Справа № 627/502/25
07 листопада 2025 року с-ще Краснокутськ
Краснокутський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - Бугаєнко І.В.,
за участі секретаря - В'юнник В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Краснокутську Харківської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області, в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів -
Краснокутська селищна рада Богодухівського району Харківської області в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що ОСОБА_2 не перебувала в зареєстрованому шлюбі. ІНФОРМАЦІЯ_2 у неї народилася дитина - ОСОБА_1 . Відомості про батька дитини відсутні.
Згідно з повідомленням старости Костянтинівського старостинського округу Краснокутської селищної ради, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , після народження дитини не створила належних умов для її проживання та виховання. Вона веде аморальний спосіб життя, зловживає алкогольними напоями, не працює, не навчається, на обліку в центрі зайнятості не перебуває. Зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проте це житло повністю зруйноване й непридатне для проживання. Постійного місця проживання не має, перебуває тимчасово у різних осіб, які разом з нею ведуть асоціальний спосіб життя.
02 квітня 2024 року працівниками служби у справах дітей Краснокутської селищної ради, фахівцем із соціальної роботи КЗ «Краснокутський центр надання соціальних послуг» та поліцейським офіцером громади було здійснено комісійне обстеження тимчасового місця проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 . Виявлено повну відсутність належних умов для проживання новонародженої дитини.
Крім того, ОСОБА_2 надала письмову заяву, в якій відмовилася від новонародженої дитини та просила службу у справах дітей подбати про неї.
09 травня 2024 року до служби у справах дітей надійшло повідомлення від сімейного лікаря Костянтинівської АЗПСМ КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги Краснокутської селищної ради» про переведення новонародженого хлопчика ОСОБА_2 до реанімаційного відділення ОДКЛ м. Харків.
13 травня 2024 року працівниками КНП «Обласна клінічна лікарня» Харківської обласної ради, Харківського районного управління поліції № 3 ГУ НП у Харківській області та служби у справах дітей по Шевченківському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради було складено відповідний акт про дитину, покинуту в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров'я. Відповідно до рішення виконавчого комітету Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області від 31.05.2024 № 131, новонароджену дитину було зареєстровано як ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно з рішенням виконавчого комітету Краснокутської селищної ради від 30.07.2024 № 190, малолітньому ОСОБА_1 було надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування.
Мати - ОСОБА_2 - з моменту народження дитини не виявляла до неї жодної уваги, повністю самоусунулася від її утримання та виховання, не проявляла турботи й піклування, жодного разу не відвідала чи не поцікавилася долею сина.
У ході проведення бесіди начальника служби у справах дітей із громадянкою ОСОБА_2 встановлено, що вона не бажає здійснювати догляд за дитиною, категорично відмовляється забирати її до себе, веде аморальний спосіб життя, зловживає алкогольними напоями, не має постійного місця проживання.
Згідно з постановою Краснокутського районного суду Харківської області від 27.04.2020 у справі № 627/333/20 ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (невиконання батьками обов'язків щодо виховання дітей), та на підставі ст. 24-1 КУпАП до неї було застосовано захід впливу у вигляді попередження.
Відповідно до інформації старости Костянтинівського старостинського округу Краснокутської селищної ради від 22.05.2025 № 16-01-10/206, ОСОБА_2 за місцем реєстрації - АДРЕСА_1 - не проживає. Будинок, у якому вона зареєстрована, повністю зруйнований та непридатний для проживання. Іншого житла на території округу вона не має.
Інформація старости від 22.05.2025 № 16-01-10/208 підтверджує, що ОСОБА_2 є особою без постійного місця проживання, веде аморальний спосіб життя, зловживає спиртними напоями, тимчасово проживає з різними співмешканцями, які так само ведуть асоціальний спосіб життя. Протягом тривалого часу вона взагалі відсутня на території старостинського округу.
Таким чином, мати дитини, ОСОБА_2 , після залишення новонародженого у закладі охорони здоров'я не виявляла жодного бажання виконувати свої батьківські обов'язки. Вона самоусунулась від утримання, виховання та піклування про малолітнього сина. Її поведінка свідчить про стійке ухилення від виконання обов'язків батька, передбачених законом.
