Справа № 932/12627/25
Провадження № 3/932/3896/25
13 листопада 2025 року Суддя Шевченківського районного суду міста Дніпра Міросєді А.І., розглянувши матеріал, який надійшов із УПП ДПП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП,
ОСОБА_1 , 04.09.2025 року о 17:53 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння у громадському місці, біля буд. 7б, по вул. В. Липинського, м. Дніпро, висловлювався нецензурною лайкою на адресу перехожих та поліцейських, кричав, чіплявся до людей на зауваження не реагував, чим порушив громадський порядок і спокій громадян, за що передбачена відповідальність за ст. 173 КУпАП.
ОСОБА_2 у судові засідання (08.10.2025, 13.11.2025) не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив, клопотання про відкладення судового засідання від останнього до суду не надходило.
До суду повернувся конверт про виклик ОСОБА_1 у судове засідання для розгляду адміністративної справи стосовно нього, з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
ОСОБА_1 був обізнаний щодо вищевказаної події щодо нього, тому зважаючи на це, мав реальну нагоду бути присутнім при розгляді справи, і в подальшому хоча б поцікавитись в Шевченківському районному судді мста Дніпра про стан та перебіг справи щодо нього або стежити за ходом його справи за допомогою офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду.
Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності під час складання протоколу про адміністративне правопорушення було роз'яснено порядок розгляду справи у Шевченківському районному суду міста Дніпра. ОСОБА_1 відмовився від підписання протоколу, додаткових пояснень до протоколів не надавав.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
У поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно із рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов'язки (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява № 50966/99 від 14.10.2003).
Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» № 28249/95 від 19.06.2001 року, в п.53 якого зазначено, що «…право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави ...», тобто уникнення зловживання суб'єктами такими правами.
Суд виконав всі можливі заходи для виклику ОСОБА_1 у судові засідання, враховуючи вимоги ст. 268 КУпАП, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідженні наступні письмові докази: - протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №068161 від 04.09.2025 року; - протокол АЗ № 130278 від 04.09.2025 року; заява ОСОБА_3 ; пояснення ОСОБА_3 ; рапорт; відомості щодо притягнення до адміністративної та кримінальної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності та взаємозв'язку, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків
Відповідальність за ст. 173 КУпАП настає за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
При цьому такі дії мають вчинятися особою безпричинно, з неповаги до громадського порядку і спокою громадян. Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства. Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку. Об'єктивна сторона правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Аналізуючи здобуті докази, приходжу до висновку, що дії ОСОБА_1 які мали місце 04.09.2025 року, є хуліганськими діями, які містять склад правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, є такими, що доповнюють один одного, повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки, у відповідності до ст.ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також зібрані в порядку, встановленому законом та не викликають у суду сумнівів.
Накладаючи стягнення на ОСОБА_1 , враховується характер i ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним правопорушення та його особу, за відсутності обставин, що обтяжують та пом'якшують відповідальність.
З урахуванням викладеного, а також того, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, вважаю, що на ОСОБА_1 слід накласти стягнення, яке б відповідало вчиненому правопорушенню та його особi, в межах санкції ст. 173 КУпАП.
Згідно із ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 605, 60 грн.
Керуючись ст.ст.33, 40-1, 173, 283, 284КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 5 (п'яти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 (вісімдесят п'ять) грн. 00 коп.
Штраф слід перерахувати на рахунок №UA948999980313000106000004569, отримувач коштів: ГУК у Дніпропетровській області/Дніпровський район/21081100, код отримувача (ЄДРПОУ): 37988155, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 21081100, призначення платежу - адміністративний штраф у справі № 932/12627/25, протокол ВАД № 068161 від 04.09.2025 року).
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок, який слід перерахувати на рахунок (IBAN) №UA908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладання штрафу.
В порядку примусового виконання відповідно до положень ст.308 КУпАП, в разі несплати правопорушником штрафу у строк, штраф стягується у подвійному розмірі на користь держави.
На постанову може бути подана апеляційна скарга особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Дніпра протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя