ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
14.10.2025Справа № 910/3876/25
За позовом Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації
до Фізичної особи-підприємця Міркевича Юрія Матвійовича
про усунення перешкод у користуванні майном
за зустрічним позовом Фізичної особи-підприємця Міркевич Юрія Матвійовича
до 1. Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації
2. Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового
фонду Дніпровського району м. Києва»
про визнання недійсним одностороннього правочину
Суддя Сівакова В.В.
секретар судових засідань Ключерова В.С.
За участю представників сторін:
від позивача за п/п Рикова Н.В., адвокат за довіреністю № 103-717 від 23.01.2025
від відповідача за п/п не з'явився
від відповідача-2 за з/п Рикова Н.В., адвокат за довіреністю № 17 від 02.01.2025
Суть спору :
27.03.2025 до Господарського суду міста Києва через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла позовна заява Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації до Фізичної особи-підприємця Міркевич Юрія Матвійовича про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном комунальним власності територіальної громади міста Києва, а саме нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, вул. Інженера Бородіна, 5А (С.Лазо) шляхом виселення Фізичної особи-підприємця Міркевич Юрія Матвійовича у зв'язку із закінченням 30.04.2017 строку дії договору оренди № 1486 від 01.03.2010.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 01.03.2010 між Комунальним підприємством «Фінансовий-розрахунковий центр «Дніпровський» Дніпровської районної у м. Києві ради та Фізичною особою-підприємцем Міркевич Юрієм Матвійовчем укладено договір № 1486 оренди нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. С.Лазо, 5А, строком дії до 06.10.2012 включно. Додатковою угодою № 1486/1-1 від 01.08.2013 сторони дійшли згоди викласти договір в новій редакції, визначили орендодавцем Дніпровську районну в місті Києві державну адміністрацію, встановили строк дії договору на 2 роки 364 дні. Відповідач листом від 06.02.2017 просив орендодавця внести зміни до договору оренди стосовно строку його дії до 30.04.2017. 07.02.2017 між позивачем, КП «Фінансовий-розрахунковий центр «Дніпровський» Дніпровської районної у м. Києві ради та відповідачем укладено договір № 1486/1-2 яким продовжено строк дії оренди до 30.04.2017. Згідно з п. 5 договору № 1486/1-2 орендар зобов'язується до 01.05.2017 сплатити заборгованість з орендної плати за договором № 1486. У зв'язку з невиконанням умов договору, позивач листом № 4641/26/1/103 від 26.05.2017 висловив заперечення щодо користування майном після закінчення дії договору № 1486 та зазначив, що орендарем не виконані умови п. 5 договору № 1486/1-2 від 07.02.2017. Враховуючи те, що строк дії договору оренди закінчився, проте відповідач не повернув приміщення за актом прийому-передачі, позивач звернувся до суду з вищевикладеними вимогами.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/3876/25 від 03.04.2025 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання відповідних документів.
16.04.2025 позивачем усунено недоліки позовної заяви шляхом подання до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» відповідних документів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2025 відкрито провадження у справі № 910/3876/25 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 20.05.2025.
Даною ухвалою встановлено відповідачу строк у п'ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подачі відзиву на позов з урахуванням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та доказів направлення цих документів позивачу.
У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 22.04.2025 було надіслано відповідачу в його електронний кабінет в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд», яка отримана останнім 22.04.2025 о 12:44 год., що підтверджується наявним у справі повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи, а тому відповідач мав подати відзив на позов у строк до 07.05.2025 включно.
09.05.2025 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (поданий до відправлення до поштового відділення зв'язку 07.05.2025), відповідно до якого відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує повністю посилаючись на те, що відповідач користується нерухомим майном, що знаходиться за адресою: м. Київ. вул. Інженерна Бородіна, 5А. загальною площею 642,40 кв. м починаючи з 1999 року та по даний час на законних підставах. Також, відповідач вказує на те, що не отримував від Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації лист-заперечення № 4641/26/1/103 від 26.05.2017 щодо користування майном після закінчення дії договору № 1486 оренди нерухомого майна від 01.03.2010. Наводить норми ст. 764 ЦК України та ст. 284 ГК України згідно яких договір оренди вважається пролонгованим, у разі відсутності заперечень орендодавця про припинення договору.
