Справа № 456/2748/24 Головуючий у 1 інстанції: Бучківська В.Л.
Провадження № 22-ц/811/1578/25 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.
14 листопада 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого судді: Шандри М.М.
суддів: Крайник Н.П., Левика Я.А.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 15 квітня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
24.05.2024 ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» звернулось до суду з позовом ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Просило стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором №00-8082950 від 23.05.2023 у розмірі 38 000,00 грн та понесені судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 23.05.2023 між ТОВ «Качай Гроші» та відповідачем було укладено кредитний договір №00-8082950 в формі електронного документа з використанням електронного підпису. 23.05.2023 ТОВ «Качай гроші» ініціювало переказ коштів згідно з договором №00-8082950 від 23.05.2023 безготівковим перерахуванням через компанію ТОВ «ФК «Контрактовий дім» на платіжну картку НОМЕР_1, що у свою чергу свідчить, що відповідач прийняв пропозицію кредитодавця ТОВ «Качай Гроші». Всупереч умов Договору №00-8082950 від 23.05.2023 відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 38 000,00 грн, яка складається з наступного: 10 500,00 грн заборгованість по кредиту; 27 500,00 грн заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом. Дана сума підтверджується випискою з особового рахунку на період 28.11.2023 по 15.04.2024. 28 листопада 2023 року ТОВ «Качай Гроші» та позивач уклали договір факторингу №28112023, у відповідності до умов якого позивачу було відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. За цим договором Фактор зобов'язуються передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов'язання, плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Відповідно до акту прийому-передачі реєстру боржників до договору факторингу №28112023 від 28.11.2023 від ТОВ «Качай гроші» до ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 38 000,00 грн. ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» не здійснювало нарахувань за кредитним договором. Відповідач належним чином умови договору не виконував в повному обсязі та має непогашену заборгованість перед ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» в сумі 38 000,00 грн.
Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 15 квітня 2025 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором №00-8082950 від 23.05.2023 у розмірі 38 000 /тридцять вісім тисяч/ грн 00 коп., що складається з: 10 500,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 27 500,00 грн - заборгованість за відсотками.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» сплачений судовий збір у розмірі 2 422 грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн 00 коп.
Рішення суду оскаржив ОСОБА_1 .
В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Зазначає, що первісним кредитором не надано ні первинного документа ні виписки про видачу кредитних коштів відповідачу, а тому внаслідок невиконання обов'язку первісного кредитора у нього не виникло і прав, в т.ч. на нарахування відсотків і стягнення боргу, які відповідно не могли перейти від нього до позивача. Оригінал кредитного договору також не був наданий, будь-які докази підписання договору обома сторонами електронними підписами в справі відсутні, а натомість була надана копія тексту без будь-яких - як електронних так і власноручних - підписів відповідача та самого первісного кредитора, яка не відповідає вимогам спеціального законодавства і за відсутності оригіналу є недопустимим доказом, не має юридичної сили електронного документа. Умови кредитування не погоджені у письмовій формі не підлягають застосуванню до правовідносин сторін. Заявлені позивачем 5000,00 грн за правничу допомогу не є ані фактичними, ані неминучими, ані необхідними. Суд першої інстанції встановив обставини видачі позики та розмір заборгованості на підставі неналежних і недостовірних доказів. Первісним кредитором видача кредитних коштів не здійснювалась, а тому у нього не виникло прав кредитора по договору, які він міг передати позивачу. Про перерахування кредитних коштів позичальнику фінансова установа повинна мати беззаперечні належні докази руху коштів у безготівковому порядку з усіма належними реквізитами для ідентифікації платника, одержувача та призначення платежу.
Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
ТОВ «Ейс» подало відзив на апеляційну скаргу в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду без змін.
Згідно з ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційна скарга розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи, тому відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Згідно із ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1, ч.6 ст. 81 ЦПК України).
Згідно із ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що рішення суду таким вимогам відповідає.
