11 листопада 2025 року
м. Київ
cправа № 903/1232/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бенедисюка І.М. (головуючий), Власова Ю. Л., Малашенкової Т. М.,
за участю секретаря судового засідання Росущан К. О.,
представників учасників справи:
позивача - Кермач А. І. (адвокат)
відповідача - Козлюк З. Р. (адвокат)
розглянув у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньгаз Збут"
на рішення Господарського суду Волинської області від 27.02.2024 та
постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.08.2025
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньгаз Збут"
до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Волиньгаз"
про зобов'язання безоплатно усунути недоліки товару (природного газу).
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Волиньгаз Збут" (далі - ТОВ "Волиньгаз Збут", позивач) подало до суду позовну заяву до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Волиньгаз" (далі - АТ "Оператор газорозподільної системи "Волиньгаз", відповідач) в якій просить зобов'язати відповідача безоплатно усунути недоліки товару (природного газу), шляхом коригування в бік зменшення обсягів переданого природного газу ТОВ "Волиньгаз Збут" за Рамковим договором купівлі-продажу природного газу від 30.09.2021 № 2рд_БГр-ВолГЗ та Індивідуальним Договором від 30.09.2021 №БГр-21/22-ВолГЗ, зазначених в комерційних актах приймання-передачі природного газу за період з жовтня 2021 по квітень 2022 року.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Рішенням Господарського суду Волинської області від 27.02.2024 (суддя Гарбар І. О.), яке залишено без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.08.2025 (колегія суддів: Коломис В. В., Крейбух О. Г., Саврій В. А.) в задоволенні позову відмовлено.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. У касаційній скарзі ТОВ "Волиньгаз Збут", з посиланням на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції скасувати рішення попередніх судових інстанцій; ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1. Касаційна скарга подана на підставі пунктів 1, 3 частини другої статті 287 ГПК України.
4.2. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник зазначає про те, що висновки судів попередніх інстанцій прийняті без врахування висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 19.12.2023 у справі № 924/355/23.
4.3. Щодо обґрунтування підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права, а саме статті 678 ЦК України, Директиви ЄС 2003/54 та Директиви ЄС 2009/72 у подібних правовідносинах.
5. Доводи інших учасників справи
5.1. У відзиві на касаційну скаргу відповідач просив Суд залишити судові рішення попередніх інстанцій без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, посилаючись, зокрема, на дотримання судами норм матеріального та процесуального права. В частині відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України відповідач просить закрити касаційне провадження, оскільки висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду, та на який посилається скаржник у своїй касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними до справи, що розглядається.
6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6.1. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 30.09.2021 між ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" і ТОВ "Волиньгаз Збут" (позивач) укладено Рамковий договір купівлі-продажу природного газу №2рд_БГр-ВолГЗ (далі - Рамковий договір), відповідно до пункту 1.1 якого останній регулює відносини сторін щодо купівлі-продажу, передачі та прийому природного газу за угодою, що надалі іменується - Індивідуальний договір.
6.2. Умовами індивідуального договору визначається договірна ціна, договірна вартість, договірний обсяг, періоди поставки, порядок оплати, пункт поставки та інші умови, визначені згідно з цим договором. У разі якщо інше не передбачено умовами Індивідуального договору, то застосовуються положення цього Рамкового договору (п.1.3 Рамкового договору).
6.3. Продавець зобов'язується передати у власність покупцю природний газ в обсягах і строки, що погоджені сторонами у відповідному Індивідуальному договорі, а покупець зобов'язується прийняти і своєчасно сплатити вартість такого обсягу газу у розмірі, строки і порядку, що визначені відповідним Індивідуальним договором та цим Рамковим договором (п.1.4 Рамкового договору).
6.4. Загальна кількість природного газу, що передається продавцем покупцю на виконання договору, дорівнює обсягу природного газу, що передається відповідно до умов Індивідуального договору за цим Договором, та визначається на підставі Комерційних актів (п.2.1 Рамкового договору).
6.5. Згідно з пунктом 2.2 Рамкового договору, за розрахункову одиницю переданого природного газу приймається один кубічний метр газу (куб. м), приведений до стандартних умов.
6.6. Фізико- хімічні показники газу, який передається Покупцеві, повинні відповідати вимогам, зазначеним розділом ІІІ Кодексу ГТС (п.2.3. Рамкового договору).
6.7. Відповідно до п.3.3, передача та приймання природного газу здійснюється на ВТТ шляхом надання сторонами оператору ГТС торгових сповіщень на відчуження/набуття природного газу в інформаційній платформі Оператора ГТС відповідно до вимог Кодексу ГТС. Право власності на природний газ переходить від продавця до покупця у ВТТ (ВТТ - віртуальна торгова точка згідно з Розділом "Терміни" Рамкового договору).
6.8. Згідно з п.3.4 договору, після переходу права власності на природний газ покупець несе всі ризики і бере на себе всю відповідальність, пов'язану із правом власності на природний газ.
6.9. Торгові сповіщення надаються відповідно до умов, визначених Індивідуальним Договором та Кодексом ГТС (п.3.5 Рамкового договору):
6.10. Покупець зобов'язаний надати Торгове сповіщення на набуття природного газу в Інформаційній платформі Оператора ГТС в обсязі, що не перевищує максимальний обсяг природного газу відповідного Періоду поставки, з урахуванням попередньо переданого Продавцем та прийнятого Покупцем обсягу у такому періоді поставки згідно з умовами Індивідуального Договору та Додаткової угоди, до 13-00 год. Газової доби, що передує Газовій добі передачі відповідного Періоду поставки (п.3.5.1 Рамкового договору).