Разом з відзивом 09.05.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла зустрічна позовна заява Фізичної особи-підприємця Міркевич Юрія Матвійовича до Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації та Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» про визнання недійсним одностороннього правочину лист-заперечення № 4641/26/1/103 від 26.05.2017 щодо користування майном після закінчення дії договору № 1486 оренди нерухомого майна від 01.03.2010.
В обґрунтування вимог позивач зазначає, що він не отримував лист-заперечення № 4641/26/1/103 від 26.05.2017, а дізнався про його існування тільки у 2024 році під час розгляду справи № 910/4605/24. На думку позивача здійснений односторонній правочин є недійсним згідно приписів ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України, оскільки не був спрямований відповідачем-1 на реальне настання правових наслідків обумовлених ним, що підтверджується тим, що: позивач станом на 07.05.2025 продовжує користуватися орендованим майном; сплачує орендні платежі; відсутнє рішення щодо виселення позивача з орендованого майна; відповідач-2 ініціював судові провадження про стягнення з позивача заборгованості по сплаті орендних платежів на підставі умов договору оренди № 1486 від 01.03.2010. Позивач вважає, що в силу ст. 764 Цивільного кодексу України строк дії договору неодноразово продовжено за взаємної згоди сторін на кожні наступні 573 дні: з 01.05.2017 до 25.11.2018; з 26.11.2018 до 21.06.2020; з 22.06.2020 до 16.01.2022; з 17.01.2022 до 13.08.2023; з 14.08.2023 до 09.03.2025 та діє нині. Жодних вимог від відповідачів щодо необхідності звільнення майна після 26.05.2017 не надходило. Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду з вимогою визнати недійсним односторонній правочин.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/3876/25 від 16.05.2025 зустрічну позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу п'ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання доказів сплати судового збору в розмірі 3.028,00 грн.
20.05.2025 від відповідача до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшло клопотання про відкладення судового засідання на іншу дату.
20.05.2025 від позивача до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.
Відповідач у підготовче засідання 20.05.2025 не з'явився.
20.05.2025 у підготовчому засіданні, у відповідності до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву на 03.06.2025.
21.05.2025 позивачем за зустрічним позовом усунено недоліки позовної заяви шляхом подання до суду відповідних документів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/3876/25 від 26.05.2025 прийнято зустрічний позов Фізичної особи-підприємця Міркевич Юрія Матвійовича для спільного розгляду з первісним позовом у справі № 910/3876/25 та об'єднано вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом.
У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу від 26.05.2025 було надіслано відповідачу-1 за зустрічним позовом рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0610256013102 за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: 02094, м. Київ, бул. Івана Котляревського, 1/1, яка згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є місцезнаходженням відповідача.
Відповідач-1 за зустрічним позовом ухвалу від 26.05.2025 отримав 30.05.2025, що підтверджується роздруківкою з офіційного сайту АТ «Укрпошта» в мережі Інтернет за трекінгом № 0610256013102, а отже відповідач-1 мав подати відзив на зустрічний позов у строк до 16.06.2025.
02.06.2025 від позивача за первісним позовом до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
03.06.2025 від відповідача за первісним позовом до суду надійшло клопотання про долучення доказів та про відкладення судового засідання, призначеного на 03.06.2025.
Позивач та відповідачі у підготовче засідання 03.06.2025 не з'явились.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/3876/25 від 03.06.2025 продовжено строк підготовчого провадження на 30 (тридцять) днів; відкладено підготовче засідання на 22.07.2025.
09.06.2025 від відповідача-1 за зустрічним позовом до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшло клопотання про продовження строку на подання відзиву на 5 робочих днів.
09.06.2025 від позивача за зустрічним позовом до суду надійшло клопотання долучення доказів до справи.
