Окрема думка
10 листопада 2025 року
Судді Львівського апеляційного суду Савуляка Р.В. стосовно постанови Львівського апеляційного суду від 16 березня 2023 року у справі №444/3122/22 за позовом ОСОБА_1 до Жовківської міської ради Львівського району Львівської області про встановлення факту
У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом у якому просила:
встановити факт проживання однією сім'єю її та ОСОБА_2 з 01 травня 2021 року до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 16 березня 2023 року, з врахуванням ухвали Жовківського районного суду Львівської області від 04 квітня 2023 року про виправлення описки, позов задоволено повністю.
Встановлено факт проживання однією сім'єю жінки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 01 травня 2021 року до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Постановою Львівського апеляційного суду від 23 жовтня 2025 року апеляційну скаргу особи яка не брала участь у справі ОСОБА_3 задоволено.
Рішення Жовківського районного суду Львівської області від 16 березня 2023 року скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову суд апеляційної інстанції дійшов висновків про те, що заявлені позивачкою вимоги безпосередньо стосуються прав та обов'язків ОСОБА_4 , оскільки остання також претендує на призначення матеріальних виплат у зв'язку із загибеллю її онука ОСОБА_2 відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
З таким висновком апеляційного суду погодитися не можу із наступних підстав.
Як убачається із змісту позовних вимог ОСОБА_1 , така просила встановити факт її спільного проживання однією сім'єю з ОСОБА_2 , оскільки від спільного проживання у них народився син ОСОБА_5 . Факт проживання однією сім'єю її потрібен для того, щоб син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , знав свого батька, та міг користуватися пільгами встановлені законодавством які визначені у разі втрати члена сім'ї, який загинув внаслідок виконання обов'язків військової служби.
На підтвердження доказів проживання однією сім'єю із ОСОБА_2 позивачка надала такі докази:
акт про фактичне місце проживання ОСОБА_1 із ОСОБА_2 у період із травня 2021 року, до дня його відправки в ЗСУ 06 березня 2022 року в АДРЕСА_1 завіреного старостою Кулявського старостинського округу (а.с.14);
сповіщення про факт загибелі ОСОБА_2 від 31 березня 2022 року;
світлини на яких зображена вона із ОСОБА_2 (а.с.19-21);
їхня «переписка» у «вайбері» з 04 березня 2022 року по 28 березня 2022 року із змісту якої убачається, що вони чекають народження їх дитини (а.с.59), будують плани на майбутнє і кохають одне одного (а.с.30-61);
свідоцтво про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , де батьком дитини записаний ОСОБА_6 (а.с.75);
показання свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 які підтвердили зазначені факти.
Оцінивши наявні у справі докази суд першої інстанції у рішенні від 16 березня 2023 року дійшов обґрунтованого висновку про задоволення прозову встановивши факт проживання однією сім'єю без шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 01 травня 2021 року до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Щодо порушення прав та законних інтересів ОСОБА_3
ОСОБА_3 17 березня 2025 року подала апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
В апеляційні скарзі покликалася на те, що не залучення її до розгляду даної справи порушило її законні права та інтереси, зокрема право на отримання одноразової грошової допомоги за загиблим ОСОБА_2 . Також покликалася на недоведеність факту спільного проживання ОСОБА_1 з її онуком ОСОБА_2 .
З тих підстав апеляційним судом 05 травня 2025 року було відкрито апеляційне провадження (а.с.171).
В суді апеляційної інстанції (див.судові засідання від 04.09.2025 року та 23.10.2025 року ) беззаперечно підтверджено факт спільного проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_2 у період 01 травня 2021 року до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 висновків суду першої інстанції в цій частині не спростовують.
Додатково встановлено, що згідно ДНК від 08 листопада 2023 року про встановлення спорідненості між ОСОБА_5 та ОСОБА_9 (мамою ОСОБА_2 ) імовірність спорідненості 99,343931 відсотка (а.с.208), що підтверджує підставність позовних вимог ОСОБА_1 .
Також встановлено, що ОСОБА_3 з своїми дітьми проживає в с.Великі Ком'яти, Берегівського району, Закарпатської області які опікуються нею і не зверталася в нотаріальну контору для прийняття спадщини після смерті онука ОСОБА_2 .
Тому не залучення ОСОБА_3 в якості свіввідповідача не є підставою для скасування рішення суду.
На час звернення ОСОБА_1 з даним позовом (станом на 29 листопада 2022 року) Виноградівським районним судом Закарпатської області 25 жовтня 2022 року вже була розглянута справа №299/4993/22 за заявою ОСОБА_3 про встановлення факту спільного проживання її з ОСОБА_2 на час його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За апеляційною скаргою ОСОБА_1 , 30 січня 2025 року скасовано рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 25 жовтня 2022 року у справі №299/4993/22 та відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_3 у зв'язку з тим, що дану справу необхідно було розглядати у позовному провадженні.
Тому ОСОБА_1 правильно звернулася до Жовківського районного суду Львівської області з позовом в інтересах малолітнього ОСОБА_5 , для того щоб останній мав пільги і права передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а метою ОСОБА_3 (чи її опікунів) є отримання багатомільйонних виплат від держави за загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 , які, по суті, належать його синові ОСОБА_5 .
З огляду на вищевказане постанову Львівського апеляційного суду від 23 жовтня 2025 року не можна вважати законною, обґрунтованою та справедливою.
Суддя Львівського
апеляційного суду Савуляк Р.В.