ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
17.11.2025Справа № 910/1165/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи
за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сан-Енерджи Україна"
на бездіяльність Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)
у справі № 910/1165/25
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сан-Енерджи Україна"
до Державного підприємства "Гарантований покупець"
про стягнення 2 126 120,15 грн.
за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.05.2025, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2025, позов задоволено повністю.
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 19.05.2025, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2025, стягнуто з Державного підприємства "Гарантований покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сан-Енерджи Україна" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 грн. 00 коп.
08.09.2025 на виконання вказаних рішення та додаткового рішення Господарським судом міста Києва видано відповідні накази.
27.10.2025 представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Сан-Енерджи Україна" подано скаргу на бездіяльність Шевченківського відділу державної виконавчої у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в обґрунтування якої скаржник зазначає, що в ході примусового виконання судового рішення у справі № 910/1165/25 державним виконавцем лише здійснено запити до ДФС України про наявні рахунки у боржника та до МВС України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів, при цьому, інших виконавчих дій Головним державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Полісмаком Олександром Олександровичем в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1 не вживалось, що підтверджується даними Автоматизованої системи виконавчого провадження, а отже Головним державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Полісмаком Олександром Олександровичем допущено протиправна бездіяльність, яка унеможливлює фактичне виконання рішення Господарського суду м. Києва № 910/1165/25 від 05.05.2025, в зв'язку з чим, скаржник просить суд визнати неправомірною бездіяльність Головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Полісмака Олександра Олександровича в частині невжиття передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів примусового виконання в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1 та зобов'язати Головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Полісмак Олександра Олександровича усунути порушення (поновити порушене право) шляхом вжиття передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів примусового виконання в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.10.2025 розгляд скарги призначено на 17.11.2025.
10.11.2025 представником ДВС подано клопотання про долучення до матеріалів справи.
У судове засідання 17.11.2025 представники стягувача (скаржника) та боржника з'явились, представник ДВС не з'явився.
Зважаючи на те, що відповідно до ч. 2 ст. 342 ГПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду, суд вважає за можливе здійснити розгляд скарги за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали скарги, суд дійшов наступного висновку.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.05.2025, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2025, позов задоволено повністю.
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 19.05.2025, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2025, стягнуто з Державного підприємства "Гарантований покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сан-Енерджи Україна" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 грн. 00 коп.
Положення частини першої статті 326 Господарського процесуального кодексу України унормовують, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України.
Відповідно до частини четвертої статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело права.
Згідно з практикою ЄСПЛ одним з основних елементів верховенства права є принцип правової визначеності, який, серед іншого, передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (рішення ЄСПЛ від 25 липня 2002 року у справі «Совтрансавто-Холдинг» проти України», заява № 48553/99, пункт 77, та від 05 липня 2005 року у справі «Агротехсервіс проти України», заява № 62608/00, пункт 42).
Конституційний Суд України, беручи до уваги статті 3, 8, частини першу, другу статті 55, частини першу, другу статті 129-1 Конституції України, свої юридичні позиції щодо визначення виконання судового рішення складовою конституційного права на судовий захист, зазначив, що держава, створюючи належні національні організаційно-правові механізми реалізації права на виконання судового рішення, повинна не лише впроваджувати ефективні системи виконання судових рішень, а й забезпечувати функціонування цих систем у такий спосіб, щоб доступ до них мала кожна особа, на користь якої ухвалене обов'язкове судове рішення, у разі, якщо це рішення не виконується, у тому числі державним органом.
Визначений у законі порядок забезпечення державою виконання судового рішення має відповідати принципам верховенства права та справедливості, гарантувати конституційне право на судовий захист; невиконання державою позитивного обов'язку щодо забезпечення функціонування запроваджуваної нею системи виконання судових рішень призводить до обмеження конституційного права на судовий захист та нівелює його сутність (абзаци тринадцятий, чотирнадцятий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України (Другий сенат) у справі за конституційною скаргою щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини другої статті 26 Закону №1404-VIII (щодо забезпечення державою виконання судового рішення) від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019).
Конституційний Суд України зазначив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац другий пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин сьомої, дев'ятої, пункту 2 частини шістнадцятої статті 236-8 Кримінально-процесуального кодексу України від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009).
Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.
08.09.2025 на виконання вказаних рішення та додаткового рішення Господарським судом міста Києва видано відповідні накази.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Положеннями частин 1, 2 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Аналогічне положення закріплено в частині 1 статті 1 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
У ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов'язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об'єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є:
1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;
2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;
3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;
4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;
5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (частина 1, пункт 1 частини 2 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»).
Відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред'явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця). Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
Згідно з ч. 2 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
Відповідно до ч. 3 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються та зараховуються на відповідні рахунки органів державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного робочого дня після вилучення, про що складається акт.