10.06.2025 від відповідача-1 за зустрічним позовом до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, в якому просить суд залишити без розгляду подане ним 09.06.2025 через систему «Електронний суд» клопотання про продовження строку на подання відзиву на зустрічний позов на 5 робочих днів; відмовити Фізичній особі-підприємцю Міркевичу Ю.М. у долученні до матеріалів справи № 910/3876/25 копій звіту про експертно грошову оцінку ремонтних робіт нежитлових приміщень 642,40 кв. м. за адресом: м. Київ, вул. Інженера Бородіна, буд. 5А загальною площею 642,4 кв. м, заяви від 05.06.2017 та доказу відправлення заяви від 03.06.2017 року на адресу позивача; відмовити у задоволенні зустрічного позову, оскільки рішенням Господарського суду міста Києва від 04.09.2024 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2025 у справі № 910/4605/24 суди дійшли висновку про те, що строк дії договору № 1486 оренди нерухомого майна від 01.03.2010 закінчився 30.04.2017, а тому договір припинив свою дію у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено.
15.07.2025 від представника позивача за первісним позовом - адвоката Рикової Н.В. до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла заява про участь у судовому засіданні 22.07.2025 в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів та системи конференцзв'язку на електронній платформі «EasyCon».
16.07.2025 від позивача за первісним позовом до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшло клопотання про долучення доказів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/3876/25 від 17.07.2025 відмовлено в задоволенні заяви представника позивача за первісним позовом про участь у засіданні суду 22.07.2025 у справі № 910/3876/25 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи «EasyCon».
18.07.2025 відповідачем за первісним позовом подано до суду клопотання про відкладення засідання суду після 26.07.2025, у зв'язку з направленням відповідача на проходження військово-лікарської комісії у період з 18.07.2025 по 26.07.2025.
21.07.2025 від позивача за первісним позовом до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла заява, в якій просить відмовити у задоволенні клопотання відповідача за первісним позовом про відкладення судового засідання.
22.07.2025 від відповідача за первісним позовом до суду через підсистему ЄСІТС надійшло клопотання про доручення доказів до матеріалів справи.
22.07.2025 від відповідача за первісним позовом до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшло клопотання про продовження строку підготовчого провадження та відкладення засідання суду, призначеного на 22.07.2025.
Позивач за первісним позовом у підготовчому засіданні 22.07.2025 заперечував проти задоволення клопотання відповідача про відкладення судового засідання.
Відповідач за первісним позовом та відповідач-2 за зустрічним позовом у підготовче засідання 22.07.2025 не з'явились.
Судом відмовлено в задоволенні клопотання відповідача за первісним позовом про продовження строку підготовчого провадження та про відкладення підготовчого засідання, з огляду на те, що ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/3876/25 від 03.06.2026 у відповідності до ст. 177 Господарського процесуального кодексу України строк підготовчого провадження вже було продовжено на 30 днів та положеннями наведеної норми не передбачено можливість продовження строку підготовчого провадження на строк більш ніж 30 днів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/3876/25 від 22.07.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 12.08.2025.
05.08.2025 від представника позивача за первісним позовом - адвоката Рикової Н.В. до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла заява про участь у судовому засіданні, призначеному на 12.08.2025 та у всіх подальших судових засіданнях при розгляді справи № 910/3876/25 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/3876/25 від 07.08.2025 заяву представника Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про участь у судових засіданнях при розгляді справи № 910/3876/25 в режимі відеоконференції поза межами суду задоволено.
12.08.2025 від відповідача за первісним позовом до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 12.08.2025.
12.08.2025 відповідачем за первісним позовом до канцелярії суду подано клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 12.08.2025.
Відповідач-2 за зустрічним позовом у судове засідання 12.08.2025 не з'явився.
12.08.2025 у судовому засіданні, у відповідності до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 02.09.2025.
25.08.2025 від представника відповідача-2 за зустрічним позовом - адвоката Рикової Н.В. до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла заява про участь у судовому засіданні, призначеному на 02.09.2025 та у всіх подальших судових засіданнях при розгляді справи № 910/3876/25 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/3876/25 від 28.08.2025 заяву представника Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» про участь у судових засіданнях при розгляді справи № 910/3876/25 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.
