Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
17 листопада 2025 р. Справа № 520/16614/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Супруна Ю.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Першого відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Сумська, буд. 61, м. Харків, 61058, код ЄДРПОУ 23320813) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач - ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Першого відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якому просить суд:
- зобов'язати Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харків Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції внести зміни до актового запису про смерть невідомої особи чоловічої статі ОСОБА_2 .
В обґрунтування позову зазначено, що відповідачем безпідставно не внесено зміни до актового запису про смерть невідомої особи чоловічої статі ОСОБА_2 , який складено Першим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.06.2024 вказаний адміністративний позов залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків. У передбачений ухвалою строк недоліки позовної заяви були усунуті.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2023 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 376 від 28.02.2025, місто Харків у період з 24.02.2022 по 15.09.2022 належало до території активних бойових дій, а з 15.09.2022 по теперішній час є територією можливих бойових дій, розгляд справи було відтерміновано.
Крім того, на тривалість виготовлення процесуального документу вплинула обставина знаходження судді у відпустці та на лікарняному.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до положень ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Згідно з положеннями ч.ч. 2, 3, 4, 5 ст. 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана відповідачу, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа: "Документ в електронному вигляді "КАСУ Справи, що розглядаються за правилами спрощеного позовного провадження (ухвала)" від 03.07.25 по справі № 520/16614/25 (суддя Супрун Ю.О.) було надіслано одержувачу Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету: 03.07.25 23:53.".
Відповідач своїм правом надання у відповідності до ст. 175 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі за текстом - КАС України) для подання відзиву на позов не скористався, відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З огляду на вказане вище, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Суд, повно виконавши процесуальний обов'язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
Судом встановлено, що позивачка звернулася до Першого відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харків Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про видачу свідоцтва про смерть ОСОБА_2 .
Першим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харків Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надано відповідь, що на момент смерті ОСОБА_2 не було протоколу впізнання особи, смерть якої була зареєстрована як невідома особа.
Заявниця звернулася до Харківського районного управління поліції № 3, та отримано відомості про смерть її чоловіка ОСОБА_2 та батька їхньої дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1
Службовими особами Харківського районного управління поліції № 3, встановлено що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та був опізнаний слідчими Шевченківського ВП ГУНП в Харківській обл..
За фактом виявлення трупа (смерті) були внесені відомості до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12020220480003627 від 13.11.2020 за ч. 1 ст. 115 КК України.
Позивачка 06.05.2024 звернулася з заявою про оголошення фізичної особи померлою до Дзержинського районного суду м. Харкова.
Дзержинським районним судом м. Харкова було розглянуто заяву та 2811.2024 ухвалено Рішення (Справа 638/8214/24 Провадження №2-о/638/183/24) про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 ..
В мотивувальній частині Рішення зазначено, зокрема: «Підстави для державної реєстрації смерті, визначені главою 5 розділу ІІІ Правил.
Так, відповідно до вказаної глави підставою для державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за №1150/13024(далі-лікарське свідоцтво про смерть); б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерстваохорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за №1150/13024 (далі фельдшерська довідка про смерть); в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.
П.12 глави 5 розділу ІІІ Правил передбачено, що при державній реєстрації смерті невпізнаних осіб до актового запису про смерть уносяться тільки ті відомості, які містяться у лікарському свідоцтві про смерть.
При встановленні надалі відомостей про померлого, яких бракувало, зміни і доповнення до актового запису про смерть уносяться згідно із законодавством, яке регулює порядок внесення змін, поновлення та анулювання актових записів цивільного стану, на підставі висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану за наявності протоколу впізнання трупа.
Отже, як встановлено в судовому засіданні, підтверджується відповідні докази, які досліджені судом, державну реєстрацію смерті щодо ОСОБА_2 проведено, в актовому записі зазначено «невідомий», оскільки на момент реєстрації актового запису про смерть особа ОСОБА_2 не була встановлена.
Внесення змін до актових записів цивільного стану врегульовано Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених Міністерством юстиції України від 12.01.2011 №95/5.
Відповідно до п. 2.1 розділу ІІ Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених Міністерством юстиції України від 12.01.2011 №95/5 - заява про внесення змін до актового запису про смерть невпізнаної особи може бути подана також до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання першого примірника актового запису про смерть (крім випадків, коли актовий запис про смерть складено дипломатичним представництвом або консульською установою України).
Так, відповідно до п. 2.15.6 розділу ІІ Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених Міністерством юстиції України від 12.01.2011 №95/5 висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану про внесення змін складається при впізнанні особи, смерть якої була зареєстрована як невідомої (за наявності протоколу впізнання трупа).
Аналізуючи зазначене колегія суддів приходить до висновку, що смерть ОСОБА_2 була зафіксована органом державної реєстрації, про що складений відповідний актовий запис, а отже оголошення померлим останнього не потребується, в свою чергу є необхідність для внесення змін до актового запису, який було вчинено щодо невідомої особи та якого у подальшому було встановлено, як ОСОБА_2 .
При цьому, суд звертає увагу ОСОБА_1 , що відмова органів державної реєстрації актів цивільного стану у внесенні змін до актових записів цивільного стану, їх поновленні та анулюванні може бути оскаржена в судовому порядку (п. 1.15 розділу І Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених Міністерством юстиції України від 12.01.2011 №95/5).
Отже, хоча матеріали справи і містять достатньо доказів, які підтверджують факт смерть ОСОБА_2 , проте колегією суддів не може бути задоволена заява про встановлення факту смерті фізичної особи, оскільки органом державної реєстрації актів цивільного стану вчинено актовий запис про смерть, а у разі ухвалення рішення про встановлення факту смерті та пред'явлення його до виконання, це призведе до подвійної реєстрації одного і того ж акту цивільного стану.
У зв'язку з чим колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволені заяви ОСОБА_1 про встановлення факту смерті ОСОБА_2 ».
Позивачка 06.12.2024 звернулася з заявою на отримання протоколу впізнання трупа та отримала відповідь від СВ Харківського РУП №3 ГУНП в Харківській області С-2104/119-60/01-24 від 24.12.2024 (додається), що за результатом розгляду, що впізнання трупу ОСОБА_2 відповідно до наявних у матеріалах кримінального провадження не проводилось, а особу трупу ОСОБА_2 встановлено відповідно до довідки Харківського НДЕКЦ про те, що відбитки пальців рук на дактилокарті невпізнаного трупу тотожні відбиткам пальців рук на дактилокарті, заповнений на особу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ..
До листа від СВ Харківського РУП №3 ГУНП в Харківській області С-2104/119-60/01-24 від 24.12.2024 додана завірена копія листа Харківського НДЕКЦ Інформація про ототожнення особи невпізнаного трупа № 044/2020 від 20.11.2020 № 19/121/10/2 23122 (додається).
ОСОБА_1 15.04.2025 звернулася до Шевченківського районного суду м. Харкова з заявою про встановлення неправильності в актовому записі та внесення змін до актового запису.
17.06.2025 Шевченківський районний суд м. Харкова (Справа № 638/6952/25 Провадження № 2/638/4469/25) ухвалив Ухвалу про закриття провадження по справі у зв'язку з тим що справа має розглядатися в порядку адміністративного судочинства та зазначив зокрема:
«Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав.
За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому.
У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.
Відповідно до п.1.7 Правил, зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису, за винятком випадків, встановлених у пункті 2.28 розділу II цих Правил.
У разі зберігання актового запису цивільного стану (метричного запису) у державному архіві внесення змін до актового запису (метричного запису) проводиться зазначеною установою за повідомленням відділу державної реєстрації актів цивільного стану.
Згідно п.1.15 Правил, відмова органів державної реєстрації актів цивільного стану у внесенні змін до актових записів цивільного стану, їх поновленні та анулюванні може бути оскаржена в судовому порядку.
Пунктом 2.13.2 Правил передбачено, що підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є постанова адміністративного суду.».
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до Харківського окружного адміністративного суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд виходить з наступного.
Статтею 3 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" визначено, що державна реєстрація актів цивільного стану у встановлених законом випадках є обов'язковою.
Згідно зі ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складання актових записів цивільного стану.
Актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акту цивільного стану.
Порядок внесення змін до актових записів цивільного стану також врегульовано "Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання", затвердженими Наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5. (далі - Правил №96/5)
Відповідно до п.2.5 Розділу ІІ Правил №96/5 заява про внесення змін до актового запису цивільного стану подається серед іншого спадкоємцем померлого. Відповідно до п. 2.6 Правил № 96/5 разом із заявою про внесення змін до актового запису цивільного стану заявником подаються: свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану, у яких зазначені неправильні, неповні відомості або відомості, які підлягають зміні; інші документи, необхідні для розгляду заяви та вирішення питання по суті.
Згідно із п.2.13., 2.13.1, 2.13.2, 2.13.3 цього ж розділу Правил №96/5 підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є: рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану; постанова адміністративного суду; висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану або дипломатичного представництва чи консульської установи України.
Відмовляючи у внесенні змін до актового запису відповідач посилався на п.2.15.6 Правил №96/5, відповідно до вимог якого висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану складається при впізнанні особи, смерть якої була зареєстрована як невідомої.
Як вбачається з матеріалів справи, службовими особами Харківського районного управління поліції № 3, встановлено що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та був опізнаний слідчими Шевченківського ВП ГУНП в Харківській обл..
За фактом виявлення трупа (смерті) були внесені відомості до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12020220480003627 від 13.11.2020 за ч. 1 ст. 115 КК України.
Разом з тим, суд зазначає, що посилаючись на п. п.2.15.6 Правил №96/5 відповідачем не взято до уваги п.2.15.10, відповідно до якого висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану складається у інших окремих випадках, що не суперечать вимогам чинного законодавства.
Зі змісту наведених п. 26 та 2.15.10 Правил № 96/5 вбачається, що перелік підстав для складання відповідачем висновку про внесення змін до актового запису цивільного стану та перелік документів, на підставі яких такий висновок складається не є вичерпними.
На підставі викладеного, суд вважає, що відповідачем безпідставно відмовлено у задоволенні заяви позивача про внесення змін до актового запису про смерть складеного Першим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про смерть невідомої особи чоловічої статі ОСОБА_2 , оскільки наданими документами підтверджується факт смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Так, позивач просить суд зобов'язати Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харків Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції внести зміни до актового запису про смерть невідомої особи чоловічої статі ОСОБА_2 .
Отже, суд вважає, що з метою ефективного захисту прав позивача є необхідним позов задовольнити, зобов'язавши Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції внести зміни до актового запису про смерть, складений Першим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на невідому особу чоловічої статі, а саме внести відомості щодо ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.
Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до положень статті 139 КАС України.
На підставі викладеного та керуючись статтями 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Першого відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Сумська, буд. 61, м. Харків, 61058, код ЄДРПОУ 23320813) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Зобов'язати Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції внести зміни до актового запису про смерть, який складений Першим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на невідому особу чоловічої статі, а саме: внести відомості щодо ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Першого відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Сумська, буд. 61, м. Харків, 61058, код ЄДРПОУ 23320813) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в сумі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено та підписано - 17.11.2025, враховуючи час перебування судді у відпустці та з урахуванням наявності безпечних умов для життя та здоров'я учасників процесу, суддів та працівників суду.
Суддя Супрун Ю.О.