Справа № 11-кп/824/1180/2025
№755/18326/21
Категорія КК: ч.1 ст. 111 Доповідач в апеляційній інстанції - ОСОБА_1
02 вересня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження по обвинуваченню
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сімферополя АР Крим, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України, -
Вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 12 грудня 2023року ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 12 років з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.
Вказаним вироком суду встановлено, що законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014, зокрема ст. ст. 1-3 визначено, що сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя є тимчасово окупованою внаслідок збройної агресії Російської Федерації з 20 лютого 2014 року.
Генеральна Асамблея ООН своєю Резолюцією 71/205 від 19 грудня 2016 року «Положення в області прав людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (Україна)» засудила тимчасову окупацію Російською Федерацією частини території України - Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.
В подальшому, Резолюціями 72/190 від 19.12.2017, 73/194 від 17.12.2018 та 74/168 від 18.12.2019 «Положення в області прав людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (Україна)», Генеральна Асамблея ООН вчергове засудила нинішню тимчасову окупацію Російською Федерацією частини території України - Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.
Тобто, сам факт окупації засуджений як міжнародною спільнотою, так і законодавством України, та був широко висвітлений в офіційних виданнях та медійному просторі.
Також, відповідно до статті 64 Конвенції Про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949 (далі - Конвенція) кримінальне законодавство окупованої території залишається чинним, за винятком випадків, коли дія його скасовується або призупиняється окупаційною державою, якщо це законодавство становить загрозу безпеці окупаційної держави або є перешкодою виконання цієї Конвенції. Враховуючи згадане вище, та з огляду на необхідність забезпечення ефективного судочинства, суди окупованої території продовжуватимуть виконувати свої функції стосовно розгляду правопорушень, визначених цим законодавством.
У контексті окупації Криму, Російська Федерація, як окупаційна держава, не мала права втручатися у порядок здійснення правосуддя українськими судами.
Проте, Федеральним Законом РФ №154-Ф3 від 23.06.2014 «О создании судов Российской Федерации на территориях Республики Крым и города федерального значения Севастополя и о внесении изменений в отдельные законодательные акты Российской Федерации» створено систему судів на території Республіки Крим, зокрема незаконно створено «Белогорский районный суд».
Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на вчинення державної зради, з метою заподіяння шкоди територіальній цілісності України та становлення і зміцнення окупаційної влади, сприяння окупаційним органам влади у придушенні спротивів окупації півострова з боку громадян України на території Автономної Республіки Крим та у впровадженні практики переслідування осіб, що перебувають під захистом в порушення вимог ст. 65 Конституції України, якою передбачено обов'язок громадян України захищати, незалежність та територіальну цілісність України, порушуючи присягу судді в частині неупередженого, незалежного, справедливого та кваліфікованого здійснення правосуддя від імені України, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, та не вчинення дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя, громадянин України ОСОБА_7 , будучи призначеним Указом Президента України № 514/2004 від 11.05.2004 суддею Білогірського районного суду та у подальшому постановою Верховної Ради України від 21.05.2009 №1406-VI безстроково, Указом Президента України від 13.02.2014 № 75/2014 переведено на посаду судді Гагарінського районного суду м. Севастополя, маючи достатній рівень освіти, спеціальних знань, життєвого та професійного досвіду для розуміння факту здійснення підривної діяльності проти України представниками у тому числі незаконно утворених судових органів та органів державної влади Російської Федерації та неможливість відправлення правосуддя на підставі законодавства іноземної держави, бажаючи допомогти в проведенні цієї підривної діяльності та зробити свій особистий внесок в утворення та функціонування в АР Крим системи незаконних судових органів Російської Федерації, вчинив дії щодо надання допомоги у здійсненні підривної діяльності проти України.
