17 листопада 2025 року м. Житомир
справа № 240/12140/25
категорія 112010203
Житомирський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Горовенко А.В.,
розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Лятошинського Бориса, 5, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просить:
- визнати протиправними рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 11.04.2025 №064450011971, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, викладене у формі повідомлення від 14.04.2025 №0600-0215-8/35300, про відмову у призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку та у зарахуванні до страхового стажу періоду роботи з 01.06.2006 по 31.12.2007;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до загального страхового стажу період роботи з 01.06.2006 по 21.12.2007;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити з 04.04.2025 пенсію із зниженням пенсійного віку, як потерпілій внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії, виходячи із наявного страхового стажу роботи, який становить більше 15 років, відповідно до ст. 55 Закону №796-ХII «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що звернулася до органу Пенсійного фонду України із відповідною заявою про призначення пенсії за віком на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зі зниженням пенсійного віку згідно зі ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Однак, згідно з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області їй відмовили у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу.
Позивач стверджує, що жінкам для призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до Закону №796-ХІІ достатньо 15 років страхового стажу, який у неї наявний, оскільки відповідачем зараховано 20 років 3 місяці 6 днів страхового стажу, а тому рішення відповідача є протиправним та підлягає скасуванню.
Вважаючи, що має право на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку, як потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії, виходячи із наявного страхового стажу роботи, який становить більше 15 років, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 02.05.2025 провадження у справі відкрито. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвала про відкриття провадження була направлена позивачу та відповідачу за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, вказана ухвала отримана відповідачами.
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у строк, встановлений ч.1 ст.261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), зазначений в ухвалі про відкриття провадження не надіслав до суду відзив на позовну заяву.
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у строк, встановлений ч.1 ст.261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), зазначений в ухвалі про відкриття провадження надіслав до суду відзив на позовну заяву.
В обґрунтування своїх доводів відповідач вказує, що відмова мотивована тим, що за наданими документами та індивідуальними відомостями про застраховану особу страховий стаж позивача складає 20 років, замість необхідних 27 років (32-5).
Зазначає, що документами підтверджено факт роботи в зоні посиленого радіологічного контролю станом на 01.01.1993 - 4 роки 04 місяці 07 днів. За результатами розгляду документів, позивачу не зараховано до страхового стажу період роботи з 01.06.2006 по 21.12.2007, у зв'язку з відсутністю сплати страхових внесків за даний період. Відтак, підстави для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку, фактично на 5 років відповідно до статті 55 Закону №796-ХІІ, у зв'язку з відсутністю необхідного страхового, відсутні.
Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , має посвідчення серії НОМЕР_1 громадянки, яка постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю (категорія 4), видане Житомирською обласною державною адміністрацією від 16.02.2009.
Згідно з копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 .
04.04.2025 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
З урахуванням принципу екстериторіальності, заяву позивача про призначення пенсії розглянуто 11 квітня 2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та прийнято рішення №064450011971 про відмову у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу 27 років.
В зазначеному рішенні вказано, що страховий стаж роботи заявниці на день звернення складає 20 років 03 місяці 06 днів.
Листом від 14.04.2025 Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повідомило позивачу про відмову в призначенні їй пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з тих підстав, що недостатньо необхідного страхового стажу.
Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Частиною 2 ст. 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Отже, конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислуги років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов'язку держави щодо тих громадян, які набули право на одержання пенсії.
Відповідно до п.16 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII від 05.11.1991 застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
Абзацом першим ч.2 ст.24 Закону №1058-IV встановлено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Вирішуючи питання обґрунтованості підстав звернення до суду та наявності права позивача на пенсію зі зниження пенсійного віку, суд зазначає наступне.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення передбачені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII від 28.02.1991 (далі - Закон №796-XII).
При цьому, умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення визначені ст.55 Закону №796-XII.
Право на пенсію зі зниженням пенсійного віку, мають потерпілі від Чорнобильської катастрофи, зокрема особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років, а особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років (абз.5-6 п.2 ч.1 ст.55 Закону №796-XII).
Початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.
Відповідно до ч.1 ст.55 Закону №796-XII особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.
Згідно з положеннями статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV право на пенсію за віком мають особи після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31.12.2017.
У свою чергу, ч.1 ст.26 Закону № 1058-IV, починаючи з 01.01.2018 право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу встановлено: з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до абз.5 п.2 ч.1 ст.55 Закону №796-XII та із врахуванням ст.26 Закону №1058-IV при призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на момент досягнення особою пенсійного віку (60 років) необхідний страховий стаж, який повинен становити не менше 32 років, при розрахунку якого слід врахувати, що від 32 років необхідного страхового стажу передбаченого ч.1 ст.26 Закону № 1058-IV віднімається 5 років відповідно до ст.55 Закону № 796.
Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто на момент звернення із заявою до територіального органу Пенсійного фонду України, їй виповнилось повних 55 років.
Як вже зазначалося, підставою для відмови у задоволенні заяви позивача про призначення їй пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону №796-XII слугувала відсутність необхідного страхового стажу - 27 років (32-5 = 27).
При цьому, щодо необхідного періоду проживання в зоні радіоактивного забруднення спірних правовідносин у сторін, які беруть участь у розгляді справи не виникало.
Відповідачами встановлено, що період проживання (роботи) у зоні посиленого радіологічного контролю станом на 01.01.1993 становить 4 роки 04 місяці 07 днів, що є достатнім для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до №796-XII за умови підтвердження необхідного страхового стажу 27 років.
