Справа № 583/4262/25
2/583/1553/25
17 листопада 2025 року м. Охтирка
Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого судді Соколової Н.О.,
з участю секретаря судового засідання Верби Н.О.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 доТовариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ ПІВНІЧ» про стягнення заборгованості з орендної плати, збитків від інфляції та 3% річних,
17.09.2025 представник позивача - адвокат Абрамович О.В. звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ ПІВНІЧ» на користь позивача заборгованість з виплати орендної плати за договором оренди землі №486/16 від 25.10.2016 в розмірі 14328,56 грн, обрахованої без вирахування податків та обов'язкових платежів, а також 6428,04 грн інфляційні збитки та 1519,50 грн 3% річних.
Позовні вимоги мотивує тим, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 3,5679 га, кадастровий номер 5920384000:01:001:0290, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Кардашівської сільської ради Охтирського району Сумської області, яку вона успадкувала після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що з згідно з свідоцтвом про право на спадщину за законом від 20.04.2016 № 1-197 та інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 57749190 від 20.04.2016.
26.10.2016 ОСОБА_1 уклала з ПрАТ «Райз-Максимко» договір оренди землі № 486/16, згідно з яким передала у строкове платне користування дану земельну ділянку строком на 10 років. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на момент укладення договору становила 112224,47 грн. Сторонами визначено річну орендну плату в розмірі 7% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 7855,71 грн.
Договір зареєстровано 01.11.2016 державним реєстратором виконавчого комітету Охтирської міської ради Гула В.В., номер запису про інше речове право: 17313596.
11.08.2017 року ПрАТ «Райз-Максимко» уклало з ОСОБА_1 додатковий договір про внесення змін і доповнень до договору оренди землі, яким розмір орендної плати ста 10% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, тобто 11222,45 грн.
04.04.2018 Приватне акціонерне товариство «Райз-Максимко», Товариство з обмежено відповідальністю «РАЙЗ ПІВНІЧ» та ОСОБА_1 уклали трьохсторонню додаткову угоду № 1 до даного договору оренди, в якій новий орендар - ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» приймає на себе всі права та обов'язки Орендаря від Приватного акціонерного товариство «Райз-Максимко».
Також сторонами визначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 112224, 47 грн.
З 2017 року орендна плата складає 11222, 45 грн, що становить 10% нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
20.09.2023 сторони уклали додаткову угоду до договору оренди землі №486/16 від 25.10.2016, згідно якої вирішили викласти умови договору в новій редакції.
Зміни стосувалися строку дії договору - його термін продовжили до 25.10.2030, а також збільшили розмір орендної плати до 17% від нормативної грошової оцінки землі, що становить 19078,16 грн.
Пунктом 10 договору передбачено, що обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації. Також згідно з п.11 договору орендна плата вноситься у такі строки: 1 (один) раз на рік по закінченню сільськогосподарського року,але не пізніше 31 грудня.
У зв'язку з вищевикладеним просив задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача вищевказану суму заборгованості, а також судові витрати, а саме розмір судового збору 1211,20 грн та витрати на професійну правову допомогу.
18.09.2025 ухвалою судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області відкрито провадження по справі у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників справи.
25.09.2025 від представника відповідача надійшло клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, зважаючи на необґрунтованість їх розміру та невідповідність критеріям розумності та заява про заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 26.09.2025 відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
03.10.2025 надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування заперечень посилається на те, що позивачем розрахунки зроблені некоректно, а тому не повинні враховуватися судом. Так, представник позивача вказує, що для обрахування індексації орендної плати базовим місяцем зазначає червень 2017 року, що, на думку представника відповідача, є хибним, оскільки базовим місяцем в даному випадку є наступний місяць у якому сторони узгодили розмір орендної плати, тобто липень 2019 року, оскільки додатково угодою від 07.06.2019 збільшено розмір орендної плати до 11% від нормативної грошової оцінки землі.
Також представником відповідача у відзиві було заявлено про застосування судом строків позовної давності до позовної заяви.
07.10.2025 представником позивача подана заява про зменшення позовних вимог, у якій з урахуванням доводів сторони відповідача, здійснено новий розрахунок позовних вимог, у зв'язку з чим сторона позивача просить стягнути з ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» на користь ОСОБА_1 заборгованість з виплати орендної плати за Договором оренди землі № 486/16 від 25.10.2016 в розмірі 9313,98 грн, обрахованої без вирахування податків та обов'язкових платежів, а також 3525,76 грн інфляційних збитків та 925, 70 грн 3% річних.
Суд, дослідивши наявні у справі докази, приходить до такого.
Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом від 20.04.2016, ОСОБА_1 після смерті батька ОСОБА_2 успадкувала земельну ділянку, площею 3,5679 га, яка розташована на території Кардашівської сільської ради Охтирського району Сумської області, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала померлому на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії СМ №085756 від 30.02.2004, кадастровий номер 5920384000:01:001:0290 ( а.с. 6).
Встановлено, що 25.10.2016 ОСОБА_1 уклала договір оренди землі № 486/16 з Приватним акціонерним товариством «Райз-Максимко» щодо оренди земельної ділянки, площею 3,5679 га, кадастровий номер 5920384000:01:001:0290, строком на 10 років (а.с. 9-10).
Пунктом 9 Договору № 486/16 визначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 7% нормативної грошової оцінки, що складає 7855,71 грн.
Пунктом 10 Договору № 486/16 передбачено обчислення розміру орендної плати на земельні ділянки приватної власності з урахуванням індексації.
Відповідно до п. 11 Договору № 486/16 орендна плата вноситься у такі строки: 1 (один) раз на рік по закінченню сільськогосподарського року, але не пізніше 31 грудня.
11.08.2017 між ОСОБА_1 та ПрАТ «Райз-Максимко» укладено додатковий договір про внесення змін і доповнень до договору оренди землі №486/16 від 25.10.2016, яким у пункт 9 договору оренди землі внесли зміни, а саме цифри та слова « розмірі 7%» замінили на цифри та слова «розмірі 10%». Інші умови залишилися незмінними ( а.с. 11).
04.04.2018 між ОСОБА_1 (орендодавець), ПрАТ «Райз-Максимко» (орендар) та ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» (новий орендар) укладено додаткову угоду №1 про заміну сторони та внесення змін і доповнень, про поновлення договору оренди землі № 486/16, відповідно до якої орендар передає, а новий орендар приймає на себе права та обов'язки сторони (орендаря), передбачені в договорі оренди. Сторони домовилися внести зміни/доповнення в договір оренди, зокрема, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 112222, 47 грн, з 2017 року орендна плата складає 11222,45 грн (а.с. 12).
Відповідно до Додаткової угоди №2 від 07.06.2019 про внесення змін до договору оренди землі № 486/16 від 25.10.2016, ОСОБА_1 та ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» вирішили, що у термін з 01.01.2019 орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 11% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, із вирахуванням податку з доходів (орендної плати) орендодавцю згідно Податкового кодексу України .
Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - плтників податкікв про джєерела / суми нарахованого доходу, нарахованого ( перерахованого) податку та військового збору станом на 21.08.2025, ОСОБА_1 отримала від ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» у 2023 - 19077,50 грн ( 19 - 20).
З виписки АТ КБ «ПРИВАТБАНК» по надходженням по картці № НОМЕР_1 , що належить позивачу вбачається, що ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» було перераховано орендну плату по договору оренди землі: 04.09.2020 - 9937,48 грн, 30.07.2021 - 9937, 48 грн, за 08.12.2022 - 9937,48 грн, 20.09.2023 - 9937,48 грн, 27.09.2023 - 5392,81 грн, 11.09.2024 - 15357,93 грн, 21.02.2025 - 783, 26 грн ( а.с. 21).
Представник позивача у своїх доводах посилається на те, що орендар хоча і сплачував орендну плату, але не в повному розмірі, оскільки не сплачував індексацію, яка передбачена договорами і є складовою орендної плати.
Частиною першою статті 2 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно зі ст. 13 цього Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Істотними умовами договору оренди землі, в тому числі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі»).
Частинами 1-3 статті 762 ЦК України визначено, що за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.
Плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна.
За змістом ст.ст. 21, 22, 23 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.
Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Орендна плата справляється у грошовій формі. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати. Орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.
Аналіз ч. 3 ст. 762 ЦК України дозволяє стверджувати, що договором найму або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Це правило розраховано на те, щоб на майбутнє можна було змінювати або навіть забезпечити автоматичну зміну розміру плати за користування. Зокрема, сторони в договорі найму можуть встановити, що: розмір плати за користування за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць; плата за користування підлягає індексації.
Хоча природа як індексації нормативної грошової оцінки, так і індексації орендної плати базується на індексі споживчих цін, обрахованих Державною службою статистики України, проте механізми їх застосування є різними як за правовим змістом, так і за суб'єктами застосування. Зокрема, індексація нормативної грошової оцінки здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, із застосуванням певної методики (стаття 289 ПК України).
Отже, за загальним правилом, індексувати необхідно лише орендну плату, якщо інше не передбачено у договорі оренди. Індексація ж нормативної грошової оцінки має використовуватися, як правило, для визначення розміру земельного податку за відсутності договору оренди земельної ділянки. Якщо обов'язкова індексація нормативної грошової оцінки не визначена у договорі, то обчислення орендної плати відбувається відповідно до частини третьої статті 21 Закону України «Про оренду землі» (індексується лише орендна плата).