02.09.2025 від відповідача за первісним позовом до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшло клопотання, в якому просить провести судове засідання, призначене на 02.09.2025 без участі його представника.
У зв'язку з оголошенням 02.09.2025 о 09:20 год. у місті Києві та Київській області повітряної тривоги, з метою збереження життя та здоров'я представників сторін, працівників апарату суду та суддів, суд дійшов висновку утриматись від розгляду справи у відкритому судовому засіданні, у зв'язку з чим судове засідання 02.09.2025 у справі № 910/3876/25 не відбулося.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/3876/25 від 03.09.2025 викликано представників сторін у судове засідання, що відбудеться 23.09.2025.
23.09.2025 від відповідача за первісним позовом до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 23.09.2025.
Відповідач за первісним позовом в судове засідання 23.09.2025 не з'явився.
23.09.2025 у судовому засіданні, у відповідності до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 30.09.2025.
30.09.2025 від відповідача за первісним позовом до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 30.09.2025.
Позивач за первісним позовом в судовому засіданні 30.09.2025 позовні вимоги підтримав повністю.
Відповідач за первісним позовом в судове засідання 23.09.2025 не з'явився.
Відповідач за зустрічним позовом в судовому засіданні 30.09.2025 проти задоволення позовних вимог заперечував повністю.
30.09.2025 у судовому засіданні, у відповідності до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 14.10.2025.
14.10.2025 від відповідача за первісним позовом до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 14.10.2025.
Відповідач за первісним позовом в судове засідання 14.10.2025 не з'явився.
14.10.2025 у судовому засіданні судом постановлено протокольну ухвалу про відмову в задоволенні клопотання відповідача за первісним позовом про відкладення розгляду справи.
В судовому засіданні 14.10.2025 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників учасників справи, Господарський суд міста Києва
01.03.2010 між Комунальним підприємством «Фінансово-розрахунковий центр «Дніпровський» Дніпровської районної у м. Києві ради (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Міркевичем Юрієм Матвійовичем (відповідач, орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна № 1486 (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1 договору орендодавець на підставі рішення № 129 від 25.06.2007 Дніпровської районної у м. Києві ради та виданого у встановленому порядку розпоряджень № 701-р від 06.10.2009 та № 123-р від 19.02.2010 Дніпровської районної у м. Києві ради передає в оренду нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення) та окреме індивідуально визначене майно, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно (далі - об'єкт оренди), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. С. Лазо, буд. 5-а.
Згідно з п. 1.2 договору цільове призначення об'єкту оренди: для розміщення майстерні з ремонту взуття.
Відповідно до п. 2.1 договору об'єктом оренди є: нерухоме майно (будівля, споруда) загальною площею 642,40 кв. м, в т.ч. на перший поверх 581,90 кв. м, та підвальне приміщення 60,50 кв. м.
Устаткування, інвентар, інше майно (за наявності) згідно з переліком, що є невід1ємною- частиною цього договору (додаток № 1).
Відповідно до п. 2.3 договору об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади Дніпровського району м. Києва і знаходиться па балансі Дніпровської районної у м. Києві ради та у Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва на утриманні, експлуатаційному обслуговувані житлового та нежитлового фонду і прибудинкових територій Дніпровського району м. Києва (далі - балансоутримувач).
Відповідно до п. 8.1 договору цей договір діє з 01.03.2010 до 06.10.2012 включно.
Згідно п. 3.1 договору орендар вступає у строкове платне користування об'єктом оренди у строк, указаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі нерухомого майна з урахуванням особливостей визначених у п. 5.16. цього 1 договору.
Опис технічного стану об'єкту оренди на дату передачі його орендареві зазначається в акті приймання-передачі нерухомого майна, що є невід'ємною частиною цього договору (додаток № 1).
За актом приймання-передачі в оренду нерухомого майна від 01.03.2010 орендодавець передав, а орендар прийняв в користування нерухоме майно загальною площею 642,40 кв. м, в т.ч. 1-й поверх 581,90 кв. м, підвал 60,50 кв. м.