У позові зазначено, що поведінка ОСОБА_2 свідчить про свідоме і тривале ухилення від виконання своїх обов'язків. Вона не забезпечує дитину ні морально, ні матеріально, не піклується про її фізичний та духовний розвиток, створила ситуацію, що загрожувала життю і здоров'ю дитини.
На теперішній час малолітній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно з рішенням виконавчого комітету Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області від 30.07.2024 № 190, має статус дитини, позбавленої батьківського піклування. Відповідно до розпорядження голови Красноградської районної військової адміністрації Харківської області від 04 листопада 2024 року № 142, він був влаштований на виховання та спільне проживання до прийомної родини ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Крім того, згідно із заочним рішенням Краснокутського районного суду Харківської області від 01 листопада 2020 року у справі № 627/381/22, ОСОБА_2 вже була позбавлена батьківських прав щодо іншої своєї малолітньої дитини.
Представник позивача у відкрите судове засідання не з'явилася, надала до суду заяву в якій просить розглянути справу без участі їх представника, позовні вимоги підтримують у повному обсязі та просять їх задовольнити. Проти винесення заочного рішення не заперечують.
Відповідач ОСОБА_2 у відкрите судове засідання не з'явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином згідно із вимогами ч. 11 ст. 128 ЦПК України шляхом розміщення оголошення на сайті «Судова влада», а також шляхом направлення судових повісток на зареєстровану адресу місця проживання.
За приписами ч. 11 ст. 128 ЦПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Отже, відповідач у розумінні ст. 128 ЦПК України є належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, як шляхом надіслання судових повісток, так і через оголошення, розміщені на сайті «Судова влада».
Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
За приписами ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
З огляду на наведене, беручи до уваги, що відповідач, належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи, не з'являлася в підготовчі та судові засідання по розгляду справи по суті, жодного разу не повідомила суд про причини неявки, при цьому, судом було вжито вичерпних заходів для забезпечення участі відповідача у розгляді справи та створено всі умови для реалізації нею права викласти свої аргументи та подати докази на заперечення позовних вимог, з метою додержання принципу розумності строків розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача.
Представник третьої особи - Служби у справах дітей Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області у судове засідання не з'явилася, надала до суду заяву з проханням розглянути справу у відсутність представника Служби, позовні вимоги підтримують, просять їх задовольнити.
Згідно зі ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Заходи забезпечення позову не вживались. Інші процесуальні дії у справі не проводились.
З урахуванням одночасного існування умов, передбачених ч. 1 ст. 280 ЦПК України, судом проведено заочний розгляд справи.
Суд, дослідивши матеріали справи доходить наступного.
Судом встановлено, що відповідно до акту закладу охорони здоров'я та органу внутрішніх справ України про дитину, покинуту в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров'я виданого Комунальним некомерційним підприємством Харківської обласної ради «Обласна дитяча клінічна лікарня» від 13.05.2024, мати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у пологовому відділенні КНП «Богодухівська ЦРЛ» народила дитину (хлопчика), яку було того ж дня переведено до КНП ХОР «Обласна дитяча клінічна лікарня» без її супроводу. З дня госпіталізації дитини, ОСОБА_2 , жодного разу дитину не відвідала, не цікавилась станом її здоров'я та розвитком, намірів забрати її не виявляє /а.с.11/.
19.05.2024 на ім'я начальника Служби у справах дітей Краснокутської селищної ради Людмили Пономаренко від сімейного лікаря Костянтинівської АЗПСМ Тетяни ПАВЛЮЧЕНКО надійшло повідомлення про те, що гр. ОСОБА_2 , 2004 року народження, народила хлопчика ІНФОРМАЦІЯ_4 в пологовому відділенні КНП «Богодухівська ЦРЛ» і 21.03.2024 року дитину перевели в реанімаційне відділення ОДКЛ м.Харків вул.Клочківська,337а. В подальшому хлопчика було переведено в відділення патології новонароджених /а.с.13/.