6.11. Покупець має право до 04:00 Газової доби, що передує Газовій добі передачі відповідного Періоду поставки, скоригувати подане Торгове сповіщення на набуття/ природного газу в Інформаційній платформі Оператора ГТС згідно з умовами пп. 3.5.1 Договору (п.3.5.2 Рамкового договору).
6.12. Згідно з пунктом 3.8 Рамкового договору фактичний обсяг переданого продавцем та прийнятого покупцем газу на ВТТ за період поставки згідно з Індивідуальним договором дорівнює сумі усіх обсягів, зазначених у торгових сповіщеннях сторін, на підставі яких оператором ГТС погоджено передачу природного газу протягом такого періоду поставки.
6.13. Після закінчення періоду поставки, у якому була здійснена передача газу, але не пізніше 8-го числа місяця, наступного за періодом поставки, якщо інше не передбачено Індивідуальним договором, продавець складає, підписує, скріплює своєю печаткою комерційний акт та направляє на підпис покупцю його скановану копію на електронну адресу покупця. Комерційний акт вважається отриманим покупцем в день направлення його продавцем на електронну адресу покупця, також продавець надсилає на підпис покупцю оригінали комерційного акту у 2 примірниках, які підписані та скріплені печаткою продавця, на поштову адресу покупця, вказану у Розділі 11 цього Договору (п.3.9. Рамкового договору).
6.14. Відповідно до п. 3.10 договору, покупець підписує, скріплює печаткою (за наявності) отриману скановану копію Комерційного акту та направляє підписану ним скановану копію на електронну адресу продавця, вказану у Розділі 11 цього Договору. Покупець також підписує оригінал отриманого від продавця Комерційного акту та повертає один примірник підписаного покупцем Комерційного акту продавцю не пізніше 12-го числа місяця, наступного за періодом поставки, на поштову адресу продавця, вказану у Розділі 11 цього Договору.
6.15. Після надання торгового сповіщення продавець не несе відповідальність за подальше використання природного газу покупцем (п.3.12 Рамкового договору).
6.16. Згідно з пунктом 4.1 договору, загальна вартість не може перевищувати 1 518 874 000,00 грн.
6.17. Цей договір набирає чинності з дати підписання його уповноваженими представниками сторін та діє в частині здійснення розрахунків між сторонами до їх повного та належного здійснення, а в частині передачі газу покупцю до 30.04.2022 (п.9.1 Рамкового договору).
6.18. Також, 30.09.2021 між ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (продавець) та ТОВ "Волиньгаз Збут" (покупець/позивач) укладено Індивідуальний договір №БГр-21/22-ВолГЗ відповідно до Рамкового договору купівлі-продажу природного газу №2рд_БГр-ВолГЗ від 30.09.2021 (далі -Індивідуальний договір).
6.19. Загальний період поставки відповідно до пункту 1 Індивідуального договору - з 01.10.2021 по 30.04.2022 (включно).
6.20. Сторони узгодили, що Договірний обсяг природного газу за Загальний період поставки, що передається на умовах Індивідуального договору, складається з суми усіх Договірних Обсягів за кожний Період поставки, які формуються на підставі Додаткових угод, укладених відповідно до п. 7 Індивідуального договору та заявок Покупця про обсяг природного газу (п. 2 Індивідуального договору).
6.21. Плановий договірний обсяг природного газу за загальний період поставки (з жовтня 2021 року до квітня 2022 року) складає 204700 тис. куб. м. (п. 3 Індивідуального договору).
6.22. Пункт поставки - віртуальна торгова точка (ВТТ). Перехід права власності на природний газ відбувається відповідно до умов Рамкового договору (п. 19 Індивідуального договору).
6.23. Між ТОВ "Волиньгаз Збут" (замовник/позивач) та ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" (оператор) 12.12.2019 укладено договір №1910000125 транспортування природного газу (далі - договір транспортування, а.с. 43-48), згідно з п. 2.1 якого оператор надає замовнику послугу транспортування природного газу (далі - послуга) на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлені в цьому договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні.
6.24. Послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі, з урахуванням особливостей, передбачених цим договором (п. 2.2. договору транспортування).
6.25. Приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності оператору здійснюються відповідно до вимог Кодексу (п. 2.4. договору транспортування).
6.26. Замовник, в свою чергу, має право отримувати плату за недотримання вимог щодо якості газу, який передається оператором з газотранспортної системи, в порядку, визначеному цим договором (п. 4.2. договору транспортування).
6.27. Порядок комерційного обліку природного газу (у тому числі приладового) та перевірки комерційних вузлів обліку, а також порядок приймання-передачі природного газу в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи та визначення і перевірки параметрів якості в цих точках здійснюються сторонами відповідно до вимог Кодексу та з урахуванням цього договору (п. 5.1. договору транспортування).
6.28. Якість газу має відповідати вимогам щодо норм якості газу, фізико-хімічних показників та інших характеристик (далі - ФХП), визначених у Кодексі та нормативно-правових актах і відповідних стандартах, на які Кодекс містить посилання (п. 5.2. договору транспортування).
6.29. За порушення вимог щодо якості газу, який подається в газотранспортну систему оператора або передається з неї оператором, стягується додаткова плата, визначена умовами цього договору (п. 5.3. договору транспортування).
6.30. Розрахунок розміру додаткової плати за недотримання параметрів якості природного газу проводиться щомісяця окремо по кожному параметру якості щодо природного газу на підставі даних, визначених оператором у звіті про недотримання параметрів якості природного газу, який він надає замовнику на його електронну адресу до десятого числа місяця, наступного за газовим місяцем.
6.31. Сторони мають право звернутися до уповноваженого органу на проведення робіт з визначення параметрів природного газу. У разі підтвердження відповідності природного газу параметрам, визначеним Кодексом, витрати на це дослідження покриває сторона, яка вимагала його проведення, в іншому разі витрати на дослідження покриває інша сторона.
6.32. Обсяг природного газу з недотриманим значенням параметра якості Q i визначається з моменту останнього визначення ФХП газу, що відповідав параметрам, визначеним Кодексом, до моменту усунення невідповідності параметрам якості природного газу (п.10.6. договору транспортування).
6.33. Сторона, яка допустила порушення щодо якості газу, зобов'язана сплатити додаткову плату у строк до п'ятнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, на підставі рахунка-фактури, який надсилається на її електронну адресу іншою Стороною до дванадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем (п. 10.7. договору транспортування).
6.34. Розбіжності щодо якості природного газу та розміру додаткової плати за недотримання параметрів якості природного газу підлягають урегулюванню відповідно до умов Кодексу або в суді. До прийняття рішення суду якість природного газу та/або розмір додаткової плати, яку відповідальна за порушення параметрів якості газу сторона зобов'язана сплатити в строк, визначений пунктом 10.7 цього Договору, визначається за даними оператора (п.10.8 договору транспортування).
6.35. Разом з цим, в матеріалах справи відсутні аркуші 2, 4, 6, 8, 10, 11, 12 даного договору транспортування, що унеможливлює встановлення усіх його умов.
6.36. На виконання умов Рамкового та Індивідуального договорів ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" було поставлено позивачу 186 198,85 тис.куб.м., що підтверджується комерційними актами приймання-передачі природного газу (т.1, а.с. 36-42).
6.37. ТОВ "Волиньгаз Збут" є суб'єктом господарювання, основним видом діяльності якого є діяльність з постачання природного газу.
6.38. Природний газ, придбаний за Рамковим та Індивідуальним договорами, постачався ТОВ "Волиньгаз Збут" безпосередньо побутовим споживачам.
6.39. Разом з тим, ТОВ "Волиньгаз Збут" зазначило, що отримало від своїх споживачів ряд претензій щодо невідповідності якості газу, який постачався їм у період з жовтня 2021 по квітень 2022 року (та, відповідно, був придбаний у ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг"), вимогам ФХП, визначених Кодексом ГТС.
6.40. Проаналізувавши означені претензії і звіти, ТОВ "Волиньгаз Збут" встановлено невідповідність якості газу, переданого за Рамковим та Індивідуальним договором упродовж періоду з жовтня 2021 по квітень 2022 року, вимогам ФХП, визначених Кодексом ГТС, зокрема в частині дотримання параметрів температура точки роси за вологою.
6.41. Враховуючи викладене та посилаючись на те, що ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" не виконало умови Рамкового договору та не передало ТОВ "Волиньгаз Збут" газ належної якості, який би відповідав вимогам, визначеним розділом III Кодексу ГТС, а ТОВ "Оператор ГТС України" та АТ "Волиньгаз", відповідно, порушили умови договору транспортування природного газу від 12.12.2019 та вимоги Кодексу ГТС, Кодексу ГРМ в частині якості природного газу, ТОВ "Волиньгаз Збут" звернулося до суду з позовом про зобов'язання АТ "Волиньгаз" безоплатно усунути недоліки товару (природного газу), шляхом коригування в бік зменшення обсягів переданого природного газу ТОВ "Волиньгаз Збут" за Рамковим договором купівлі-продажу природного газу №2рд_БГр-ВолГЗ від 30.09.2021 та Індивідуальним договором №БГр-21/22-ВолГЗ від 30.09.2021, зазначених в комерційних актах приймання-передачі природного газу за період з жовтня 2021 року по квітень 2022 року.
6.42. Місцевий господарський суд, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
6.43. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.05.2024, серед іншого, клопотання ТОВ "Волиньгаз Збут" про призначення судової експертизи у справі № 903/1232/23 задоволено. Призначено у справі № 903/1232/23 судову (комплексну) експертизу, проведення якої доручено експертам Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України. Провадження у справі №903/1232/23 зупинено на час проведення експертизи.
6.44. На вирішення судових експертів було поставлено наступні питання:
- Чи відповідала якість переданого газу згідно Рамкового договору купівлі-продажу природного газу № 2рд_БГр-ВолГЗ від 30.09.2021 та Індивідуального Договору №БГр-21/22-ВолГЗ до Рамкового Договору купівлі-продажу природного газу №2рд_БГр-ВолГЗ від 30.09.2021 вимогам щодо норм якості, фізико-хімічним показникам та іншим характеристикам природного газу, визначених розділом ІІІ Кодексу газотранспортної системи? Якщо ні, то по яких параметрах і з якою різницею похибки в розрізі маршрутів 208, 209, 213, 216, 290, 291 подобово, за період з 01.10.2021 по 30.04.2022?
- Який подобовий обсяг переданого ТОВ "Волиньгаз Збут" згідно Рамкового договору купівлі-продажу природного газу №2рд_БГр-ВолГЗ від 30.09.2021 та Індивідуального Договору №БГр-21/22-ВолГЗ до Рамкового Договору купівлі-продажу природного газу №2рд_БГр-ВолГЗ від 30.09.2021 природного газу по маршрутах 208, 209, 213, 216, 290, 291 за період з 01.10.2021 по 30.04.2022?
