Справа №757/46955/25 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/8019/2025 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
06 листопада 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному проваджені № 12023000000000018 від 05.01.2023 - прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 29 вересня 2025 року, щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Балюки, Великобагачанського району, Полтавської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, -
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 29 вересня 2025 року задоволено частково клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_9 , у кримінальному провадженні № 12023000000000018 від 05.01.2023, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_7 та застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, зобов'язавши останнього прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою, а також виконувати строком до 24.11.2025 наступні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
- не виїжджати за межі України без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з приводу обставин інкримінованого кримінального правопорушення зі свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні, коло яких повинен визначити прокурор та довести до відома підозрюваного;
- здати на зберігання до Центрального-південного міжрегіонального управління ДМС свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
У іншій частині вимог клопотання - відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою вказане клопотання задовольнити повністю та застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 350 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги, прокурор зазначає, що оскаржувана ухвала слідчого судді є незаконною та необгрунтованою, а тому підлягає скасуванню.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу і просив її задовольнити, доводи підозрюваного та захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора та просили залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023000000000018, у якому 24.09.2025 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
У даному кримінальному провадженні досліджуються обставини, за яких, ОСОБА_7 , будучи достовірно обізнаним про необхідність складання актів форми ГУ-23а у разі затримки вагонів вантажоодержувачами на станційних коліях більше доби, оскільки це входить в його посадові обов'язки та стосується безпосередньої професійної діяльності, умисно не виконуючи вимоги п.п. 1, 2, 4 Інструкції, зловживаючи службовим становищем, діючи за попередньою змовою спільно з невстановленими досудовим розслідуванням особами, всупереч інтересам служби, в інтересах третіх осіб, використовуючи наявні у нього службові повноваження, достовірно розуміючи незаконність та протиправність своїх рішень, не вчинив жодних дій, спрямованих на складання актів форми ГУ-23а про затримку вагонів, вантажоодержувачем яких є ПП «АТЛАНТА-АГРО», на станційних коліях більше доби, що призвело до збитків у розмірі 1 063 860,60 гривень, що відповідно до примітки 4 до ст. 364 КК України є тяжкими наслідками.
24.09.2025 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
25.09.2025 старший слідчий в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_9 , за погодженням прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді застави співмірної із розміром завданих збитків у кримінальному провадженні № 12023000000000018, у розмірі 350 прожиткових мінімумів для працездатних осіб із покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, за вчинення якого передбачено кримінальну відповідальність виключно у виді позбавлення волі від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, метою забезпечення виконання нею належної процесуальної поведінки та покладених на неї процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим п. п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України та недоцільністю обрання щодо підозрюваного інших запобіжних заходів, передбачених п.п. 1-3 ч. 1 ст. 176 КПК України.
29.09.2025 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва задоволено частково вказане клопотання слідчого тазастосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, зобов'язавши останнього прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою, а також виконувати строком до 24.11.2025 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, які визначенні даною ухвалою.
У іншій частині вимог клопотання - відмовлено.
Розглядаючи клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді застави, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК Українипідставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених ч. 3 або 4 ст. 183 цього Кодексу.
З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 перевірялись при розгляді клопотання. При цьому був допитаний підозрюваний, вислухана думка прокурора та захисника, з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя з'ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав для застосування саме такого запобіжного заходу.
Слідчим суддею встановлено, що наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, підтверджується зібраними в ході досудового розслідування документами, зокрема: актом № ДШКБ-26/12КІ від 22.08.2024 службової перевірки регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця» та філії «Оператор припортових станцій» АТ «Укрзалізниця» з питань, викладених у доповідній записці директора з корпоративної безпеки Департаменту корпоративної безпеки АТ «Укрзалізниця» ОСОБА_10 від 14.06.2024 № ЦЦКБ- 14/64; висновком судової економічної експертизи № 24424-34-25 від 17.07.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 04.08.2025; протоколом огляду від 22.09.2025; наказом начальника залізниці ОСОБА_12 № 533/НБК від 16.08.2011 про призначення ОСОБА_7 з 17.08.2011 на посаду начальника станції Черкаси Одеської залізниці; посадовою інструкцією начальника станції Черкаси, реєстраційний № ДН-ПIN:00196/01, яку затверджено начальником ВП «Шевченська дирекція залізничних перевезень» РФ «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця».
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя прийщов до висновку про їх наявність з огляду на значну суспільну небезпечність кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 на тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, особу підозрюваного, міцність його соціальних зв'язків та конкретні обставини кримінального провадження.
Разом з тим, розглядаючи клопотання слідчого про застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді застави, слідчим суддею встановлено, що у клопотанні не наведено переконливих аргументів на користь того, що застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти вказаним слідчим у клопотанні ризикам.
Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п. 1 та 2 ч. 1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені п. 3 ч. 1 цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені ч. 5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Отже, встановивши наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого кримінального правопорушення, слідчий суддя перевіряючи наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, виходив з того, що вказуючи на наявність ризиків слідчий у клопотанні та прокурор в судовому засіданні посилались на можливість вчинення ОСОБА_7 дій щодо переховування від органу досудового розслідування та суду; знищення, приховання або спотворення речей чи документів які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; можливість незаконного впливу на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, які слідчий суддя вважає частково доведеними в силу наступного.
Слідчий суддя вважав обґрунтованими доводи слідчого у клопотанні та прокурора в судовому засіданні про те, що ОСОБА_7 на час ухвалення рішення підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, належить до категорії тяжких.