Достовірно знаючи про тимчасову окупацію Російською Федерацією з 20 лютого 2014 року території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя ОСОБА_7 , будучи громадянином України, в порушення вимог Конституції та законів України, маючи тривалий стаж роботи суддею, а тому достовірно знаючи, розуміючи та усвідомлюючи незаконність дій Верховної Ради АР Крим та Російської Федерації щодо приєднання території АР Крим та м. Севастополя до складу Російської Федерації, діючи добровільно та умисно на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності України, бажаючи допомогти іноземній державі та її представникам у проведенні підривної діяльності проти України, з метою зміцнення та посилення заходів тимчасової окупації території АР Крим, діючи в інтересах Російської Федерації, перебуваючи за адресою: АР Крим, Білогірський район, м. Білогірськ, вул. Луначарського, б. 39 упродовж березня - квітня 2014 року продовжив роботу у складі незаконного органу судової влади Російської Федерації на території АР Крим на посаді так званих «громадян, які заміщають посади суддів судів, що діють на територіях Республіки Крим та міста федерального значення Севастополя» у складі незаконно утвореного «Белогорского районного суда Республики Крим», чим надав допомогу представникам іноземної держави у переході судової системи України, яка діяла на території півострова Крим, на відправлення правосуддя відповідно до ч. 5 ст. 9 «Федерального Конституційного Закону» Російської Федерації № 6-ФКЗ «Про прийняття в Російську Федерацію Республіки Крим та утворення в складі Російської Федерації нових суб'єктів Республіки Крим та міста федерального значення Севастополя» та на підставі законодавства іноземної держави - Російської Федерації.
Зокрема, 11.04.2014 точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_7 , будучи громадянином України, в порушення вимог Конституції та законів України, маючи тривалий стаж роботи суддею, а тому достовірно знаючи, розуміючи та усвідомлюючи незаконність дій Верховної Ради АР Крим та Російської Федерації щодо приєднання території АР Крим та м. Севастополя до складу Російської Федерації, діючи добровільно та умисно на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності України, бажаючи допомогти іноземній державі та її представникам у проведенні підривної діяльності проти України, з метою зміцнення та посилення заходів тимчасової окупації території АР Крим, діючи в інтересах Російської Федерації, перебуваючи за адресою: АР Крим, Білогірський район, м. Білогірськ, вул. Луначарського, б. 39, діючи в інтересах Російської Федерації, перебуваючи на посаді так званих «громадян, які заміщають посади суддів судів, що діють на територіях Республіки Крим та міста федерального значення Севастополя» у складі незаконно утвореного «Белогорского районного суда Республики Крим», керуючись ст.ст. 29.9-29.10 Кодексу Російської Федерації про адміністративні правопорушення виніс постанову про притягнення до адміністративної відповідальності чим надав допомогу представникам іноземної держави у переході судової системи України, яка діяла на території півострова Крим, на відправлення правосуддя відповідно до ч. 5 ст. 9 «Федерального Конституційного Закону» Російської Федерації № 6-ФКЗ «Про прийняття в Російську Федерацію Республіки Крим та утворення в складі Російської Федерації нових суб'єктів Республіки Крим та міста федерального значення Севастополя» та на підставі законодавства іноземної держави - Російської Федерації.
Крім того, 16.05.2014 точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_7 , будучи громадянином України, в порушення вимог Конституції та законів України, маючи тривалий стаж роботи суддею, а тому достовірно знаючи, розуміючи та усвідомлюючи незаконність дій Верховної Ради АР Крим та Російської Федерації щодо приєднання території АР Крим та м. Севастополя до складу Російської Федерації, діючи добровільно та умисно на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності України, бажаючи допомогти іноземній державі та її представникам у проведенні підривної діяльності проти України, з метою зміцнення та посилення заходів тимчасової окупації території АР Крим, діючи в інтересах Російської Федерації, перебуваючи за адресою: АР Крим, Білогірський район, м. Білогірськ, вул. Луначарського, б. 39, діючи в інтересах Російської Федерації, перебуваючи на посаді так званих «громадян, які заміщають посади суддів судів, що діють на територіях Республіки Крим та міста федерального значення Севастополя» у складі незаконно утвореного «Белогорского районного суда Республики Крим», керуючись ст.ст. 29.9-29.10 Кодексу Російської Федерації про адміністративні правопорушення виніс постанову про притягнення до адміністративної відповідальності, чим надав допомогу представникам іноземної держави у переході судової системи України, яка діяла на території півострова Крим, на відправлення правосуддя відповідно до ч. 5 ст. 9 «Федерального Конституційного Закону» Російської Федерації № 6-ФКЗ «Про прийняття в Російську Федерацію Республіки Крим та утворення в складі Російської Федерації нових суб'єктів Республіки Крим та міста федерального значення Севастополя» та на підставі законодавства іноземної держави - Російської Федерації.