11 листопада 2025 року
м. Київ
cправа № 910/15780/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.,
за участю секретаря судового засідання - Прокопенко О. В.,
розглянувши у закритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства «Науково-виробничий комплекс «Іскра»
на рішення Господарського суду міста Києва від 29.04.2025 (суддя Ващенко Т. М.)
і постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.08.2025 (головуючий суддя Сибіга О. М., судді Гончаров С. А., Тищенко О. В.)
у справі № 910/15780/24
за позовом Акціонерного товариства «Науково-виробничий комплекс «Іскра»
до Міністерства оборони України
про визнання недійсною додаткової угоди та внесення змін до контракту,
(у судовому засіданні взяли участь представник позивача - Деревянко Д. В. та представник відповідача - Рогозянський В. І.)
1. Акціонерне товариство «Науково-виробничий комплекс «Іскра» (далі - АТ «НВК «Іскра») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства оборони України про внесення змін до контракту та визнання недійсною додаткової угоди до нього.
2. Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.04.2025 у справі № 910/15780/24 у задоволенні позову АТ «НВК «Іскра» відмовлено.
3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.08.2025 зазначене рішення залишено без змін.
4. Судові рішення місцевого та апеляційного господарських судів мотивовано, зокрема, тим, що умовами укладеного сторонами контракту не передбачено можливості збільшення вартості робіт.
5. Водночас, відмовляючи у задоволенні позовної вимоги про визнання недійсною додаткової угоди, суди попередніх інстанцій зазначили про відсутність підстав для визнання її недійсною.
Касаційна скарга
6. АТ «НВК «Іскра» звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.08.2025, рішення Господарського суду міста Києва від 29.04.2025 та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Узагальнені доводи касаційної скарги
7. Підставою касаційного оскарження, позивач визначає підставу, передбачену пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі ? ГПК України).
8. Доводи скаржника полягають у тому, що наразі відсутній висновок Верховного Суду з питання внесення змін до укладеного в порядку закритої закупівлі державного контракту на підставі абзацу 2 пункту 48 Постанови КМУ № 1275 у бік збільшення ціни контракту через необхідність здійснення коригування обсягів закупівлі, зумовлену виконанням додаткового обсягу робіт.
9. Позивач, зокрема, вважає, що у разі настання випадку для зміни істотних умов договору, який прямо передбачений нормативним актом (Постановою КМУ № 1275), при зверненні однієї сторони із пропозицією укласти додаткову угоду щодо цього, інша сторона зобов'язана її укласти.
Позиція інших учасників справи
10. У межах встановленого Верховним Судом строку Міністерство оборони України подало відзив на касаційну АТ «НВК «Іскра», у якому просить відмовити у її задоволенні.
11. Серед іншого відповідач звертає увагу на те, що коригування обсягів закупівлі сторонами не здійснювалось та не погоджувалось, а умови контракту не передбачають можливості збільшення вартості (ціни) робіт (товару).
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
12. Як зазначено у частині першій статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
13. Дослідивши в межах вимог касаційної скарги наведені в ній доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та перевіривши з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи правильність застосування ними при ухваленні оскаржуваних судових рішень норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга АТ «НВК «Іскра» не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
14. У пункті 1 частини другої статті 11 ЦК України унормовано, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
15. Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
16. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина першій статті 627 ЦК України).
17. У частинах першій, другій статті 632 названого Кодексу зазначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
18. Аналіз наведеного свідчить про те, що ціна договору погоджується сторонами під час його укладення, а її зміна допускається лише у разі існування підстав, передбачених договором або законом.
19. Загальні підстави для зміни або розірвання договору наведено у статтях 651, 652 ЦК України.
20. Як з'ясували суди попередніх інстанцій, правовідносини між сторонами цієї справи виникли на підставі укладеного ними контракту.
21. За змістом частини другої статті 628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
22. Відповідно до частин другої, третьої статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.
23. Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, ? за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу (частина перша статті 691 ЦК України).