Враховуючи право позивача на зниження пенсійного віку на 5 років, а відповідно і її право на зменшення страхового стажу на кількість років зменшення пенсійного віку, виходить, що необхідною умовою призначення у 2025 році позивачу пенсії зі зниженням пенсійного віку було досягнення нею віку 55 роки та наявність страхового стажу на рівні 27 років (32-5 = 27).
Однак, за наданими документами та індивідуальними відомостями про застраховану особу в системі персоніфікованого обліку страховий стаж становить 20 років 03 місяці 06 днів.
Водночас, позивач наголошує, що до її страхового стажу протиправно не зараховано період її роботи з 01.06.2006 по 31.12.2007.
Вказує, що на неї, як на фізичну особу, не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці чи довідці, а також тягар відповідальності за не сплати роботодавцем страхових внесків.
З даного приводу суд зазначає наступне.
Стаття 46 Конституції України, стаття 22 Загальної декларації прав людини, стаття 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права, стаття 23 Європейської соціальної хартії (переглянутої) закріплюють право особи на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Суд зазначає, що неналежний порядок видачі або заповнення документів з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії.
Суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 17 липня 2019 року (справа №144/669/17) та від 20 березня 2019 року (справа №688/947/17), згідно якої, несплата страхувальником страхових внесків не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу позивача періодів його роботи на такому підприємстві, оскільки працівник не несе відповідальності за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку сплати страхових внесків.
Поряд з цим, слід зазначити, що у відповідності до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХІІ від 05.11.1991 (далі - Закон №1788-ХІІ) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Суд зауважує, що застрахована особа має право вимагати від страхувальника сплати страхових внесків, у тому числі в судовому порядку, оскільки звертатися до суду з вказаною вимогою до страхувальника є правом, а не обов'язком застрахованої особи, а порушення страхувальником порядку сплати страхових внесків не може тягнути негативні наслідки для застрахованої особи у вигляді не зарахування періодів роботи до страхового стажу.
Отже, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків для нарахування пенсії не є підставою для позбавлення позивача права на зарахування спірного періоду до страхового стажу.
Таким чином, суд дійшов висновку про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до загального страхового стажу позивача періоди її роботи з 01.06.2006 по 21.12.2007.
Щодо посилання позивача на те, що жінкам для призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до Закону №796-ХІІ достатньо 15 років страхового стажу, суд зазначає наступне.
Відмовляючи позивачці в призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, зокрема, посилалось на те, що для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону № 796-XII страховий стаж, з урахуванням вимог статті 26 Закону №1058-ІV, повинен становити 27 років, натомість наявний в неї страховий стаж становить 20 років 3 місяці 6 днів.
Відповідач зазначає, що обов'язковою умовою для призначення позивачу пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-ХІІ є наявність відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку (в даному випадку 27 років ).
Як встановлено судом, позивач має право на зарахування до її загального страхового стажу періоду роботи з 01.06.2006 по 31.12.2007, однак з урахуванням зазначеного, страховий стаж позивача буде меншим необхідного, а саме менше 27 років.
Таким чином, за результатами розгляду заяви позивача, відповідачем обґрунтовано відмовлено у зменшенні пенсійного віку позивачу на 5 років на підставі Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу 27 років.
Суд відхиляє доводи позивача, що жінкам для призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до Закону №796-ХІІ достатньо 15 років страхового стажу, оскільки особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-IV.
Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Суд погоджується з доводами органу Пенсійного фонду України, що достатнім для призначення пенсії позивачу зі зниженням пенсійного віку відповідно до №796-XII є наявність страхового стажу на рівні 27 років, водночас, суд вважає протиправними дії відповідача щодо не зарахування до страхового стажу позивача періоду її роботи з 01.06.2006 по 31.12.2007.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 11.04.2025 №064450011971 та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, оформленого листом від 14.04.2025 №0600-0215-8/35300, про відмову в призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку ОСОБА_1 .
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із ч.3 ст.245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
В спірному випадку заява позивача про призначення пенсії за віком розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та за результатом її розгляду прийнято рішення від 11.04.2025 №064450011971.
З метою належного захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.04.2025 про призначення пенсії із зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зарахувавши до загального страхового стажу - період роботи з 01.06.2006 по 31.12.2007, та прийняти рішення з урахуванням висновків суду у даній справі.
Відповідно до ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.
В силу приписів ч.1 ст.139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.
Керуючись статтями 4, 6-9, 32, 77, 90, 139, 205, 242-246, 250, 255, 258, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд, -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідн. номер НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, 7, м.Житомир, Житомирський р-н, Житомирська обл., 10003, код ЄДРПОУ 13559341) та Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (просп. Богдана Хмельницького, 116А, м. Дніпро, Дніпровський р-н, Дніпропетровська обл., 49033, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 11.04.2025 №064450011971 та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, оформленого листом від 14.04.2025 №0600-0215-8/35300, про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.04.2025 про призначення пенсії із зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зарахувавши до загального страхового стажу період роботи з 01.06.2006 по 31.12.2007, та прийняти рішення з урахуванням висновків суду у даній справі.
У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 605 (шістсот п"ять) грн 60 (шістдесят) коп.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 605 (шістсот п"ять) грн 60 (шістдесят) коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено в повному обсязі 17 листопада 2025 року.
Суддя А.В. Горовенко