- Який обсяг переданого природного газу згідно Рамкового Договору купівлі-продажу природного газу №2рд_БГр-ВолГЗ від 30.09.2021, Індивідуального договору №БГр-21/22-ВолГЗ від 30.09.2021 підлягає коригування в бік зменшення з урахуванням недотримання параметрів якості природного газу за період з 01.10.2021 по 30.04.2022?
6.45. 15.04.2025 до Північно-західного апеляційного господарського суду повернулись матеріали справи №903/1232/23 із судово-експертної установи разом із складеним 31.03.2025 Висновком експерта № СЕ-19-24/38962-ТВ.
6.46. Згідно з висновку експерта № СЕ-19-24/38962-ТВ від 31.03.2025 з питання 1 експертом зроблено висновки, що якість природного газу згідно Рамкового договору купівлі-продажу природного газу №2рд_БГр-ВолГЗ від 30.09.2021 та Індивідуального договору №БГр-21/22-ВолГЗ від 30.09.2021 відповідає вимогам щодо норм якості, фізико-хімічним показникам та іншим характеристикам природного газу, визначених розділом III Кодексу газотранспортної системи у розрізі маршрутів №№ 208, 209, 213, 216, 290, 291 подобово, за період з 01.10.2021 по 30.04.2022, а саме:
- маршрут №208 - з 27.10.2021 - 31.10.2021, з 18.11.2021 - 21.11.2021, з 23.11.2021 - 28.11.2021, 30.11.2021, з 01.12.2021 - 05.12.2021, з 07.12.2021 - 13.12.2021, з 15.12.2021 - 31.12.2021, з 01.01.2022 - 03.01.2022, з 05.01.2022 - 16.01.2022, з 18.01.2022 - 31.01.2022, з 01.02.2022 - 06.02.2022, з 10.02.2022 - 13.02.2022, 19.02.2022, 20.02.2022, з 24.02.2022 - 28.02.2022, з 04.03.2022 - 08.03.2022, 21.03.2022, 22.03.2022, з 4.03.2022 - 28.03.2022, з 14.04.2022 - 17.04.2022, 19.04.2022, з 21.04.2022-24.04.2022, з 26.04.2022 - 30.04.2022;
- маршрут №209 - з 03.11.2021 - 08.11.2021, з 11.11.2021 - 15.11.2021, з 24.11.2021 - 29.11.2021, з 01.12.2021 - 05.12.2021, з 07.12.2021 - 12.12.2021, з 14.12.2021 - 31.12.2021, з 01.01.2022 - 31.01.2022, з 01.02.2022 - 13.02.2022, з 16.02.2022 - 20.02.2022, з 22.02.2022 - 28.02.2022, 01.03.2022, з 03.03.2022 - 08.03.2022, з 11.03.2022 - 13.03.2022, з 15.03.2022 - 20.03.2022, з 22.03.2022 - 27.03.2022, з 05.04.2022 - 10.04.2022, з 19.04.2022 - 24.04.2022, з 26.04.2022 - 30.04.2022;
- маршрут №213 - з 02.11.2021 - 07.11.2021, з 10.11.2021 - 14.11.2021, з 16.11.2021 - 21.11.2021, з 23.11.2021 - 28.11.2021, з 07.12.2021 - 13.12.2021, з 15.12.2021 - 31.12.2021, з 01.01.2022 - 31.01.2022, з 01.02.2022 - 13.02.2022, з 15.02.2022 - 20.02.2022, з 23.02.2022 - 28.02.2022, з 02.03.2022 - 08.03.2022, з 10.03.2022 - 14.03.2022, з 22.03.2022 - 27.03.2022, з 29.03.2022 - 31.03.2022, з 01.04.2022 - 03.04.2022, з 05.04.2022 - 10.04.2022, з 13.04.2022 - 18.04.2022, з 20.04.2022 - 24.04.2022, з 26.04.2022 - 30.04.2022;
- маршрут №216 - з 01.10.2021 - 06.10.2021, 09.10.2021, 10.10.2021, з 14.10.2021 - 17.10.2021, 03.11.2021, 06.11.2021, 07.11.2021, 13.11.2021, 14.11.2021, 20.11.2021, 21.11.2021, 27.11.2021, 28.11.2021, 01.12.2021, 04.12.2021, 05.12.2011, 11.12.2021, 12.12.2021, 18.12.2021, 19.12.2021, з 21.12.2021 - 31.12.2021, з 01.01.2022 - 31.01.2022, з 01.02.2022 - 20.02.2022, з 23.02.2022 - 27.02.2021, з 05.03.2022 - 08.03.2022, 13.03.2022, з 26.03.2022 - 31.03.2022, 3 01.04.2022 - 30.04.2022;
- маршрут №290 - з 29.10.2021 - 31.10.2021, з 02.11.2021 - 07.11.2021, 14.11.2021, з 19.11.2021 - 21.11.2021, з 23.11.2021 - 28.11.2021, з 02.12.2021 - 05.12.2021, з 07.12.2021 - 12.12.2021, з 14.12.2021 - з 01.01.2022 - 31.01.2022, з 01.02.2022 - 10.02.2022, з 12.02.2022 - 26.02.2022, 27.02.2022, з 05.03.2022 - 09.03.2022, з 11.03.2022 - з 23.03.2022 - 27.03.2022, з 29.03.2022 - 31.03.2022, з 01.04.2022 - з 05.04.2022 - 10.04.2022, з 12.04.2022 - 17.04.2022, з 20.04.2022 - з 26.04.2022 - 30.04.2022;
- маршрут №291 - 28.10.2021 - 31.10.2021, з 01.11.2021 - 03.11.2021, 07.11.2021, 13.11.2021, 14.11.2021, з 17.11.2021 - 22.11.2021, з 24.11.2021 - 29.11.2021, з 01.12.2021 - 05.12.2021, з 07.12.2021 - 12.12.2021, з 14.12.2021 - 31.12.2021, з 01.01.2022 - 31.01.2022, з 01.02.2022 - 07.02.2022, 14.02.2022, 19.02.2022, 20.02.2022, з 24.02.2022 - 28.02.2022, з 05.03.2022 - 08.03.2022, 13.03.2022, 19.03.2022, 20.03.2022, 26.03.2022, з 29.03.2022 - 31.03.2022, з 01.04.2022 - 03.04.2022, 09.04.2022, 16.04.2022, 17.04.2022, 23.04.2022, 24.04.2022, з 28.04.2022 - 30.04.2022.