31.05.2024 лікарем КНП «Богодухівська ЦРЛ» видано медичне свідоцтво про народження №1 про народження у ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 о 03:50 хлопчика вагою 1950 грамів/а.с.12/.
Реєстрація народження дитини відбулася на підставі рішення № 131 від 31.05.2024 виконавчого комітету Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області, яким вирішено визначити прізвище новонародженої дитини ОСОБА_1 . Батько ОСОБА_5 , мати ОСОБА_2 . Службі у справах дітей Краснокутської селищної ради доручено здійснити у Валківському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Богодухівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції державну реєстрацію народження малолітньої дитини на підставі акту закладу охорони здоров'я та органу внутрішніх справ України про дитину, покинуту в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров'я від 13 травня 2024 року, та медичного свідоцтва про народження вказавши: прізвище ОСОБА_6 ; ім'я ОСОБА_7 ; по батькові ОСОБА_8 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 ; місце народження: Україна, Харківська область, Богодухівський район, м. Богодухів; мати: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання: АДРЕСА_2 ; батько: ОСОБА_5 , відомості про батька дитини в книзі реєстрації народження внести на підставі частині 1 статті 135 Сімейного кодексу України/а.с.10/.
Відтак, ОСОБА_2 є матір'ю малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого Валківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Богодухівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністертва юстиції/а.с.7/. Батьком, відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, зазначено ОСОБА_5 , про що свідчить копія Витягу №00046174519 від 25.07.2024 з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України /а.с.9/.
22.03.2024 на ім'я начальника служби у справах дітей Краснокутської селищної ради Людмили Пономаренко надійшов лист-звернення старости Костянтинівського старостинського округу апарату Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області Юрія Конюшенка про те, що на території Костянтинівського старостинського округу проживає гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка ІНФОРМАЦІЯ_4 народила дитину. Повідомляє, що гр. ОСОБА_2 вже народжувала дитину, від якої відмовилась. На даний час ОСОБА_2 веде аморальний спосіб життя, зловживає спиртними напоями, не працює, не навчається, на обліку в РЦЗ не перебуває. За місцем реєстрації будинок зруйнований, гр. ОСОБА_2 не має постійного місця проживання, живе тимчасово з різними співмешканцями, які ведуть спосіб життя такий, як і вона. Цим листом староста звертається із проханням допомогти у вирішенні питання щодо подальшої долі дитини громадянки ОСОБА_2 та не віддавати дитину матері у зв'язку з відсутністю місця для проживання новонародженої дитини і аморальною поведінкою матері /а.с.14/.
02.04.2024 ОСОБА_2 звернулася до начальника служби у справах дітей Краснокутської селищної ради Людмили Пономаренко із заявою в якій просить подбати про її новонароджену дитину, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_7 в м. Богодухів, оскільки на даний час вона не може його забрати, оскільки не може забезпчити йому нормальне життя та не планує його забирати з лікарні додому /а.с.15/.
02.04.2024 комісією у складі начальника служби у справах дітей Краснокутської селищної ради Л.Пономаренко, ПОГ Смірнова О.О., ФСР КЗ Краснокустької селищної ради І.Азаренкової проведено обстеження житлових та матеріально-побутових умов про що складено акт, в якому зроблено висновок комісії: у будинку взагалі не створені умови для проживання новонародженої дитини, є пряма загроза життю та здоров'ю у таких умовах. Мати дитини ОСОБА_2 до кінця не усвідомлює всю суть проблеми та на даний момент не готова забрати дитину до себе. Найближчим часом новонароджену дитину не планує відвідувати у закладі охорони здоров'я /а.с.16/.
Як вбачається з Витягу №11-22/Д-309 від 27.08.2024 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_9 /а.с.17/.