За загальним правилом, індексація орендної плати здійснюється шляхом корегування суми орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції у місяцях, що минули з дати визначення орендної плати за базовий місяць.
При цьому, базовим місяцем вважатиметься місяць, у якому востаннє змінювалася (чи підлягала перегляду) орендна плата, тобто місяць, з якого почала діяти нова нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки.
Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 лютого 2025 року у справі № 925/457/23.
Зі змісту укладеного між сторонами договору оренди землі № 486/16 від 25.10.2016, а також додаткових угод до цього договору слідує, що обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексів інфляції.
Земельна ділянка була передана в оренду ОСОБА_1 за договором від 25.10.2016, строк сплати орендної плати за яким - не пізніше 31 грудня. Додатковим договором про внесення змін і доповнень до договору оренди землі №486/16 від 11.08.2017, було змінено орендну плату з 7% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на 10%.
04.04.2018 Додатковою угодою № 1 було змінено орендаря з ПрАТ «Райз-Максимко» на ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» та змінено розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, додатковою угодою № 2 від 07.06.2019 змінено розмір орендної плати до 11% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Зважаючи на викладене, базовим місяцем початку обрахунку індексації орендної плати за 2018 рік є серпень 2017 року, індексації підлягають платежі, починаючи з липня 2019 року.
Для розрахунку орендної плати з урахуванням індексації за 2023 та наступні роки базовим місяцем є вересень 2023 - місяць укладення додаткової угоди від 20.09.2023. Індексації підлягають платежі, починаючи з жовтня 2023.
Так сума орендної плати з урахуванням індексації розраховується за формулою: [Сума орендної плати з урахуванням індексації] = [Орендна плата] ? [Сукупний індекс інфляції] / 100%, де: [Орендна плата] - сума орендної плати, яка підлягає індексації, [Сукупний індекс інфляції] - добуток щомісячних індексів за відповідний період.
Відповідні індекси споживчих цін розраховуються Державним комітетом статистики України (раніше - Міністерство статистики України), починаючи з серпня 1991 року щомісячно і публікуються, зокрема, у газеті «Урядовий кур'єр». Повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на Державний комітет статистики України ці показники згідно зі статтями 19, 21 і 22 Закону України «Про інформацію» є офіційними.
Суд погоджується з розрахунком орендної плати з урахуванням індексації, наведеним представником позивача у заяві про зменшення позовних вимог, так як він відповідає розрахунку, наведеному Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05 лютого 2025 року у справі № 925/457/23.
За таких обставин, з урахуванням позиції позивача, суд дійшов висновку, що відповідачем не було повністю виконано взятих на себе зобов'язань за укладеним договором оренди землі № 486/16 від 25.10.2016, оскільки виплата орендної плати за 2018-2024 роки позивачеві проведена не в повному обсязі. Так розмір недоплаченої орендної плати за 2018 рік становить 1098,66 грн, за 2019 рік - недоплата відсутня, за 2020 рік - 259, 69 грн, за 2021 рік - 1508,06 грн, за 2022 рік - 5778, 78 грн, за 2023 рік - 0,66 грн, за 2024 рік - 668,13 грн.
Загальний розмір недоплаченої орендної плати становить 9313,98 грн, що і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача з вирахуванням податків та інших обов'язкових платежів.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Так розмір 3% річних від простроченої заборгованості обраховується за формулою: [Сума боргу] ? [Процентна ставка (%)] / 100% ? [Кількість днів] / [Кількість днів у році], де: [Сума боргу] - сума простроченого боргу; [Процентна ставка (%)] - проценти річних; [Кількість днів] - кількість днів прострочення зобов'язання; [Кількість днів у році] - кількість днів у календарному році.
Розмір інфляційних витрат обраховується за формулою: [Сума боргу] ? [Сукупний індекс інфляції] / 100% - [Сума боргу], де: [Сума боргу] - сума простроченого боргу; [Сукупний індекс інфляції] - добуток щомісячних індексів за відповідний період.
Суд погоджується з розрахунками 3% річних та інфляційних витрат, наведеними позивачем, так як вони проведені відповідно до вищенаведених формул, та за період з 01.01.2019 по 31.08.2025 становлять: інфляційні збитки - 3525, 76 грн, 3% річних - 925, 70 грн.
Щодо застосування строків позовної давності.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).
Стаття 258 ЦК України, яка регламентує спеціальну позовну давність, визначає, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) (п. 1).
Згідно з вимогами ст. 260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими ст. ст. 253-255 цього Кодексу. Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.
Положеннями ч. 1 ст. 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, і з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 №291, від 29.04.2020 №313 та від 04.05.2020 №332 постановлено (поміж-іншим), установити з 12.03.2020 по 22.05.2020 на усій території України карантин.
