Справа №758/8177/25 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/5906/2025 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
05 листопада 2025 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні № 42024102070000024 - прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 15 липня 2025 року, -
за участю:
прокурора ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 ,
захисника ОСОБА_9 ,
Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 15 липня 2025 року задоволено скаргу захисника ОСОБА_9 , в інтересах ОСОБА_8 , на повідомлення про підозру у кримінальному провадженні №42024102070000024 від 09.02.2024 та скасовано повідомлення про підозру ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209 Кримінального кодексу України у кримінальному провадженні № 42024102070000024 від 09.02.2024 року.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, прокурор Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 15 липня 2025 року, скасувати її та постановити нову ухвалу, якою відмовити в повному обсязі у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_9 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209 КК України.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала слідчого судді є незаконною і необґрунтованою й такою, що підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Апелянт вказує на те, що за результатами досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42024102070000024 від 09.02.2024 року,17.01.2025 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209 КК України. При цьому, питання щодо вручення повідомлення про підозру будь-якій особі за обов'язкої участі адвоката не врегульовано чинним КПК України. Разом із тим ОСОБА_8 на момент вручення йому повідомлення про підозру не вимагав у слідчого призначити або запросити йому адвоката для надання йому правової допомоги, тощо.
Враховуючи викладене, доводи сторони захисту щодо можливого порушення права підозрюваного на захист не відповідають дійсності та не ґрунтуються на нормах КПК України.
Також апелянт зазначає, що ОСОБА_8 , будучи директором ТОВ «Тарифа» (код ЄДРПОУ 44140877) фактично виконував у вказаному товаристві організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції відповідно до ст. 18 КК України, на час вчинення кримінального правопорушення, перебував у статусі службової особи.
Гідротехнічна споруда, право щодо якої зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, в розумінні ст. 181 ЦКУкраїни є нерухомим майном, оскільки споруда за своїми фізичними властивостями нерозривно пов'язана із земельною ділянкою, на якій розташована, та її неможливо вільно переміщувати у просторі.
У зв'язку з цим, вчинення реєстраційних дій щодо об'єкту нерухомості - гідротехнічної споруди «Причал Багатофунціонувальний-87ПБ», та вчинення угод щодо цієї речі, як на нерухомість, суперечить вимогам закону, оскільки до даних правовідносин неможливо застосувати положення ст. ст. 337, 338 ЦК України.
Стороні захисту не було надано всіх матеріалів провадження, оскільки тривали слідчі дії, а посилання у процесуальних документах на окремі докази не є їх повним переліком.
Апелянт також звертає увагу на те, що наявність обґрунтованої підозри вже неодноразово, відповідно до вимог ст.194 КПК України, перевірялась слідчими суддями Подільського районного суду м. Києва, у тому числі і даним складом суду, як під час застосування запобіжного заходу у вигляді застави, так і під час продовження строку дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Крім того наявність обґрунтованої підозри та законність її вручення також встановлено й колегією Київського апеляційного суду під час оскарження ухвали суду першої інстанції щодо застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу.
Крім того апелянт зазначає, що висновок експерта №1961/12-2024 від 18.12.2024, що визначає розмір завданих збитків, є належним доказом та має значення для кваліфікації дій підозрюваного. Отже, твердження захисту про безпідставність кримінального переслідування є передчасними, а слідчий суддя на стадії досудового розслідування не має повноважень оцінювати докази сторони обвинувачення на стадії досудового розслідування.
Щодо висновку науково-правової експертизи від 30.04.2025 №126/45-е на яку послався захисник у скарзі, щодо доктринального тлумачення та застосування окремих норм і положень законодавства України, на підтвердження начебто безпідставного притягнення ОСОБА_8 до кримінальної відповідальності. Слід зазначити, що у даному випадку науково-правовий експерт фактично перейняв на себе повноваження суду та здійснив оцінку доказів у кримінальному провадженні. З урахуванням викладеного, апелянт вважає, що суд здатний самостійно в повній мірі оцінити обґрунтованість підозри, підстави та способи її вручення та відповідності її нормам КПК України.
На обґрунтування вимог клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 15 липня 2025 року, апелянт зазначив, що дана ухвала слідчого судді проголошена за відсутності сторін кримінального провадження, та в подальшому надійшла до Подільської окружної прокуратури міста Києва 16.07.2025 за вх.№8912-25, а тому строк її оскарження підлягає поновленню. Також зазначив, що 16.07.2025 прокурором отримано виключно її вступну та резолютивну частину.