Старостою Костянтинівського старостинського округу апарату селищної ради Юрієм Конюшенко 28.08.2024 було складено характеристику №16-01-10/311, з якої вбачається, що гр. ОСОБА_2 , 2004 року народження, зареєстрована по АДРЕСА_1 .але за даною адресою будинок повністю зруйнований. Гр. ОСОБА_2 зареєстрована за даною адресою разом з братами, з якими вона не спілкується: ОСОБА_9 , 1999 р.н. - на військовій службі в лавах ЗСУ; ОСОБА_10 , 1996 р.н. - в місцях позбавлення волі. Гр. ОСОБА_2 офіційно в шлюбі не перебуває, не працює, не навчається. на обліку в ЦЗН не перебуває. Веде аморальний спосіб життя, зловживає спиртними напоями, народжувала двоє дітей, від яких відмовилась повністю. Безвідповідальна, батьківські обов?язки не виконує, не цікавиться подальшою долею своїх дітей. Гр. ОСОБА_2 не має постійного місця проживання, проживає тимчасово з різними співмешканцями, що ведуть такий самий спосіб життя. За місцем проживання характеризується негативно /а.с.18/.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.11.2022 заочним рішенням Краснокутського районного суду Харківської області у справі №627/381/22 позбавлено батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно її малолітньої дочки ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_10 та стягнуто на утримання дитини аліменти. Рішення набрало законної сили 26.12.2022 /а.с.21-25/.
01.11.2024 відповідно до копії акту про факт передачі дитини Службою у справах дітей Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області в особі начальника служби Пономаренко Л.А. у присутності лікаря педіатра КНП «Краснокутської ЦРЛ Лисенка А.Л. передано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 - прийомній матері та ОСОБА_12 - прийомному батькові /а.с.26-27/.
Розпорядженням Красноградської районної військової адміністрації Харківської області № 142 від 04.11.2024, зобов'язано влаштувати з 04 листопада 2024 року до прийомної сім'ї ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , які проживають за адресою: АДРЕСА_3 , на спільне проживання та виховання дитину, позбавлену батьківського піклування: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перебуває на обліку служби у справах дітей Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області. Набув статус дитини, позбавленої батьківського піклування наданий рішенням виконавчого комітету Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області від 30 липня 2024 № 190 «Про надання статусу дитини, позбавленої батьківського піклування», та на яких покладено персональну відповідальність за життя здоров'я, фізичний та розумовий розвиток дитини /а.с.28-29/.
22.05.2025 на ім'я начальника служби у справах дітей Краснокутської селищної ради Людмили Пономаренко надійшов лист старости Костянтинівського старостинського округу апарату селищної ради Юрія Конюшенка стосовно довідки про склад сім'ї гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Так, Костянтинівський старостинський округ апарату Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області повідомляє, що ОСОБА_2 зареєстрована на території Костянтинівського старостинського округу за адресою: АДРЕСА_1 . За місцем реєстрації не проживає /а.с.34/.
Крім того, того ж дня на ім'я начальника служби у справах дітей Краснокутської селищної ради Людмили Пономаренко надійшов лист старости Костянтинівського старостинського округу апарату селищної ради Юрія Конюшенка стосовно довідки про наявність житла у гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з якого вбачається, що Костянтинівський старостинський округ апарату Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області повідомляє про те, що ОСОБА_2 зареєстрована на території Костянтинівського старостинського округу за адресою: АДРЕСА_1 , але фактично за місцем реєстрації не проживає. За даною адресою будинок повністю зруйнований. Іншого житла гр. ОСОБА_2 на території Костянтинівського старостинського округу не має /а.с.35/.
22.05.2026 за №16-01-10/207 на ім'я начальника служби у справах дітей Краснокутської селищної ради Людмили Пономаренко надійшов лист старости Костянтинівського старостинського округу апарату селищної ради Юрія Конюшенка в якому зазначено, що стосовно акту обстеження житлових та матеріально-побутових умов проживання гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з якого вбачається, що Костянтинівський старостинський округ апарату Краснокутської Богодухівського району Харківської області повідомляє, що селищної ради - ОСОБА_2 зареєстрована на території АДРЕСА_1 ,але фактично за даною адресою будинок повністю зруйнований, іншого житла гр. ОСОБА_2 на території Костянтинівського старостинського округу не має. Гр. ОСОБА_2 - особа без певного місця проживання, проживає тимчасово з різними співмешканцями, на даний час на території округу взагалі тривалий час відсутня. Провести обстеження умов проживання неможливо /а.с.36/.