6.47. Якість природного газу згідно з Рамкового договору купівлі-продажу природного газу №2рд_БГр-ВолГЗ від 30.09.2021 та Індивідуального договору №БГр-21/22-ВолГЗ від 30.09.2021 не відповідає вимогам щодо норм якості, фізико-хімічним показникам та іншим характеристикам природного газу, визначених розділом III Кодексу газотранспортної системи у розрізі маршрутів №№ 208, 209, 213, 216, 290, 291 подобово, за період з 01.10.2021 по 30.04.2022, а саме:
- маршрут №208 - з 01.10.2021 - 26.10.2021, з 01.11.2021 - 17.11.2021, 22.11.2021, 29.11.2021, 06.12.2021, 14.12.2021, 04.01.2022, 17.01.20212, з 07.02.2022 - 09.02.2022, з 14.02.2022 - 18.02.2022, з 21.02.2022 - 23.02.2022, з 01.03.2022 - 03.03.2022, з 09.03.2022 - 20.03.2022, 23.03.2022, з 29.03.2022 - 31.03.2022, з 01.04.2022 - 13.04.2022, 18.04.2022, 20.04.2022, 25.04.2022 якість природного газу не відповідає в показниках, а саме: вмісту метану, діоксиду вуглецю, вищої теплоти згоряння та температурі точки роси за вологою (Р=3,92 МПа);
- маршрут №209 - з 01.10.2021 - 31.10.2021, 01.11.2021, 02.11.2021, 09.11.2021, 10.11.2021, з 16.11.2021 - 23.11.2021, 30.11.2021, 06.12.2021, 13.12.2021, 14.02.2022, 15.02.2022, 21.02.2022, 02.03.2022, 09.03.2022, 10.03.2022, 14.03.2022, 21.03.2022, з 28.03.2022 - 31.03.2022, з 01.04.2022, 04.04.2022, з 11.04.2022 - 18.04.2022, 25.04.2022 якість природного газу не відповідає в показниках, а саме нижчої теплоти згоряння, вищої теплоти згоряння та температурі точки роси за вологою (Р=3,92 МПа);
- маршрут №213 - з 01.10.2021 - 31.10.2021, 01.11.2021, 08.11.2021, 09.11.2021, 15.11.2021, 22.11.2021, 29.11.2021, 30.11.2021, з 01.12.2021 - 06.12.2021, 14.12.2021, 14.02.2022, 21.02.2022, 22.02.2022, 01.03.2022, 09.03.2022, з 15.03.2022 - 21.03.2022, 28.03.2022, 04.04.2022, 11.04.2022, 12.04.2022, 19.04.2022, 25.04.2022 якість природного газу не відповідає в показниках, а саме нижчої теплоти згоряння, вищої теплоти згоряння та температурі точки роси за вологою (Р=3,92 МПа);
- маршрут №216 - з 07.10.2021, 08.10.2021, з 11.10.2021 - 13.10.2021, з 18.10.2021 - 31.10.2021, 01.11.2021, 02.11.2021, 04.11.2021, 05.11.2021, з 08.11.2021 - 12.11.2021, з 15.11.2021 - 19.11.2021, з 22.11.2021 - 26.11.2021, 29.11.2021, 30.11.2021, 02.12.2021, 03.12.2021, з 06.12.2021 - 10.12.2021, з 13.12.2021 - 17.12.2021, 20.12.2021, 21.02.2022, 22.02.2022, 28.02.2022, 01.03.2022 - 04.03.2022, з 09.03.2022 - 12.03.2022, з 14.03.2022, 25.03.2022 якість природного газу не відповідає в показниках, а саме нижчої теплоти згоряння, вищої теплоти згоряння та температурі точки роси за вологою (Р=3,92 МПа);
- маршрут №290 - з 01.10.2021 - 28.10.2021, 01.11.2021, 08.11.2021 - 12.11.2021, з 15.11.2021 - 18.11.2021, 22.11.2021, 29.11.2021, 01.12.2021, 06.12.2021, 13.12.2021, 11.02.2022, з 21.02.2022 - 25.02.2022, 28.02.2022, з 01.03.2022 - 04.03.2022, 10.03.2022, з 17.03.2022 - 22.03.2022, 28.03.2022, 04.04.2022, 11.04.2022, 18.04.2022, 19.04.2022, 25.04.2022 якість природного газу не відповідає в показниках, а саме нижчої теплоти згоряння, вищої теплоти згоряння та температурі точки роси за вологою (Р=3,92 МПа);
- маршрут №291 - з 01.10.2021 - 27.10.2021, 04.11.2021, 05.11.2021, з 08.11.2021 - 12.11.2021, 15.11.2021, 16.11.2021, 23.11.2021, 30.11.2021, 06.12.2021, 13.12.2021, з 08.02.2022 - 12.02.2022, з 15.02.2022 - 18.02.2022, з 21.02.2021 - 23.02.2022, з 01.03.2022 - 04.03.2022, з 09.03.2022 - 12.03.2022, з 14.03.2022 - 18.03.2022, з 21.03.2022 - 25.03.2022, 28.03.2022, 04.04.2022 - 08.04.2022, з 11.04.2022 - 15.04.2022, з 18.04.2022 - 22.04.2022, з 25.04.2022-27.04.2022 якість природного газу не відповідає в показниках, а саме нижчої теплоти згоряння, вищої теплоти згоряння та температурі точки роси за вологою (Р=3,92 МПа);
Запитання 2 та 3 не вирішувалось судовим експертом, оскільки вони виходили за межі спеціальних знань судового експерта з правом проведення товарознавчої експертизи за експертною спеціальністю 12.1. "Визначення вартості машин, обладнання, сировини та споживчих товарів".
