Справа№ 953/7346/25
н/п 3/953/2155/25
"17" листопада 2025 р. Київський районний суд м. Харкова у складі: судді - Губської Я.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тимчасово не працює, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
передбаченого ч.3 ст. 130 КУпАП, -
ОСОБА_1 25.06.2025 о 15 год. 18 хв. керував автомобілем Volkswagen Toureg д/н НОМЕР_1 по вул.Шевченка, 142А в м. Харкові в стані наркотичного сп'яніння, що підтверджується висновком на стан алкогольного сп'яніння №1505 від 03.07.2025, чим повторно протягом року вчинив порушення, чим порушив п.2.9 ПДР, у зв'язку з чим відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №380210 від 03.07.2025.
Дії водія ОСОБА_1 кваліфіковані як порушення п. 2.9 «а» Правил Дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 3 ст. 130 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час, день та місце слухання справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяв та клопотань з приводу розгляду справи до суду не надав.
Згідно ст. 268 КУпАП суд вважає можливим розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до відповідальності.
Відповідно до Рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошується, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії » від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було зневільовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, як що таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
З огляду на викладене, суд, у відповідності зі ст. 268 КпАП України, розглядає справу за відсутності ОСОБА_1 .
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст.247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст.283,284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до вимог статей 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення,поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Відповідальність за ч. 3 ст. 130 КУпАП настає у разі, якщо дії, передбачені частиною першою статті 130, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 1.3. ПДР України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, що кореспондується з п. 1.9 ПДР України учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, за порушення цих Правил вони несуть відповідальність згідно з законодавством.
Водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин, що передбачено п.2.5 Правил дорожнього руху України.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено у ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція №1452/735).
Відповідно до п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі за змістом - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння, згідно з п. 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
З долученого до матеріалів справи направлення на огляд водія транспортного засобу вбачається, що поліцейським зазначено ознаки сп'яніння, виявлені у ОСОБА_2 запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, порушення координації рухів.
Згідно з п. 1 розділу ІІ Інструкції, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров'я (п. 6 розділу І Інструкції).
Відповідно до п. 7 розділу І Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення(далі - заклад охорони здоров'я).
У розумінні вимог ст. 266 КУпАП, п. 7 розділу І Інструкції, огляд у закладі охорони здоров'я проводиться лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейськими.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №380210 від 03.07.2025 року та відеозапису вбачається, що водій ОСОБА_1 погодився на огляд на місці зупинки із застосуванням приладу Драгер, з результатами якого погодився.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 130 КУпАП повністю доведена та підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №380210 від 03.07.2025 року; рапортом працівника поліції, відеозаписом бодікамери поліцейського 476029, 471572, 474317 відеозаписом з відео реєстратора, направленням до медичного закладу, рапортом; постановою Ленінського районного суду міста Харкова від 08.10.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.130, ч.5 ст. 126 КУпАП та постановою Київського районного суду міста Харкова від 12.09.20254 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 130 КУпАП, що набрала законної сили, довідкою про повторність ОСОБА_1 . Згідно довідки ВАП УПП у Х/о ОСОБА_1 отримував посвідчення водія, рапортом працівника поліції, про відсторонення від керування.
Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.130 КУпАП доведена у повному обсязі, враховуючи що на дату вчинення даного правопорушення двічі протягом року притягувався до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність правопорушника за скоєне ним адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
Враховуючи вищевикладене, особу правопорушника, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити покарання в межах санкції, яка встановлена за правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 130 КУпАП, у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 51000,00 грн. з одночасним позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та без конфіскації транспортного засобу, оскільки транспортний засіб перебуває у приватній власності іншої особи ( ОСОБА_3 ). Таке стягнення буде справедливим, необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових правопорушень.
Окрім того, в порядку ст. 40-1 КУпАП з правопорушника на користь держави підлягає стягненню сума судового збору.
На підставі викладеного , керуючись ч. 3 ст. 130, ст. 13, 16, 401, 283, 284 КУпАП, суд,
Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в сумі 51000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років, без конфіскації транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації: 22030106, у призначенні платежу платником повинно бути вказано: слова "судовий збір по справі про адміністративне правопорушення відносно ПІБ Київський районний суд м.Харкова код ЄДРПОУ суду: 02893746).
Відповідно до частини 1 статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити особі, що притягнута до адміністративної відповідальності, що у разі несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем його проживання, роботи або за місцезнаходженням майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується: подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Київський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня винесення такої постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя -