13 листопада 2025 року
м. Київ
cправа № 914/3261/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційні скарги Львівської обласної прокуратури та Львівської обласної ради
на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 09.09.2025
у справі № 914/3261/24
за позовом Керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова Львівської області в інтересах держави в особі Львівської обласної ради
до:
1)Управління майном спільної власності Львівської обласної ради;
2)Львівської обласної організації Національної спілки архітекторів України
треті особи:
1)Комунальне підприємство Львівської обласної ради "Нерухомість та майно";
2)Міністерство культури та стратегічних комунікацій України;
3)Національна спілка архітекторів України
про визнання недійсним договору та зобов'язання повернути майно,
Керівник Галицької окружної прокуратури міста Львова Львівської області в інтересах держави в особі Львівської обласної ради звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до Управління майном Львівської обласної ради та Львівської обласної організації Національної спілки архітекторів України про визнання недійсним договору №30/22/2 оренди майна, що належить до спільної власності територіальних громад області від 15.02.2022, укладеного між Управлінням майном Львівської обласної ради та Львівською обласною організацією Національної спілки архітекторів України із застосуванням наслідків недійсності правочину та зобов'язання повернути орендоване майно за актом приймання-передачі Комунальне підприємство Львівської обласної ради "Нерухомість та майно".
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 06.01.2025 залучено до участі у справі третіми особами без самостійних вимог Міністерство культури та стратегічних комунікацій України та КП "Нерухомість і майно".
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 12.02.2025 залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-2 - Національну спілку архітекторів України.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 26.06.2025 у справі № 914/3261/24 позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з рішенням суду, Львівська обласна організація Національної спілки архітекторів України та Національна спілка архітекторів України звернулись до Західного апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 21.07.20205 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Національної спілки архітекторів України на рішення Господарського суду Львівської області від 26.06.2025 та призначено розгляд справи № 914/3261/24 на 02.09.2025. Ухвалою суду апеляційної інстанції від 28.07.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Львівської обласної організації Національної спілки архітекторів України на рішення Господарського суду Львівської області від 26.06.2025 та призначено розгляд справи № 914/3261/24 на 09.09.2025.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 02.09.2025 відкладено розгляд даної справи на 09.09.2025 та об'єднано апеляційні скарги Національної спілки архітекторів України та Львівської обласної організації Національної спілки архітекторів України на рішення Господарського суду Львівської області від 26.06.2025 у справі №914/3261/24 в одне провадження.
02.09.2025 представником Національної спілки архітекторів України до Західного апеляційного господарського суду подано клопотання (вх. № ЗАГС 01-05/2666/25) про зупинення провадження у даній справі у зв'язку з об'єктивною неможливістю її розгляду до набрання законної сили судовим рішенням у справі №914/1599/24, що розглядається у Господарському суді м. Києва.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 09.09.2025 (колегія суддів у складі: Кравчук Н.М. - головуючий, Матущак О.І., Скрипчук О.С.) клопотання представника Національної спілки архітекторів України про зупинення провадження у справі № 914/3261/24 задоволено та зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 914/1599/24.
Вказану ухвалу мотивовано тим, що справа №914/3261/24 є взаємопов'язаною зі справою №914/1599/24. З'ясування обставин у справі №914/1599/24 вплине на оцінку доказів у даній справі, а саме наявність чи відсутність правових підстав про зобов'язання Львівську обласну організацію Національної спілки архітекторів України повернути будівлю за адресою: м. Львів, вул. Підвальна, буд. 4, тому балансоутримувачу, який її утримує, оскільки Господарським судом міста Києва у справі № 914/1599/24 буде встановлюватись законність набуття та володіння Львівською обласною радою будівлею за адресою: м. Львів, вул. Підвальна, буд. 4., а також законність безстрокового безоплатного користування Національною спілкою архітекторів України цією будівлею, що належить до предмета доказування у справі № 914/3261/24.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою апеляційного господарського суду, Львівська обласна прокуратура звернулась до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати та скерувати справу для продовження розгляду до Західного апеляційного господарського суду.