Захисником ОСОБА_9 , в інтересах ОСОБА_8 , подано заперечення на апеляційну скаргу прокурора, в яких він просить відмовити у її задоволенні.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, доводи захисника, який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги прокурора та просив залишити без змін ухвалу слідчого судді, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до вимог пункту 3 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Згідно абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Строк апеляційного оскарження може бути поновлений, якщо причини його пропуску є поважними.
Згідно з ч. 1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
З урахуванням обставин, щодо пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого суддіПодільського районного суду м. Києва від 15 липня 2025 року, які викладені в клопотанні прокурора, колегія суддів вважає їх поважними, на підставі чого приходить до висновку щодо поновлення строку на апеляційне оскарження вказаної ухвали.
Як вбачається з матеріалів клопотання, що в провадженні СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві перебуває кримінальне провадження №42024102070000024 від 09.02.2024.
В межах вказаного провадження старшим слідчим СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_10 , за погодженням з прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 , складено та 17.01.2025 вручено ОСОБА_8 повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст.191, ч. 2 ст. 209 КК України.
04.06.2025 захисник ОСОБА_9 , в інтересах ОСОБА_8 , звернувся до слідчого судді Подільського районного суду м. Києва зі скаргою у порядку ст. 303 КПК України, в якій просив скасувати повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209 Кримінального кодексу України у кримінальному провадженні № 42024102070000024 від 09.02.2024 року.
15.07.2025 ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва задоволено вказану скаргу та скасовано повідомлення про підозру ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209 Кримінального кодексу України у кримінальному провадженні № 42024102070000024 від 09.02.2024 року.
З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Згідно п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Аналіз положень п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України дає підстави вважати, що в ході розгляду скарги на повідомлення про підозру підлягають з'ясуванню дотримання в ході повідомлення про підозру Глави 22 КПК України, у тому числі щодо відповідності підозри вимогам ст. 277 КПК України.
Відповідно до п. 2 ст. 277 КПК України, повідомлення має містити такі відомості:
1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення;
2) анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру;
3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення;
4) зміст підозри;
5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру;
7) права підозрюваного;
8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Задовольняючи скаргу захисника ОСОБА_9 , в інтересах ОСОБА_8 та скасовуючи повідомлення про підозру ОСОБА_8 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209 КК України, слідчий суддя дійшов висновку, що у змісті підозри надано оцінку цивільному законодавству щодо інституту знахідки, а також констатовано наявність цивільного обов'язку в ОСОБА_8 , передбаченого ст. 944 Цивільного кодексу України відносно речі, яка передана йому на зберігання, не здійснювати певних дії без згоди поклажодавця.
При цьому, з підозри не зрозуміло хто в даних цивільних правовідносинах виступає у ролі поклажодавця.
Поряд з цим, орган досудового розслідування констатуючи в одній частині повідомлення про підозру незастосування інституту знахідки до майнових прав (за обставинами справи фактично до нерухомої речі), надалі по тексту покликається на лист слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві від 09.02.2021 № 3003/125/50-2021, наданого на заяву про виявлення загублених активів, як на підставу уповноваження ТОВ «Українське бюро судноплавства» забезпечити збереження «знайденої» гідротехнічної споруди.
Отже висновки органу досудового розслідування в цій частині викладено взаємно суперечливо.
Слідчий суддя вважав, що мінімальний рівень обґрунтованості підозри у цій справі вимагає викладу в її змісті обставин, які розмежовують ймовірне кримінальне правопорушення з цивільно-правовими відносинами, зокрема пов'язаними з набуттям прав на безхазяйну річ.
В першу чергу, органом досудового розслідування має бути продемонстровано, що підозрюваний на момент вчинення відповідних дій усвідомлював наявність в потерпілої особи незареєстрованих прав на гідротехнічну споруду.
Між тим, виклад обставин з цього приводу повідомлення про підозру не містить, а наявність відповідних фактичних даних в матеріалах досудового розслідування, наданих на доведення законності повідомлення про підозру, слідчим суддею не встановлено.
Більш того, в частині встановлення власника вказаної гідротехнічної споруди в повідомленні про підозру зазначено, що така «фактично належить» регіональній філії Південно-західній залізниці АТ «Укрзалізниця», тобто без зазначення конкретного обсягу речових прав. Обставини «фактичної належності» майна потерпілій особі в повідомленні про підозру також не викладено.
Отже в порушення п. 6 ч. 1 ст. 277 КПК України зміст повідомлення про підозру ОСОБА_8 від 17.01.2025 та не містить викладу усіх суттєвих обставин вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а тому таке не являється правомірним.
