про залишення позову без розгляду
17 листопада 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/7206/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Савонюка М.Я., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій,-
ОСОБА_1 (надалі - позивач), звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (надалі - відповідач), у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 ), що полягає у не наданні медичної допомоги ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме - направленні на лікування до відповідного закладу охорони здоров'я поза розташуванням військової частини; направленні на проходження військово-лікарської комісії з метою визначення ступеню придатності до військової служби, та проходження МСЕК;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 ) надати медичну допомогу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме - направити на лікування до відповідного закладу охорони здоров'я поза розташуванням військової частини; направити на проходження військово-лікарської комісії з метою визначення ступеню придатності до військової служби.
27.10.2025 ухвалою Кіровоградського окружного суду відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в строки, визначені статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
11.11.2025 ухвалою суду позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій залишено без руху з підстав пропуску встановленого частиною 5 статті 122 КАС України місячного строку звернення до суду. Запропоновано подати до суду у строк тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням підстав для його поновлення за весь період його пропуску, а також доказів поважності причин його пропуску.
11.11.2025 представником позивача на виконання ухвали суду подано клопотання про поновлення строку звернення до суду. Обґрунтовуючи причини пропуску строку звернення до суду представник позивача зазначає, що ОСОБА_1 не знав про існування відповіді військової частини НОМЕР_1 на його рапорт від 24.07.2025 (направлений 30.07.2025) до дати подання позовної заяви - 21.10.2025, адже у листі відсутні дата його формування та реєстраційний номер документа. Стверджує, що фактично отримав лист відповідача лише 19.10.2025, після чого відразу звернувся до адвоката для отримання правничої допомоги. Також зауважує, що не вчинення дій по направленню на лікування є триваючою бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.
12.11.2025 до суду через підсистему «Електронний суд» від представника військової частини НОМЕР_1 надійшло заперечення на заяву про поновлення строку звернення до суду, у якому зазначає, що за результатами розгляду поданого позивачем через ІНФОРМАЦІЯ_2 рапорту про направлення на лікування була підготовлена та направлена відповідь засобами поштового зв'язку разом із супровідним листом, на якому зазначено дату та реєстраційний номер. Відповідно до інформації з офіційного вебсайту АТ «Укрпошта» вказаний лист був вручений адресату 26.08.2025. Крім цього, ОСОБА_1 08.02.2024 самовільно залишив військову частину. Відомості за цим фактом внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025170030001550. На підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 24.02.2024 №63 його зараховано в розпорядження командира частини.
Надаючи оцінку доводам сторін щодо дотриманням позивачем строку звернення до суду з цим позовом, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 5 статті 122 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Згідно з пунктом 17 частини 1 статті 4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба.
Отже, для звернення до адміністративного суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Частиною першою статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Отже, військова служба є різновидом служби публічної. При цьому, як зазначалося вище, згідно з частиною п'ятою статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Установлення процесуальних строків законом і судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесуальному праві сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює їхніх учасників добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їхнього завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналізуючи зміст статті 122 КАС України, очевидним є те, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Отже, початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
В межах спірних правовідносин позивач просить визнати протиправною бездіяльність відповідача, що полягає у не наданні йому медичної допомоги, а саме - направленні на лікування до відповідного закладу охорони здоров'я поза розташуванням військової частини; направленні на проходження військово-лікарської комісії з метою визначення ступеню придатності до військової служби, та проходження МСЕК. Позовні вимоги обгрунтовує тим, що військова частина НОМЕР_1 за результатами розгляду його рапорту від 30.07.2025 про направлення на лікування, проходження ВЛК та МСЕК у зв'язку з наявністю скарг на стан здоров'я, що перешкоджають належному виконанню службових обов'язків, відмовила у наданні відповідного направлення.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) №45 від 08.02.2024 сержант ОСОБА_1 , сержанта із матеріального забезпечення 3 навчальної роти НОМЕР_4 навчального батальйону військової частини НОМЕР_1 вважається таким, що самовільно залишив частину, з 08.02.2024 знятий зі всіх видів забезпечення.
Наказом командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) №63 від 25.02.2024 позивача з 25.02.2024 зараховано в розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 .
30.07.2025 ОСОБА_1 направив рапорт до командира військової частини НОМЕР_1 із проханням направити його на лікування проходження ВЛК та МСЕК у зв'язку з наявністю скарг на стан здоров'я, що перешкоджають належному виконанню службових обов'язків.
Відповідь на вказаний рапорт була направлена військовою частиною НОМЕР_3 засобами СЕДО через ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також засобами поштового зв'язку на адресу ОСОБА_1 .
Згідно фіскального чеку АТ «Укрпошта» №5160003881127 від 22.08.2025, а також відомостей із відстеження поштового відправлення із штриховим ідентифікатором №5160003881127 на сайті Укрпошта вбачається, що поштове відправлення вручене одержувачу 26.08.2025.
Вказаним спростовуються доводи представника позивача про отримання ОСОБА_1 відповіді на свій рапорт від 24.07.2025 (направлений 30.07.2025) лише 19.10.2025.
При цьому, з даним позовом позивач звернувся до суду 21.10.2025, тобто з пропуском встановленого частиною 5 статті 121 КАС України місячного строку звернення до суду, який закінчився 26.09.2025.
За загальним правилом, днем бездіяльності суб'єкта владних повноважень є останній день встановленого законом строку, в який мало бути вчинено дію або прийнято рішення. У даному ж випадку відповідь військової частини на поданий рапорт була направлена та вручена позивачу 26.08.2025.
Суд зауважує, що при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права раніше й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду у визначений законом строк звернення до суду.
Законодавець не передбачив обов'язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, позаяк в кожному окремому випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Водночас норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Установлення процесуальних строків законом і судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 640/20314/20 (постанова від 02.12.2021), досліджуючи питання щодо поважності причин пропуску процесуального строку зазначив, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка має об'єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.
Юридична необізнаність не може визнаватися тією непереборною обставиною, явищем чи фактором, що завадили позивачу з дотриманням установлених законом строків звернутися до суду з позовом. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 24.02.2021 у справі № 540/2097/18.
З огляду на наведене, у суду відсутні підстави вважати поважними причини пропуску строку звернення до суду з цим позовом.
Відповідно до частини 3 статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Пунктом 8 частини 1 статті 240 КАС України установлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
З огляду на викладене, суд вважає необхідним застосувати положення пункт 8 частини 1 статті 240 КАС України та залишити позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій без розгляду.
Керуючись статям 238, 240, 248, 256 КАС України суд
Позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій - залишити без розгляду.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складений 17 листопада 2025 року.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК