вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
10.11.2025м. ДніпроСправа № 904/5554/24 (904/4058/25)
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мартинюка С.В. за участю секретаря судового засідання Рибалки Г.Д.
Представники:
Позивач: не з'явився;
Від відповідача: Рудченко Д.О., адвокат;
Від третьої особи: Ювко В.О., адвокат.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом ОСОБА_1 , м. Дніпро
до ОСОБА_2 , м. Дніпро
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк", м . Київ
про визнання права власності
яка розглядалась в межах справи №904/5554/24
за заявою ОСОБА_2 , м. Дніпро
про визнання неплатоспроможним
ОСОБА_1 звернувся до господарського суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/2 частку майна, набутого в шлюбі.
Ухвалою господарського суду від 28.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Призначено судове засідання на 09.09.2025.
25.08.2025 до суду через систему "Електронний суд" від АТ КБ "ПриватБанк" надійшло клопотання про залучення АТ КБ "ПриватБанк" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору до участі у справі №904/5554/24 (904/4058/25).
Ухвалою господарського суду від 09.09.2025 клопотання АТ КБ "ПриватБанк" про залучення його в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору до участі у справі №904/5554/24 (904/4058/25) задоволено. Залучено до участі у справі до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; ідентифікаційний код юридичної особи 14360570). Зобов'язано позивача направити копію позовної заяви з додатками третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору АТ КБ "ПриватБанк". Відкладено судове засідання на 07.10.2025.
Ухвалою господарського суду від 07.10.2025 позовну заяву залишено без руху. Позивачу запропоновано протягом трьох днів з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви.
09.10.2025 до суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою господарського суду від 13.10.2025 призначено судове засідання на 04.11.2025.
03.11.2025 до суду через систему "Електронний суд" від третьої особи надійшли письмові пояснення.
04.11.2025 у судовому засіданні представником третьої особи заявлено усне клопотання про відкладення судового засідання.
Ухвалою господарського суду від 04.11.2025 відкладено судове засідання на 10.11.2025.
10.11.2025 до суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли письмові пояснення у праві.
В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 11.11.2025 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позиція позивача
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 , яка є предметом іпотеки за договором №DNHLGA00000674 від 22.03.2007, була придбана подружжям ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у період шлюбу, а тому відповідно Сімейного кодексу України є об'єктом спільної сумісної власності подружжя. У подальшому заборгованість за договором іпотеки №DNHLGA00000674 від 22.03.2007 була стягнута рішенням Соборного районного суду м. Дніпра (Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська0 від 15.10.2015 у справі №412/4852/2012, яким із ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" стягнуто 297 673,20 дол. США.
Враховуючи, що зазначене майно набуте у шлюбі позивач має право вимагати поділу спільного майна та відповідного розподілу боргових зобов'язань, що узгоджується з положеннями статті 23 Закону України "Про іпотеку", відповідно до якої у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.
Позиція відповідача
Відповідно до наданих письмових пояснень у справі відповідач зазначає, що на теперішній час право власності за іпотечну квартиру відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно належіть саме ОСОБА_2 . АТ КБ "ПРИВАТБАНК" неодноразово звертаючись з кредиторськими вимогами як забезпечений кредитор у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_2 підтверджував сам той факт, що право власності на іпотечну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 належить саме ОСОБА_2 .
Позиція третьої особи
Предметом позову у справі №904/5554/24 (904/4058/25) є визнання права власності на 1/2 частки майна, набутого в шлюбі, а саме квартири АДРЕСА_2 . Вищезазначена квартира є предметом забезпечення, відповідно до укладеного між Банком та ОСОБА_2 договору іпотеки квартири № DNHLGA00000674 від 22.03.2007, який укладено в якості забезпечення зобов'язань ОСОБА_2 перед банком відповідно кредитного договору №DNHLGA00000674 (за яким наявна заборгованість). Дані обставини підтверджені ухвалою у справі №904/5554/24 за наслідками розгляду грошових вимог АТ КБ "ПриватБанк".
Відповідно до п. 12.5 Договору іпотеки № DNHLGA00000674 від 22.03.2007, предмет іпотеки не знаходиться у спільній власності. Відповідно до п. 12.7 Договору іпотеки № DNHLGA00000674 від 22.03.2007, відносно предмету іпотеки відсутні вимоги третіх осіб, в тому числі ті, що не зареєстровані у встановленому законом порядку.
