Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
17 листопада 2025 року Справа № 520/11495/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Супрун Ю.О. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної військової адміністрації (майдан Свободи, буд. 5, Держпром,3-й під.,7-й пов., м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61022, код ЄДРПОУ 03491286), Харківської обласної державної адміністрації (вул. Сумська, буд. 64, м. Харків, 61200, код ЄДРПОУ 23912956) про визнання протиправним та скасувати рішення, зобов'язати вчинити певні дії, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної військової адміністрації, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати п.1 рішення Комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян при Харківській обласній державній адміністрації, оформлене протоколом №1 від 13.01.2025 року про відмову ОСОБА_1 (м. Куп'янськ) у видачі посвідчення учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорія 1 серії А.
- зобов'язати Комісію з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян при Харківській обласній державній адміністрації прийняти рішення про видачу/заміну ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" категорії 1 серії А відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 №551 "Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян".
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням, оформлене протоколом №1 від 13.01.2025 Комісія з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та інших категорій громадян при Харківській обласній державній адміністрації, за результатами розгляду документів особової справи відмовила ОСОБА_1 у видачі посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" (1 категорії) з підстав не підтвердження факту виконання робіт у зоні відчуження у 1986 році. Позивач не погоджується з таким рішенням відповідача, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки ним надані всі необхідні документи на підтвердження статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.05.2025 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ст. ст. 257 - 262 КАС України, без виклику (повідомлення) учасників справи.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 01.09.2025 залучено в адміністративній справі №520/11495/25 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної військової адміністрації про визнання протиправним та скасувати рішення, зобов'язати вчинити певні дії, в якості другого відповідача - Харківську обласну державну адміністрацію.
На тривалість виготовлення процесуального документу вплинула обставина знаходження судді Супрун Ю.О., у щорічній відпустці та на лікарняному.
Крім того, відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України №376 від 28.02.2025, місто Харків у період з 24.02.2022 по 15.09.2022 належало до території активних бойових дій, а з 15.09.2022 по теперішній час є територією можливих бойових дій.
В зв'язку із здійсненням діяльності Харківським окружним адміністративним судом з відправлення правосуддя в умовах ведення бойових дій на території Харківської міської територіальної громади, розгляд справи було відтерміновано.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до положень ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Згідно з положеннями ч.ч. 2, 3, 4, 5 ст. 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Департамент соціального захисту населення Харківської обласної військової адміністрації та Харківська обласна державна адміністрація подало до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначило, що відповідачі у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
ОСОБА_1 було видано посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 р. (категорія 2) серія НОМЕР_2 , видане 19 грудня 2002 року.
Згідно військового квитка серії НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_1 , уродженця сел. Первомайське Куп'янського району Харківської області, виданого ІНФОРМАЦІЯ_1 23 квітня 1986 року, його було призвано на військову службу 23 квітня 1986 року та направлено в частину для проходження служби. 20 червня 1988 року на підставі наказу МО СРСР № 119 від 29 березня 1988 року він був звільнений у запас та направлений до ІНФОРМАЦІЯ_2 . На аркуші 24 військового квитка наявний запис за підписом начальника штабу в/ч, посвідчений гербовою печаткою, про те, що ОСОБА_1 приймав участь в ліквідації аварії на Чорнобильський АЄ в період з 18 серпня по 06 жовтня 1986 року
Відповідно до архівної довідки № 179/1/1301 від 30.01.2018, виданої Галузевим державним архівом Міністерства оборони України зазначено, що в наказах командира військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) АДРЕСА_2 відображено відкомандирування за 1986 рік, далі мовою оригінала російською « ІНФОРМАЦІЯ_3 »: «в район мероприятий» (мета, номер військової частини, населений пункт не вказано) з 16 липня 1986 року (наказ № 158) по 26 липня 1986 року (наказ № 167); «в район мероприятий» (мета, номер військової частини, населений пункт не вказано) з 26 липня 1986 року (наказ № 167) по 11 серпня 1986 року (наказ № 181); «в район мероприятий ІНФОРМАЦІЯ_4 » (номер військової частини не вказано) з 19 серпня 1986 року (наказ № 188). В наказах командира в/ч НОМЕР_4 (по стройовій частині) за період з 20 серпня 1986 року по 31 грудня 1986 року прибуття з відрядження ОСОБА_2 не відображено.