22.05.2026 за №16-01-10/208 старостою Костянтинівського старостинського округу апарату селищної ради Юрієм Конюшенком надано лист на ім'я начальника служби у справах дітей Краснокутської селищної ради Людмили Пономаренко стосовно характеристики гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з якого вбачається, що Костянтинівський старостинський округ апарату Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області повідомляє, що ОСОБА_2 зареєстрована на території Костянтинівського старостинського округу за адресою: АДРЕСА_1 , але фактично за даною адресою будинок повністю зруйнований, іншого житла гр. ОСОБА_2 на території Костянтинівського старостинського округу не має. Гр. ОСОБА_2 - особа без певного місця проживання. Веде аморальний спосіб життя, зловживає спиртними напоями, не навчається, не працює, на обліку в РЦЗ не перебуває. Проживає тимчасово з різними співмешканцями, які ведуть спосіб життя подібний до її. На даний часина території округу ОСОБА_2 взагалі тривалий час відсутня. Місце її перебування нам невідоме /а.с.37/.
Рішенням виконавчого комітету Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області №265 від 30.09.2024 затверджено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав гр. ОСОБА_2 відносно малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с.30,31-32/.
Законодавство про охорону дитинства ґрунтується на Конституції України, Конвенції ООН про права дитини, міжнародних договорах, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і складається із Закону України «Про охорону дитинства» від 21 червня 2001 року, а також інших нормативно-правових актів, що регулюють суспільні відносини у цій сфері.
Частинами 1 та 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Стаття 9 Конвенції покладає на держави-учасниці обов'язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
У рішенні ЄСПЛ від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України» зазначено, що право батьків і дітей бути поряд одне з одним становить основоположну складову сімейного життя. Заходи національних органів, спрямовані на те, щоб перешкодити реалізації вказаного права, є втручанням у права, гарантовані ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Таке втручання може здійснюватися «згідно із законом», відповідати законним цілям, переліченим у п. 2 ст. 8 Конвенції, і має бути «необхідним у демократичному суспільстві». Національні органи повинні враховувати, що розірвання сімейних зв'язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин. Отже, відповідне рішення має підкріплюватися досить переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини.
У рішенні від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України» ЄСПЛ виснував, що, по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків із сім'єю, по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку в безпечному, спокійному і стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.
В рішенні від 23 червня 2020 року у справі «Оморефе проти Іспанії» ЄСПЛ дійшов висновку, що органи влади не збалансували інтереси дитини з інтересами біологічної матері, не врахували належним чином зусилля заявниці щодо впорядкування та стабілізації свого становища. Не було жодного психологічного висновку про відсутність прихильності матері до сина, а бідність не могла бути головною причиною позбавлення матері її прав і обов'язків.
Згідно з частиною 3 статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього.
Згідно зі статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
За приписами частини 8 статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.
Відповідно до вимог законодавства України батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини.
Частинами 1-3 статті 150 СК України встановлено, що батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Згідно з ч. ч. 2, 4 статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Статтею 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини. Тобто, перелік підстав позбавлення батьківських прав є вичерпним.
Статтею 19 СК України передбачена участь органу опіки та піклування у захисті сімейних прав та інтересів.
Відповідно до ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Відповідно до ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав: втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов'язків щодо її виховання; перестає бути законним представником дитини; втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім'ям з дітьми; не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов'язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування); втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною. Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.
Так, в пункті 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз'яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема, ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Отже, позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращий бік неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
Такі висновки суду повністю узгоджуються з позицією, викладеною Верховним Судом в постанові від 13 березня 2019 року по справі №631/2406/15-ц.
Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Так, впродовж розгляду справи судом відповідачкою не надано будь-яких доказів на підтвердження виконання нею своїх батьківських обов'язків по утриманню та вихованню сина. Навіть протягом розгляду справи в суді відповідачем не було вчинено відповідних дій, причини їх не вчинення відповідач теж суду не пояснила.
Беручи до уваги обставини справи, враховуючи те, що ОСОБА_2 покинула свою дитину у закладі охорони здоров'я, протягом шести місяців не виявляла щодо неї батьківського піклування, і надалі не здійснює належного виховання своєї дитини, її утриманням не займається і не бажає займатися, фактично самоухилилася від виконання своїх батьківських обов'язків по відношенню до свого малолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що свідчить і наявний в матеріалах справи висновок про доцільність позбавлення її батьківських прав, суд дійшов висновку, що відповідач покинула дитину в пологовому будинку, систематично, протягом тривалого часу не виконує батьківські обов'язки, передбачені ст.ст. 150, 153, 180 Сімейного Кодексу України, а саме: не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, не забезпечує необхідне харчування, медичний догляд, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не виявляє інтересу до її внутрішнього світу. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини та як свідоме нехтування своїми батьківськими обов'язками, тому в даному випадку суд вважає за доцільне застосувати до відповідача такий крайній захід впливу як позбавлення її батьківських прав.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги про позбавлення батьківських прав заявлені обґрунтовано, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи судом, а тому підлягають задоволенню.
У даному випадку судом на перше місце ставляться «якнайкращі інтереси дитини», оцінка яких включала в себе оцінку і знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для забезпечення першочергової уваги інтересам дитини.
При цьому, в даній конкретній ситуації судом враховується, що з іншої сторони держава має позитивний обов'язок вживати виважених і послідовних заходів зі сприяння возз'єднанню дітей зі своїми біологічними батьками, дбаючи при досягненні цієї мети про надання їм можливості підтримувати регулярні контакти між собою та якщо це можливо, не допускаючи розлучення братів і сестер (пункт 52 згаданого вище рішення Європейського Суду у справі «Савіни проти України»).
Окремо суд наголошує, що застосовуваний захід не є виключно безстроковим і відповідач має право, у випадку зміни її поведінки, на поновлення батьківських прав в порядку передбаченому СК України (стаття 169).
Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов'язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.
На підставі ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.
Відповідно до вимог ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України, кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Частиною 2 ст. 182 СК України встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Стаття 183 СК України зазначає, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
На підставі ч. 2 ст. 182 СК України, суд визначає розмір аліментів, що підлягають стягненню з відповідачів, у вигляді 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Суд звертає увагу сторін, що відповідно до ст. 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Суд вивчив матеріали справи та надані докази, і доходить висновку, що позовні вимоги щодо стягнення аліментів підлягають задоволенню, як підлягає і задоволенню позовна вимога щодо зобов'язання законного представника малолітньої дитини - ОСОБА_4 - відкрити особовий рахунок у відділенні «Ощадбанк» на ім'я ОСОБА_1 , для зарахування аліментних платежів, що не суперечить приписам ч. 3 ст. 166 СК України.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України, та вважає за необхідне стягнути з відповідачки в дохід держави судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 150, 151, 152, 164, 165, 166, 180-183, 191 Сімейного кодексу України, 4, 12, 13, 81, 89, 141, 247, 259, 263-265, 280-284, 354, 355, ЦПК України,
Позовні вимоги Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області, в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно її малолітнього сина - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходів), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісяця, починаючи з 03.06.2025, до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , судовий збір на користь держави (Отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувач Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106) в сумі 3028 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень) 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Заочне рішення набирає законної сили протягом тридцяти днів з дня його проголошення, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Краснокутська селищна рада Богодухівського району Харківської області, місцезнаходження: 62002, вул. Охтирська, 1, с-ще Краснокутськ, Богодухівський район, Харківська область, код ЄДРПОУ 04397359.
Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Третя особа: Служба у справах дітей Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області, місцезнаходження:62002, вул. Охтирська, 1, с-ще Краснокутськ, Богодухівський район, Харківська область, ЄДРПОУ 44080510.
Суддя Бугаєнко І. В.