24. Ціна ж у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов'язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом. Підрядник не має права вимагати збільшення твердого кошторису, а замовник ? його зменшення в разі, якщо на момент укладення договору підряду не можна було передбачити повний обсяг роботи або необхідні для цього витрати.
25. Зазначене унормовано у статті 844 ЦК України.
26. У справі, що переглядається, суди попередніх інстанцій, дослідивши умови контракту, дійшли висновку, що сторони погодили саме твердий кошторис.
27. При цьому згідно із імперативними приписами частини другої статті 632 ЦК України зміна узгодженого сторонами в договорі твердого кошторису може відбуватися у випадках, передбачених договором або законом. Наведені ж норми статті 844 цього Кодексу свідчать про те, що для вирішення у судовому порядку спору про внесення змін до договору щодо збільшення твердого кошторису, суду слід встановити обставини, з якими законодавець пов'язує виникнення у виконавця права вимагати його збільшення і обов'язок доведення таких обставин покладається на позивача.
28. Як вже зазначалось, у контракті сторони погодили, що визнають та підтверджують, що вартість (ціна) робіт (товару) за цим контрактом після його укладення не переглядається, окрім випадків прямо передбачених законодавством України. Істотні умови контракту не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених у пункті 48 Постанови КМУ № 1275 (зі змінами).
29. За змістом пункту 48 Постанови КМУ № 1275 істотні умови державного контракту (договору) не можуть змінюватися після його укладення до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:
коригування обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків державного замовника;
поліпшення якісного стану предмета закупівлі за умови, що таке поліпшення не призведе до збільшення суми вартості (ціни), визначеної в державному контракті (договорі);
продовження строку дії державного контракту (договору) та/або строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, істотної зміни обставин, затримки фінансування замовником, - за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми вартості (ціни), визначеної в державному контракті (договорі);
погодження зміни вартості (ціни) в державному контракті (договорі) в бік зменшення- у разі встановлення в державному контракті (договорі) порядку зміни вартості (ціни);
зміни вартості (ціни) в державному контракті (договорі) у зв'язку із зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов надання пільг з оподаткування - пропорційно зміні таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв'язку із зміною системи оподаткування пропорційно зміні податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування;
зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни розміру мінімальної заробітної плати та/або прожиткового мінімуму, зміни курсу іноземної валюти, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед";
зміни вартості (ціни) в державному контракті (договорі) на закупівлю товарів, робіт і послуг оборонного призначення для виконання програм, пов'язаних з підвищенням обороноздатності і безпеки держави, у зв'язку із змінами відсоткової ставки за кредитами (позиками) та/або строків користування кредитами (позиками), залученими суб'єктами господарювання - резидентами України під державні гарантії для виконання програм, пов'язаних з підвищенням обороноздатності і безпеки держави;
зміни ціни в державному контракті (договорі), під час виконання якого було змінено технічні, технологічні, інженерні рішення, що дають можливість отримати поліпшені результати, та параметри предмета державного контракту (договору) під час його виконання, що підтверджуються відповідними обґрунтуваннями.
30. У листах до відповідача та у поданій позовній заяві, як на підставу внесення відповідних змін до контракту, АТ «НВК «Іскра» посилалося на абзац 2 пункту 48 Постанови КМУ № 1275, згідно з яким істотні умови державного контракту (договору) не можуть змінюватися після його укладення до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадку коригування обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків державного замовника.
31. Натомість, як, зокрема, зазначено у оскаржуваній постанові суду апеляційної інстанції, судом встановлено, що відповідних коригувань обсягів закупівлі до контракту сторонами внесено не було.
32. Тобто фактично апеляційний господарський суд, з огляду на встановлені обставини справи, виснував, що позивачем не доведено настання передбаченого абзацом 2 пункту 48 Постанови КМУ № 1275 виключного випадку, за якого істотні умови державного контракту можуть бути змінені, а саме здійснення сторонами коригувань обсягів закупівлі.
33. Наведене концептуально узгоджується з висновками, викладеними в ухваленій об'єднаною палатою Касаційного господарського суду складі Верховного Суду постанові від 03.11.2023 у справі № 910/13599/21.