Згідно довідки № 178 від 07 грудня 2017 року, виданою ІНФОРМАЦІЯ_5 , солдат ОСОБА_1 , 1967 року народження, з 23 квітня 1986 року по 20 червня 1988 року дійсно проходив службу в Збройних Силах. Наказ МО СРСР № 119 від 29.03.1988 р.
Відповідно до архівної довідки № 03-26/908 від 04.12.2017 року, виданої службою з питань трудового архіву Куп'янської міської ради Харківської області зазначено, що в архівному фонду «Відкрите акціонерне товариство «Автотранспортне підприємство 16367» в наказах з особового складу є відомості, зокрема, про те, що ОСОБА_1 був звільнений з посади водія а/к № 2 у зв'язку із призивом на дійсну військову службу з 21 квітня 1986 року (наказ № 83-к від 21 квітня 1986 р.).
Згідно довідки від 11 лютого 1994 року № 201, виданої військовою частиною, рядовий ОСОБА_1 проходив строкову військову службу у військовій частині НОМЕР_4 в АДРЕСА_2 з 23 квітня 1986 року по 20 червня 1988 року, в період з 19 серпня 1986 року по 06 жовтня 1986 року приймав участь в ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС у складі військової частини НОМЕР_4 , яка мала місце дислокації в той час в АДРЕСА_2 та відпрацював у зоні відчуження в серпні 13 днів, у вересні 30, у жовтні - 6 днів. Підстава : наказ командира військової частини НОМЕР_4 про відрядження від 19 серпня 1986 року № 188 та прибуття від 06 жовтня 1986 року № 288 .
Відповідно до довідки МСЕК серії 12ААГ №955085 заявнику встановлено з 11.07.2024р. 2 групу інвалідності безстроково. Причина інвалідності - захворювання, пов'язане з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС.
Згідно витягу з протоколу засідання штатної військово-лікарської комісії (протокол №2163 від 11.07.2024 12 Регіонального військово-лікарської комісії МОУ вбачається, що захворювання особи, звільненої з військової служби ОСОБА_1 - так, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Рішенням Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 11.10.2018 по справі № 628/2910/18 встановлено факт участі ОСОБА_1 у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у період з 18 серпня 1986 року по 06 жовтня 1986 року під час проходження дійсної строкової військової служби з 23 квітня 1986 року по 20 червня 1988 року у складі військової частини № НОМЕР_4 у АДРЕСА_2 .
Вказане рішення суду 13.11.2018 набрало законної сили.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.01.2019 по справі №520/11161/18 адміністративний позов ОСОБА_1 до Куп'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.
Визнано незаконним та скасовано рішення комісії для розгляду питань, пов'язаних з призначенням (перерахуванням) та виплатою пенсій Куп'янського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України № 73 від 23 травня 2018 року.
Зобов'язано Куп'янське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області призначити ОСОБА_1 пенсію із зниженням пенсійного віку на 10 років, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до ст.55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 20 грудня 2017 року та провести відповідні виплати з урахуванням фактично проведених виплат.
Рішення набрало законної сили 14.02.2019.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
За результатами розгляду особової справи ОСОБА_1 на засіданні Комісії від 13.01.2025 (протокол № 1) було прийнято рішення за результатами розгляду документів особової справи, враховуючи вимоги статей 10 та 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 № 551 "Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян" (зі змінами), відмовити ОСОБА_1 у видачі посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" категорії 1 серії А. Крім того, визнано необґрунтовано виданим та таким, що підлягає вилученню посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" категорії 2 серії НОМЕР_2 , видане Харківською обласною державною адміністрацією 19.12.2002 на ім'я ОСОБА_1 , з посиланням на не підтвердження факту виконання робіт у зоні відчуження у 1986 році.
Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та аргументам учасників справи, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-ХІІ.
Відповідно до ст.9 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є:
1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків;
2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
3) громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт;
4) громадяни, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих.
Згідно ст.10 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до примітки до зазначеної статті, до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов'язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.
Згідно ст.15 Закону №796-ХІІ, підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.
Відповідно до ст.65 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України.
Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою КМ України від 11.07.2018 №551 "Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян" затверджено Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян (далі - Постанова №551).
Згідно п.2 Постанови №551 затверджено нові зразки посвідчень, що видаються особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, громадянам, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, громадянам, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих, дружині (чоловіку) померлого (померлої) громадянина (громадянки) з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (потерпілих), смерть якого (якої) пов'язана з Чорнобильською катастрофою або з участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, опікунам дітей (на час опікунства) померлого (померлої) громадянина (громадянки), смерть якого (якої) пов'язана з Чорнобильською катастрофою, згідно з додатками 1-14.
Пунктом 3 Постанови №551 передбачено дозвіл до 01.01.2019 використовувати для видачі громадянам усіх категорій, визначених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", раніше виготовлені бланки посвідчень за зразками, затвердженими постановами Кабінету Міністрів України від 25.08.1992 №501 "Про Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", від 20.01.1997 №51 "Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", від 21.08.2001 №1105 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 №51".
У пункті 7 вказаної Постанови зазначено, що Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям необхідно: забезпечити своєчасну видачу посвідчень і вкладок до них; утворити у місячний строк після набрання чинності цією постановою комісію з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, та затвердити відповідне положення; провести до 1 січня 2020 року заміну посвідчень у зв'язку із затвердженням нових зразків посвідчень: особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1); учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорії 2 і 3) з числа громадян, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт; особи, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 2), з числа постраждалих від радіаційного опромінення за інших обставин не з власної вини.
Згідно п.11 Постанови №551 посвідчення видаються уповноваженими органами за поданням райдержадміністрацій за місцем проживання (реєстрації) особи на підставі рішень комісій з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, утворених уповноваженими органами (далі - регіональні комісії).
Посвідчення видаються, зокрема: учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - на підставі одного з таких документів:
- довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження із зазначенням кількості днів і населеного пункту, підтвердженої первинними документами (наказ чи розпорядження про відрядження до зони відчуження із зазначенням періоду роботи (служби) в зоні відчуження, особового рахунка, табеля обліку робочого часу, посвідчення про відрядження в зону відчуження з відміткою підприємства про прибуття та вибуття працівника, шляхових листів (за наявності), трудової книжки (у разі потреби);
- довідки архівної установи про участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження із зазначенням періоду служби (виконання робіт), днів виїзду на об'єкти або в населені пункти зони відчуження, у разі потреби - довідки командира військової частини, військового квитка, витягу з особової справи військовослужбовця, завіреного в установленому порядку;
особам з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, щодо яких установлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, - на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов'язаної з Чорнобильською катастрофою.
У разі встановлення регіональними комісіями факту необґрунтованої видачі посвідчення відповідної категорії, таке посвідчення на підставі рішення цієї комісії підлягає вилученню уповноваженими органами.
Рішення про видачу або відмову у видачі посвідчення приймається у місячний строк з дня надходження необхідних документів до уповноважених органів. Під час заміни посвідчення з однієї категорії на іншу попереднє посвідчення підлягає вилученню уповноваженим органом для подальшого зберігання в особовій справі постраждалої особи.