В обґрунтування своїх вимог заявник касаційної скарги посилається на те, що судом апеляційної інстанції порушено вимоги ст.ст. 2, 227, 229 ГПК України та безпідставно зупинено провадження у справі. Зазначає, що суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Також посилається на постанову Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 01.03.2024 у справі № 910/17615/20, у якій зазначено: по-перше, провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього; по-друге, під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи необхідно розуміти те, що обставини, які розглядаються в такій справі, не можуть бути встановлені судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, черговості розгляду вимог тощо; по-третє, обов'язкова пов'язаність справи, що зупиняється, з іншою, в якій суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на докази у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення. При цьому прокурор стверджує, що договір оренди у справі неодноразово продовжувався сторонами. Тобто, Львівська обласна організація НСАУ та НСАУ, будучи обізнаними з правом власності Львівської обласної ради на спірне майно та перебуваючи у договірних відносинах з його власником, не висували жодних претензій щодо порушення прав власності протягом тривалого часу, а лише після ініціювання позову Галицькою окружною прокуратурою міста Львова про визнання недійсним договору оренди звернулися з вимогами про припинення за Львівською обласною радою права власності та скасування державної реєстрації, що свідчить про відсутність реальної зацікавленості у захисті порушених прав. Також вказує, що зазначені дії можуть свідчити про навмисне затягування розгляду справи, а обставини, підстави, предмет спору у справі № 914/3261/24 можуть бути з'ясовані та встановлені у ході розгляду цієї справи, незалежно від наслідків розгляду справи № 914/1599/24.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.09.2025 відкрито провадження за касаційною скаргою на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 287 ГПК України, призначено її до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, витребувано матеріали справи № 914/3261/24 (з урахуванням п.п. 17. 10 п. 17 ч. 1 Перехідних положень ГПК України) з Господарського суду Львівської області / Західного апеляційного господарського суду та надано строк на подання відзивів на касаційну скаргу до 14.10.2025.
До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 13.10.2025 від Львівської обласної організації Національної спілки архітекторів України надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому представник просить відмовити у задоволенні касаційної скарги.
Також не погоджуючись з ухвалою апеляційного господарського суду про зупинення провадження у справі, Львівська обласна рада звернулась до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати та скерувати справу для продовження розгляду до Західного апеляційного господарського суду.
В обґрунтування своїх вимог заявник касаційної скарги посилається на те, що судом апеляційної інстанції порушено вимоги ст.ст. 2, 227, 229 ГПК України та безпідставно зупинено провадження у справі. Зазначає, що суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Також посилається на постанову Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 01.03.2024 у справі № 910/17615/20, у якій зазначено: по-перше, провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього; по-друге, під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи необхідно розуміти те, що обставини, які розглядаються в такій справі, не можуть бути встановлені судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, черговості розгляду вимог тощо; по-третє, обов'язкова пов'язаність справи, що зупиняється, з іншою, в якій суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на докази у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення. Також скаржник зазначає, що договір оренди у справі неодноразово продовжувався сторонами та вказує, що суд апеляційної інстанції не встановив, у чому полягає об'єктивна неможливість розгляду цієї справи, та чому зібрані у справі № 914/3261/24 докази не дають можливості самостійно встановити та оцінити обставини (факти), що мають суттєве значення для вирішення цього спору, та не зазначив, у чому полягає неможливість здійснення ним перевірки законності та обґрунтованості підстав для визнання недійсним договору № 30/22/2 оренди майна, що належить до спільної власності територіальних громад області від 15.02.2022, укладеного між Управлінням майном Львівської ОР та Львівською обласною організацією НСАУ із застосуванням наслідків недійсності правочину та зобов'язання Львівську обласну організацію НСАУ повернути орендоване майно за договором № 30/22/1 від 15.02.2022 за актом приймання-передачі КП Львівської обласної ради «Нерухомість і майно».
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.09.2025 відкрито провадження за касаційною скаргою на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 287 ГПК України, призначено її до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, витребувано матеріали справи № 914/3261/24 (з урахуванням п.п. 17. 10 п. 17 ч. 1 Перехідних положень ГПК України) з Господарського суду Львівської області / Західного апеляційного господарського суду та надано строк на подання відзивів на касаційну скаргу до 14.10.2025. З огляду на те, що ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.09.2025 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Львівської обласної прокуратури на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 09.09.2025 у справі № 914/3261/24 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, тобто оскаржуються одні і ті ж самі судові рішення у справі № 914/3261/24, суд касаційної інстанції вважав за необхідне здійснити розгляд касаційних скарг Львівської обласної прокуратури та Львівської обласної ради спільно.