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, 18.08.2014 точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_7 , будучи громадянином України, в порушення вимог Конституції та законів України, маючи тривалий стаж роботи суддею, а тому достовірно знаючи, розуміючи та усвідомлюючи незаконність дій Верховної Ради АР Крим та Російської Федерації щодо приєднання території АР Крим та м. Севастополя до складу Російської Федерації, діючи добровільно та умисно на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності України, бажаючи допомогти іноземній державі та її представникам у проведенні підривної діяльності проти України, з метою зміцнення та посилення заходів тимчасової окупації території АР Крим, діючи в інтересах Російської Федерації, перебуваючи за адресою: АР Крим, Білогірський район, м. Білогірськ, вул. Луначарського, б. 39, діючи в інтересах Російської Федерації, перебуваючи на посаді так званих «громадян, які заміщають посади суддів судів, що діють на територіях Республіки Крим та міста федерального значення Севастополя» у складі незаконно утвореного «Белогорского районного суда Республики Крим», керуючись вимогами цивільного законодавства Російської Федерації, виніс рішення про стягнення заборгованості, чим надав допомогу представникам іноземної держави у переході судової системи України, яка діяла на території півострова Крим, на відправлення правосуддя відповідно до ч. 5 ст. 9 «Федерального Конституційного Закону» Російської Федерації № 6-ФКЗ «Про прийняття в Російську Федерацію Республіки Крим та утворення в складі Російської Федерації нових суб'єктів Республіки Крим та міста федерального значення Севастополя» та на підставі законодавства іноземної держави - Російської Федерації.
Допомога ОСОБА_7 іноземній державі та її представникам у переході судів АР Крим на відправлення правосуддя на підставі законодавства іноземної держави - Російської Федерації, сприяння окупаційним органам влади у придушенні спротивів окупації півострова з боку громадян України на території Автономної Республіки Крим та допомога у впровадженні практики переслідування осіб, що перебувають під захистом призвели до забезпечення належного функціонування незаконно створених судових органів та посилили заходи тимчасової окупації півострова.
Таким чином, ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 111 КК України (в редакції від 08.04.2014 № 1183-VІІ), а саме державну зраду, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності України, а саме: надання іноземній державі та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.
В апеляційній скарзі зі змінами захисник ОСОБА_6 просить вказаний вирок скасувати, кримінальне провадження відносно ОСОБА_7 за ч. 1 ст.111 КК України закрити у зв'язку з відсутністю події кримінального правопорушення.
Підставою для скасування вироку суду захисник вбачає у невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, порушення норм матеріального закону.
Так, сторона захисту вказує, що прокурором пред'явленообвинувачення, а судом встановлено, серед іншого, що ОСОБА_7 добровільно незаконно займав посаду в незаконних судових органах Російської Федерації. Такі дії були кваліфіковані за ч. 1 ст. 111 КК України. Однак, на думку захисника, вказані дії утворюють об'єктивну сторону кримінального правопорушення за ч. 7 ст. 111-1 КК України. Тобто прокурор пред'явив обвинувачення, здійснював доказування стосовно діяння, яке є компонентом іншого кримінального правопорушення. Суд першої інстанції з цим погодився, чим грубо порушив норми матеріального права при ухваленні обвинувального вироку.
Крім того, захисник звертає увагу на те, що прокурор здійснював спеціальне досудове розслідування у іншому кримінальному провадженні № 42015000000001298 від 26.06.2015 та стосовно ОСОБА_8 , на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21.10.2016. Стосовно ОСОБА_7 здійснювати спеціальне досудове розслідування слідчий судя дозволу не давав. В подальшому, під час судового розгляду обвинувального акту в кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_7 , прокурор надав ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23.06.2023, а згодом і інший обвинувальний акт. Тобто спеціальне досудове розслідування і збирання доказів здійснювалось в кримінальному провадженні відносно ОСОБА_8 , однак ці докази були використані стороною обвинувачення під час судового розгляду щодо ОСОБА_7 .
Таким чином, апелянт вважає, що процесуальна можливість доведення обставин, вчинення яких інкримінується ОСОБА_7 , у прокурора відсутня. А тому в діях ОСОБА_7 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України, за одночасною відсутністю події такого злочину.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечив проти скасування вироку, провівши судові дебати, вивчивши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні державної зради, тобто умисне вчинення громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості України , а саме надання іноземній державі та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України обґрунтовані, відповідають фактичним обставинам провадження і підтверджені наявними доказами у їх сукупності, які перевірялися судом першої інстанції в ході судового розгляду. Кваліфікація дій за ч. 1 ст. 111 КК України є вірною.