6.48. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив, зокрема, з такого:
- позивач не довів, що фізико-хімічні показники газу, який переданий йому за вказаним договором, не відповідають вимогам розділу III Кодексу ГТС, не довів, що така обставина впливає на визначення обсягу газу, то належить виходити з того, що він не довів порушення свого права;
- недоведеність факту поставки природного газу неналежної якості виключає застосування положень статті 678 ЦК України, яка регулює правові наслідки передання товару неналежної якості;
- з огляду на предмет позову належним відповідачем у цій справі має бути продавець газу - ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", якому позивач зобов'язаний оплачувати газ відповідно до переданого обсягу. АТ "Оператор ГТС "Волиньгаз" не є належним відповідачем у цій справі. Вимоги до вказаної особи позивач обґрунтовує невиконанням положень п.10.6 Договору транспортування та ненадання на електронну пошту позивача звітів про недотримання параметрів якості природного газу. Водночас предмет позову стосується зменшення обсягів переданого природного газу за Рамковим договором та Індивідуальним договором, які зазначені в комерційних актах приймання-передачі газу. Оператор ГТС не є стороною Рамкового договору та Індивідуального договору, не бере участь у складенні комерційних актів приймання-передачі газу. А тому його обов'язки щодо контролю за якістю природного газу не стосуються предмету позову;
- посилання ТОВ "Волиньгаз Збут" на звіти по параметрам якості природного газу, переданого від Оператора ГТС до мереж АТ "Волиньгаз" за жовтень 2021 року квітень 2022 року за різними маршрутами, а також на претензії побутових споживачів, в яких вказане суб'єктивне твердження щодо отримання неякісного газу, не є підтвердженням тих обставин, на які посилається ТОВ "Волиньгаз Збут", оскільки відповідно до положень Кодексу ГТС твердження щодо передачі/отримання неякісного газу має підтверджуватись висновками/звітами хіміко-аналітичних лабораторій, експертною повіркою засобів вимірювальної техніки так, як це визначено положеннями глав І, 5 розділу III Кодексу ГТС.
7. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції
7.1. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
7.2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
8. Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
8.1. Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства закріплених у частини третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
8.2. Верховний Суд звертає увагу на те, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.
8.3. Касаційне провадження у справі відкрито, зокрема, на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, за змістом якого підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
8.4. При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначаються підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України (що визначено самим скаржником), покладається на скаржника.
8.5. Отже, відповідно до положень пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
8.6. При цьому наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо, обов'язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є незастосування правових висновків, які мали бути застосовані у подібних правовідносинах у справі, в якій Верховний Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається.
8.7. Що ж до визначення подібних правовідносин, то в силу приписів статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19, в якій визначено критерій подібності правовідносин.
8.8. Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов'язують визначати подібність правовідносин, конкретизувала висновки Верховного Суду щодо тлумачення поняття "подібні правовідносини", що полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об'єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов'язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об'єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб'єктним і об'єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб'єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов'язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
8.9. При цьому, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що термін "подібні правовідносини" може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші. Таку спільність або тотожність рис слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб'єкти, об'єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов'язки цих суб'єктів. Отже, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", зокрема пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України та пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб'єктним та об'єктним критеріями.
8.10. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов'язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.
8.11. У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов'язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб'єктний склад спірних правовідносин (види суб'єктів, які є сторонами спору) й об'єкти спорів.
8.12. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що таку подібність суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи [див. постанови від 27.03.2018 у справі №910/17999/16 (пункт 32); від 25.04.2018 у справі №925/3/17 (пункт 38); від 16.05.2018 у справі №910/24257/16 (пункт 40); від 05.06.2018 у справі №243/10982/15-ц (пункт 22); від 31.10.2018 у справі №372/1988/15-ц (пункт 24); від 05.12.2018 у справах №522/2202/15-ц (пункт 22) і №522/2110/15-ц (пункт 22); від 30.01.2019 у справі №706/1272/14-ц (пункт 22)]. Це врахування слід розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов'язаних із правами й обов'язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб'єктів (видової належності сторін спору) й об'єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини).
8.13. Скаржник, посилаючись на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, зазначає, що судами попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішень не враховано висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові від 19.12.2023 у справі № 924/355/23.
