Ухвала від 05.11.2025 по справі 757/43291/25-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №757/43291/25 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/7274/2025 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2025 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою, з доповненнями захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06 вересня 2025 року, щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, українця, громадянина України, адвоката, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

який підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 209 КК України, -

за участю:

прокурора ОСОБА_8 ,

підозрюваного ОСОБА_7 ,

захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06 вересня 2025 року відмовлено узадоволенні скарги захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_6 на незаконне затримання (клопотання про перевірку обґрунтованості затримання особи) у порядку ст. 206 КПК України та задоволено клопотання виконувача обов'язків керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_11 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у межах строку досудового розслідування, до 04.11.2025 року включно.

Одночасно визначено заставу у розмірі 39 600 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 119 908 800 (сто дев'ятнадцять мільйонів дев'ятсот вісім тисяч вісімсот) гривень, яка може бути внесена (заставодавцем) на депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покладено на підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у разі внесення застави, наступні обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду;

- не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначено до 04.11.2025 року включно.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз'яснено заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом.

Покладено на прокурора у кримінальному провадженні контроль за виконанням ухвали суду.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу, з доповненнями в якій просить, скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити в повному обсязі у задоволенні клопотання виконувача обов'язків керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_11 від 05.09.2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 та звільнити його з-під варти в залі суду.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги, з доповненнями апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, як незаконна, необґрунтована та невмотивована, яка містить невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, які не підтверджуються наданими прокурором доказами, а аргументи захисту відхилені без наведення судом законних і обґрунтованих підстав, закономірних і логічних мотивів прийняття ним своїх висновків і рішення в цілому.

Апелянт вказує на те, щонадані сторонами кримінального провадження докази не доводили обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказують детектив та прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, а відтак клопотання, яке подано неуповноваженим суб'єктом, не підлягало задоволенню.

Також апелянт зазначає, що не було вірно визначено строк тримання особи під вартою. ОСОБА_12 було затримано за відсутності передбачених КПК України підстав для затримання особи без ухвали суду. З клопотанням про застосування запобіжного заходу до суду звернувся неуповноважений суб'єкт. Повідомлення про підозру ОСОБА_7 було складено неуповноваженим суб'єктом та повідомлення про підозру ОСОБА_7 було вручено на виконання незаконної та невмотивованої постанови. Стороною обвинувачення пропущено строк на здійснення повідомлення про підозру. Повідомлена ОСОБА_7 підозра про вчинення кримінальних правопорушень є необґрунтованою. При затриманні ОСОБА_7 та повідомленні йому про підозру було порушено гарантії адвокатської діяльності.

Стороною обвинувачення не доведено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, та не надано жодного доказу на підтвердження їх існування. Запропонований стороною обвинувачення розмір застави, за відсутності виняткового випадку, був завідомо непомірним для підозрюваного.

Заслухавши доповідь судді, доводи захисників та підозрюваного, в підтримку вимог поданої апеляційної скарги, з доповненнями, які просили її задовольнити з наведених в них підстав, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, з доповненнями сторони захисту та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, вважаючи її законною та обґрунтованою, також зазначив, що підозрюваному ОСОБА_7 , ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03.11.2025 року продовжено строк тримання під вартою на 30 днів, вивчивши матеріали провадження і перевіривши наведені у апеляційній скарзі, з доповненнями доводи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга, з доповненнями захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, встановлено, що слідчим відділом Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025100100001078 від 20.03.2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 191, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 209, ч. 4 ст. 189 КК України.

04.09.2025 року о 17 год. 10 хв. ОСОБА_7 у порядку, передбаченому ст. 208, п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України, затримано, за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 209 КК України.

05.09.2025 ОСОБА_7 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212 КК України.

05.09.2025 виконувач обов'язків керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_11 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 , підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 209 КК України.

В обґрунтування поданого клопотання виконувач обов'язків керівника Київської міської прокуратури вказав, що на підставі оцінки сукупності отриманих доказів причетності особи до вчинення злочину, виникла необхідність у застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.

Обставинами кримінального правопорушення, згідно клопотання, є те, що у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 18.12.2023 ОСОБА_7 , перебуваючи у невстановленому місці разом з невстановленими під час досудового розслідування особами, утворив організовану групу, переслідуючи на меті незаконне збагачення, шляхом вчинення дій направлених на систематичне, умисне ухилення від сплати податків, а також у набутті, володінні, використанні та розпорядженні майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, внаслідок здійснення фінансових операцій та вчинення дій, спрямованих на приховування, маскування походження такого майна та джерела його походження, що вчинено особою, яка знала, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом.

З матеріалів клопотання вбачається, що з метою реалізації заздалегідь розробленого плану вчинення злочинів, ОСОБА_7 разом з невстановленими під час досудового розслідування особами залучив ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , а також інших невстановлених під час здійснення досудового розслідування осіб, до злочинної діяльності, з метою умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, а також у набутті, володінні, використанні та розпорядженні майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, внаслідок здійснення фінансових операцій та вчинення дій, спрямованих на приховування, маскування походження такого майна та джерела його походження, що вчинено особою, яка знала, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом.

Так в клопотанні йдеться про те, що ОСОБА_7 та невстановлені під час досудового розслідування особи, разом з залученими ними до злочинної діяльності ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , котрі будучи обізнаними у заздалегідь розробленому злочинному плані щодо умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, шляхом не реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на адресу контрагентівпокупців, що суперечить вимогам ст. 16, п. 1 ст. 47, п. 57.1. ст. 57, п. 187.1. статті 187, п. п. 201.1, 201.7 ст. 201, п. п. 203.1, 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України, та подальшого не декларування податкових зобов'язань податку на додану вартість по операціям з начебто постачання товарів на користь контрагентів-покупців, що у свою чергу є об'єктами оподаткування зазначених податків, а також у набутті, володінні, використанні та розпорядженні майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, внаслідок здійснення фінансових операцій та вчинення дій, спрямованих на приховання, маскування походження такого майна та джерела його походження, що вчинено особою, яка знала, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом, розпочали свою протиправну діяльність.

Діяння, яке інкримінується ОСОБА_7 , зокрема, яке передбачено санкцією ч. 3 ст. 209 КК України, визначає покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 12 років, що згідно ст. 12 КК України, кваліфікується як особливо тяжкий злочин.

06.09.2025 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва відмовлено узадоволенні скарги захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_6 на незаконне затримання (клопотання про перевірку обґрунтованості затримання особи) у порядку ст. 206 КПК України та задоволено клопотаннявиконувача обов'язків керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_11 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у межах строку досудового розслідування, до 04.11.2025 року включно.

Одночасно визначено заставу у розмірі 39 600 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 119 908 800 (сто дев'ятнадцять мільйонів дев'ятсот вісім тисяч вісімсот) гривень, яка може бути внесена (заставодавцем) на депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покладено на підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у разі внесення застави, наступні обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду;

- не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначено до 04.11.2025 року включно.

Відповідно до ст. 177 КПК Україниметою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст. 177, 178, 183, КПК України.

Під час апеляційного розгляду встановлено, що рішення слідчим суддею в цілому прийнято з дотриманням вищезазначених вимог національного та міжнародного законодавства.

Так, з ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою перевірялись при розгляді клопотання, було вислухано пояснення підозрюваного, думка прокурора та захисників, з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання застосування запобіжного заходу.

Під час судового розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд з'ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні прокурора підстав для застосування запобіжного заходу, передбачених статтею 177 КПК України.

Відповідно до ст. 178 КПК України, слідчим суддею під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховано вік та стан здоров'я підозрюваного, вагомість наявних доказів про вчинення ним кримінального правопорушення та тяжкість покарання, що йому загрожує, майновий стан підозрюваного, наявність у нього постійного місця проживання.