02.04.2020 Президент України підписав Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)». Закон опубліковано і він набрав законної сили.
Відповідно до п. 11 Закону під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-2019), Розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003р., №№ 40-44, ст. 356) доповнено пунктами 12-14 такого змісту: «12. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».
Пізніше, 15.03.2022 Верховною радою України було прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», який набрав чинності з 17.03.2022. Вказаним законом було доповнено розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України пунктом 19 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії».
Оскільки строк позовної давності заявлених позовних вимог щодо стягнення невиплаченої індексації, 3% річних та інфляційних витрат до набрання чинності вказаних законів не сплив, тому в задоволенні клопотання представника відповідача про застосування строку позовної давності в цій частині слід відмовити.
Враховуючи положення ст. 141 ЦПК України та заважаючи на задоволення позовних вимог, з відповідача підлягають стягненню судові витрати, відповідно до положень Глави 8 ЦПК України.
За приписами ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з вимогами ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 Цивільного процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони (постанова об'єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).
При цьому обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 Цивільного процесуального кодексу України).
Відповідно до ч.ч. 2, 3, 8 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі №904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 Цивільного процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.
Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Касаційного Цивільного суду від 16.07.2020 у справі № 909/452/19, 02.11.2020 у справі № 922/3548/19 та 18.11.2020 у справі № 923/1121/17.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представником позивача надано договір про надання правничої допомоги № 92 від 22.08.2025, за умовами якого Клієнт сплачує Адвокату гонорар готівковими коштами у розмірі, визначеному за погодженням сторін з урахуванням витрат часу на підготовку, складання процесуальних документів, участь в судовому розгляді справи, в розмірі, що визначається і підтверджується Актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), або платіжним дорученням, які є невід'ємними додатками до договору; додаткову угоду до договору № 92 від 22.08.2025, згідно з якою орієнтовний розмір гонорару адвоката становить 20000,00 грн із розрахунку 100% прожиткового мінімуму для працездатних осіб за 1 год. роботи адвоката (розмір прожиткового мінімуму береться на дату складання акту виконаних робіт), а також 1000,00 грн за участь адвоката в одному судовому засіданні при розгляді даної справи (незалежно від того чи це підготовче засідання, чи розгляд справи по суті); акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) за договором № 92 про надання правової (правничої) допомоги від 22.08.2025, відповідно до якого адвокатом узгоджена вартість наданої правничої допомоги складає 10000,00 грн; квитанцію № 92 від 17.09.2025 про оплату ОСОБА_1 адвокату Абрамовичу О.В. за надання правової допомоги гонорару в розмірі 10000,00 грн.
При визначенні суми відшкодування враховується критерій реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
На переконання суду, враховуючи заперечення представника відповідача, витрати в сумі 10000,00 грн є неспівмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру. При цьому суд враховує співвідношення розміру судових витрат до ціни позову.
Слід також зазначити, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення понесених збитків, але і у певному сенсі має спонукати осіб утримуватися від вчинення неправомірних дій, які призводять до подання відповідних позовів про захист та відновлення порушених прав.
Таким чином, враховуючи наведені вище положення чинного законодавства та надаючи оцінку наявним у справі доказам суд дійшов висновку про можливість стягнення з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування судових витрат у виді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.
Крім того, позивачем при подачі позовної заяви було сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн (а.с. 4).
Таким чином, відповідач має відшкодувати на користь позивача 8211,20 грн (7000,00 грн (витрати на правничу допомогу) + 1211,20 грн (судовий збір за вимогу майнового характеру).
Керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 15, 56, 77-82, 133, 137, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ ПІВНІЧ» на користь ОСОБА_1 : невиплачену індексацію в розмірі 9313,98 грн (дев'ять тисяч триста тринадцять гривень 98 коп.), обраховану без вирахування податків та інших обов'язкових платежів; інфляційні збитки у розмірі 3525, 76 грн (три тисячі п'ятсот двадцять п'ять гривень 76 коп); 3% річних у розмірі 925,70 грн (дев'ятсот двадцять п'ять гривень 70 коп.), а всього 13 765,32 грн (тринадцять тисяч сімсот шістдесят п'ять гривень 32 коп.).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ ПІВНІЧ» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування судових витрат 8211, 20 грн (вісім тисяч двісті одинадцять гривень 20 коп.).
Рішення суду може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду через Охтирський міськрайонний суд Сумської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ ПІВНІЧ», місцезнаходження: вул. Заводська, 4, смт. Степанівка, Сумський район, Сумська область, код ЄДРПОУ 34264631.
Суддя Охтирського міськрайонного суду
Сумської області Наталія СОКОЛОВА