На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, або на електронні гроші, що зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках та електронні гроші, що зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, відкритих після винесення постанови про накладення арешту (ч. 4 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження»).
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Відповідно до частини 5 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
У разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронні гаманці в емітентах електронних грошей, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти/електронні гроші боржника (частина 7 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження»).
16.09.2025 головним державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Полісмаком Олександром Олександровичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 із примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 08.09.2025 № 910/1165/25 про стягнення з Державного підприємства "Гарантований покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сан-Енерджи Україна" заборгованості у розмірі 1 867 419,13 грн, інфляційних втрат у розмірі 179 511,71 грн, 3% річних у розмірі 79 189,31 грн. 31 та витрати по сплаті судового збору в розмірі 25 513,44 грн.
Вказаною постановою також зобов'язано боржника протягом п'яти робочих днів подати декларацію про доходи та майно; стягнуто виконавчий збір у розмірі 215 163,35 грн.
Також, 16.09.2025 головним державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Полісмаком Олександром Олександровичем винесено постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій.
Скаржник зазначає, що в порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження» Головний державний виконавець Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Полісмак Олександр Олександрович після відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 обмежився лише формальною перевіркою майнового стану боржника шляхом одноразового направлення запитів до ДФС України та МВС України, порушивши положення ч. 8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» щодо періодичної перевірки майнового стану боржника.
Також скаржник зазначає, що державний виконавець з огляду на положення ч. 2 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» не пізніше наступного робочого дня після отримання від ДФС України інформації повинен був винести постанову про арешт коштів боржника, розміщених на рахунках боржника, на загальну суму заборгованості за виконавчим провадженням № НОМЕР_1, проте такого арешту накладено не було.
Таким чином, скаржник зазначає, що в порушення вимог статей 10, 18, 48 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем не було здійснено усіх можливих та необхідних заходів, спрямованих на виконання рішення суду у справі № 910/1165/25 (у тому числі шляхом винесення постанов про арешт коштів та майна боржника).
Відповідно до ч. 8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не менше одного разу на два тижні - щодо виявлення рахунків, електронних гаманців боржника, не менше одного разу на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.
Згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження від ДФС України надійшла відповідь на запит №: 292297763 від 16.09.2025 про наявні у боржника рахунки в банківських установах.
Також, згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження від МВС України надійшла відповідь на запит №: 292297762 від 16.09.2025 щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів, у якій вказано, що в МВС наявні дані про зареєстровані за боржником транспортні засоби.
Однак, 19.09.2025 головним державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Полісмаком Олександром Олександровичем винесено постанову про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_2, яке веде Шевченківський ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ).
Згідно зі статтею 30 Закону України «Про виконавче провадження» виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження. Виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється приватним виконавцем у рамках зведеного виконавчого провадження.
Відповідно до пункту 14 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження та виконуються державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження. Про об'єднання виконавчих проваджень у зведене державний виконавець виносить постанову. У разі відкриття виконавчого провадження щодо боржника, стосовно якого здійснюється зведене виконавче провадження, воно приєднується до зведеного виконавчого провадження, про що державним виконавцем виноситься постанова. Постанови про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження та про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження виносяться не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження щодо боржника, стосовно якого здійснюється виконавче провадження (зведене виконавче провадження). У разі якщо виконавчі провадження про стягнення коштів з одного боржника відкрито у кількох органах державної виконавчої служби, зокрема, якщо боржник та його майно перебувають на території різних адміністративно-територіальних одиниць, при об'єднанні виконавчих проваджень у зведене в установленому розділом IV цієї Інструкції порядку можуть утворюватись виконавчі групи. Наявність або відсутність іншого виконавчого провадження чи зведеного виконавчого провадження щодо одного й того самого боржника державний виконавець перевіряє за даними автоматизованої системи виконавчого провадження при відкритті виконавчого провадження. У разі якщо виконавче провадження щодо одного й того самого боржника виявлено в іншому органі державної виконавчої служби, таке виконавче провадження передається на виконання до органу державної виконавчої служби, державним виконавцем якого відкрито перше виконавче провадження, або в порядку, визначеному розділом V цієї Інструкції. У разі якщо виконавче провадження щодо одного й того самого боржника перебуває на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень або відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України виконавче провадження передається на виконання до цих відділів.
Отже, наразі виконання наказу Господарського суду міста Києва від 08.09.2025 у справі №910/1165/25 відбувається у зведеному виконавчому провадженні ВП НОМЕР_3, яке здійснюється головним державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Полісмаком О.О.
Відтак, посилання скаржника на невчинення Головним державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Полісмаком Олександром Олександровичем заходів щодо з примусового виконання рішення у справі № 910/1165/25 в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1 є нерелевантним, оскільки виконання наказу від 08.09.2025 у справі № 910/1165/25 відбувається у межах зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_2, яке в тому числі, передбачає черговість розподілу стягнутих сум.