Слідчий суддя в ухвалі зазначив, що обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_7 у вчиненні ним кримінальних правопорушень в достатній мірі підтверджуються зібраними матеріалами досудового розслідування, а саме:

- протоколом допитом потерпілого ОСОБА_16 від 20.03.2025;

- протоколом пред'явлення особи для впізнання;

- протоколом допитом свідка ОСОБА_17 від 04.04.2025;

- протоколом допитом свідка ОСОБА_18 від 21.03.2025;

- протоколами допитів свідка ОСОБА_19 від 21.03.2025 та 07.04.2025;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_20 від 30.04.2025;

- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії;

- зняття інформації з електронних інформаційних систем від 28.07.2025, а також іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

Таким чином, виходячи з даних, що містяться в матеріалах клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_7 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 209 КК України, за викладених у клопотанні обставин.

На об'єктивне переконання колегії суддів апеляційного суду, сукупність всіх фактичних обставин та даних, зазначених в ухвалі слідчого судді, дає достатні підстави вважати про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 209 КК України, що є підставою для застосування до підозрюваного відповідних заходів забезпечення кримінального провадження, а саме запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з метою здійснення подальшого розслідування кримінального правопорушення.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 209 КК України, підтверджується даними, що містяться в матеріалах справи, про що обґрунтовано вказав в ухвалі слідчий суддя щодо причетності ОСОБА_7 ,до інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

За таких умов, слідчий суддя, як вважає колегія суддів, дослідивши, матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів лише щодо пред'явленої підозри - з точки зору достатності та взаємозв'язку, прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_7 , у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, оскільки об'єктивно зв'язують його з ними, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрювана могла вчинити дане правопорушення.

Таким чином, як вважає колегія суддів, доводи сторони захисту щодо відсутності обґрунтованої підозри є такими, що не ґрунтуються на матеріалах справи.

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, чи невинуватості, дослідження та оцінка зібраних у справі доказів з точки зору їх належності та допустимості, потребують перевірки та оцінки у кримінальному провадженні під час судового розгляду по суті.

У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа, чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений, тобто наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, наявності або відсутності в особи умислу на вчинення злочину, та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження.

Колегією суддів також встановлено, всупереч твердженням сторони захисту, що як у клопотанні, так і в судовому засіданні прокурором доведено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, які дають підстави для застосування відносно ОСОБА_7 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та підтверджують недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам.

В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).

Сідчий суддя дійшов висновку, що докази та обставини, які наведені у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний ОСОБА_7 без належного контролю його поведінки, враховуючи його соціальний статус та міцні соціальні зв'язки, на даній стадії досудового розслідування, зокрема, може: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчиняти дії направлені на знищення, приховання або спотворення будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, та які не були здобуті органом досудового розслідування в межах досудового розслідування, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Враховуючи наявні ризиків, підвищену суспільну-небезпеку інкримінованих ОСОБА_7 злочинів, колегія суддів дійшла до обґрунтованого переконання, що загальносуспільний інтерес переважає його інтереси на особисту свободу, а тому в даному випадку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, як захід процесуального примусу, є виправданим.

На підставі вище викладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваного, в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про доведеність слідчим та прокурором у клопотанні та слідчим суддею в ухвалі вказаних ризиків, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи характер вчинених злочинів, застосування іншого, більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить належної поведінки підозрюваного та може потягнути за собою настання негативних наслідків.

З урахуванням зазначеного, вимоги апеляційної скарги захисника в цій частині не заслуговують на увагу.

Дані, на які посилається в апеляційній скарзі захисник, не є такими, які б унеможливлювали перебування підозрюваного ОСОБА_7 під вартою.

Згідно ч. ч. 4, 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Розмір застави визначається у таких межах:

1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

На переконання колегії суддів, визначений слідчим суддею розмір застави, є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, оскільки виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. Відтак, враховуючи положення КПК України, практику ЄСПЛ, дані про особу підозрюваного, конкретні обставини кримінального провадження, тяжкість злочинів у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 наявність ризиків у даному кримінальному провадженні, на переконання колегії суддів, слідчий суддя правильно визначив саме такий розмір застави, що відповідає вимогам ч. 5 ст. 182 КПК України.

Зважаючи на тяжкість та характер злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 , обставини кримінального правопорушення, слідчий суддя дійшов висновку, що застава у сумі до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не буде достатнім стримуючим фактором для запобігання існуючим ризикам кримінального провадження. Тому слідчий суддя вважав за доцільне визначити заставу у розмірі, який перевищує встановлений у п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України.

З урахуванням всіх досліджених даних щодо підозрюваного, врахувавши обставини кримінального провадження, суд вважав за необхідне застосувати до нього альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 39 600 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 119 908 800 (сто дев'ятнадцять мільйонів дев'ятсот вісім тисяч вісімсот) гривень.

На переконання слідчого судді, з урахуванням тяжкості та специфіки злочину у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 , даних про його особу та рівень майнового стану, такий розмір застави на достатньому та необхідному рівні зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного та запобігти ризикам кримінального провадження.

За описаних обставин застава у зазначеному розмірі буде достатнім стимулюючим фактором, який би підозрюваний або інша особа (заставодавець) боялися б втратити внаслідок невиконання процесуальних обов'язків. Такий розмір застави є розумним з огляду на необхідність виконання завдань кримінального провадження та не є завідомо непомірним для підозрюваного.

Твердження апелянтів про те, що зклопотанням про застосування запобіжного заходу до суду звернувся неуповноважений суб'єкт, повідомлення про підозру ОСОБА_7 було складено неуповноваженим суб'єктом та повідомлення про підозру ОСОБА_7 було вручено на виконання незаконної та невмотивованої постанови, не знайшли підтверджень під час апеляційного розгляду та спростовуються наступним.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 481 КПК України письмове повідомлення про підозру здійснюється адвокату, депутату місцевої ради, депутату Верховної Ради Автономної Республіки Крим, сільському, селищному, міському голові - Генеральним прокурором, його заступником, керівником обласної прокуратури в межах його повноважень;

Відповідно до положень ч. 2 ст. 481 КПК України Генеральний прокурор (виконувач обов'язків Генерального прокурора), його заступник, керівник обласної прокуратури може доручити іншим прокурорам здійснити письмове повідомлення про підозру особам, визначеним частиною першою цієї статті, у порядку, передбаченому частинами першою і другою статті 278 цього Кодексу.

З матеріалів клопотання вбачається, що повідомлення про підозру ОСОБА_7 від 05.09.2025 /т.1 а.с. 22-38/, складене та підписане виконувачем обов'язків керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_11 та відповідно до постанови останнього від 05.09.2025 /т. 1 а.с. 30-21/, доручено прокурорам Печерського окружної прокуратури м. Києва, які входять до групи прокурорів у даному кримінальному провадженні, здійснити письмове повідомлення про підозру ОСОБА_7 , клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою також подане виконувачем обов'язків керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_11 , тобто під час повідомлення про підозру та зверненні з клопотанням про застосування запобіжного заходу, дотримано вище зазначені вимоги кримінального процесуального закону.

Щодо твердження апелянтів, що стороною обвинувачення пропущено строк на здійснення повідомлення про підозру, також не знайшли підтвердження під час апеляційного розгляду, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання.

Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 04.09.2025 року /т.1 а.с. 153-155/, вбачається, що фактичний час затримання ОСОБА_7 о 17 год. 00 хв. 04.09.2025. Відповідно до підпису про отримання письмового повідомлення про підозру ОСОБА_7 від 05.09.2025 /т.1 а.с. 38/, останнім зазначено час 05.09.2025 о 16 год. 00 хв., тобто повідомлення про підозру вручено ОСОБА_7 відповідно до положень ч. 2 ст. 278 КПК України

З огляду на викладені обставини, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обгрунтованого висновку про наявність підстав для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки специфіка вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, дані про особу підозрюваного та суворість можливого покарання за інкриміновані злочини не дають підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу.