8.14. Здійснивши аналіз оскаржуваних рішень і вказаної постанови Верховного Суду, колегія суддів зазначає таке. У справі № 924/355/23 предметом розгляду були вимоги ТОВ "ЙЕ Енергія" до АТ "Хмельницькгаз" про визнання зобов'язання з передачі відповідного обсягу природного газу припиненим внаслідок виконання, проведеного належним чином. Верховний Суд у вказаній справі не знайшов підстав для формулювання правового висновку щодо застосування роз. VIII Кодексу газосховищ у подібних правовідносинах, оскільки положення цього розділу не регулюють правила і момент набуття права власності. Натомість, зазначив, що Кодекс газосховищ не є актом цивільного законодавства, тому він не може регулювати цивільні відносини, зокрема і щодо порядку виконання договорів, а отже, до спірних відносин щодо переходу права власності на природний газ, який зберігається у газосховищах, застосуванню підлягають норми ЦК України.
8.15. Скасовуючи рішення попередніх інстанцій про задоволення позову та передаючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, Верховний Суд зазначив, що суди попередніх інстанцій: 1) не дослідили належним чином обставини перебування природного газу у відповідному обсязі на зберіганні АТ "Укртрансгаз" з врахуванням наявних судових рішень та виконавчих проваджень, на які посилається позивач, та відповідних заперечень відповідача та АТ "Укртрансгаз" про відсутність цього товару в ПГС; 2) досліджували дії продавця щодо передачі товару, водночас не перевірили, чи вчинив зі своєї сторони покупець дії з прийняття товару, адже у випадку, якщо покупець ухиляється від прийняття товару, який йому вже належить, він несе ризик випадкової загибелі речі.
8.16. Водночас, у справі, що переглядається, предметом судового розгляду були позовні вимоги ТОВ "Волиньгаз Збут" про зобов'язання відповідача усунути недоліки товару (природного газу) шляхом коригування в бік зменшення обсягів природного газу ТОВ "Волиньгаз Збут" за рамковим договором купівлі - продажу природного газу і індивідуальним договором, зазначених в комерційних актах приймання-передачі природного газу за період з жовтня 2021 року по квітень 2022 року.
8.17. Тобто, спірні правовідносини у справі № 903/1232/23 стосуються відповідальності відповідача за передання товару (природного газу) неналежної якості. При цьому, обставини щодо виконання відповідачем зобов'язання з передачі відповідного обсягу природного газу не є предметом спору у цій справі.
8.18. Отже, проаналізувавши висновки, викладені у наведеній скаржником постанові Верховного Суду, колегія суддів вважає, що правовідносини у справі № 924/355/23, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі, та у справі № 903/1232/23, що переглядається, не є подібними насамперед за змістовним критерієм, наведені справи різняться предметом і підставами позовних вимог, суттю та змістом правовідносин, фактичними обставинами, а також матеріально-правовим регулюванням відносин.
8.19. Верховний Суд виходить з того, що неврахуванням висновку Верховного Суду є саме неврахування висновку щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права, зокрема, має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі.
8.20. Правові висновки Верховного Суду не мають універсального характеру для всіх без винятку справ, а регулятивний вплив пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, якою передбачено таку підставу касаційного оскарження як застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, поширюється саме на подібні (аналогічні) правовідносини.
8.21. Висновки у зазначеній скаржником справі та у справі, яка переглядається, а також встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, є різними, у кожній із зазначених справ суди виходили з конкретних обставин справи та фактично-доказової бази з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінюючи їх у сукупності.
8.22. З огляду на викладене, посилання скаржника про неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, викладених у постанові, яка зазначена в розділі 4 цієї постанови, не знайшла свого підтвердження під час касаційного перегляду справи, адже судом встановлено, що висновки щодо застосування норми права, які викладені у постанові Верховного Суду та на які посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
8.23. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
8.24. Отже, Верховний Суд, з врахуванням доводів відповідача, які викладені у касаційній скарзі, дійшов висновку про закриття касаційного провадження у справі з підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, на підставі пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України.
8.25. Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України.
8.26. Відповідно до приписів пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
8.27. Положення пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України спрямовані на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин, та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.
8.28. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов'язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.
8.29. Скаржник у касаційній скарзі зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права, а саме статті 678 ЦК України, Директиви ЄС 2003/54 та Директиви ЄС 2009/72 у подібних правовідносинах.
8.30. Верховний Суд виходить з того, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України скаржник повинен обґрунтувати, в чому саме полягає неправильне застосування норми матеріального права чи порушення норми процесуального права, щодо якої відсутній висновок Верховного Суду (у чому саме полягає помилка судів попередніх інстанцій при застосуванні відповідних норм права та як саме ці норми права судами були застосовано неправильно).
8.31. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.03.2023 у справі №154/3029/14-ц зазначила, що правові висновки Верховного Суду не мають універсального характеру для всіх без винятку справ. З огляду на різноманітність суспільних правовідносин та обставин, які стають підставою для виникнення спорів у судах, з урахуванням фактичних обставин, які встановлюються судами на підставі наданих сторонами доказів у кожній конкретній справі, суди повинні самостійно здійснювати аналіз правовідносин та оцінку релевантності та необхідності застосування правових висновків Великої Палати Верховного Суду в кожній конкретній справі.
8.32. Отже, формування Верховним Судом висновку має стосуватися спірних конкретних правовідносин, ураховуючи положення чинного законодавства та встановлені судами під час розгляду справи обставини. При цьому формування правового висновку не може здійснюватися поза визначеними статтею 300 ГПК України межами розгляду справи судом касаційної інстанції.
8.33. Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
8.34. Якість товару визначає стаття 673 ЦК України, а правові наслідки передання товару неналежної якості - 678 ЦК України.
8.35. Продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу (частина перша статті 673 ЦК України).
