14 листопада 2025 року м. Житомир справа № 240/32051/23
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шимоновича Р.М., розглянувши у письмовому провадженні заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
У провадженні Житомирського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №240/32051/23.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 29.04.2024 адміністративний позов задоволено частково.
На виконання вказаного рішення суду представнику позивача видано виконавчий лист.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2024 року апеляційну скаргу залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Через систему "Електронний суд" позивач повторно звернувся із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, в якій просить:
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 подати звіт про виконання рішення суду;
- накласти штраф на командира військової частини у розмірі, передбаченому ч. 5 ст. 382 КАС України;
- зобов'язати Житомирську спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Центрального регіону вжити заходів реагування щодо невиконання рішення суду.
Враховуючи приписи ч. 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а також відсутність клопотання позивача про розгляд заяви у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, розгляд заяви про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення здійснюється судом у порядку письмового провадження.
Ознайомившись зі змістом заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. ч. 2,3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Частинами першою та другою статті 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, передбачених міжнародними договорами, або за принципом взаємності - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
У постанові Верховного Суду від 03.10.2018 у справі №826/18826/14 зазначено, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про його виконання, є правовим наслідком судового рішення і має бути визначене саме у його резолютивній частині. Встановлення судового контролю за невиконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі - можливе лише під час ухвалення рішення у справі.
Разом з тим, положеннями КАС України передбачено, що судовий контроль є диспозитивним правом, а не обов'язком суду, і може застосовуватися залежно від наявності об'єктивних обставин у справі судом, який ухвалив судове рішення.
Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 373 КАС України).
Отже, рішення суду, яке набрало законної сили, є обов'язковим для виконання, а у разі відсутності добровільного виконання - забезпечується, у першу чергу, шляхом примусового виконання відповідно до Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII).
Відповідно до ст. 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження і примусовим виконанням судових рішень, що здійснюється у порядку, визначеному Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 5 цього Закону примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та, у передбачених законом випадках, на приватних виконавців.
Таким чином, процесуальним законом визначено порядок виконання судових рішень, а повноваження щодо вчинення дій із примусового виконання судового рішення, у тому числі перевірки його виконання, належать насамперед виконавцям.
Судовий контроль у формі зобов'язання подати звіт також є формою забезпечення виконання судових рішень, однак може застосовуватись судом лише тоді, коли на час розгляду заяви про встановлення судового контролю заявником надано докази, що загальний порядок виконання судового рішення не дав результату або що відповідач створює перешкоди його виконанню.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06.05.2019 у справі №826/9960/15.
Встановлено, що на виконання рішення суду від 29.04.2024 позивачу видано виконавчий лист, однак матеріали справи не містять доказів того, що позивач вичерпав загальний порядок виконання судового рішення, визначений Законом №1404-VIII.
Суд зазначає, що на час розгляду поданої заяви відсутні підстави вважати, що у разі незастосування такого заходу, як судовий контроль, рішення суду залишиться невиконаним, оскільки до заяви не долучено доказів вжиття державним виконавцем усіх передбачених законом заходів.
З огляду на те, що встановлення судового контролю за виконанням рішення суду є правом, а не обов'язком суду, позивачем не надано доказів, які підтверджують наявність обставин умисного невиконання відповідачем рішення суду та необхідність встановлення судового контролю у спосіб, передбачений ст. 382 КАС України.
На підставі викладеного суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №240/32051/23.
Крім того, вимога про зобов'язання органу прокуратури вчинити певні дії виходить за межі предмета судового контролю, передбаченого ст. 382 КАС України, та не може бути предметом розгляду у даному процесуальному порядку.
Керуючись статтями 248, 256, 382 КАС України, суд, -
ухвалив:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю в адміністративній справі №240/32051/23 - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя Р.М.Шимонович