Справа № 627/755/25
11.11.2025
11.11.2025 рокус-ще Краснокутськ
Суддя Краснокутського районного суду Харківської області Вовк Л. В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла із СПД№1 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Каплунівка Краснокутського району Харківської області , зареєстрованої та проживаючої по АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого за ч.3 ст.184 КУпАП ,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №697592 від 10.08.2025 , складеного інспектором з РПП СПД №1 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області Фесенко Д.В. від 10.08.2025, прийомна матір ОСОБА_1 10.08.2025, о 17:00, по АДРЕСА_1 , неналежним чином виконувала свої батьківські обов'язки за своїм неповнолітнім сином - вихованцем ОСОБА_2 , що призвело до вживання останнім алкогольних напоїв та лікарських препаратів з метою самогубства .
Дії ОСОБА_1 працівниками поліції кваліфіковані за ч.3 ст.184 КУпАП.
У судовому засіданні особа , яка притягається до адміністративної відповідальності , ОСОБА_1 , вину свою у вчиненні адміністративного правопорушення , передбаченого ч.3 ст.184 КУпАП не визнала , пояснивши , що вживає всіх заходів щодо виховання прийомної дитини.
Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності , дослідивши матеріали справи, суддя дійшла наступних висновків.
За змістом положень ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вимогами ст. 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З аналізу викладеного слідує, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події і складу адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Положеннями ст. 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення (об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт і суб'єктивна сторона).
Об'єктивна сторона правопорушення - це сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону складу правопорушення, тобто об'єктивні ознаки зовнішнього прояву правопорушення й об'єктивних умов його здійснення. Обов'язковими ознаками об'єктивної сторони правопорушення є наявність діяння (суспільно небезпечного або шкідливого), причинний зв'язок, наслідки (суспільно небезпечні або шкідливі) діяння. Крім того, серед ознак об'єктивної сторони порушення є місце та час його вчинення.
Суб'єктивна сторона правопорушення - це внутрішня сторона правопорушення, що характеризує психічну діяльність особи в момент здійснення правопорушення. Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони є провина (у формі умислу або необережності), тобто певне психічне відношення особи до свого протиправного діяння і його суспільно небезпечним або шкідливим наслідкам (результату).
Диспозиція ч. 3 ст.184 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність для батьків за вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу.
Отже, об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП, виражається у вчиненні неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено КУпАП.
Відтак для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 184 КУпАП , необхідно встановити наявність у діях малолітнього ОСОБА_2 ознак конкретного адміністративного правопорушення.
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 697592 від 10.08.2025 зазначено , що ОСОБА_1 неналежним чином виконувала свої батьківські обов'язки за своїм сином - вихованцем ОСОБА_2 , що призвело до вживання останнім алкогольних напоїв та лікарських препаратів з метою самогубства .
У даному протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено , яке саме адміністративне правопорушення було вчинено неповнолітнім ОСОБА_2 , відповідальність за яке передбаченоКУпАП.
Відповідно до положень КУпАП суд не може самостійно встановлювати обставини вчинення адміністративного правопорушення та виходити за межі обставин, зазначених у протоколі про вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
З огляду на зазначене, ЄСПЛ дійшов висновку, що суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції.
Відповідно до ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Отже, суд позбавлений можливості змінити фабулу адміністративного правопорушення та не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення.
За таких обставин матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять доказів, на підтвердження в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП.
За змістом положень ст.62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними, достатніми та допустимими доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (стандарт доведеності вини поза розумним сумнівом).
Положеннями п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП встановлено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю при відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП не доведена, а тому суддя дійшла висновку , що провадження в даній справі необхідно закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП.
Керуючись ст. 247 ч.1 п.1, 283, 284 КУпАП, суддя
постановила :
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п.1.ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.184 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Краснокутський районний суд Харківської області протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.
Суддя Л. В. Вовк