Суд зазначає, що відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Так, рішенням Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 11.10.2018 по справі № 628/2910/18 встановлено факт участі ОСОБА_1 у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у період з 18 серпня 1986 року по 06 жовтня 1986 року під час проходження дійсної строкової військової служби з 23 квітня 1986 року по 20 червня 1988 року у складі військової частини № НОМЕР_4 у АДРЕСА_2 .
Вказане рішення суду 13.11.2018 набрало законної сили.
Крім того, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.01.2019 по справі №520/11161/18 адміністративний позов ОСОБА_1 до Куп'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.
Визнано незаконним та скасовано рішення комісії для розгляду питань, пов'язаних з призначенням (перерахуванням) та виплатою пенсій Куп'янського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України № 73 від 23 травня 2018 року.
Зобов'язано Куп'янське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області призначити ОСОБА_1 пенсію із зниженням пенсійного віку на 10 років, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до ст.55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 20 грудня 2017 року та провести відповідні виплати з урахуванням фактично проведених виплат.
Рішення набрало законної сили 14.02.2019.
Згідно з п.10 Порядку №51 одним з документів, на підставі яких провадиться видача посвідчень учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, є довідки командира військової частини про участь в ліквідації наслідків аварії в зоні відчуження, що свідчить про те, що позивач виконував роботи у зоні відчуження з 18 серпня 1986 року по 06 жовтня 1986 року, а тому надання позивачу статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та видача посвідчення були проведені відповідно до чинного на той час законодавства.
Факт перебування позивача в зоні відчуження з 18 серпня 1986 року по 06 жовтня 1986 року не спростовано відповідачем, при цьому невизнання статусу позивача - учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є порушенням його прав".
Крім того, відповідачем не надано доказів, які б свідчили на користь висновку про необґрунтованість видачі посвідчення, зокрема про те, що посвідчення видано на підставі завідомо недостовірних або сфальсифікованих відомостей.
Враховуючи встановлені у справі обставини та наведені вище норми права, якими врегульовані спірні правовідносини, суд доходить висновку про помилковість висновків відповідача, покладених в основу рішення у формі протоколу №1 від 13.01.2025 (пункт 1) про відмову ОСОБА_1 у видачі посвідчення "учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" категорія 1 серії А та наявності правових підстав для його скасування.
Оцінюючи наявність правових підстав для зобов'язання відповідача вчинити певні дії, суд звертає увагу на наступне.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahalv. the United Kingdom) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.
Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
У разі відсутності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки, рішення відповідача, зобов'язання судом суб'єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.
Частиною 3 статті 245 КАС України визначено, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Відтак, враховуючи те, що позивачу протиправно відмовлено у видачі посвідчення "ліквідатор наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (1 категорія серії А)", суд вважає, що належним способам захисту прав позивача буде зобов'язання Комісію з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян при Харківській обласній державній адміністрації прийняти рішення щодо видачі/зміни гр. ОСОБА_1 , посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" категорії 1 серії А відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 №551 "Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян".
За приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
При розв'язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999 у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007 у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011 у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до положень ст.139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 13, 14, 139, 241, 243, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної військової адміністрації (майдан Свободи, буд. 5,Держпром,3-й під.,7-й пов., м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61022, код ЄДРПОУ 03491286), Харківської обласної державної адміністрації (вул. Сумська, буд. 64, м. Харків, 61200, код ЄДРПОУ 23912956) про визнання протиправним та скасувати рішення, зобов'язати вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати п.1 рішення Комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян при Харківській обласній державній адміністрації, оформлене протоколом №1 від 13.01.2025 року про відмову ОСОБА_1 у видачі посвідчення учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорія 1 серії А.
Зобов'язати Комісію з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян при Харківській обласній державній адміністрації прийняти рішення про видачу/заміну ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" категорії 1 серії А відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 №551 "Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян".
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено та підписано - 17.11.2025, враховуючи час перебування судді у відпустці та з урахуванням наявності безпечних умов для життя та здоров'я учасників процесу, суддів та працівників суду.
Суддя Супрун Ю.О.