Витребувані матеріали справи надійшли до Верховного Суду лише 10.11.2025, а тому розгляд касаційної скарги здійснюється у розумні строки.
Переглянувши в касаційному порядку оскаржену ухвалу апеляційного господарського суду, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.
Порядок та умови зупинення провадження у справі врегульовано положеннями статей 227, 228 ГПК України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд, відповідно, зобов'язаний або ж має право зупинити провадження у справі.
За змістом п. 4 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому п. 5 ч. 1 ст. 227 цього Кодексу, - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, апеляційний господарський суд керувався положеннями п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, відповідно до якого суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Таким чином, застосовуючи наведену правову норму за вимогами статті 234 ГПК України, у мотивувальній частині ухвали має бути зазначено обґрунтування висновків, яких дійшов суд при постановленні ухвали, зокрема щодо неможливості розгляду справи.
Під неможливістю розгляду справи необхідно розуміти відсутність у господарського суду можливості самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження в якій зупинено. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Ураховуючи положення п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 17.04.2019 у справах № 924/645/18 та № 910/23396/16, від 15.05.2019 у справі № 904/3935/18, від 20.12.2019 у справах № 910/13234/18 та № 910/759/19, від 29.04.2020 у справі № 903/611/19, від 18.05.2020 у справі № 905/1728/14 908/4808/14, від 04.12.2020 у справі № 917/514/19 та від 25.03.2021 у справі № 873/148/20, від 12.05.2021 у справі № 922/2838/20.
При цьому варто звернути увагу на те, що пов'язаною із цією справою є така інша справа, в якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання та оцінку доказів у цій справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини четверта, шоста статті 75 ГПК України).
Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов'язаний з'ясовувати: 1) як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; 2) чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Аналогічний висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.09.2019 у справі № 922/1962/17, від 17.12.2019 у справі № 917/131/19.
Також колегія суддів враховує посилання скаржників на постанову Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 01.03.2024 у справі № 910/17615/20, у якій зазначено: по-перше, провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього; по-друге, під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи необхідно розуміти те, що обставини, які розглядаються в такій справі, не можуть бути встановлені судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, черговості розгляду вимог тощо; по-третє, обов'язкова пов'язаність справи, що зупиняється, з іншою, в якій суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на докази у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.
Зупиняючи провадження у справі, апеляційний господарський суд виходив з того, що вирішення судом питання про зупинення провадження необхідно здійснювати з урахуванням предмета та підстав позову, зокрема у даному випадку Господарським судом міста Києва у справі № 914/1599/24 буде встановлюватись законність набуття та володіння Львівською обласною радою будівлею за адресою: м. Львів, вул. Підвальна, буд. 4., а також законність безстрокового безоплатного користування Національною спілкою архітекторів України цією будівлею, що належить до предмета доказування у справі №914/3261/24.
Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку про об'єктивну неможливість розгляду справи № 914/3261/24 до прийняття судового рішення у справі № 914/1599/24.
Враховуючи, що справа № 914/3261/24 є взаємопов'язаною зі справою № 914/1599/24, і з'ясування обставин у справі №914/1599/24 вплине на оцінку доказів у даній справі, а саме наявність чи відсутність правових підстав про зобов'язання Львівську обласну організацію Національної спілки архітекторів України повернути будівлю за адресою: м. Львів, вул. Підвальна, буд. 4, тому балансоутримувачу, який її утримує, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі на підставі п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 914/1599/24.
Разом з тим, на переконання Верховного Суду, всупереч наведеним вимогам законодавства, суд апеляційної інстанції зупиняючи апеляційне провадження не навів достатніх обґрунтувань, на підставі яких він дійшов висновку про об'єктивну неможливість розгляду цієї справи, неможливість встановити та оцінити певні конкретні обставини (факти), що мають суттєве значення для вирішення цього спору на підставі наявних в матеріалах справи доказів, неможливість здійснення ним перевірки законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, відповідно до викладених у ньому висновків.
