суми заборгованості (тіло кредиту), що становить 3064628,94 грн. (п.2 додаткової угоди) (а.с. 32).
28.01.2025 р. ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» перерахувало ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» 3064628,94 грн. за відступлення права вимоги згідно додаткової угоди № 47 від 24.01.2025 р., що підтверджується платіжною інструкцією № 634 від 28.01.2025 р. (а.с. 34).
Згідно акту прийому-передачі Реєстру боржників № 41 від 24.01.2025 р. до Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 р. Клієнт передав, а фактор прийняв Реєстр боржників № 41 від 24.01.2025 р. кількістю 4364, після чого з урахуванням п. 1.2 Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 р. від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей (а.с. 33).
Відповідно до Реєстру боржників №41 від 24.01.2025 р. ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором позики № 2355818 на загальну суму заборгованості - 10065,00 грн., з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу - 3000,00 грн., сума заборгованості за відсотками - 615,00 грн., сума заборгованості за пенею - 6000,00 грн., комісія за надання позики - 450,00 грн. (а.с. 35).
Таким чином, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» є новим кредитором, так як набуло право вимоги до відповідача за договорами позики № 79196266 від 27.07.2024 р. та № 2355818 від 21.07.2024 р., а тому вправі вимагати погашення відповідачем заборгованості згідно з цими договорами.
Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За змістом ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідач належним чином своїх зобов'язань за договорами позики не виконав, своєчасно позичені кошти та відсотки товариству не повернув, у зв'язку з чим утворилась заборгованість.
Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 23.12.2024 р. ОСОБА_1 має заборгованість за договором позики № 79196266 від 27.07.2024 р. в розмірі 20282,30 грн., з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу - 6500,00 грн, сума заборгованості за відсоткам - 1795,30 грн., сума заборгованості за пенею - 11987,00 грн. (а.с. 23-26).
Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 24.01.2025 р. ОСОБА_1 має заборгованість за договором позики № 2355818 від 21.07.2024 р. в розмірі 10065,00 грн., з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу - 3000,00 грн., сума заборгованості за відсотками - 615,00 грн., сума заборгованості за пенею - 6000,00 грн., комісії за надання позики - 450,00 грн. (а.с. 36-38).
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог щодо стягнення процентів за користування кредитом, сторона відповідача зазначає, що строк позики (строк дії кредиту) - 30 календарних днів, тому вважає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування.
Згідно п.2.2., 2.3. договору позики № 79196266 від 27.07.2024 строк договору - 30 днів, дата надання позики - 27 липня 2024 року по 25 серпня 2024 року - дата повернення позики (останній день). Таким чином, строк кредитування сплив 25 серпня 2024 року.
Відповідно до Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, викладеної у письмовому вигляді та Додатку №1, доданого до Договору позики № 79196266 від 27.07.2024 сума кредиту складає 6500,00 грн., загальна вартість кредиту складає 8118,50 грн., у тому числі проценти за користування кредитом складають 1618,50 грн. Строк кредитування з 27.07.2024 по 25.08.2024 року (а.с. 11).
Згідно п.2.2., 2.4. договору позики № 2355818 від 21.07.2024 строк договору - 30 днів, дата надання позики - 21 липня 2024 року по 19 серпня 2024 року - дата повернення позики (останній день). Таким чином, строк кредитування сплив 19 серпня 2024 року.
Відповідно до Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, викладеної у письмовому вигляді та Додатку №1, доданого до Договору позики № 2355818 від 21.07.2024 р. сума кредиту складає 3000,00 грн., загальна вартість кредиту складає 4350,00 грн., у тому числі проценти за користування кредитом складають 8,70 грн., комісія за надання кредиту складає 1341,30 грн. Строк кредитування з 21.07.2024 по 19.08.2024 року (а.с. 30 зворот).
Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
У постанові від 05 квітня 2023 року, справа №910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Пунктом 6 договорів позики № 79196266 від 27.07.2024 року та № 2355818 від 21.07.2024 року передбачено, що позичальник має право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування або строку виплати позики, установлених цим договором (пролонгація) на підставі поданого до позикодавця звернення із зазначеною датою в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання. Продовження строку користування позикою здійснюється шляхом укладення додаткової угоди, що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації позичальником такого права. У випадку укладення додаткової угоди про зміну строку, визначеного п.п. 2,2 п. 2 Договору, розрахунок денної процентної ставки здійснюється станом на день внесення таких змін до Договору.
Матеріали справи не містять доказів того, що відповідач ОСОБА_1 ініціював продовження строку користування позикою за вказаним договором та зміну дати повернення суми позики, а також укладення між сторонами додаткової угоди на реалізацію права позичальника на продовження строку користування позикою.
Враховуючи, що договорами позики № 79196266 від 27.07.2024 року та № 2355818 від 21.07.2024 року визначений строк їх дії, який становить 30 днів, саме протягом даного строку позивач мав право нараховувати відповідачу передбачені цим договором відсотки.