Беручи до уваги, що повідомлення про підозру від 17.01.2025 за ч. 5 ст. 191 КК України є необгрунтованим, що є предикатним діянням щодо ст. 209 КК України, то відповідно і в частині інкримінування ч. 2 ст. 209 КК України зазначене є також необгрунтованим.
На переконання колегії суддів, у даному випадку слідчий суддя вийшов за межі своїх повноважень, які обмежуються здійсненням судового контролю у визначених КПК України випадках, та надав оцінку обставинам, які досліджуються судом в ході судового провадження.
Відповідно до вимог п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, наявності або відсутності в особи умислу на вчинення злочину, та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження.
Повнота та всебічність проведеного розслідування не є тими обставинами, які мають оцінюватись слідчим суддею при з'ясуванні достатності доказів, що стали підставою для повідомлення особі про підозру.
Вказані вимоги слідчим суддею при розгляді скарги не дотримано.
Замість перевірки дотримання вимог ст.ст. 277, 278 КПК України при складанні, затвердженні та врученні повідомлення про підозру, слідчий суддя вдався до оцінки фактичних обставин інкримінованих ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, без встановленню достатності доказів для доведення наявності події та складу кримінального правопорушення, винуватості особи у його вчиненні, при цьому вірно зазначив, що доводи сторони захисту, а саме щодо відсутності складу кримінального правопорушення, зокрема суб'єкта злочину, недостатність доказів для доведення вини особи, не є предметом судового контролю слідчого судді на стадії досудового розслідування, тобто до вирішення тих питань, які не є предметом розгляду слідчого судді під час досудового розслідування.
Однак, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його винуватості чи невинуватості, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування та судового розгляду.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».
У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення. При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою кримінального кодексу ця особа підлягає відповідальності.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 15 липня 2025 року постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, а тому підлягає скасуванню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали.
Дослідивши доводи та зміст скарги захисника ОСОБА_9 , на повідомлення про підозру ОСОБА_8 , від 17.01.2025 у кримінальному провадженні №42024102070000024 від 09.02.2024, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.
Перевіркою наданих суду апеляційної інстанції матеріалів встановлено, що в повідомленні про підозру ОСОБА_8 , від 17.01.2025 належним чином викладено зміст підозри та правову кваліфікацію кримінальних правопорушень за ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209 КК України, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_8 , із зазначенням частини статті закону України про кримінальну відповідальність, стислого викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, у тому числі інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру.
Аналіз повідомлення про підозру ОСОБА_8 , від 17.01.2025 року дає підстави стверджувати, що воно за своїм змістом у повній мірі відповідає вимогам ст. 277 КПК України, та містить у собі всі передбачені вказаною статтею відомості.
Підстав для висновку про недотримання органом досудового розслідування вимог, визначених Главою 22 КПК України, під час складення повідомлення про підозру та порядку його вручення ОСОБА_8 , колегія суддів не вбачає.
Доводи захисника ОСОБА_9 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 у скарзі на повідомлення про підозру ОСОБА_8 фактично стосуються питань доведеності винуватості, оцінки належності та допустимості доказів. Однак з'ясування вказаних обставин не є предметом доказування при розгляді скарги на повідомлення про підозру.
Щодо до доводів про вручення письмового повідомлення про підозру у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень без участі захисника, то відповідно до вимог ч. 1 ст. 52 КПК України участь захисника є обов'язковою у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів. У цьому випадку участь захисника забезпечується з моменту набуття особою статусу підозрюваного.
Також, відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Отже процесуальним законом визначено як момент набуття особою статусу підозрюваного, так і момент обов'язкового залучення захисника у випадку оголошення підозри у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення.
Оскільки відсутні дані про попереднє затримання ОСОБА_8 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, то доводи про порушення його права на захист з цих мотивів є необґрунтованими.
За таких обставин, у задоволенні скарги захисника ОСОБА_9 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на повідомлення про підозру у кримінальному провадженні №42024102070000024 від 09.02.2024 слід відмовити, оскільки скаржником не доведено, що при складенні та врученні повідомлення про підозру було допущено порушення норм чинного КПК України.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги та її задоволення, у зв'язку з чим ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову у задоволенні скарги захисника ОСОБА_9 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 .
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 277, 278, 303, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, -
Поновити прокурору Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 , строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 15 липня 2025 року.
Апеляційну скаргу прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 , - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 15 липня 2025 року, - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні скарги захисника ОСОБА_9 , в інтересах ОСОБА_8 на повідомлення про підозру у кримінальному провадженні №42024102070000024 від 09.02.2024, - відмовити.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4