01.08.2013 між Дніпровською районною в місті Києві державною адміністрацією (орендодавець), Фізичною особою-підприємцем Міркевичем Юрієм Матвійовичем (орендар) та Комунальним підприємством «Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва» (підприємство) укладено додаткову угоду № 1486/1-1 від 01.08.2013 до договору, відповідно до якої сторони дійшли згоди викласти договір у новій редакції.
Так, згідно п. 1.1 договору (в новій редакції) орендодавець на підставі протоколу постійної комісії Київради з питань власності № 146 від 09.04.2013 та розпорядження Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації № 212 від 25.04.2013 «Про продовження строку дії договорів оренди нерухомого майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, переданого до сфери управління Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації» передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення, будівлі, споруди), яке належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, передано до сфери управління Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, закріплено на праві господарського відання за підприємством (балансоутримувачем), та знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Лазо Сергія, буд. 5А, надалі - об'єкт оренди. для розміщення суб'єкта господарювання, який здійснює виробничу діяльність невиробничих товарів (виробництво взуття).
Спір за первісним позовом виник у зв'язку з тим, що строк дії договору оренди закінчився, проте відповідач не повернув приміщення за актом прийому-передачі.
В свою чергу відповідач проти позовних вимог заперечує.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача за первісним позовом підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (тут і надалі в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Згідно зі ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Згідно з ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Відповідно до п. 9.1 договору (в новій редакції) цей договір є укладеним з моменту підписання його сторонами строком на 2 роки 364 дні і діє з 07.10.2012 до 05.10.2015.
01.06.2015 між Дніпровською районною в місті Києві державною адміністрацією (орендодавець), Фізичною особою-підприємцем Міркевичем Юрієм Матвійовичем (орендар) та Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» укладено додаткову угоду № 1486/1-ум, відповідно до якої Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» прийняло на себе права та обов'язки підприємства (балансоутримувача) і стає стороною за договором про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 1486 від 01.05.2010.
07.02.2017 між Дніпровською районною в місті Києві державною адміністрацією (орендодавець), Фізичною особою-підприємцем Міркевичем Юрієм Матвійовичем (орендар) та Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» (підприємство) укладено договір № 1486/1-2 про внесення змін до договору № 1486 оренди нерухомого майна від 01.03.2010.
Так, відповідно до п. 1.1 договору в редакції договору № 1486/1-2 від 07.02.2017 орендодавець на підставі протоколів засідання постійної комісії Київської міської ради з питань власності № 146 від 09.04.2013, № 13 від 19.04.2016 та розпоряджень голови Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації № 212 від 25.04.2013 «Про продовження строку дії договорів оренди нерухомого майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, переданого до сфери управління Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації», № 296 від 01.06.2016 «Про подовження строку дії договору оренди нерухомого майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, переданого до сфери управління Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації» передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, далі - об'єкт, яке знаходиться за адресою: вулиця Інженера Бородіна, 5-А для розміщення суб'єкта господарювання, що здійснює побутове обслуговування населення (ремонт взуття).
Договором № 1486/1-2 від 07.02.2017 внесено зміни до п. 9.1 договору та викладеного в наступній редакції: «Відповідно до частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України цей договір є укладеним з моменту підписання його сторонами та діє з 06.10.2015 по 30.04.2017».
Згідно з п. 9.7 договору (в новій редакції) у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформляються додатковою угодою, яка є невід'ємною частиною цього договору.
Пунктом 9.4 договору (в новій редакції) визначено, що договір припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.09.2024 у справі № 910/4605/24 позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Міркевичу Юрію Матвійовичу до Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації» та Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» про визнання недійсними результатів аукціону та визнання недійсним договору щодо надання в оренду нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Інженера Бородіна, буд. 5А площею 342,9 кв. м відмовлено.
Даним рішенням встановлено, що листом № 4641/26/1/103 від 26.05.2017 Дніпровська районна в місті Києві державна адміністрація висловила Фізичній особі-підприємцю Міркевичу Юрію Матвійовичу заперечення щодо користування майном після закінчення дії договору № 1486 оренди нерухомого майна від 01.03.2010 та зазначила, що орендарем не виконані умови п. 5 договору № 1486/1-2 від 07.02.2017, що підтверджується копіями поштового конверту з відміткою про закінчення встановленого терміну зберігання, рекомендованого повідомлення.
