Справа № 560/14074/23
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Божук Д.А.
Суддя-доповідач - Сапальова Т.В.
17 листопада 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сапальової Т.В.
суддів: Ватаманюка Р.В. Капустинського М.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом, в якому просила:
-визнати протиправним та скасувати рішення управління ДМС у Хмельницькій області від 13.07.2021 про оформлення набуття ОСОБА_1 громадянства України за територіальним походженням відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України “Про громадянство України».
-зобов'язати управління Державної міграційної служби у Хмельницькій області повторно видати ОСОБА_1 довідку про реєстрацію особи громадянином України.
-зобов'язати управління Державної міграційної служби у Хмельницькій області документувати ОСОБА_1 тимчасовим посвідченням громадянина України.
-зобов'язати управління Державної міграційної служби у Хмельницькій області надати письмове роз'яснення, щодо фактичного виконання зобов'язання про припинення громадянства російської федерації протягом двох років з моменту набутгя громадянства України та отримання тимчасового посвідчення громадянина України.
Позовні вимоги мотивовані тим, що їй не було відомо про набуття громадянства України від 05.07.2019. Ізяславським сектором УДМС у Хмельницькій області також не повідомлено про таке рішення Управління ДМС у Хмельницькій області, а також вона не отримувала будь яких повідомлень та довідок про набуття громадянства України на підставі частини 1 ст. 8 Закону України «Про громадянство». Тим більше, така довідка у неї не вилучалася, та не видавалося і не вилучалося тимчасове посвідчення громадянина України, як це передбачено Законом.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено частково:
-визнано протиправним та скасовано рішення управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області від 13.07.2021 про скасування рішення від 05.07.2019 про набуття громадянства України за територіальним походженням ОСОБА_1 .
-зобов'язано управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області видати ОСОБА_1 довідку про реєстрацію особи громадянином України та тимчасове посвідчення громадянина України.
-у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Позивач направила на адресу апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, а скаргу - без задоволення, оскільки вважає, що судом правильно встановлені обставини справи та надано їх належну правову оцінку.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з урахуванням наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що громадянка російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибула в Україну з метою постійного проживання та 13.09.2006 звернулася до ВГІРФО УМВС України в Хмельницькій області із заявою про надання дозволу на імміграцію в Україну як особі, яка має право на набуття громадянства України за територіальним походженням.
08.11.2006 громадянці російської федерації ОСОБА_1 надано дозвіл на імміграцію в Україну на підставі пункту 3 частини 3 статті 4 Закону України «Про імміграцію» та 14.11.2006 документовано посвідкою на постійне проживання. В подальшому, у зв'язку із досягненням 25-річного віку, документовано посвідкою на постійне проживання від 01.04.2016 терміном дії безстроково.
13.04.2019 ОСОБА_1 звернулась до Ізяславського сектору УДМС у Хмельницькій області із заявою про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням.
Під час подання заяви про набуття громадянства України ОСОБА_1 разом з іншими необхідними документами подала зобов'язання протягом двох років з моменту набуття громадянства України припинити громадянство російської федерації.
05.07.2019 ОСОБА_1 набула громадянство України відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про громадянство України", що підтверджується довідкою від 05.07.2019 № 2163 про реєстрацію особи громадянином України.
Про прийняте рішення 24.07.2019 Управлінням ДМС у Хмельницькій області повідомлено Ізяславський сектор УДМС у Хмельницькій області для подальшого повідомлення заявника.
Відповідач вказує, що про прийняте рішення позивача було повідомлено Ізяславським сектором листом від 08.08.2019 за №6820.26-467/6820.26.1-19.
Однак доказів направлення чи отримання позивачем іншим чином цього повідомлення відповідачем не надано.
Згідно з довідкою від 06.07.2021 про наявність підстав для скасування рішення про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням, ОСОБА_1 не виконала подане зобов'язання припинити іноземне громадянство протягом 2 років з моменту набуття громадянства України.
13.07.2021 відповідачем прийнято рішення про скасування рішення управління Держаної міграційної служби України в Хмельницькій області від 05.07.2019 про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням ОСОБА_1 .
Підставою для прийняття такого рішення слугувало невиконання зобов'язання про припинення громадянства російської федерації з моменту набуття громадянства України, а незалежні від особи причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства не існують.