Зокрема, вина обвинуваченого ОСОБА_7 підтверджується письмовими доказами, дослідженими судом першої інстанції, яким надана належна правова оцінка на предмет їх допустимості і належності.
Так, статус ОСОБА_7 станом на 2014-2017 року як судді Гагарінського районного суду міста Севастополя АР Крим підтверджується Указом Президента України № 75/2014 від 13.02.2014 «Про переведення суддів» та копією рішення Вищої ради правосуддя № 1121/0/15-17 від 11.05.2017 «Про звільнення судді», за якою він звільнений з посади судді Гагарінського районного суду міста Севастополя АР Крим у зв'язку із вчиненням істотного дисциплінарного проступку.
Згідно з рішенням Вищої ради правосуддя № 1121/0/15-17 від 11.05.2017на підставі розглянутого рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 26 грудня 2016 року № 1930/дп-16, про звільнення серед інших суддів АР Крим і судді Сімферопольського районного суду АР Крим, звільнено суддю Гагрінського районного суду м. Севастополя ОСОБА_7 на підставі п. 3 ч. 6 ст. 126 Конституції України.
Обставини щодо призначення ОСОБА_7 на посаду «судді Белогорского районного суда Республики Крым», який було утворено окупаційною владою РФ на території АР Крим, підтверджуються даними протоколу огляду від 02.02.2015.
Обставини здійснення ОСОБА_7 активного правосуддя від імені РФ на території АР Крим без припинення статусу судді Гагарінського районного суду м. Севастополя, відповідно до законів України, упродовж 2014 - 2017 років як «суддя» незаконно створеного судового органу окупаційної влади «Белогорского районного суда Республики Крым», який керувався положеннями законодавства Російської Федерації, підтверджуються даними протоколів огляду від 12.10.2015.
При цьому доводи апеляційної скарги захисника про недопустимість доказів у кримінальному провадженні № 42016000000004026 від 20.12.2016 колегія суддів вважає необґрунтованими.
Як встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції, відомості про початок досудового розслідування у кримінальному провадженні внесені до ЄРДР 20.12.2016 за № 42016000000004026, матеріали якого виділено з кримінального провадження № 42015000000001289 від 26.06.2015.
Відповідно до норм ст. 217 КПК України днем початку досудового розслідування у провадженні, виділеному в окреме провадження, є день, коли було розпочато розслідування, з якого виділено окремі матеріали, а у провадженні, в якому об'єднані матеріали кількох досудових розслідувань, - день початку розслідування того провадження, яке розпочалося раніше.
Відповідно процесуальні рішення, прийняті в первісному кримінальному провадженні та докази, які в ньому зібрані, за умови дотримання КПК України, є такими, що можуть бути використані у виділеному кримінальному провадженні.
Аргументи захисника щодо не надання дозволу слідчим суддею у здійсненні спеціального досудового розслідування в кримінальному провадженні № 42015000000001289 від 26.06.2015 щодо ОСОБА_7 колегія суддів врахувати немає підстав, оскільки останні є припущенням сторони захисту.
Так, під час досудового розслідування в кримінальному провадженні № 42015000000001289 від 26.06.2015 до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва звернувся прокурор відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях управління з питань представництва інтересів громадянина або держави в суді, протидії злочинності та корупції на тимчасово окупованій території півострова Крим Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 з клопотанням про здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000001289 від 26.06.2015 відносно підозрюваного ОСОБА_7 . Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21.10.2016 клопотання прокурора про здійснення спеціального досудового розслідування відносно підозрюваного ОСОБА_7 задоволено, надано дозвіл на здійснення в рамках кримінального провадження № 42015000000001289 від 26.06.2015 спеціального досудового розслідування стосовно ОСОБА_8 .
Під час здійснення судового розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_7 захисником звернуто увагу на ту обставину, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21.10.2016 не надавався дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування відносно ОСОБА_7 , оскільки вказана ухвала містить вказівку про надання відповідного дозволу щодо підозрюваного ОСОБА_8 . Сторона обвинувачення звернулась до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з заявою про виправлення описки. Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23.06.2023 виправлено описку в резолютивній частині свого рішення від 21.10.2016 та зазначено, що надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування в кримінальному провадженні відносно підозрюваного ОСОБА_7 .