Відповідно до з статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи наведене, підстави для нарахування та сплати відсотків за договором позики № 79196266 від 27.07.2024 за період з 26.08.2024 по 23.11.2024, та за договором позики № 2355818 від 21.07.2024 р. за період з 20.08.2024 р. по 04.11.2024 р., відсутні. Розрахувати відсотки необхідно в межах строку дії договору, тобто за 30 днів:
за договором позики № 79196266 від 27.07.2024 починаючи з 27 липня 2024 року по 25 серпня 2024 року розмір відсотків складає 1618,50 грн. (6500,00 грн. х 0,83%/100%=53,95 грн. х 30 днів);
за договором позики № 2355818 від 21.07.2024 р. починаючи з 21 липня 2024 року по 19 серпня 2024 року розмір відсотків складає 8,70 грн. (3000,00 грн. х 0,01%/100% = 0,3 грн. х 29 днів).
При вирішенні доводів відповідача про неправомірність стягнення плати (комісії) за управління кредитом у розмірі 450,00 грн. суд виходить з наступного.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.
Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Зазначене узгоджується з висновками викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.
Виходячи з аналізу вимог п. 4 ч. 1 ст. 1, ч. 2 ст. 8, ч. 1 ст. 1, ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», роз'яснень Великої Палати Верховного Суду щодо застосування ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», які викладені у постанові від 13 липня 2022 року по справі №496/3134/19 така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.
Отже, спеціальним законодавством України прямо визначені легальні можливості позивача як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також витребувати суму несплаченої вищевказаної комісії від відповідача (в т.ч. і в судовому порядку).
Відповідно до п. 2.4. Договору № 2355818 від 21.07.2024 р. передбачена комісія за надання позики у розмірі 44,71% від суми наданої позики, що становить 1341,30 грн.
Оскільки підписуючи договір позики № 2355818 від 21.07.2024 р. сторони досягли згоди щодо умов, зокрема про нарахування комісії за надання позики, тому нарахування комісії в розмірі 1341,30 грн. за договором позики № 2355818 від 21.07.2024 р. є правомірним.
Щодо нарахованої позивачем пені за прострочення позичальником зобов'язань з повернення кредиту за договором позики № 79196266 від 27.07.2024 за період з 11.09.2024 р. по 23.11.2024 р. в розмірі 12987,00 грн. та за договором позики № 2355818 від 21.07.2024 р. за період з 26.09.2024 р. по 04.11.2024 р. в розмірі 6000,00 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Здійснюючи тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК, Верховний Суд в постанові від 12.06.2024 року у справі № 910/10901/23 виснував, в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки - звільнення від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення повернення коштів. Аналогічна позиція Верховного Суду викладена в постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23.
Указом Президента України від 24.02.2022 р. №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строк дії якого неодноразово продовжувався та діє на даний час.
Таким чином, пеня, нарахована за договором позики № 79196266 від 27.07.2024 за період з 11.09.2024 р. по 23.11.2024 р. в розмірі 12987,00 грн. та за договором позики № 2355818 від 21.07.2024 р. за період з 26.09.2024 р. по 04.11.2024 р. в розмірі 6000,00 грн., стягненню не підлягає.
Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто, таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли унаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Договори, укладені між відповідачем ОСОБА_1 та первісним кредитором, договір факторингу у встановленому порядку недійсними не визнані, тобто, в силу положень статті 204 ЦК України діє презумпція правомірності указаних правочинів.
У цій справі позичальник не довів належного повернення кредитних коштів у розмірі та на умовах, визначених спірним договором, презумпція правомірності якого не спростована.
Фактично, порушене право кредитора залишилось незахищеним, а тому підлягає захисту в судовому порядку.
Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості:
за договором позики за договором позики № 79196266 від 27.07.2024 р. в сумі 6255,30 грн. (6500,00 грн. (сума позики) + 1618,50 грн. (нараховані відсотки) - 1863,20 грн. (сплачено відповідачем в рахунок погашення заборгованості);
за договором позики № 2355818 від 21.07.2024 р. в сумі 2910,00 грн. (3000,00 грн. (сума позики) + 8,70 грн. (нараховані відсотки) + 1341,30 грн. (комісія за надання позики) - 1440,00 грн. (сплачено відповідачем в рахунок погашення заборгованості).
Враховуючи, що позовні вимоги позивача задоволено частково, на користь позивача підлягає стягненню з відповідача в рахунок відшкодування судових витрат 908,40 грн. (3028,00 грн. х 30 %).
На підставі викладеного, ст. ст. 207, 517, 526, 1048, 1049, 1054, 1077 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (вул. Симона Петлюри, 30 м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 35625014, рах. № НОМЕР_4 у АТ «ТАСкомбанк») заборгованість за договором позики № 79196266 від 27.07.2024 р. в сумі 6255,30 грн.; за договором позики № 2355818 від 21.07.2024 р. в сумі 2910,00 грн. та судовий збір в розмірі 908,40 грн., а всього стягнути 10073,70 грн. (десять тисяч сімдесят три грн. 70 коп.).
В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Охтирського
міськрайонного суду: Н.Б. Плотникова