34. Отже, відмова у задоволенні позовної вимоги про внесення змін до державного контракту щодо збільшення вартості (ціни) робіт (товару) у даному випадку обґрунтована у тому числі недоведеністю позивачем існування передбачених законом або договором підстав для цього. Водночас причина необхідності проведення корегувань обсягів закупівлі, з огляду на недоведення позивачем їх здійснення, не може мати визначального значення.
35. За змістом частини другої статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
36. Тож Верховний Суд позбавлений повноважень здійснення переоцінки наявних у матеріалах справи доказів та встановлення інших, ніж встановлені судами попередніх інстанцій обставин справи, зокрема, і обставини нездійснення сторонами коригувань обсягів закупівлі.
37. Викладені у касаційній скарзі АТ «НВК «Іскра» доводи на обґрунтування передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України підстави касаційного оскарження полягають у тому, що наразі відсутній висновок Верховного Суду з питання внесення змін до укладеного в порядку закритої закупівлі державного контракту на підставі абзацу 2 пункту 48 Постанови КМУ № 1275 у бік збільшення ціни контракту через необхідність здійснення коригування обсягів закупівлі, зумовлену виконанням додаткового обсягу робіт.
38. Натомість, якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, він повинен зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання та обґрунтувати, в чому полягає незгода з ним.
39. Зміст зазначеної норми свідчить, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.
40. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов'язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.
41. З огляду на викладене у пунктах 31, 32 цієї постанови щодо недоведеності позивачем настання передбаченого абзацом 2 пункту 48 Постанови КМУ № 1275 виключного випадку, Верховний Суд вважає, що у справі, яка переглядається, відсутні підстави для висловлення висновку із визначеного скаржником питання у вказаному ним формулюванні. Водночас, зважаючи на встановлені судами попередніх інстанцій під час вирішення спору обставини справи та зроблені ними на підставі цього висновки, відсутні підстави вважати, що на правовідносини сторін не поширюється відповідний пункт Постанови КМУ № 1275.
42. Позивач також не довів і неправильного застосування судами норм матеріального права чи порушення ними процесуальних норм, а його доводи не спростовують висновків судів, покладених в основу оскаржуваних судових рішень.
43. Ураховуючи викладене, визначена АТ «НВК «Іскра» підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, не підтвердилась під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваних судових рішень з цієї підстави.
44. Всі інші наведені в касаційній скарзі позивача посилання, твердження та заперечення не охоплюються визначеною ним підставою касаційного оскарження, що і слугувала підставою для відкриття касаційного провадження, а тому не можуть бути враховані Верховним Судом.
45. Доводів щодо неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права чи порушення ними процесуальних норм при ухваленні оскаржуваних судових рішень у частині, що стосується відмови у задоволенні позовної вимоги про визнання додаткової угоди недійсною, касаційна скарга АТ «НВК «Іскра» не містить.
46. Отже, звернувшись із касаційною скаргою у цій справі, позивач не обґрунтував помилковості висновків судів попередніх інстанцій та неправильності застосування ними правових норм, як необхідної передумови зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
47. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішенні судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
48. Згідно положень статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
49. Ураховуючи, що наведена позивачем у касаційній скарзі підстава касаційного оскарження, не знайшла свого підтвердження під час здійснення касаційного провадження, касаційна скарга АТ «НВК «Іскра» не підлягає задоволенню, а постанова Північного апеляційного господарського суду від 28.08.2025 і рішення Господарського суду міста Києва від 29.04.2025 мають бути залишені без змін.
50. Верховний Суд також звертається до свого висновку, викладеного у пунктах 178-182 постанови від 24.07.2024 у справі № 910/14243/22.
Розподіл судових витрат
51. Оскільки Суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржувані судові рішення, відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Суд
1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Науково-виробничий комплекс «Іскра» залишити без задоволення.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.08.2025 і рішення Господарського суду міста Києва від 29.04.2025 у справі № 910/15780/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. В. Случ
Судді Н. О. Волковицька
С. К. Могил