8.36. Відповідно до статті 678 ЦК України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором:
1) пропорційного зменшення ціни;
2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;
3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.
8.37. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.
8.38. Якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред'явлені до продавця або виготовлювача товару.
Положення цієї статті застосовуються, якщо інше не встановлено цим Кодексом або іншим законом.
8.39. Суд звертає увагу на те, що на розгляді Верховного Суду перебувала справа № 922/1683/23 за позовом ТОВ "Харківгаз Збут" до АТ "Харківгаз", АТ "Харківміськгаз", ТОВ "Оператор ГТС України", ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг", предметом позову у якій були, зокрема, вимоги про зобов'язання відповідачів усунути недоліки товару (природного газу) шляхом коригування в бік зменшення обсягів переданого природного газу ТОВ "Харківгаз Збут" за рамковим договором від 30.09.2021 № 2рд_БГр-ХГЗ та індивідуальним договором від 30.09.2021 № БГр-21/22-ХГЗ, зазначених в комерційних актах приймання-передачі природного газу за період з жовтня 2021 року по квітень 2022 року.
8.40. Однією з підстав касаційного оскарження у справі № 922/1683/23 ТОВ "Харківгаз Збут" визначило те, що суди попередніх інстанцій не правильно застосували норми матеріального права, а саме: статті 673, 924 ЦК України, статті 308, 314 Господарського кодексу України, роз. ІІІ Кодексу ГТС, оскільки положення п. 18 гл. 1 роз. ІІІ Кодексу ГТС не перешкоджають сторонам договору купівлі-продажу природного газу врегульовувати питання компенсації у разі недотримання його умов у частині якості природного газу, та відповідно, не суперечать статтям 673, 678 ЦК України.
8.41. Верховний Суд у постанові від 01.05.2025 у справі № 922/1683/23, зокрема зазначив, що до правовідносин в сфері транспортування природного газу не підлягають застосуванню норми статті 673, 678 ЦК України, які передбачають наслідки передання товару неналежної якості. Така позиція є сталою та послідовно підтримується Верховним Судом у постановах від 14.11.2019 у справі № 910/11739/18, від 20.01.2021 у справі № 910/4171/20, від 17.08.2021 у справі № 914/749/20.
8.42. Отже, нормативно-правове регулювання у спірних правовідносинах здійснюється відповідно до Закону України "Про ринок природного газу", Кодексу ГТС, Кодексу ГРМ, якими встановлено інші наслідки передання товару неналежної якості ніж ті, що передбачені статтею 678 ЦК України (див. постанову Верховного Суду від 17.06.2025 у справі № 910/633/23 та від 16.09.2025 у справі № 918/907/22).
8.43. Колегія суддів звертає увагу на те, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов'язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.
8.44. Оскільки підстави для застосування до спірних правовідносин сторін у цій справі норм статті 678 ЦК України щодо відповідальності продавця за передання товару неналежної якості відсутні, відповідно підстав для формування Верховним Судом висновку щодо застосування зазначеної статті у сукупності та взаємозв'язку із Директивами ЄС 2003/54 і 2009/72 також немає.
8.45. Враховуючи викладене, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження, що виключає скасування судових рішень попередніх інстанцій з такої підстави.
8.46. Суд акцентує, що, переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію "суду права", а не "факту", отже, відповідно до статті 300 ГПК України перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи.
8.47. Зі змісту судових рішень вбачається, що у справі, яка розглядається, суди першої та апеляційної інстанцій надали оцінку наданим сторонами доказам, якими вони обґрунтовують свої вимоги та/або заперечення і які мають значення для розгляду цього господарського спору, до переоцінки яких в силу приписів статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції вдаватись не може, оскільки встановлення обставин справи, дослідження доказів та надання правової оцінки цим доказам є повноваженнями судів першої й апеляційної інстанцій, що передбачено статтями 73-80, 86, 300 ГПК України.
8.48. Отже, підстави касаційного оскарження, наведені скаржником у касаційній скарзі, у цьому випадку, не отримали підтвердження, а тому підстави для скасування оскаржуваних судових рішень та ухвалення нового рішення - відсутні.
8.49. Верховний Суд бере до уваги та вважає прийнятними доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу, в тій частині, яка узгоджується з вказаними вище міркуваннями Верховного Суду, наведеними у цій постанові.
8.50. Верховний Суд у прийнятті цієї постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicata можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у цій справі скаржник не зазначив й не обґрунтував.
8.51. Колегія суддів касаційної інстанції, враховуючи рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" та від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України", зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
9.1. Пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
9.2. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.
9.3. За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
9.4. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, про неврахування висновків щодо застосування норми права, викладених у постановах Верховного Суду, не підтвердилися, не спростовують висновків господарських судів попередніх інстанцій, а тому касаційне провадження за касаційною скаргою скаржника в частині підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України - необхідно закрити, а в частині підстав, передбачених пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України - залишити без задоволення.
10. Судові витрати
10.1. Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про залишення оскаржуваних судових рішень без змін, то судовий збір за розгляд касаційної скарги покладається на скаржника.
Керуючись статтями 296, 300, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньгаз Збут" на рішення Господарського суду Волинської області від 27.02.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.08.2025 у справі № 903/1232/23 з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрити.
2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньгаз Збут" на рішення Господарського суду Волинської області від 27.02.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.08.2025 у справі № 903/1232/23 з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, залишити без задоволення.
3. Рішення Господарського суду Волинської області від 27.02.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.08.2025 у справі № 903/1232/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Ю. Власов
Суддя Т. Малашенкова