На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).
Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.
Слідчим суддею в контексті встановлення наявності зазначеного ризику враховано, що підозрюваний ОСОБА_7 раніше не судимий, є інвалідом ІІ-групи, має вищу освіту, з 2011 року обіймає посаду начальника станції Черкаси регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця», одружений, має постійне місце реєстрації та проживання.
Крім того, ОСОБА_7 будучи тривалий час обізнаним про обставини кримінального провадження № 12023000000000018 в порядку ст. 208 КПК України не затримувався, з'явився у призначений час до Печерського районного суду м. Києва на розгляд клопотання про застосування відносно нього суворого запобіжного заходу.
Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_7 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, хоч і маючи стримуючі фактори у вигляді міцних соціальних зв'язків та маючи достатні матеріальні ресурси, з певним ступенем вірогідності може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, проте проявляє належну процесуальну поведінку.
Викладене переконало слідчого суддю в частковій обґрунтованості доводів слідчого у клопотанні та прокурора в судовому засіданні щодо наявності цього ризику.
Щодо ризику знищення, приховання або спотворення будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, то доводи сторони обвинувачення про наявність цього ризику обумовлені стадією кримінального провадження, зокрема, досудове розслідування наразі триває і процес збирання доказів не завершений.
Крім того, клопотання не містить переконливих доводів щодо можливості безпосередньої або опосередкованої можливості ОСОБА_7 знищення, приховання або спотворення будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Зважаючи на те, що досудове розслідування кримінального провадження триває, у справі не допитані свідки, показання яких можуть вплинути на хід досудового розслідування злочину, слідчий суддя вважає, що ризик в частині можливого незаконного впливу підозрюваним на свідків з метою спотворення показань є достатньо реальним.
Ризик перешкодити кримінальному провадженню іншим чином зумовлений можливістю ОСОБА_7 зловживати процесуальними правами та проявляти неналежну процесуальну поведінку, що на даний час не убачається.
При цьому, можливість настання зазначених ризиків оцінено слідчим суддею з урахуванням існування стримуючих їх настання факторів, як наявність міцних соціальних зв'язків, що переконує у частковій їх обґрунтованості.
Таким чином, слідчий суддя прийшов до висновку про часткову доведеність слідчим у клопотанні та прокурором в судовому засіданні ризиків, передбачених п.п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Водночас, слідчим суддею встановлено, що зазначена слідчим у клопотанні та прокурором в судовому засіданні мета застосування запобіжного заходу саме у вигляді застави, умотивована необхідністю відшкодування завданої шкоди, не є законодавчо обґрунтованою підставою для застосування запобіжного заходу у відповідному вигляді.
Також слідчий суддя встановив, що прокурор в судовому засіданні не зміг додатково обґрунтувати, чому інший більш м'який запобіжний захід, ніж застава, не зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного під час досудового розслідування та спростувати доводи захисника підозрюваного з цих обставин, не доведено даних обставин прокурором і під час апеляційного розгляду.
Як вже зазначалось, підозрюваний ОСОБА_7 раніше не судимий, є інвалідом ІІ-групи, має вищу освіту, обіймає посаду начальника станції Черкаси регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця», одружений, має постійне місце реєстрації та проживання.
Таким чином, з урахуванням наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, наявності частково доведених ризиків, передбачених п.п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також того, що прокурор не довів обставин за яких буде недостатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні та враховуючи зазначені дані щодо особи підозрюваного, які значно зменшують існування встановлених та частково доведених ризиків, слідчий суддя вважав можливим застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, із зобов'язанням виконувати обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, що буде достатнім для забезпечення його належної процесуальної поведінки та запобігання названих вище ризиків.
Згідно із ст. 178 КПК України, судом також враховано вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_7 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні яких він підозрюється, характеризуючі дані про особу підозрюваного, в їх сукупності.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Крім того, колегія суддів, враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема, рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти долученого Королівства», де зазначено, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що особа про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Як зазначив в ухвалі слідчий суддя, з чим погоджується і колегія суддів, за наслідками розгляду клопотання, крім обгрунтованості підозри, встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, яким можливо запобігти шляхом застосування до ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, що забезпечить належну процесуальну поведінку останнього, враховуючи при цьому репутацію підозрюваного, міцність соціальних зв'язків.
Також колегія суддів враховує і той факт, що слідчим суддею не встановлено обставин, які б вказували на те, що підозрюваний ОСОБА_7 будь-яким чином ухилявся від явки до органу досудового розслідування в межах даного кримінального провадження або вчиняв будь які інші дії, які б вказували на спроби підозрюваного ухилитися від явки до органу досудового розслідування та суду, чинити тиск на потерпілих, свідків.
Доводи прокурора, які зазначені в апеляційній скарзі, про те що прийняте слідчим суддею рішення є незаконним та необґрунтованим, постановлене з грубими та істотними порушенням вимог КПК України, колегія суддів вважає непереконливими, оскільки слідчий суддя при розгляді клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_7 дослідив всі обставини, з'ясування яких могло мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та вмотивованого рішення, відповідно до вимог ст. 370 КПК України.
З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі доводи, з яких прокурор просить скасувати ухвалу суду не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.
Суд обґрунтовано, у відповідності з вимогами ст.ст. 177, 178, 179, 182, 194 КПК України, з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 даних про його особу, застосував запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, який до цього часу забезпечує виконання завдань кримінального провадження, а тому підстав для скасування ухвали слідчого судді, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 179, 182, 194, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, -
постановила:
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 29 вересня 2025 року, - залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4