28 листопада 2016 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Вербою В.М. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 32660822 від 01 грудня 2016 року зареєстровано право власності на предмет іпотеки за ПАТ КБ ПриватБанк, номер запису про право власності 17750250, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1102074812101. Підставою виникнення права власності зазначено договір іпотеки від 22 березня 2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за № 487.
Таким чином, АТ КБ “ПриватБанк» став власником предмету іпотеки, а саме квартири АДРЕСА_2 .
Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Дніпра (Бабушкінського районного суду м. Дніпроперовська) від 14.08.2017 позов ОСОБА_2 до ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання недійсним рішення іпотекодержателя про звернення стягнення на предмет іпотеки було задоволено, проте ухвалою Шевченківського районного суду м. Дніпра (Бабушкінського районного суду м. Дніпроперовська) від 30.01.2018 вказане рішення скасовано з призначенням справи до нового розгляду, який надалі ухвалою від 25.03.2025 було передано до Господарського суду Дніпропетровської області. Ухвалою господарського сулу від 11.07.2025 прийнято позов до розгляду, який в подальшому ухвалою суду від 08.09.2025 у справі було залишено без розгляду.
Перелік обставин, які є предметом доказування у справі
Предметом доказування у даній справі є обставини права власності на спірне нерухоме майна, набуття квартири у спільну сумісну власність подружжя під час шлюбу та спільний характер кредитних зобов'язань, забезпечених іпотекою.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
З 01.09.1997 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували в зареєстрованому шлюбі. 10.11.2023 Шевченківським районним судом м. Дніпра (Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська) шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було розірвано.
22.03.2007 між ОСОБА_2 та ЗАТ КБ "ПРИВАТБАНК" (правонаступник - АТ КБ "ПРИВАТБАНК") укладено кредитний договір № DNHLGA00000674, відповідно до умов якого банк надав споживчий кредит у загальній сумі 82 000,00 грн. доларів США, а ОСОБА_2 зобов'язалась повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами у строк до 20.03.2009.
На забезпечення основного зобов'язання за вказаним кредитним договором було укладено Договір іпотеки № DNHLGA00000674 від 22.03.2007, відповідно до якого предметом іпотеки є квартира за адресою: АДРЕСА_1 .
У зв'язку з невиконанням умов вказаного вище кредитного договору, ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" звернувся до Жовтневого районного суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.
15.10.2015 Соборним районним судом м. Дніпра (Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська) винесено рішення у справі №412/4852/2012 яким стягнено з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" заборгованість за договором № DNHLGA00000674 від 22.03.2007 станом на 05.02.2015 в розмірі 297 673,20 дол. США, що є еквівалентом 6 528 806,76 грн. та складається з: 74 286,94 дол. США (еквівалент 1 629 320,60 грн.) - заборгованості за кредитом; 148 937,56 дол. США (еквівалент 3 266 617,71 грн.) - заборгованості по процентам за користування кредитом; 161,76 дол. США (еквівалент 3 547,85 грн.) - заборгованості по комісії за користування кредитом; 74 286,94 дол. США (еквівалент 1 629 320,60 гри.) - пені.
28 листопада 2016 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Вербою В.М. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 32660822 від 01 грудня 2016 року зареєстровано право власності на предмет іпотеки за ПАТ КБ "ПриватБанк", номер запису про право власності 17750250, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1102074812101. Підставою виникнення права власності зазначено договір іпотеки від 22 березня 2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за № 487, у зв'язку з чим, АТ КБ “ПриватБанк» став власником предмету іпотеки.
В подальшому, заочним рішенням Шевченківського районного суду міста Дніпра (Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська) від 14.08.2017 (суддя Шевцова Т.В.) позовні вимоги задоволено. Визнано рішення іпотекодержателя Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк про звернення стягнення на предмет іпотеки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 шляхом позасудового врегулювання на підставі із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в договорі іпотеки № DNHLGA00000674 від 22 березня 2007 року, укладеного між ОСОБА_2 та ЗАТ КБ «Приват Банк», правонаступником якого є ПАТ КБ ПриватБанк, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Крючковою Т.В., зареєстрованого в реєстрі за № 489 недійсним. Скасувано рішення приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Верба В.М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 32660822 від 01 грудня 2016 року про державну реєстрацію прав на нерухоме майно: АДРЕСА_1 , загальною площею 68,6 кв.м, житловою площею 41 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1102074812101, номер запису про право власності 17750250 від 28 листопада 2016 року) за Публічним акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк" (код ЄДРПОУ 14360570).
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Дніпра (Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська) від 30.01.2018 (суддя Шевцова Т.В.) заяву відповідача Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", третя особа приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Верба Віталій Миколайович про визнання рішення недійсним та скасування рішення задоволено. Скасовано заочне рішення суду від 14.08.2017 в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", третя особа приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Верба Віталій Миколайович про визнання рішення недійсним та скасування рішення. Призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Дніпра (Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська) від 25.03.2025 (суддя Кудрявцева Т.О.) постановлено цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК", третя особа приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Верба Віталій Миколайович, про визнання рішення іпотекодержателя про звернення стягнення на предмет іпотеки недійсним та скасування рішення про реєстрацію права власності, - передати для розгляду до Господарського суду Дніпропетровської області.
Ухвалою господарського суду від 11.07.2025 прийнято позовну заяву за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", третя особа приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Верба Віталій Миколайович про визнання рішення іпотекодержателя про звернення стягнення на предмет іпотеки недійсним та скасування рішення про реєстрацію права власності до розгляду.
Ухвалою господарського суду від 08.09.2025 позовну заяву у справі №904/5554/24 (200/10799/17) за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк"; Третя особа приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Верба Віталій Миколайович про визнання рішення іпотекодержателя про звернення стягнення на предмет іпотеки недійсним та скасування рішення про реєстрацію права власності в межах справи №904/5554/24 за заявою ОСОБА_2 про визнання неплатоспроможним залишено без розгляду.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ч. 1 ст. 316 ЦК України).
Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1 ст. 317 ЦК України).
Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (ч.ч. 1-2 ст. 318 ЦК України).
Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (ч.ч. 1-2 ст. 321 ЦК України).
Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом (ст. 328 ЦК України).
Держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності (ч. 1 ст.386 ЦК України).
За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Приписи ч. 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умовами, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно із частиною першою та другою ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до частини першої ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмові формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Правові засади врегулювання питання іпотеки відображені в Законі України «Про іпотеку».
Відповідно до ч. 4 ст. 1 Законі України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном (неподільним об'єктом незавершеного будівництва, майбутнім об'єктом нерухомості), що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами такого боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом. Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону (ч.ч. 1-2 ст. 3 Законі України «Про іпотеку»).
Іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності. Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки (ч.ч. 4-6 ст. 3 Законі України «Про іпотеку»).
Предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна, зокрема, за таких умов - нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація (абз. 2 ч. 1 ст. 5 Законі України «Про іпотеку»).
За рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання. Якщо вимога за основним зобов'язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов'язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов'язання (ч.ч. 1-2 ст. 5 Законі України «Про іпотеку»).
Іпотека припиняється зокрема у разі припинення основного зобов'язання (абз. 1 ч. 1 ст. 17 Законі України «Про іпотеку»).
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання та підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
ВС у постанові від 03.06.2020 року у справі № 363/4852/17 вказав, що державна реєстрація не є способом набуття права власності. Вона виступає лише засобом підтвердження фактів набуття чи припинення прав власності на нерухоме майно або інших речових прав.
Таким чином, сама по собі наявність запису у Державному реєстрі речових прав про реєстрацію права власності за ОСОБА_2 не може вважатися беззаперечним підтвердженням виникнення у неї права власності на спірну квартиру.
Слід зазначити, що скасування попередньої реєстрації за АТ КБ "ПриватБанк" та подальша реєстрація права власності за ОСОБА_2 не підтверджують її набуття права власності на спірний об'єкт.
Заочне рішення суду, на підставі якого було скасовано реєстрацію права власності на спірну квартиру за АТ КБ "Приватбанк" було скасовано, а відповідну позовну заяву залишено без розгляду. Тому належним власником спірної квартири є АТ КБ "ПриватБанк".
Отже, виходячи з вищевикладеного право власності на спірну квартиру належить Акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк", у зв'язку з чим ОСОБА_2 не є власниками зазначеного об'єкта нерухомості, що виключає можливість його поділу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як спільного майна подружжя.
Враховуючи викладене, господарський суд відмовляє у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 76-80, 86, 126, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" про визнання права власності - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскарженим протягом цього строку в порядку ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено 17.11.2025.
Суддя С.В. Мартинюк