Відповідачем направлено на адресу позивача лист №6801.2.1-3016/6801.2.1-21 від 15.07.2021, в якому повідомлено про прийняте рішення про скасування рішення про оформлення набуття громадянства ОСОБА_1 .
На підтвердження направлення листа відповідачем надано копію фіскального чеку. Докази отримання чи повернення цього листа адресату відсутні.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості вимог позивача, відтак і наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору та, відповідно до ч.1 ст.308 КАС України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача.
Підстави набуття громадянства України закріплені у статті 6 Закону України "Про громадянство України". Зокрема, згідно з пунктом 2 частини 1 вказаної статті громадянство України набувається за територіальним походженням.
Згідно з абз.1 ст.8 Закону України "Про громадянство України" особа (іноземець або особа без громадянства), яка сама чи хоча б один із її батьків або її дід чи баба, прадід чи прабаба, або її рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або яка сама чи хоча б один із її батьків або її дід чи баба, прадід чи прабаба, або її рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), а також її неповнолітні діти мають право на набуття громадянства України за територіальним походженням.
Приписами ч.1 ст.1 Закону України "Про громадянство України" передбачено, що зобов'язання припинити іноземне громадянство - це письмово оформлена заява іноземця про те, що в разі набуття громадянства України він припинить громадянство (підданство) іншої держави або громадянства (підданства) інших держав і протягом двох років з моменту набуття ним громадянства України подасть документ про припинення громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав до органу, що видав йому тимчасове посвідчення громадянина України.
Згідно з абз.2 та 5 ст.8 Закону України "Про громадянство України" для оформлення набуття громадянства України в установленому порядку разом із заявою (клопотанням) про набуття громадянства України подається: особою без громадянства - декларація про відсутність іноземного громадянства; іноземцем - зобов'язання припинити іноземне громадянство.
Іноземці, які подали зобов'язання припинити іноземне громадянство (підданство), повинні подати документ про це, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту реєстрації їх громадянами України. Іноземці, які мають усі передбачені законодавством цієї держави підстави для отримання документа про припинення громадянства (підданства), але з незалежних від них причин не можуть отримати його, подають декларацію про відмову від іноземного громадянства.
Згідно з п.117, 119 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215, у разі прийняття щодо особи рішення про встановлення належності до громадянства України, прийняття до громадянства України або оформлення набуття громадянства України територіальний орган Державної міграційної служби України, дипломатичне представництво чи консульська установа України за місцем її проживання реєструють особу громадянином України. Такій особі видається довідка про реєстрацію особи громадянином України, яка подається нею для одержання документів, що підтверджують громадянство України.
Особам, які набули громадянство України та взяли зобов'язання припинити іноземне громадянство, видаються тимчасові посвідчення громадянина України. Після подання цими особами в установленому Законом порядку документа про припинення іноземного громадянства або декларації про відмову від іноземного громадянства їм замість тимчасових посвідчень громадянина України залежно від місця проживання видаються паспорти громадянина України або паспорти громадянина України для виїзду за кордон.
Згідно з ч.1 ст.21 Закону України "Про громадянство України" рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується, якщо особа набула громадянство України відповідно до статей 7, 8, 10-13, 15 цього Закону внаслідок подання неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування особою будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України, у тому числі невиконання зобов'язання, взятого особою у зобов'язанні припинити іноземне громадянство (підданство), в декларації про відмову від іноземного громадянства або в декларації про відсутність іноземного громадянства.
В межах даної адміністративної справи позивач оскаржує рішення відповідача, яким скасовано рішення стосовно оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням позивача на підставі ч. 1 ст. 8 Закону України "Про громадянство України".
Підставою для прийняття такого рішення слугувало порушення ч.1 ст. 21 Закону України "Про громадянство України", а саме невиконання зобов'язання про припинення громадянства російської федерації з моменту набуття громадянства України.
Під час розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що відповідачем не було надано будь-яких доказів на підтвердження того, що управлінням повідомлено позивача про набуття громадянства України (рішення від 05.07.2019). Доказів вручення повідомлення та/або довідки про набуття громадянства України, тимчасового посвідчення громадянина України не надано. Також не надано доказів вилучення вказаної довідки, тимчасового посвідчення громадянина України.