Також, у пункті 8 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень зазначено, що за зведеним виконавчим провадженням арешт накладається на загальну суму заборгованості за зведеним виконавчим провадженням з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця, що унеможливлює накладення арешту виключно на кошти, які мають бути стягнуті згідно наказу Господарського суду міста Києва від 08.09.2025 у справі №910/1165/25, виконання якого внаслідок приєднання виконавчого провадження № НОМЕР_1, відбувається у зведеному виконавчому провадженні ВП НОМЕР_3.
Поряд з цим, відповідно до п. 10-5 розділу ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження» тимчасово, на час дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, зупиняється вчинення виконавчих дій та заходів примусового виконання рішень (у тому числі накладення арешту на майно та грошові кошти) у виконавчих провадженнях у частині стягнення сум індексу інфляції за весь час прострочення грошового зобов'язання, 3 процентів річних від простроченої суми грошового зобов'язання чи іншого розміру процентів, встановлених договором або законом, сум неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання грошових зобов'язань, сплата яких передбачена договорами, за грошовими зобов'язаннями суб'єктів господарювання, що виникли у період з 24 лютого 2022 року по 1 вересня 2024 року, за якими боржниками є учасники ринку електричної енергії, перелік яких із зазначенням номерів судових справ оприлюднюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на її офіційному веб-сайті, а саме гарантованого покупця перед виробниками електричної енергії з альтернативних джерел енергії за договорами про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом та договорами про надання послуги із забезпечення підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за механізмом ринкової премії.
На сайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг за посиланням https://www.nerc.gov.ua/sferi-diyalnosti/elektroenergiya/perelik-uchasnikiv-rinku-elektrichnoyi-energiyi-peredbachenih-punktom-105-rozdilu-xiii-prikincevi-ta-perehidni-polozhennya-zakonu-ukrayini-pro-vikonavche-provadzhennya/2-perelik-uchasnikiv-rinku-elektrichnoyi-energiyi-peredbachenih-punktom-105-rozdilu-xiii-prikincevi-ta-perehidni-polozhennya-zakonu-ukrayini-pro-vikonavche-provadzhennya опубліковано Перелік учасників ринку електричної енергії, передбачений пунктом 10 прим. 5 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», до якого включено ДП «Гарантований покупець» із зазначенням конкретних номерів судових справ.
У вказаному переліку наявний номер даної судової справи (№910/1165/25), що свідчить про наявність підстав для зупинення вчинення виконавчих дій та заходів примусового виконання у частині стягнення сум індексу інфляції та 3 процентів річних, які стягнуті з боржника у даній справі.
Поряд з цим, як вбачається з поданої скарги, скаржник просить суд визнати неправомірною бездіяльність Головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Полісмака Олександра Олександровича в частині невжиття передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів примусового виконання в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1 та зобов'язати Головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Полісмак Олександра Олександровича усунути порушення (поновити порушене право) шляхом вжиття передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів примусового виконання в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1.
Однак, виконавче провадження № НОМЕР_1 було відкрито 16.09.2025 і вже 19.09.2025 на виконання приписів Закону України «Про виконавче провадження» було приєднане до зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_2, і з 19.09.2025 відповідно у державного виконавця відсутні правові підстави для вчинення виконавчих дій саме у виконавчому провадженні № НОМЕР_1.
У скарзі скаржник (заявник) наводить інформацію як про рішення державного виконавця (постанову про відкриття виконавчого провадження, постанову про стягнення виконавчого збору, постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, постанову про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження, які стосуються виконавчого провадження № НОМЕР_1), так і про його бездіяльність (ненакладння арешту на кошти боржника, невчинення періодичної перевірки майнового стану боржника у виконавчому провадженні № НОМЕР_1).
З урахуванням вище наведених обставин суд зазначає, що скаржник (стягувач) не вказує, які саме конкретні рішення, дії та бездіяльність державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Полісмака О.О. у виконавчому провадженні №79078559 не було вчинено державним виконавцем саме у період з 16.09.2025 до 19.09.2025, тобто в період, коли виконавчі дії мали вчинятись саме у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, які у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження» останній мав вчинити.
Таким чином, оскільки стягувач (скаржник) конкретно не вказує, які саме означені рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця він вважає незаконними (виходячи з порушених прав саме у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, яке відкрито 16.09.2025 і 19.09.2025 приєднано до зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_2), натомість зміст скарги зводиться до невчинення дій після приєднання до зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_2, скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Сан-Енерджи Україна" на бездіяльність Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 є необґрунтованою.
Згідно зі статтею 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Керуючись ст. ст. 234, 343 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
У задоволені скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сан-Енерджи Україна" на бездіяльність Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відмовити.
Згідно з ч.1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та відповідно до Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її складенні повного тексту.
Повний текст ухвали складено: 17.11.2025
Суддя О.А. Грєхова