Дніпровська районна в місті Києві державна адміністрація відповідно до п. 9.7 договору (в новій редакції) належним чином виконала свій обов'язок щодо повідомлення орендаря про припинення цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, а негативні наслідки неотримання вказаного листа покладаються на орендаря.
Також рішенням встановлено, що строк дії договору № 1486 оренди нерухомого майна від 01.03.2010 закінчився 30.04.2017, а тому договір припинив свою дію у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено.
Постановою Північного апеляційного господарського суду № 910/4605/24 від 13.01.2025 рішення Господарського суду міста Києва від 04.09.2024 у справі № 910/4605/24 залишено без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 06.05.2025 закрито касаційне провадження за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця Міркевича Юрія Матвійовича на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2025 і рішення Господарського суду міста Києва від 04.09.2024 у справі № 910/4605/24.
У даному випадку господарський суд виходить з того, що принцип юридичної визначеності є одним з основних елементів верховенства права, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.
Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. рішення Суду у справах Христов проти України, no. 24465/04, від 19.02.2009, Пономарьов проти України, no. 3236/03, від 03.04.2008).
Даний принцип тісно пов'язаний з приписами ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.
Отже, оскільки на момент розгляду даної справи набрало законної сили судове рішення у справі № 910/4605/24, обставини, які були встановлені під час розгляду цієї справи не підлягають доказуванню в межах даної справи.
Слід зазначити, що за умовами п. 9.2 договору (в новій редакції) усі зміни та доповнення до цього договору оформлюються в письмовій формі і вступають в силу з моменту їх підписання сторонами.
Доказів того, що між орендодавцем та орендарем укладено додаткову угоду про продовження строку дії договору не подано.
Більш того, з матеріалів справи вбачається, що за результатами проведеного електронного аукціону (протокол LLE001-UA-20231214-75669 від 19.12.2023) 25.01.2024 між Дніпровською районною в місті Києві державною адміністрацією (орендодавець), Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» (балансоутримувач) та Фізичною особою-підприємцем Сушкевич Анною Миколаївною (орендар) укладено договір оренди № 727/1 нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, об'єктом оренди за яким є нежитлове приміщення загальною площею 342,9 кв.м на вул. Інженера Бородіна, 5-А.
Припинення договору оренди № 1486 від 01.03.2010 свідчить про відсутність у орендаря правових підстав для подальшого користування об'єктом оренди.
Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймачеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Згідно з п. 4.14 договору (в новій редакції) орендар після припинення дії договору оренди зобов'язаний протягом 30 календарних днів передати майно по акту прийому-передачі підприємству. Акт приймання-передачі об'єкта оренди підписується відповідним орендодавцем, орендарем та підприємством.
Відповідно до п. 7.6 договору у разі закінчення строку дії договору або при його розірванні орендар зобов'язаний за актом приймання-передачі повернути об'єкт оренди підприємству у стані, в якому перебував об'єкт оренди на момент передачі його в оренду, з урахуванням усіх здійснених орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від об'єкта оренди без заподіяння йому шкоди, з урахуванням зносу за період строку дії договору оренди. В акті приймання-передачі зазначається технічний стан об'єкта оренди на дату повернення.
Отже, за умовами договору в разі його розірвання/припинення орендоване майно має бути повернуто орендарем підприємству за актом приймання-передачі протягом 30 календарних днів.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
З огляду на умови договору та положення наведеної норми, відповідач мав звільнити та передати об'єкт оренди підприємству у строк до 30.05.2017 включно.
Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно з ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Як свідчать матеріали справи після припинення договору об'єкт оренди відповідач підприємству не повернув, що не спростовано відповідачем.
З огляду на те, що інших доказів щодо підтвердження права користування спірним приміщенням у відповідача не має, а отже останній безпідставно займає спірне майно, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про усунення перешкод у користування та розпорядженні майном комунальної власності шляхом виселення відповідача з орендованого приміщення обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.