Згідно з положенням ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Разом з цим, є слушними твердження апелянтів, про те, що слідчим суддею було не вірно визначено строк тримання особи під вартою.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, що ОСОБА_7 затримано о 17 год. 00 хв. 04.09.2025 відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 04.09.2025 /т. 1 а.с. 153/, підставою для затримання відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України, наявні випадки для затримання особи без ухвали слідчого судді, суду, визначені статтею 208 цього Кодексу, або виникли обґрунтовані обставини, які дають підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні злочину, - уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати таку особу.

Згідно положень ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання. У строк тримання під вартою включається час перебування особи в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи. У разі повторного взяття під варту особи в тому ж самому кримінальному провадженні строк тримання під вартою обчислюється з урахуванням часу тримання під вартою раніше.

З урахуванням зазначеного вбачається, що строк тримання під вартою в даному випадку, з урахуванням того, що особу підозрюваного затримано 04.09.2025, мав бути визначений по 02.11.2025 року, включно, тобто на шістдесят днів.

Разом з тим, прийнявши обґрунтоване рішення щодо необхідності задоволення клопотання про застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя не в повному обсязі дотримався вимог КПК України при визначенні строку тримання під вартою.

Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу та постановити нову ухвалу.

З урахуванням викладеного, апеляційна скарга, з доповненнями захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 ,підлягає частковому задоволенню, ухвала слідчого суддіПечерського районного суду м. Києва від 06 вересня 2025 року, як така, що постановлена з порушенням вимог кримінального процесуального закону України, підлягає скасуванню, з постановленням нової ухвали про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком по 02 листопада 2025 року, включно, із одночасним визначенням підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,застави у розмірі 119 908 800 гривень, що дорівнює 39 600 розмірам прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з покладенням на підозрюваного ОСОБА_7 , обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, -

постановила:

Апеляційну скаргу, з доповненнями захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06 вересня 2025 року - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання виконувача обов'язків керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_11 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком по 02 листопада 2025 року, включно.

Одночасно визначити підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 119 908 800 гривень, що дорівнює 39 600 розмірам прожиткових мінімумів для працездатних осіб, яка повинна бути внесена у національній грошовій одиниці, як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Київського апеляційного суду: м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а, код ЄДРПОУ суду 42258617, код банку 820172, назва банку ГУ ДКСУ у м. Києві, номер рахунку за стандартом IBAN - UA068201720355289002001082186, призначення платежу: застава за ОСОБА_7 , по справі №757/43291/25 в Київському апеляційному суді.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави, на підозрюваного ОСОБА_7 , покласти наступні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду;

- не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначено до 04.11.2025 року включно.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Київського апеляційного суду, має бути наданий уповноваженій особі установи де підозрюваний перебуває під вартою.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена особа установи де підозрюваний перебуває під вартою негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_7 , з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави, підозрюваний ОСОБА_7 , вважається таким до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_7 , що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

______________ ________________ __________________

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

Попередній документ
131839829
Наступний документ
131839831
Інформація про рішення:
№ рішення: 131839830
№ справи: 757/43291/25-к
Дата рішення: 05.11.2025
Дата публікації: 19.11.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Київський апеляційний суд
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Направлено до апеляційного суду (30.09.2025)
Дата надходження: 05.09.2025
Предмет позову: -
Учасники справи:
головуючий суддя:
БІЛОЦЕРКІВЕЦЬ ОЛЕГ АНАТОЛІЙОВИЧ
суддя-доповідач:
БІЛОЦЕРКІВЕЦЬ ОЛЕГ АНАТОЛІЙОВИЧ