Колегія суддів не бере до уваги доводи апеляційної скарги, що позивач мала можливість виконати зобов'язання з 05.07.2019, але проявила бездіяльність, що стало підставою для прийняття правомірного рішення про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням від 13.07.2021 з урахуванням наступного.
Як зазначає апелянт 05.07.2019 ОСОБА_1 набула громадянство України відповідно до ст.8 Закону України « Про громадянство Украни».
Відповідно до вимог п. 90 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року №215 про прийняте рішення 24.07.2019 Управлінням ДМС у Хмельницькій області повідомлено Ізяславський сектор УДМС у Хмельницькій області для подальшого повідомлення заявника. Про прийняте рішення позивача було повідомлено Ізяславським сектором листом від 08.08.2019 за №6820.26-467/6820.26.1-19. Крім того, про готовність довідки про реєстрацію особи громадянином України Позивача повідомлено по телефону завідувачем Ізяславського сектору. Довідка про реєстрацію особи громадянином України №2163, оформлена на ім?я Позивача, була отримана нею особисто. Вказане спростовує твердження позивача про те, що їй не було відомо про прийняте рішення про оформлення набуття громадянства України. Крім того, апелянт зазначає, що позивач повинна була цікавитись розглядом її заяви про оформлення набуття громадянства України, а тому твердження про те, що їй протягом більш, ніж трьох років не було нічого відомо про розгляд і заяви про оформлення набуття громадянства України є неправдивим та викликає оогрунтовані сумніви.
Колегія суддів не погоджується з такими доводами, оскільки відповідно до матеріалів справи відсутні докази повідомлення позивача про набуття громадянства України,
Відповідач вказує, що про прийняте рішення позивача було повідомлено Ізяславським сектором листом від 08.08.2019 за №6820.26-467/6820.26.1-19. Однак доказів направлення чи отримання позивачем іншим чином цього повідомлення відповідачем не надано до суду.
Колегія суддів вважає також необгрунтованими доводи апелянта, що позивач отримала власноруч довідку про реєстрацію особи громадянином України №2163, оскільки, дослідивши матеріали справи, встановлено, що Сьомий апеляційний адміністративний суд у постанові від 18 грудня 2023 року у справі № 560/6101/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, відхилив доводи апелянта про те, що позивач була належним чином повідомлена про набуття громадянства України, отримавши власноруч довідку про реєстрацію особи громадянином України №2163, оскільки вказана обставина жодними належними та достатніми доказами не підтверджена.
Згідно з ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, відповідачем не доведено, що останнім, як суб'єктом владних повноважень, належним чином повідомлено позивача про набуття громадянства України (відповідно до рішення від 05.07.2019).
При розгляді справи №560/14074/23 відповідач на спростування вказаної обставини належних та допустимих доказів не надав.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги апелянта, що судом першої інстанції не взято до уваги письмових пояснень завідувача Ізяславського сектору УДМС у Хмельницькій області (зокрема, що позивач особисто отримала довідку про набуття громадянства України №2163 в Ізяславському PC УДМС), колегія суддів зазначає, що такі не є достатніми доказами, оскільки письмові докази на підтвердження вказаних письмових пояснень відсутні.
Відповідно до ст.72 КАСУ доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
Ст.76 КАС України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно зі ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи викладені обставини та відсутність в матеріалах справи належних доказів отримання позивачем повідомлення про прийняття її до громадянства України, колегія суддів вважає обгрунтованим висновок суду першої інстанції, що пропуск дворічного строку, покладеного на позивача для виконання зобов'язання припинити іноземне громадянство, не дотриманий з незалежної від неї причини.
У зв'язку зі встановленими обставинами оскаржуване рішення від 13.07.2021 є протиправним та підлягає скасуванню.
З огляду на вищезазначене, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про необхідність задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування рішення управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області від 13.07.2021 про скасування рішення від 05.07.2019 про набуття громадянства України за територіальним походженням ОСОБА_1
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і зводяться до переоцінки встановлених судом обставин справи.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв'язку з чим підстав для його скасування не встановлено.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2023 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Сапальова Т.В.
Судді Ватаманюк Р.В. Капустинський М.М.