При цьому у колегії суддів, з огляду на зміст ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21.10.2016 не виникає сумнівів того, що слідчим суддею надавався дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування в кримінальному провадженні № 42015000000001289 від 26.06.2015 саме відносно ОСОБА_7 . Допущена описка в ухвалі слідчого судді, на думку колегії суддів, не може бути підставою для визнання доказів у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_7 недопустимими.
Крім того, колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги захисника про відсутність в діях ОСОБА_7 складу злочину за ч. 1 ст. 111 КК України та події злочину.
Всупереч доводам апеляційної скарги захисника, ОСОБА_7 пред'явлено обвинувачення, яке визнано судом доведеним, у тому, що він скоїв державну зраду, а не лише добровільно зайняв посаду в незаконному судовому органі Російської Федерації.
Верховний Суд у численних постановах зауважив, що термін «підривна діяльність» давно застосовується в міжнародному праві та його визначення розкривається в науковій доктрині. Зокрема, термін «підривна діяльність» вживається в Деклараціях Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав від 09 грудня 1981 року № 36/103, про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав, обмеження їх незалежності й суверенітету від 21 грудня 1965 року № 2131. Вчинення будь-яких діянь, передбачених ч. 1 ст. 111 КК України, заподіює шкоду національній безпеці України, і розцінюються як підривна діяльність проти неї. Згідно з законодавством України загрози національній безпеці - це наявні та потенційно можливі явища і чинники, що створюють небезпеку життєво важливим національним інтересам України. Таким чином, види підривної діяльності проти України можуть бути різноманітними. Різний вигляд може мати і допомога у проведенні такої діяльності. Вона може надаватися шляхом організації чи виконання конкретного злочину, схилення до державної зради інших осіб, усунення перешкод для вчинення певних діянь тощо. Кримінальним законом установлено, що надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги у проведенні підривної діяльності проти України полягає у сприянні їх можливим чи дійсним зусиллям заподіяти шкоду національній безпеці України.
ОСОБА_7 , як встановлено судом, будучи громадянином України, маючи статус судді України, не склав повноваження судді держави, а розпочав реально здійснювати функції по відправленню правосуддя на посаді судді від імені Російської Федерації. Тобто своїми рішеннями ОСОБА_7 допоміг іноземній державі та її представникам у переході судів Автономної Республіки Крим на відправлення правосуддя на підставі законодавства іноземної держави - Російської Федерації, що призвело до забезпечення належного функціонування незаконно створених судових органів, тобто наданні допомоги Російській Федерації у здійсненні підривної діяльності проти України на шкоду суверенітетові України. Фактично дії ОСОБА_7 сприяли в утвердженні окупаційної влади та законодавства Російської Федерації на території окупованої Автономної Республіки Крим, тобто виконував функції представника окупаційної судової влади Російської Федерації.
Інших порушень КПК України, які б стали підставою для скасування вироку суду колегією суддів не встановлено.
Покарання ОСОБА_7 призначене з дотриманням положень ст. 65 КК України.
Враховуючи викладене, вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 12 грудня 2023 року щодо ОСОБА_7 як законний та обґрунтований, підлягає залишенню без зміни, а апеляційна скарга захисника, доводи якої не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, - без задоволення.
Керуючись ст. 376, ст. 404, ст. 405, ст. 407, ст. 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 12 грудня 2023 року, яким ОСОБА_7 засуджено за ч. 1 ст. ст. 111 КК України, - без зміни.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяця з дня її проголошення.
______________ _________________ __________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-кп/824/1180/2025
№755/18326/21
Категорія КК: ч.1 ст. 111 Доповідач в апеляційній інстанції - ОСОБА_1
02 вересня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження по обвинуваченню
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сімферополя АР Крим, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України, -
Приймаючи до уваги те, що складання ухвали вимагає значного часу, колегія суддів вважає за можливе обмежитися складанням і оголошенням лише резолютивної її частини.
Керуючись ст. 376, ст. 404, ст. 405, ст. 407, ст. 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 12 грудня 2023 року, яким ОСОБА_7 засуджено за ч. 1 ст. ст. 111 КК України, - без зміни.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяця з дня її проголошення.
Повний текст ухвали проголосити 08 вересня 2025 року о 14 годині.
______________ _________________ __________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3