Предметом позову у цій справі є визнання недійсним договору оренди № 30/22/2 від 15.02.2022 та зобов'язання Львівської обласної організації НСАУ повернути орендоване майно КП "Нерухомість і майно". Підставою позову є порушення законодавства при укладенні договору (без проведення аукціону, без визначення ринкової вартості, з можливістю передати майно в суборенду).
Дійсно, спір у справі № 914/3261/24 та у справі № 914/1599/24 стосується одного і того ж нерухомого майна - Порохової вежі, тому Суд погоджується що справи є пов'язані між собою. Проте колегія суддів бере до уваги висновки, викладені в ухвалі Господарського суду Львівської області від 26.03.2025 у цій справі, в якій суд, відмовляючи у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі № 914/3261/24 до вирішення справи № 914/1599/24 дійшов висновку, що в межах справи № 914/3261/24 суд може самостійно встановити наявність чи відсутність обставин, які слугують підставою для недійсності спірного договору, дати оцінку поданим сторонами доказам та зробити висновок про задоволення чи відмову в задоволенні позову. Тому у цьому випадку відсутня об'єктивна неможливість розгляду справи № 914/3261/24 до вирішення справи № 914/1599/24 про скасування державної реєстрації прав та їх обтяжень на спірний об'єкт нерухомого майна, а також припинення права власності на це майно за ЛОДА.
Тобто справа №914/1599/24 стосується скасування державної реєстрації прав та припинення права власності на майно, тоді як справа №914/3261/24 стосується недійсності договору оренди. Вирішення питання недійсності договору оренди в даному випадку не залежить об'єктивно від результату справи про скасування реєстрації прав.
Окремо варто звернути увагу на те, що сама по собі взаємопов'язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду однієї справи до прийняття рішення в іншій справі.
Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що апеляційний господарський суд дійшов помилкового висновку про наявність підстав для зупинення провадження у даній справі, не дотримавшись при цьому приписів пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України.
Водночас варто звернути увагу на те, що виходячи з аналізу положень статті 2 ГПК України, на господарське судочинство покладено обов'язок забезпечення розумності строків розгляду справ, а на сторони - неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Крім того, виходячи з аналізу статті 5 ГПК України, звернення до господарського суду повинно мати ефективний спосіб захисту порушених прав.
Необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), що покладає на національні суди обов'язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 27.04.2000 у справі «Фрідлендер проти Франції», рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі «Красношапка проти України»).
Аналогічний за змістом правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 25.05.2018 у справі № 910/31771/18, від 02.06.2020 у справі № 910/6674/19, від 20.01.2021 у справі № 906/129/20, від 01.04.2021 у справі № 902/1177/15, від 13.05.2021 у справі № 917/349/20.
Верховний Суд також зауважує, що порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду ЄСПЛ у справах проти України.
У контексті наведеного колегія суддів звертає увагу на те, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується із обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення ЄСПЛ від 07.07.1989 у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії».
Отже, оскаржувана ухвала постановлена з неповним дотриманням пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України, оскільки не містить аргументованих та переконливих мотивів щодо необхідності зупинення провадження у справі як щодо об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 914/1599/24, так і стосовно того, що зібрані у цій справі докази дійсно не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
При цьому наявність або відсутність підстав для зупинення провадження у справі в порядку п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України оцінюється судами в кожному окремому випадку з урахуванням конкретних обставин справи та наявних у них доказів.
Доводи відповідача, викладені у відзиві на касаційну скаргу, вказаного не спростовують та зводяться до цитування мотивувальної частини оскарженої ухвали суду апеляційної інстанції, висновки у якій визнано Верховним Судом передчасними.
Згідно зі ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції Суд вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, тому касаційну скаргу слід задовольнити, ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 09.09.2025 у справі № 914/3261/24 (якою зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 914/1599/24) скасувати, а справу передати до Західного апеляційного господарського суду для продовження розгляду.
Оскільки суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд -
Касаційні скарги Львівської обласної прокуратури та Львівської обласної ради задовольнити.
Ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 09.09.2025 у справі № 914/3261/24
скасувати, а справу передати до Західного апеляційного господарського суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Могил С.К.
Судді: Волковицька Н.О.
Случ О.В.