вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
17.11.2025м. ДніпроСправа № 904/5124/25
За позовом: Приватного сільськогосподарського підприємства «ПриватАгро», смт Оржиця,
До: Товариства з обмеженою відповідальністю «Лівайн Торг», м. Дніпро
Про: стягнення 435 956,96 грн.
Суддя Васильєв О.Ю.
Без участі представників сторін
ПрСГП «ПриватАгро» (позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВ «Лівайн Торг» (відповідач) про стягнення 435 956,96 грн. попередньої оплати за непоставлений товар. Позовні вимоги обґрунтовані не виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором на відпуск паливно-мастильних матеріалів за паливними картками № 264 від 15.12.21р. в частині повної та своєчасної поставки товару.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.25р. відкрите провадження у справі № 904/5124/25 за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ГПК України, без призначення судового засідання та виклику сторін - за наявними у ній матеріалами.
ТОВ «Лівайн Торг» (відповідач) своїм правом на подання до суду відзиву на позов не скористалось, про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі було повідомлене належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку 17.09.25р. копії ухвали суду в його електронний кабінет, зареєстрований у підсистемі Електронний суд ЄСІТС.
Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у раз неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -
15.12.21р. між ПрСП «ПриватАгро» (замовник) та ТОВ «Лівайн Торг» (постачальник) укладено договір на відпуск паливно-мастильних матеріалів за паливними картками № 264, відповідно умов якого постачальник зобов'язується поставити замовнику паливно-мастильні матеріали та паливні картки, на яких воно обліковується, організовувати та забезпечувати відпуск ПММ замовнику або довіреній особі замовника на підставі паливних карток (п.2.1.) Асортимент, кількість (обсяг), ціна за відповідну одиницю виміру ПММ, визначаються у рахунках, які виставляються постачальником та сплачуються замовником згідно умов цього договору (п.2.2.). Право власності на ПММ виникає у замовника з моменту фактичного отримання ПММ на підставі авторизаційної відповіді у кількості, що вказана у квитанції терміналу, в повному обсязі згідно з договором за ціною, що визначена відповідно розділу 5 договору (п.2.3.) Відповідно до п.5.1. встановлені наступні умови оплати: оплата товару здійснюється замовником в національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника в день виписки рахунку на товар. Ціна товару вказується у рахунку-фактурі та дійсна протягом дня його виписки. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на рахунок постачальника. Оплата товару здійснюється замовником шляхом перерахування коштів на вказані в рахунку-фактурі реквізити постачальника (п. 5.2. ).
На виконання умов договору позивач здійснив на користь відповідаа переказ коштів в загальному розмірі 572 500 грн., що підтверджується відповідними платіжними інструкціями , доданими до позовної заяви . Відповідач здійснив часткову поставку товару на суму 136 543,04 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними, наявними в матеріалах справи. При цьому до цього часу непоставленим залишився товар на суму 435 956, 96грн. У зв'язку з порушенням умов договору позивачем було направлено відповідачу претензію за вих.№101 від 23.06.25р. про повернення суми передплати в розмірі 435 956, 96 коп. на рахунок замовника. Цю претензію відповідач отримав 08.07.25р., проте відповіді на неї не надав, заборгованість не сплатив, що й стало підставою для звернення позивача з даним позовом.
Згідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 655 ЦК України).
Згідно з ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Враховуючи, що відповідач товар в повному обсязі не поставив, беручи до уваги звернення позивача до відповідача з претензією ( вимогою про повернення сплачених коштів ) ,яка залишена відповідачем без реагування, строк повернення попередньої оплати є таким, що настав. Доказів повернення попередньої оплати відповідач не надав, доводи, наведені позивачем в обґрунтування позову, не спростував.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).
За ч. 2 ст. 74 ГПК України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ч. 4 ст. 74 ГПК України).
Обов'язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до ст. 74 ГПК України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому ст. 74 ГПК України, витребувати у сторони ті чи інші докази.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги про стягнення з відповідача попередньої оплати за договором в розмірі 435 956,96 грн. підлягають задоволенню.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями) передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00грн).Відповідно до ч. 3 ст. 4 цього Закону (зі змінами та доповненнями) при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
При розгляді питання щодо наявності підстав для застосування коефіцієнту 0,8 суд враховує правову позицією, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.22р. у справі №916/228/22.
Цей позов був сформований в системі Електронний суд, тому наявні підстави для застосування положень ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями) при розрахунку суми судового збору. Належний розмір судового збору становить 5 231,48грн. (6 539,35грн. х 0,8). Тому, судовий збір у розмірі 5 231,48грн. слід покласти на відповідача. Згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 цього Закону надмірно сплачений позивачами судовий збір може бути повернутий за відповідним письмовим клопотанням, яке на час ухвалення цього рішення відсутнє.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст.73, 74, 233, 238, 240, 41 ГПК України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Лівайн Торг» (49000, м. Дніпро, вул. Мандриківська, буд. 47, оф.503; код ЄДРПОУ 41449359) на користь позивача - Приватного сільськогосподарського підприємства «ПриватАгро» (37700, Полтавська область обл., Лубенський р-н, смт. Оржиця, вул. Миру, буд. 46 ; код ЄДРПОУ 32413243): 435 956,96 грн. - заборгованості та 5 231,48 грн. - витрат на сплату судового збору. Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України рішення складено та підписано без його проголошення 17.11.25р.
Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Васильєв О.Ю.