З огляду на вищевикладене, позовні вимоги Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.
Витрати по сплаті судового збору за розгляд первісного позову, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
За зустрічним позовом
Спір виник внаслідок того, що на думку позивача лист Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації № 4641/26/1/103 від 26.05.2017 суперечить вимогам чинного законодавства, а тому підлягає визнанню недійсним на підставі ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України.
В свою чергу відповідач проти позовних вимог заперечує.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача за зустрічним позовом не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частин 1-3, 5 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами. До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов'язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.
Метою будь-якого правочину є досягнення певних юридичних наслідків, що мають істотне значення для сторін правочину.
Отже, правочин - це вольові, правомірні дії, безпосередньо спрямовані на досягнення правового результату, а саме на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Судом встановлено, що спірний лист № 4641/26/1/103 від 26.05.2017, враховуючи положення статті 202 Цивільного кодексу України за своєю правовою природою, є одностороннім правочином, що направлений на припинення договору оренди нерухомого майна № 1486 віл 01.03.2010.
Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Згідно ст. 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Відповідно до ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Із системного аналізу наведених положень закону (чинного станом на 30.04.2017) випливає, що договір оренди може бути продовжений на той самий термін і на тих самих умовах. При цьому, для такого автоматичного продовження договору оренди державного та комунального майна передбачена особливість - відсутність заяви (повідомлення) однієї із сторін про припинення чи зміну умов договору протягом місяця після закінчення терміну його дії.
Натомість, якщо на дату закінчення строку дії договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.
Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 3 цього Кодексу.
Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
Згідно ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Частиною 1 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України визначено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Згідно статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Позивач не надав до суду доказів, які б підтверджували той факт, що спірний односторонній правочин суперечать нормам Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, зокрема те, що він не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З урахуванням усіх встановлених обставин у їх сукупності суд дійшов висновку про недоведеність позивачем обставин, з якими чинне законодавство пов'язує недійсність правочину, в зв'язку з чим пред'явлені позовні вимоги про визнання недійсним правочину Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, що оформлений листом № 4641/26/1/103 від 26.05.2017, який стосується припинення договору оренди нерухомого майна № 1486 віл 01.03.2010 задоволенню не підлягають.
Твердження позивача про те, що рішеннями Господарського суду Київської області у справах № 911/2963/19 та № 911/2697/18 встановлено чинність договору оренди № 1486 від 01.03.2010, оскільки ними стягнуто з ФОП Міркевич Юрія Матвійовича заборгованість по орендній платі за договором оренди за період з січня 2018 року по лютий 2020 року, не приймаються судом до уваги, оскільки не відповідають дійсності. Так, при прийняті рішень суди керувалися умовами п. 3.6 договору (в новій редакції), згідно якого останнім днем нарахування орендної плати є дата підписання сторонами акта приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві. Крім того, лист Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації № 4641/26/1/103 від 26.05.2017 не був предметом дослідження у даних справах.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Це стосується позивача, який мав довести обставини на підставі яких він звернувся до суду з позовними вимогами.
Зважаючи на вищенаведене, позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Міркевич Юрія Матвійовича є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають повністю.
Витрати по сплаті судового збору за розгляд зустрічного позову, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -
1. Первісний позов Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації задовольнити повністю.
2. Усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні майном комунальної власності територіальної громади міста Києва, а саме нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, вул. Інженера Бородіна, 5А (С.Лазо), загальною площею 642,40 кв. м шляхом виселення Фізичної особи-підприємця Міркевич Юрія Матвійовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) у зв'язку із закінченням 30.04.2017 строку дії договору оренди № 1486 від 01.03.2010.
3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Міркевич Юрія Матвійовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (02094, м. Київ, бульв. Івана Котляревського, 1/1; код ЄДРПОУ 37203257) 3.028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
4. В задоволенні зустрічного позову Фізичної особи-підприємця Міркевича Юрія Матвійовича відмовити повністю.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Повний текст рішення складено 14.11.2025.
СуддяВ.В. Сівакова