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII (надалі - Закон № 675-VIII) від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 Закону № 675-VIII визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону № 675-VIII).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею. (частина 6 статті 11 Закону № 675-VIII).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частина перша статті 513 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Судом встановлено, 23.05.2023 між ТОВ «Качай Гроші» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №00-8082950. Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті у вигляді кредитної лінії на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язується одержати та повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором /а.с.16-19/.
Із інформаційного повідомлення ТОВ «ФК «Контрактовий дім» за вих.№3859 від 11.12.2023 убачається, що ОСОБА_1 на банківську карту за номером НОМЕР_1 успішно перераховано 23.05.2023 грошові кошти в сумі 10 000,00 грн за кредитним договором №00-8082950 від 23.05.2023 /а.с.21-23, 39-40/.
З виписки по особовому рахунку ОСОБА_1 за період з 23.05.2023 по 28.05.2023 убачається зарахування 23.05.2023 грошових коштів в сумі 10 000,00 гривень.
З виписки з особового рахунку за кредитним договором № 00-8082950 від 23.05.2023 убачається, що заборгованість ОСОБА_1 складає 38 000,00 грн, з яких: прострочена заборгованість за кредитом 10 500,00 грн, прострочені відсотки - 27 500,00 грн/а.с.41/.
Згідно з детальним розрахунком заборгованості за кредитним договором №00-8082950 від 23.05.2023, позичальник ОСОБА_1 , сума загальної заборгованості складає 38 000,00 грн, заборгованість за тілом кредиту 10 500,00 грн, заборгованість за відсотками 27 500,00 грн /а.с.44-45/.
Відповідно до договору факторингу №28112023 від 28.11.2023, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» та ТОВ «Качай Гроші», ТОВ «Качай гроші» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» приймає належні ТОВ «Качай Гроші» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників /а.с.46-48/.
Згідно з актом прийому-передачі до договору факторингу №28112023 від 28.11.2023, ТОВ «Качай Гроші» передало, а ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» прийняло реєстр боржників в кількості 2 192 на суму 19 504 579,72 грн /а.с.42/.
Згідно з реєстром боржників за кредитними договорами, укладеними між боржниками та ТОВ «Качай Гроші», до договору факторингу №28112023 від 28.11.2023, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №00-8082950 становить 38 000,00 грн /а.с. 49-50/.
З повідомлення ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» за вих. №25770670107/ВМ від 28.02.2024 убачається, що ОСОБА_1 був повідомлений про передачу права грошової вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» та про необхідність виконання зобов'язань за кредитним договором №00-8082950 від 23.05.2023 /а.с.43/.
З відповіді АТ КБ «Приватбанк» від 18.11.2024 №20.1.0.0.0/7-241111/59118-БТ вбачається, що на ім'я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , карта № НОМЕР_1 не емітовалась; інші карти за період 23.05.2023 по 26.05.2023 не емітувались. Інформацію про рух коштів (зарахування) по картці № НОМЕР_1 не має можливості надати, оскільки відсутній повний номер картки. Номер телефону НОМЕР_4 знаходився в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 /а.с.100/.
З відповіді АТ «ТАСКОМБАНК» за №1371/47.7-БТ від 13.03.2025 вбачається, що АТ «ТАСКОМБАНК» на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) емітовано платіжну картку, повний номер якої НОМЕР_1 . Інші банківські платіжні картки на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) не емітувались; на рахунок ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), операції по якому можуть здійснюватись за допомогою картки № НОМЕР_1, 23.05.2023 здійснено безготівкове зарахування коштів в сумі 10 000,00 грн.; в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) наявний номер телефону: НОМЕР_4 , зокрема, вищезазначений номер вказаний як фінансовий номер телефону.
Суд першої інстанції, встановивши, що ТОВ «Ейс» у встановленому законом порядку набуло право грошової вимоги по кредитному договору №00-8082950 від 23.05.2023, а ОСОБА_1 прийняв умови та правила надання банківських послуг шляхом підписання їх електронним цифровим підписом, однак останній в порушення умов вказаного договору не виконав своїх зобов'язань щодо повернення кредиту, дійшов до вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову та стягнення заборгованості за кредитним договором №00-8082950 у розмірі 38 000,00 грн.
Посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на те, що він не укладав кредитний договір, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вказані договори підписані електронним підписом, використання якого неможливе без проходження попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора.
Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі №234/8084/20 (провадження № 61-2303св21).
Окрім того, на підтвердження надання відповідачу кредиту на підставі договору ТОВ «Качай гроші» надало довідку, видану ТОВ «ФК «Контрактовий дім» відповідно до якої ТОВ «ФК «Контрактовий дім» повідомляє про успішність операцій згідно з договором з ТОВ «Качай гроші» № 31012023/2 від 01.02.2023, зокрема щодо перерахування коштів у розмірі 10 000,00 грн на картку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 . Перерахування коштів підтверджується також додатком до повідомлення ТОВ «ФК «Контрактовий дім».
Окрім цього, з відповіді АТ «ТАСКОМБАНК» за №1371/47.7-БТ від 13.03.2025, наданої на виконання ухвали суду від 25.02.2025 убачається, що на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано вищезазначену карту, на яку 23 травня 2023 року здійснено переказ коштів на суму 10 000 гривень, що також підтверджується випискою по рахунку клієнта. Окрім цього, з даної відповіді вбачається, що в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) наявний номер телефону: НОМЕР_4 , зокрема, вищезазначений номер вказаний як фінансовий номер телефону.
Доказів протилежного відповідачем не надано.
У апеляційній скарзі відповідач вказує на те, що він незгідний з розрахунками позивача, однак відповідач клопотання про призначення судової економічної експертизи не заявляв та не спростував наданий розрахунок заборгованості, надавши власний розрахунок заборгованості, доказів наявності спору між сторонами щодо ненадання кредитором коштів за кредитним договором суду не надав, тому такі доводи не заслуговують на увагу.
Колегія суддів звертає увагу на те, що ТОВ «ФК «Ейс» надало належні, достатні та допустимі докази на підтвердження переходу права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №00-8082950 від 23.05.2023, а саме договір відступлення первісним кредитором права вимоги №28112023 від 28.11.2023, належним чином завірений акт прийому-передачі реєстру боржників від 28.11.2023, витяг з реєстру боржників за ним щодо ОСОБА_1 .
Що стосується витрат на професійну правничу допомогу колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Судом встановлено, що понесені позивачем витрати на правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн підтверджуються матеріалами справи: договором про надання правничої допомоги № 03/04/24 від 03 квітня 2024 року, укладеним між ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» та АБ «Тараненко та партнери»; додатковою угодою №1 до Договору про надання правничої допомоги №03/04/24 від 03.04.2024; актом прийому-передачі наданих послуг, за яким адвокатським бюро «Тараненко та партнери» надано позивачу послуги: складання позовної заяви до відповідача 2 год. - 3000,00 грн, вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості до відповідача 1 год. - 500,00 грн, надання усної консультації щодо складання позовної заяви 1 год. - 500,00 грн; підготовка адвокатського запиту про зарахування/перерахування коштів на картковий рахунок відповідача 1 год. - 500,00 грн; підготовка клопотання про витребування інформації щодо зарахування/перерахування коштів на картковий рахунок відповідача 1 год. 500,00 грн, всього на суму 5 000,00 грн.
Враховуючи складність справи та виконаної адвокатом роботи, з урахуванням наслідку вирішення спору - задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для стягнення з позивача на користь відповідача документально підтверджених витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5 000 грн, які є співмірними із складністю справи та наданими адвокатом обсягом послуг, з чим погоджується колегія суддів.
Рішення суду є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування немає.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обгрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо обґрунтування , що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).
При вирішенні справи суд першої інстанції правильно визначив характер правовідносин між сторонами, застосував закон, що їх регулює, повно і всебічно дослідив матеріали справи та надав належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам, тому колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 15 квітня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.
Повний текст постанови складено:14.11.2025
Головуючий
Судді